Рішення

від 28.02.2019 по справі 909/1019/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1019/18 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Оріана",

вул.Євшана, 9, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300;

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еверестбуд-2017",

вул.Незалежності, 7, с.Перевозець, Калуський район,

Івано-Франківська область,77333;

про розірвання договору оренди 341-юр-672 від 29.11.2017 та стягнення 8 401,47грн - орендної плати, 419,11грн - пені.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Оріана" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еверестбуд-2017" про розірвання договору оренди 341-юр-672 від 29.11.2017 та стягнення орендної плати в сумі 8 401,47грн, пені в сумі 419,11грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вчиненої в Римі 04.11.1950 ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із статтею 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» від 09.12.2010, «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011).

Ухвалою від 12.02.2019 судом встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.11.2018 Відкритим акціонерним товариством "Оріана" змінено організаційно-правову форму на Акціонерне товариство "Оріана".

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 12.02.2019. Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами договору оренди 341-юр-672 від 29.11.2017, на виконання умов якого позивач згідно акту прийому-передачі від 01.12.2017 передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 34,3м 2 за адресою вул.Євшана 9 в м.Калуш;

- неналежне виконання відповідачем пунктів 3.2 -3.3. договору, якими обумовлено порядок здійснення розрахунків між сторонами, внаслідок чого неоплаченою залишилась орендна плата та комунальні послуги за період червень - жовтень 2018 на загальну суму 8 401,47грн;

- звернення до відповідача з вимогою №854 від 08.10.2018 про оплату орендної плати та комунальних послуг, яка залишилась без належного реагування відповідачем;

- пункт 3.4. договору на підставі якого за невиконання грошового зобов"язання відповідачу нараховано 419,11грн пені;

- пункт 9.1.договору, яким передбачено підставу для дострокового розірвання орендодавцем договору - несплату орендарем місячної плати за приміщення і комунальні послуги;

Позовні вимоги обґрунтовує приписами статей 193, 230, 231, 343 Господарського кодексу України, статей 11, 16, 202, 509, 525, 526, 629, 759 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, суду не подав. Ухвали суду від 04.12.2018, 19.12.2018, 16.01.2019, 31.01.2019, 12.02.2019 з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлені ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еверестбуд-2017" рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві, яка є тотожною адресі зазначеній у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданих суду за електронним запитом №1004989772 від 12.02.2019 - вул.Незалежності, 7, с.Перевозець, Калуський район, Івано-Франківська область,77333, повернулись на адресу суду підприємством зв"язку з відмітками "за закінченням терміну зберігання". Повідомлення про зміну місцезнаходження ТОВ "Еверестбуд-2017" суду не подано, як і не подано інформації про офіційну електронну адресу чи інші засоби зв'язку останнього.

В силу частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1,3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Відкритим акціонерним товариством "Оріана" (орендодавець/позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еверестбуд-2017"(орендар/відповідач) укладено договір оренди 341-юр-672 від 29.11.2017. за умовами якого орендодавець зобов"язався передати, а орендар прийняти в тимчасове платне користування для розміщення офісу частину нежитлового приміщення загальною площею 34,3 м 2 (кімната 404, блок № 3, поверх 4), розташованого за адресою вул. Євшана, 9 м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (пункти 1.1., 2.1. договору).

Договірна орендна плата за перший місяць визначена сторонами в сумі 1 372,00грн з урахуванням ПДВ, а за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі. Підставою для внесення орендної плати є рахунок на оплату, виданий орендодавцем орендарю. Окрім орендної плати, орендар на підставі виставлених орендодавцем рахунків взяв на себе обов"язок сплачувати комунальні послуги (електроенергія, водо- теплопостачання, вивіз та захоронення ТПВ). Нарахування комунальних послуг здійснюється орендодавцем пропорційно займаній орендарем площі. Орендну плату орендар зобов"язався вносити на рахунок ВАТ "Оріана" до кінця поточного місяця (пункти 3.1. -3.4. договору).

Згідно з пунктом 8.1. договору термін оренди приміщення становить один рік. Договір вважається продовженим на такий самий термін і на таких же умовах, якщо жодна із його сторін не заявить про свій намір припинити дію договору за один місяць до закінчення терміну його дії.

Несплата орендарем місячної плати за приміщення і комунальні послуги є підставою для дострокового розірвання орендодавцем договору (пункт 9.1.договору).

На виконання умов договірних відносин позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 34,3м 2 по вул.Євшана 9 в м.Калуш, що підтверджує належним чином оформлений, підписаний та скріплений печатками сторін акт прийому-передачі від 01.12.2017.

Однак доказів сплати відповідачем орендної плати та комунальних послуг за період червень - жовтень 2018 на загальну суму 8 401,47грн у відповідності до виставлених орендодавцем орендарю рахунків - фактур №1010 від 20.06.2018, №1062 від 27.06.2018, №1202 від 20.07.2018, №1249 від 31.07.2018, №1389 від 20.08.2018, №1438 від 31.08.2018, №1577 від 20.09.2018, №1627 від 28.09.2018, №1765 від 22.10.2018, №1817 від 31.10.2018 - матеріали справи не містять.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №854 від 08.10.2018 про оплату орендної плати та комунальних послуг. Доказів належного реагування відповідачем суду не пред"явлено.

Предметом судового розгляду є вимога позивача до відповідача про розірвання договору оренди 341-юр-672 від 29.11.2017 та стягнення 8 401,47грн - орендної плати, 419,11грн - пені.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

В силу приписів статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Договір оренди 341-юр-672 від 29.11.2017 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3, 6 статті 283 Господарського кодексу України обумовлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об"єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

В силу частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (стаття 286 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов"язання обумовленого договором та законом, то вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати та комунальних послуг за період червень - жовтень 2018 на загальну суму 8 401,47грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.7. договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення платежів, встановлених даним договором, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання нараховано відповідачу 419,11грн - пені. Судом здійснено перевірку правильності нарахування пені за період вказаний у розрахунку (а.с.10-12) та встановлено, що позивачем невірно визначено початок періоду (з 01.07.2018 за зобов"язанням червня 2018, з 01.10.2018 за зобов"язанням вересня 2018) для такого нарахування. В силу частини 1 статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 Цивільного кодексу України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.4. договору сторони визначили строк виконання покупцем грошового зобов"язання до кінця поточного місяця. В даному випадку останній день строку за зобов"язаннями червня 2018, вересня 2018 є вихідним днем, а тому днем закінчення строку є перший за ним робочий день - 02.07.2018, 02.10.2018, і відповідно правомірним є початок періоду для нарахування пені з 02.07.2018, з 02.10.2018. Водночас усуваючи вказані порушення судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що з відповідача підлягає стягненню сума, яка перевищує суму пені заявлену до стягнення позивачем, а відтак задоволенню підлягає пеня в розмірі 419,11грн - в межах заявлених позовних вимог.

Приписи частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України вказують на те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Випадком, погодженим сторонами у пункті 9.1. договору, для дострокового розірвання орендодавцем договору є несплата орендарем місячної орендної плати за приміщення і комунальні послуги.

Крім того, право наймодавця відмовитись від договору найму якщо наймач не вносить плату за користування річчю впродовж трьох місяців підряд обумовлено частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем орендної плати та комунальних послуг впродовж п"яти місяців підряд, враховуючи вищевказані правові норми та пункт 9.1. договору правомірною визнається судом вимога позивача про розірвання договору оренди 341-юр-672 від 29.11.2017.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, позовні вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтею 129 1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 626-629, 651, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 173, 283, 286 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства "Оріана" до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еверестбуд-2017" про розірвання договору оренди 341-юр-672 від 29.11.2017 та стягнення 8 401,47грн - орендної плати, 419,11грн - пені - задовольнити.

Розірвати договір оренди 341-юр-672 від 29.11.2017, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Оріана" (ідентифікаційний код 05743160) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еверестбуд-2017" (ідентифікаційний код 41682269).

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Еверестбуд-2017", вул.Незалежності, 7, с.Перевозець, Калуський район, Івано-Франківська область, 77333 (ідентифікаційний код 41682269) на користь Акціонерного товариства "Оріана", вул.Євшана, 9, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 05743160) 8 401,47грн (вісім тисяч чотириста одну грн 47коп.) - орендної плати, 419,11грн (чотириста дев"ятнадцять грн 11коп.) - пені, 3 524,00грн (три тисячі п"ятсот двадцять чотири грн 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 06.03.2019

Суддя С.Кобецька