Постанова

від 10.05.2007 по справі 2989-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем

України

10.05.2007

Справа №2-16/2989-2007А

За позовом - Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію

ІНФОРМАЦІЯ_1)

До відповідача -  Державної податкової інспекції  м. Сімферополя (95000, м. Сімферополь, вул..

Мате Залки, 1/9)

Про визнання недійсним  рішень 

про  застосування штрафних

(фінансових) санкцій

                                                                                                    Суддя  Омельченко В.А.

Секретар судового засідання Н.С. Хлебнікова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача -   ОСОБА_2, нот. довіреність ІНФОРМАЦІЯ_2

Від відповідача -  Шиленко О.В., 

держ. под. інспектор, дов. № 18334/9/10 від 15.12.2005 року

Суть спору:  Позивач - СПД ОСОБА_1, м. Сімферополь

звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою до відповідача  Державної податкової інспекції  в м. Сімферополі  про визнання  

недійсним рішень від ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 1700 грн.,НОМЕР_1 в сумі 180

грн., НОМЕР_2 в сумі 697 грн. про 

застосування  фінансових санкцій.

В ході розгляду    справи 

позивач  надав уточнення  до позовної заяви   відповідно 

до  яких  прохає 

визнати  нечинними  рішення 

від ІНФОРМАЦІЯ_3  в сумі 1700

грн., НОМЕР_2  про застосування  штрафних (фінансових) санкцій    в сумі (187 грн., 340 грн., 170 грн. - 697

грн. ) та  рішення НОМЕР_1  в сумі 180 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

винесені рішення  ДПІ в м.

Сімферополі  від ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1 ,

НОМЕР_2  про застосування  штрафних (фінансових) санкцій    в сумах 1700 грн., 180 грн., (187 грн., 340

грн., 170 грн. - 697 грн. ) не відповідають 

нормам чинного законодавства .

Відповідач проти задоволення  позову заперечує, при цьому вказує, що  рішення 

ДПІ в м. Сімферополі  від

ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_2  про

застосування  штрафних (фінансових)

санкцій    в сумах 1700 грн., (187 грн.,

340 грн., 170 грн. - 697 грн.) та 

податкове повідомлення - рішення НОМЕР_1 на суму 180 грн. ,

винесені  на підставі акту перевірки   від ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до Закону України

«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,

громадського харчування  та послуг».

Після  вияснення 

усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових

дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося  ІНФОРМАЦІЯ_5.

Після закінчення дебатів  сторін, суд 

віддалявся  для  ухвалення рішення по даній справі до нарадчої

кімнати.

Розглянувши  матеріали справи та дослідивши  письмові докази, а також заслухавши  представника позивача, суд, -

                                                   В С Т А Н О

В И В :

          ОСОБА_1, що проживає  за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована як   суб'єкт 

господарської діяльності виконавчим 

комітетом Сімферопольської міської ради, про що здійснений запис

ІНФОРМАЦІЯ_1  в журналі  обліку реєстраційних справ.

          27 листопада  2006 року Державною  податковою адміністрацією  АРК була здійснена  перевірка контролю за здійсненням  розрахункових операцій у сфері наявного й

безготівкового обігу   суб'єктами

підприємницької діяльності, про що був складений акт НОМЕР_3 ( ст. справи 6).

          07 грудня 2006 року Державною

податковою адміністрацією в АРК  на

підставі акту НОМЕР_3  були винесені  рішення про застосування штрафних

(фінансових) санкцій від ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_2 

про застосування  штрафних

(фінансових) санкцій    в сумах 1700

грн., (187 грн., 340 грн., 170 грн. - 697 грн.) 

та податкове  повідомлення -

рішення НОМЕР_1 на  суму 180 грн.

          Як вбачається з акту перевірки  від ІНФОРМАЦІЯ_6  в ході перевірки   встановлено 

факт реалізації  товару на

загальну суму   37,40 грн.  без 

використання   розрахункових

операцій,  проведення розрахункових

операцій без використання  РРО,  а саме на момент  перевірки 

сума  виторгу  склала 

49,05 грн.  РРО відсутній,  розрахункові квитанції  та книга 

обліку розрахункових операцій 

відсутні, не забезпечено 

збереження  використаних  КУРО, 

контрольних стрічок  на

протязі   встановленого строку,  порушення порядку використання торгового

патенту , а саме оригінал   торгового

патенту знаходився  на  місці 

неможливому для огляду споживачів ( був піднесений  в  ході

перевірки), у реалізації та збереженні  

знаходяться тютюнові вироби з марками  

акцизного збору  не встановленого

зразка ( Російські  акцизні марки).

          Суд дослідивши  матеріали справи , надані докази  вважає, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню  з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи, а

саме з  довідки НОМЕР_4 про

опломбування  реєстратора розрахункових

операцій  ІНФОРМАЦІЯ_6  о 10 :00 годині  майстром 

приватної фірми «Альона» було здійснено розпломбування  РРО MINI - 600 МЕ у зв'язку  ремонтом принтеру  0 12:30 годині  ІНФОРМАЦІЯ_7 

було здійснено  опломбування РРО.

          Як  

вбачається  з акту перевірки  від ІНФОРМАЦІЯ_6 перевірка була

здійснена  0 11 годині 20 хвилин,

тобто  у момент відсутності  реєстратора 

розрахункових  операцій.

          Відповідно до ст.. 5  «Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій в сфері торгівлі, громадського харчування  та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995  року 

на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення

його ремонту або у разі тимчасового, але не 

більше  72  годин 

(7  робочих  днів), 

відключення електроенергії 

проведення  розрахункових  операцій 

здійснюється  з використанням  книги обліку розрахункових операцій та

розрахункової книжки або із 

застосуванням    належним    чином   

зареєстрованого   резервного  реєстратора 

розрахункових  операцій.

          Так, позивачем  в судовому 

засіданні  для огляду  були представлені Книга  обліку 

розрахункових операцій на РРО з якої вбачається, що  позивачем відповідно до ст.. 5  ЗУ «Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування  та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995  року  в

момент  виходу з ладу  РРО  розрахункові

операції здійснювалися  з

використанням  книги обліку розрахункових

операцій та розрахункової книжки.

          Тому 

застосування  до позивача  187 грн. - за реалізацію  товару 

без використання РРО (37,40*5=187) ( п. 3  ст. 17 Законом України «Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського

харчування  та послуг» № 265/95-ВР від

06.07.1995  року),  340 грн. 

у разі невикористання  при

здійсненні  розрахункових операцій  у 

випадках  визначених  Законом України  № 265/95-ВР від 06.07.1995  року, розрахункової книжки, не

зберігання  книг обліку  розрахункових операцій  чи розрахункових книжок  протягом встановленого терміну ( ст.. 22

Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 

року )  та 170 грн. за не

зберігання  контрольної стрічки  протягом встановленого  терміну ( ст.. 17 Закону України № 265/95-ВР

від 06.07.1995  року) в загальній сумі

697 грн.  неправомірно.

          Що стосується  визнання нечинним рішення ДПІ в м.

Сімферополя НОМЕР_1  в сумі 180

грн.,  за порушення  порядку використання  торгового патенту , то даній частині в позові

підлягає відмовити  з наступних підстав.

          Відповідно до ст.. 3  Закону України «Про патентування  деяких видів 

підприємницької діяльності» патентуванню   підлягає 

торгова діяльність, яка здійснюється  

суб'єктами підприємницької діяльності 

або їх  структурними (

відособленими) підрозділами в 

пунктах  продажу товарів.

Згідно  до ст.. 7 Закону України «Про

патентування  деяких видів  підприємницької діяльності»    торговий патент  повинен 

бути відкритим  та доступним для

огляду. Однак, як вбачається з акту перевірки 

від ІНФОРМАЦІЯ_6  оригінал

торгового патенту знаходився  на  місці 

неможливому для огляду споживачів ( був піднесений  в  ході

перевірки).

          Що 

стосується  позовних вимог

відносно відміни рішення  ДПІ в м.

Сімферополі ІНФОРМАЦІЯ_8  про

застосування  штрафних ( фінансових)

санкцій  в сумі 1700 грн.,  вони являються обґрунтованими  та   

підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів

справи  в акті перевірки  від 

ІНФОРМАЦІЯ_6   у якості порушення

за яке було застосовано штрафні санкції 

на суму  1700 грн.  вказано, що 

у реалізації та збереженні   знаходяться

тютюнові вироби з марками   акцизного

збору  не встановленого зразка (

Російські  акцизні марки),  у своєму 

відзиві на позовну заяву  яке

надано  відповідачем в судовому

засіданні  12.03.2007 року  вказано, що 

до позивача на підставі акту перевірки 

від ІНФОРМАЦІЯ_6  застосовані  штрафні санкції  в сумі 1 700 грн. за здійснення торгівлі  тютюновими виробами  з 

марками  акцизного збору не

встановленого  зразка ( абз. 3  ч. 4, ст.. 11 Закону України № 481/95-ВР).

          Однак,  відповідачем 

ІНФОРМАЦІЯ_9  було винесено

рішення  про застосування  фінансових 

санкцій  НОМЕР_5   яким 

до  позивача застосовані  штрафні санкції  за роздрібну торгівлю алкогольними напоями

без  відповідних марок  акцизного збору, що  суперечить  

і акту перевірки  і відзиву на

позовну заяву,  а також  показанням свідків, оскільки   відповідачем 

не було зафіксовано такого 

порушення в ході перевірки.

          Посилання  позивача 

відносно того, що  рішення  про застосування   фінансових санкцій в сумі 1700 грн.   на підставі  

ч. 2 п. 12 ст. 17  Закону України

«Про  державне регулювання

виробництва  і обігу  спирту 

етилового, коньячного  і

плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №  481/95-ВР 

прийнято посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі   з перевищенням своїх   посадових повноважень,   судом не приймаються.

          Так, позивач  посилаючись на  ч. 4 ст. 17 Закону України від 19.12.1995

року  № 481/95-ВР вказує, що рішення   про стягнення  штрафів передбачених  ч. 2 

ст. 17  вищевказаного Закону,

приймаються органом, який  надав ліцензію

на право торгівлі            тютюновими

виробами.

          Однак,  суд не погоджується  з вказаними 

висновками, оскільки  відповідно

до ч.  4 ст. 17

Закону України «Про  державне регулювання виробництва  і обігу 

спирту  етилового, коньячного  і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів» рішення  про стягнення

штрафів,  передбачених частиною другою

цієї статті,  приймаються органом,  який видав ліцензію  на 

право виробництва  і  торгівлі 

спиртом  етиловим, коньячним і

плодовим, спиртом  етиловим  ректифікованим  виноградним, 

спиртом  етиловим

ректифікованим      плодовим,      спиртом-сирцем     виноградним, спиртом-сирцем   плодовим,  

алкогольними   напоями  і 

тютюновими виробами,   та   іншими 

органами  виконавчої  влади 

у  межах  їх 

компетенції визначеної законами України.

          Відповідно до  ст.. 4 

Закону України  «Про Державну  податкову службу в Україні» Державна

податкова адміністрація  України  являється 

центральним  органом  виконавчої влади.

Так, відповідно  ст.. 8 Закону України  «Про Державну 

податкову службу в Україні»  до  функцій Державної  податкової адміністрації України  відносяться застосування у випадках,

передбачених  законодавством,  фінансових санкцій до  суб'єктів 

підприємницької  діяльності  за 

порушення  законодавства  про 

виробництво  і обіг спирту

етилового,  коньячного,  плодового, 

алкогольних  напоїв  і 

тютюнових  виробів.

          За таких обставин суд приходить до

висновку, що позовні вимоги  підлягають

задоволенню  частково. В частині   визнання нечинним   рішення  

від 07.12.2006  року НОМЕР_1  в сумі 180 грн. в позові  підлягає 

відмовити

Судові витрати, понесені позивачем,

підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету

України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Вступна та резолютивна частини

постанови оголошені у судовому засіданні 10.05.2007 р.

Постанова складена в повному обсязі

та підписана відповідно до ст.. 160 КАСУ - 17.05.2007 року .

          На підставі викладеного, та керуючись

ч.1 ст.94,ст.160,162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити  частково

2.          Визнати рішення  про застосування фінансових санкцій

ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 1700 грн. нечинним.

3.          Визнати нечинним  рішення 

від ІНФОРМАЦІЯ_9 НОМЕР_2   в  сумі 697 грн.

4.          В частині   визнання нечинним   рішення  

від 07.12.2006  року НОМЕР_1  в сумі 180 грн. в позові відмовити.

5.          Стягнути з Державного бюджету України

(р/р № 31115095700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу

22090200, ЄДРПОУ 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на

користь Суб'єкта  підприємницької

діяльності  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, свідоцтво

про державну реєстрацію ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про розрахункові рахунки у

справі відсутні) 03, 40 грн.  державного

мита

Постанова  може бути оскаржена  до Севастопольського апеляційного господарського

суду через  господарський суд АР Крим

шляхом  подачі заяви  про апеляційне оскарження постанови в  десятиденний строк з дня складання постанови

в повному обсязі, з  подальшим поданням

апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

          Постанова  набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви (

ст. 254 КАС України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                       

Омельченко В.А.