Вирок

від 04.03.2019 по справі 621/239/19

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/239/19

1-кп/621/137/19

В И Р О К

іменем України

04 березня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження №1201920300000011 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прокоп`ївськ Кемеровської області РФ, громадянина України, з середньою технічною освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2019, о 17 год 11 хв, у ОСОБА_4 , який знаходився по вул. Гагаріна в м. Зміїв Харківської області, навпроти будинку № 13, виник умисел, направлений на таємне викрадення дорожнього знаку з металевою стійкою, який належить територіальній громаді м. Змієва Харківської області, та знаходиться на балансі комунального підприємства "Зміїв - житло" Зміївської міської ради.

З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_4 того ж дня, о 17 год 43 хв, діючи протиправно, таємно, з корисливих мотивів, маючи вільний доступ та впевнившись, що його дії ніким помічені не будуть, підняв з землі дорожній знак 5.35.1 Правил дорожнього руху, вартістю 575 грн, з металевою стійкою, вартістю 236,81 грн.

Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на свій розсуд, чим спричинив територіальній громаді міста Зміїв Харківської області матеріальний збиток, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 80 від 15.01.2019, на загальну суму 811,81 грн..

Сторони кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставинам справи, які ними не оспорюються. З урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін кримінального провадження, з огляду на визнання обвинуваченим фактичних обставин, якими обґрунтовано обвинувачення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, пояснив, що кримінальне правопорушення вчинене ним при вищевикладених обставинах.

Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення і його дії правильно кваліфіковані ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, визнається його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування заподіяної злочином шкоди шляхом повернення викраденого майна та відсутність претензій з боку представника потерпілого.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд, досліджуючи дані про особу винного ОСОБА_4 , враховує його похилий вік, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, повністю відшкодував заподіяну злочином шкоду. Відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді штрафу.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Речові докази: дорожній знак 5.35.1 Правил дорожнього руху України з металевою стійкою, переданий на зберігання представнику комунального підприємства "Зміїв - житло" ОСОБА_5 - важати йому повернутим.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: