Рішення

від 05.03.2019 по справі 906/1144/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1144/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Сидорчук О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №803/16-19 від 04.03.19;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського обласного центру зайнятості в особі Олевської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості (м.Олевськ Житомирської області)

до Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод електротехнічного фарфору" (м.Олевськ Житомирської області)

про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення 17601,63грн

Житомирський обласний центр зайнятості в особі Олевської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ВАТ "Олевський завод електротехнічного фарфору" про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення 17601,63грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.11.15 у справі №7/70-Б про банкрутство ВАТ "Олевський завод електротехнічного фарфору", укладеною між кредиторами та боржником.

Ухвалою від 21.12.18 господарський суд, зокрема, прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначив підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.02.19 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.19.

Присутній в судовому засіданні 05.03.19 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направляв, про причину неявки суд не повідомляв, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.30, 37, 42).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи стверджується, що у провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №7/70-Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод електротехнічного фарфору".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.11.15 у справі №7/70-Б про банкрутство ВАТ "Олевський завод електротехнічного фарфору" затверджено мирову угоду від 22.09.15, укладену між кредиторами та боржником, та припинено провадження у справі №7/70-Б (а.с. 16-20).

Зі змісту мирової угоди від 22.09.15 вбачається, що останню укладено стосовно погашення заборгованості, розмірів, порядку і строків виконання зобов'язань боржника перед кредиторами (а.с. 21-25).

Відповідно до підпунктів 2.1 пункту 2 предметом мирової угоди є домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки, розстрочки, прощення (списання) боргів боржника перед кредиторами.

Підпунктом 2.3 пункту 2 мирової угоди, погоджено, що мирова угода укладена щодо вимог, включених до реєстру вимог кредиторів та не погашених на момент її укладення, наведених у додатку №1 до цієї мирової угоди, що є її невід'ємною частиною.

Згідно підпункту 2.4 пункту 2 мирової угоди, сума вимог, що погашатимуться боржником в межах виконання сторонами умов даної угоди, становить 1785813,35грн (один мільйон сімсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот тринадцять гривень тридцять п'ять копійок).

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 мирової угоди на підставі цієї угоди боржник зобов'язується сплатити власний борг за вимогами кредиторів II, IV черг у сумі 1644694,97грн (один мільйон шістсот сорок чотири тисячі шістсот сорок чотири тисячі шістсот дев'яносто сім копійок), що визначені у додатку №1 до цієї угоди і погашається боржником згідно з графіком, що є додатком №2 до неї, але не раніше дня затвердження її господарським судом.

Згідно підпункту 3.3 пункту 3 мирової угоди, боржник зобов'язується сплатити кредиторам власний борг не пізніше 30 жовтня 2016 року, за виключенням вимог VI (шостої) черги, які підлягають прощенню (списанню).

Підпунктом 3.4 пункту 4 мирової угоди сторони домовились, що вимоги кредиторів II,ІV,VI черг у сумі 1785813,35грн (один мільйон сімсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот тринадцять гривень тридцять п'ять копійок), що визначені в Додатку №1 до цієї угоди, погашаються боржником з урахуванням положень пункту 3.3 цієї угоди в такому порядку, зокрема:

"3.4.2 вимоги кредиторів IV черги погашаються боржником з відстрочкою до 01 грудня 2015 року і на умовах розстрочки рівними частинами перед кожним кредитором окремо протягом наступних 11-и календарних місяців, починаючи з 01 грудня 2015 року і до 30 жовтня 2016року;

Пунктом 4 мирової угоди сторони узгодили, що для забезпечення виконання зобов'язань боржника власник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Михайло Крамар") зобов'язується надати поворотну фінансову допомогу у розмірі 500000,00грн, а саме:

- для забезпечення розрахунку за вимогами кредиторів другої черги та для проведення заходів по реалізації майна чи залучення кредитних коштів - у сумі 50000,00грн до 25.11.15;

- для забезпечення розрахунку за вимогами кредиторів четвертої черги та сплати поточних зобов'язань - у сумі 150000,00грн до 25.12.15;

- для забезпечення розрахунку за вимогами кредиторів четвертої черги та сплати поточних зобов'язань - у сумі 150000,00грн до 25.01.16;

- для забезпечення розрахунку за вимогами кредиторів четвертої черги та сплати поточних зобов'язань - у сумі 150000,00грн до 25.02.16.

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5, строки виконання боржником зобов'язань визначаються у Графіку погашення заборгованості перед кредиторами, який наведено у Додатку №2 до цієї Мирової угоди і є невід'ємною частиною.

Згідно підпункту 5.3 пункту 5 мирової угоди, кредитори IV черги погодились на відстрочку погашення заборгованості з 01 грудня 2015 року.

Боржник зобов'язується погасити заборгованість перед кредиторами, визнаними судом у справі про банкрутство, у строк до 30 жовтня 2016 року (підпункт 5.4 мирової угоди).

Відповідно до підпункту 6.3. пункту 6 мирової угоди сторони домовились, що мирова угода є обов'язковою для виконання боржником, власником боржника і кредиторами.

У підпункті 6.4 мирової угоди сторони дійшли згоди, що одностороння відмова від виконання мирової угоди не допускається.

Після повного погашення боржником зобов'язань за мировою угодою вона вважається такою, що припинила свою дію. Строк дії угоди - до повного виконання зобов'язань боржником (підпункт 7.1 мирової угоди).

Згідно з додатком №1 до мирової угоди у справі №7/70-Б про банкрутство ВАТ "Олевський завод електротехнічного фарфору" (далі - додаток №1) (а.с.24 заборгованість боржника перед кредиторами становить 1 785813,35грн, а саме:

- заборгованість перед відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Олевському районі - 21817,98грн (друга черга);

- заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області - 294984,01грн (четверта черга), 111287,88грн (шоста черга);

- заборгованість перед Лугинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області - 174 007,00грн (четверта черга), 2558,11грн (шоста черга);

- заборгованість перед О л е в с ь к и м р а й о н н и м ц е н т р о м з а й н я т о с т і - 17 601,63грн (четверта черга);

- заборгованість перед ОСОБА_2 - 352310,00грн (четверта черга);

- заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіст ОЗЕФ" - 783 974,35грн (четверта черга);

- заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - 9 252,39грн (шоста черга);

- заборгованість перед Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - 18 020,00грн (шоста черга).

Вимоги кредиторів II, IV, VI черг у сумі 1 785 813,35грн, що визначені у додатку №2 до цієї угоди, передбачено до сплати боржником в такому порядку:

- вимоги кредитора II черги погашаються боржником до 30.11.15 одним платежем без розстрочки;

- вимоги кредиторів IV черги погашаються боржником з відстрочкою до 01.12.15 на умовах розстрочки рівними частинами перед кожним кредитором окремо протягом наступних 11-и календарних місяців, починаючи з грудня 2015р і до жовтня 2016 року;

Підпунктом 2.12 пункту 2 мирової угоди передбачено, що ця мирова угода є чинною щодо правонаступників кредиторів, визнаних такими в порядку і на умовах, встановлених чинним законодавством України.

Відповідно до Наказу Державної служби зайнятості №167 від 18.10.16 "Про реорганізацію базових центрів зайнятості Житомирської області" Олевський районний центр зайнятості (ЄДРПОУ 20404596) було реорганізовано шляхом приєднання до Житомирського обласного центру зайнятості базові центри зайнятості (а.с.14).

Пунктом 2 даного наказу установлено, що Житомирський обласний центр зайнятості є правонаступником майна, прав та обов'язків базових центрів зайнятості.

На виконання підпунктів 5 та 6 пункту 8 розділу ІV Положення про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.12.16 №1543, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.16 за №1723/29853, наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 12.05.17 №63 "Про затвердження Примірного положення про філію регіонального центру зайнятості" створено Олевську районну філію Житомирського обласного центру зайнятості (а.с.15).

Таким чином правонаступником майна, прав та обов'язків Олевського районного центру зайнятості є Житомирський обласний центр зайнятості в особі Олевської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості.

Згідно ухвали Господарського суду Житомирської області від 02.11.15, якою затверджено мирову угоду, відповідач зобов'язаний був погасити заборгованість перед позивачем в сумі 17601,63грн у строк до 30.10.16 (за період з грудня 2015р по жовтень 2016р рівними частинами по 1600,15грн кожного місяця).

Оскільки відповідач не виконав в повному обсязі свого зобов'язання по погашенню заборгованості перед позивачем у строк до 30.10.16, позивач звернувся з позовом у даній справі про спонукання до виконання мирової та стягнення з ВАТ "Олевський завод електротехнічного фарфору" 17601,63грн заборгованості.

Дослідивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

За змістом ст.202 Цивільного кодексу України затверджена судом мирова угода є багатостороннім правочином, який відповідно до ст.11 та ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції що діяла на час затвердження мирової угоди, передбачено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

Згідно з частиною 5 статті 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції що діяла на час затвердження мирової угоди, з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою (ч.9 ст.82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Отже, у разі невиконання боржником умов мирової угоди і коли така угода не розірвана, тоді у кредитора виникає право вимагати оплату боргу на загальних підставах, тобто через позовне провадження.

Оскільки сама мирова угода являє собою не лише судову процедуру, а й угоду (багатосторонню), в своїй основі вона носить характер господарського договору, в якому мають місце цивільні правовідносини. Тому мирова угода є підставою для виникнення нових грошових зобов'язань, умови та порядок виконання яких закріплюються в угоді.

В разі невиконання мирової угоди наступають певні наслідки, які передбачені статтею 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом ч.ч.1, 2 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції що діяла на момент укладення мирової угоди, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею; вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом.

Як встановлено вище, за умовами мирової угоди, яка затверджена ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.11.15, відповідач зобов'язався погасити заборгованість, зокрема, перед кредитором - Олевським районним центром зайнятості (правонаступником якого є Житомирський обласний центр зайнятості в особі Олевської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості) у розмірі 17601,63грн у строк до 30.10.16.

Згідно довідки від 18.12.18 №1227 Житомирського обласного центру зайнятості в особі Олевської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості станом на 18.12.18 кошти від ВАТ "Олевський завод електротехнічного фарфору" в рахунок погашення заборгованості в сумі 17601,63грн перед позивачем не надходили (а.с.26).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач своїх зобов'язань щодо перерахування на рахунок позивача відповідних платежів у відповідності до умов мирової угоди не виконав, доказів сплати суми заборгованості у розмірі 17601,63грн суду не надав, отже позивач отримав право вимагати від відповідача сплати непогашеної суми заборгованості у розмірі 17601,63грн

Мирова угода від 22.09.15, яка затверджена ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.11.15, не була розірвана у передбаченому законом порядку.

Відповідно до п.3.19 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справі припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

У відповідності до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на день затвердження мирової угоди) у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Господарським судом встановлено, що ухвала суду від 02.11.15 по справі №7/70-Б про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, що мають зазначатися у виконавчому документі згідно статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній станом на день затвердження мирової угоди) - не зазначені строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, найменування стягувача за виконавчим документом та боржника, реквізити сторін. Також, ухвала про затвердження мирової угоди не була скріплена гербовою печаткою.

Отже, дана ухвала не має статусу виконавчого документа та інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди.

Таким чином, оскільки ухвала Господарського суду Житомирської області від 02.11.2015р у справі №№7/70-Б, якою затверджено укладену між сторонами мирову угоду не має статусу виконавчого документа, та враховуючи, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов мирової угоди, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення 17601,63грн заборгованості, як вимоги четвертої черги, обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 17601,63грн боргу є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Житомирського обласного центру зайнятості в особі Олевської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод електротехнічного фарфору" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод електротехнічного фарфору" (11001, Житомирська обл., Олевський р-н, м.Олевськ, вул.Кірова, 36, ідентифікаційний код 00214675) на користь Житомирського обласного центру зайнятості в особі Олевської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості (11001, Житомирська область, м.Олевськ, вул.Свято-Миколаївська, 29, ідентифікаційний код 03491398)

- 17601,63грн заборгованості;

- 1762,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 06.03.19

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід)