Рішення

від 28.02.2019 по справі 904/5570/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2019м. ДніпроСправа № 904/5570/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі: суддя Петрова В.І.

за участю секретаря судового засідання Качур Н.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Домінанта", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХ ЛК ІНЖИНІРИНГ", м. Дніпро

про стягнення сплаченої попередньої оплати

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, керівник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Домінанта" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХ ЛК ІНЖИНІРИНГ" про стягнення основного боргу у розмірі 31 293,00грн., пені у розмірі 987,66грн., 3% річних у розмірі 82,30грн., інфляційних у розмірі 531,99грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він на виконання умов договору поставки №12 від 04.10.2017р. здійснив попередню оплату у розмірі 31 293,00грн. Однак відповідач не поставив товар у визначений договором строк, попередню оплату не повернув.

Ухвалою суду від 03.01.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.01.2019р.

23.01.2019р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 31 293,00грн., пеню у розмірі 2 685,20грн., 3% річних у розмірі 223,77грн., інфляційні у розмірі 1 580,80грн.

Ухвалою суду від 24.01.2019р. відкладено розгляд справи по суті на 21.02.2019р.

Ухвалою суду від 21.02.2019р. відкладено розгляд справи по суті на 28.02.2019р.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

28.02.2019р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Домінанта" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХ ЛК ІНЖИНІРИНГ" (постачальник, відповідач) укладено договір поставки №12.

Згідно п.1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товари виробничо-технічного призначення (товари), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари на умовах, передбачених договором.

За п.1.2. договору найменування товарів, їх кількість, ціни, вартість, вимоги до їх якості (відповідність стандарту, ТУ тощо), умови і строки постачання та оплати товарів наведені в рахунках-фактурах, що є невід"ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1. договору покупець зобов"язаний сплатити постачальнику вартість товару, визначену у рахунка-фактурах, що становлять невід"ємну частину договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що оплата товару проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у повному обсязі на рахунок, вказаний постачальником, на підставі рахунків-фактур, виданих постачальником.

Згідно п.2.3. договору розрахунок за товар покупець зобов'язується здійснити шляхом сплати передплати у розмірі 80% від вартості товару протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту отримання повідомлення від покупця про готовність відвантаження товару або за домовленістю сторін строк може бути подовжено.

За п.3.1. договору товар, що є предметом поставки за цим договором, постачальник передає покупцю в строк, який не перевищує 30 календарних днів з моменту надходження першої передплати від покупця.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що постачальник одночасно з товаром передає покупцю документи (сертифікат якості, паспорт, керівництво з експлуатації, гарантійний талон, видаткову накладну тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника, відвантаження товару здійснюється за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 9 (п.3.3. договору).

Відповідно до п.3.4. договору обов"язок постачальника передати товар вважається виконаним в момент передачі товару у розпорядження покупця.

За п.3.5. договору передача товару оформлюється підписанням відповідної товарної (-их) накладної (-их). Постачальник поставляє товари на умовах, зазначених у відповідному рахунку-фактурі на кожну партію товарів.

Датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткової накладної (п.3.6. договору).

За п.4.1. договору покупець проводить розрахунок з постачальником в порядку, встановленому в рахунку-фактурі на партію товарів, на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку здійснив передплату у розмірі 31 293,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №2652 від 28.09.2018р. (а.с.12, 13).

За ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, товар відповідачем у визначений договором строк (до 28.10.2018р. включно) поставлений не був.

Згідно ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

30.11.2018р. позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення передплати у розмірі 31 293,00грн. (а.с.14, 52). Однак дана вимога не була вручена відповідачу, про що відділенням поштового зв"язку зроблено запис 03.12.2018р. (а.с.51).

Згідно п.1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Отже днем пред'явлення вимоги відповідачу є 03.12.2018р.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обгрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 31 293,00грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем належними і допустимими доказами.

Оскільки днем пред'явлення вимоги відповідачу є 03.12.2018р., то, враховуючи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, він повинен був повернути сплачені кошти до 10.12.2018р. включно, чого, як вбачається з матеріалів справи, не зробив.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача передплати у розмірі 31 293,00грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення поставки товару за період з 29.10.2018р. по 23.01.2019р. у розмірі 2 685,20грн. на підставі п.7.3. договору.

За ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п.7.3. договору якщо строки постачання товарів не дотримуються постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобо"язання за кожен день прострочення, а також 3% річних від суми простроченого зобов"язання. Сума простроченого зобов"язання в цьому випадку визначається з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв"язку з чим пеня у розмірі 2 685,20грн. підлягає до стягнення.

Крім того, позивач, посилаючись на ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 223,77грн. та інфляційні у розмірі 1 580,80грн.

Пунктами 5.1., 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу так і окремо від неї. В той же час, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення грошових коштів особі, яка відмовилась від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення грошових коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків або шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе зобов'язань, а з інших підстав.

Отже, оскільки 3% річних та інфляційні нараховані позивачем на суму неповернутої попередньої оплати, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 223,77грн. та інфляційних у розмірі 1 580,80грн. безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, ст.ст.232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХ ЛК ІНЖИНІРИНГ" (49100, м. Дніпро, пр. Праці, 8, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40637875) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Домінанта" (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37621961) основний борг у розмірі 31 293,00грн. (тридцять одна тисяча двісті дев"яносто три), пеню у розмірі 2 685,20грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят п"ять грн. 20коп.) та 1 673,14грн. (одна тисяча шістсот сімдесят три грн. 14коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.03.2019р.

Суддя ОСОБА_2