Рішення

від 04.03.2019 по справі 645/6160/18

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/6160/18

Провадження № 2/645/456/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.

секретар судового засідання - Кривеженко М.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку заочного розгляду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей Троїцької районної державної адміністрації Луганської області про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання спільної дитини з 600 грн. 00 коп. до 779 грн. 50 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.06.2015 року. Від подружнього життя сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з часу розпаду сім'ї та по теперішній час проживає разом з позивачкою та знаходиться на її вихованні та утриманні. Заочним рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 12.10.2015 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 600 грн. 00 коп., проте відповідач аліменти не сплачує, про що свідчить довідка з виконавчої служби про наявну заборгованість станом на вересень 2018 року в розмірі 22800 грн. 00 коп. Відповідач свідомо, протягом тривалого часу не виконує обов'язків щодо виховання та утримання дитини, не цікавиться життям дитини, не виявляє бажання спілкуватись з дитиною, та не приймає участі в її вихованні. Враховуючи викладене, позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно їх спільної малолітньої дитини.

Крім того, враховуючи що на час подання позову змінився розмір прожиткового мінімуму порівняно з 2015 роком, змінився вік дитини, а відповідно зросли потреби у забезпеченні дитини необхідними для проживання та харчування, а відповідальність по утриманню дитини покладена на обох батьків, позивач просить суд збільшити розмір аліментів що стягуються з відповідача на її користь на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 600,00 грн. 00 коп. до 779 грн. 50 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього часу стягнення аліментів в розмірі 600 грн. за рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 12.10.2015 року.

Ухвалою суду від 19.10.2018 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 19.10.2018 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

18.02.2019 року до матеріалів справи надійшов висновок Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради № 149 від 13.02.2019 року щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити та не заперечувала проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом опублікування оголошення в газеті Урядовий кур'єр № 38 від 26.02.2019 року, причини неявки суду не повідомив, відзив та письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та заяви про розгляд справи без його участі не надав.

Представник третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься заява директора Департаменту - ОСОБА_4 про розгляд справи без участі представника третьої особи, в якій вона просила суд при ухваленні рішення врахувати інтереси малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Троїцької районної державної адміністрації Луганської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач та її представник не заперечували проти такого вирішення справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення позивача, допитавши свідків, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.06.2015 року.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В свідоцтві про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданому Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції НОМЕР_3 від 30.07.2013 року, батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1

З довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданою 28.09.2018 року з Реєстру територіальної громади міста Харкова, дитина ОСОБА_3 з часу народження зареєстрована та проживає з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, аліменти за рішенням суду на утримання дитини не сплачує.

Так, згідно заочного рішення Троїцького районного суду Луганської області від 12.10.2015 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 грн. 00 коп., щомісячно, з дати подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості, виданої Троїцьким районним ВДВС ГТУЮ у Луганській області 02.10.2018 року, станом на вересень 2018 року заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 по аліментам складає 22800 грн. 00 коп.

Також, матеріалами справи підтверджено, що відповідач не приймає участі у вихованні сина, не цікавиться його життям.

Згідно з інформації КНП "Міська дитяча поліклініка № 15" за вих. № 226 від 17.09.2018 року, за інформацією завідувача ЦПМСД ОСОБА_8 та відповідно до записів в історії розвитку дитини (форма № 112/о), дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться під наглядом КНП "Міська дитяча поліклініка № 15" з народження. На прийом в поліклініку хлопчика приводила мати, яка здійснювала догляд під час хвороби дитини. При обслуговуванні викликів вдома з дитиною знаходилась мати, яка забезпечувала належний догляд сина під час хвороби та виконували рекомендації лікаря щодо лікування. Батько хлопчика дитину під час хвороби не доглядав, станом здоров'я та розвитком дитини не цікавився, до фахівців закладу з сином не звертався.

Згідно з інформації з КЗ "ДНЗ № 294" від 06.09.2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідує комунальний заклад з 15.11.2016 року по теперішній час. За цей час вихованням, розвитком та піклуванням про дитину займалися мати, батько дитини жодного разу не з'являвся у заклад дошкільної освіти та не цікавився вихованням, фізичним та духовним розвитком сина, не відвідував свята, не приймав участі в житті закладу дошкільної освіти.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, яка є сусідкою та подругою позивачки, пояснила суду, що відповідача не бачила з 2015 року, що він не приїздить до своєї дитини, жодної участі в житті дитини не приймає, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Також свідок зазначила, що позивачка знаходиться в новому шлюбі, їх спільна з відповідачем дитини мешкає разом з нею та новим чоловіком, який вважає дитину позивачки своєю дитиною, піклується про неї та допомагає виховувати. Свідок вказала, що ані позивачка, ані її новий чоловік не перешкоджають ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, яка є подругою позивачки та хрещеною спільної дитини позивачки та відповідача, пояснила суду, що спілкується з позивачкою з 2010 року, потім почала спілкуватись із відповідачем по справі. Відповідача по справі не бачила з 2015 року, з моменту його розлучення з позивачкою. Свідок спілкується з позивачкою та буває в неї вдома, у зв'язку із чим знає, що відповідач не спілкується з дитиною, не надає матеріальної допомоги, дитина знаходиться на утриманні та вихованні позивачки та її нового чоловіка, який відноситься до дитини позивачки як до рідної.

Від Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради до матеріалів справи наданий висновок № 149 від 13.02.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_2 запрошувався на співбесіду до Департаменту служб, однак не з'явився, пояснень чи документів не надав, з приводу встановлення йому порядку участі у вихованні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та щодо усунення перешкод у спілкуванні з сином з боку матері, до Департаменту служб не звертався, ніяких доказів виконання ним батьківських обов'язків не надавав. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 було додатково розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради. Батько дитини, ОСОБА_2 був запрошений на засідання Комісії, однак не з'явився, про причини неявки не повідомив, жодних документів чи пояснень не надав. Мати дитини, ОСОБА_1 на засіданні комісії, особисто пояснила, що батько довгий час умисно ухиляється від обов'язків по вихованню та утриманню дитини, ніколи не відвідує сина, не цікавиться його здоров'ям, розвитком, досягненнями. Враховуючи вищезазначене, з врахуванням рекомендації Комісії, в інтересах дитини, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України Про охорону дитинства від 21.06.2001 року, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про охорону дитинства сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані приймати участь у вихованні дитини, зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У даному випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. В свою чергу батьки (один з батьків) повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 в постанові від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх обов'язків з незалежних від неї причин.

Проте жодного з покладених законом на батьків обов'язків, відповідач не виконує. Як вже було зазначено, відповідач не проявляв до сина батьківської турботи, не цікавиться та не відвідує його, не турбується про його фізичний і духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на його утримання та виховання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу сторони у справі, позивач був зобов'язаний довести в судовому засіданні обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач як заперечення проти позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не надав доказів, що спростовують вимоги позивача, не надав заперечень, що свідчать про його небажання займатися сином, відстоювати свої інтереси й інтереси дитини.

За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у зв'язку з такою поведінкою відповідача, свідомим нехтуванням ним своїми обов'язками, байдужого ставлення до своєї дитини, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, суд вважає необхідним позов задовольнити, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні його малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Одночасно відповідачу роз'яснюється, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.

Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 12.10.2015 року по справі № 433/1906/15-ц з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 грн. 00 коп. щомісячно з дати подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.

Постановою Троїцького районного ВДВС ГТУЮ у Луганській області від 28.03.2018 року відкрито виконавче провадження № 56065846 на підставі виконавчого листа № 433/1906/15-ц, виданого 02.11.2015 року Троїцьким районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 грн. 00 коп. щомісячно з дати подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості, виданого Троїцьким районним ВДВС ГТУЮ у Луганській області 02.10.2018 року, станом на вересень 2018 року заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 по аліментам складає 22800 грн. 00 коп.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що неповнолітня дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Позивач вказує, що з часу стягнення аліментів за рішенням суду змінився розмір прожиткового мінімуму порівняно з 2015 роком, змінився вік дитини, а відповідно зросли потреби дитини, а також враховуючи те, що обов'язок утримувати дитину покладений на обох батьків, просить суд змінити розмір аліментів, що стягнуто з ОСОБА_2 на її користь на утримання спільної дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 600 грн. 00 коп. до 779 грн. 50 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього часу стягнення аліментів в розмірі 600 грн. за рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 12.10.2015 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 грн. 00 коп., з 1 липня - 1699 грн. 00 коп., з 1 грудня - 1779 грн. 00 коп.

Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України,при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Як на підставу для збільшення розміру аліментів позивач посилається на те, що збільшились потреби дитини в навчанні, розвитку та іншому.

Суд при розгляді вимог позивача про збільшення розміру аліментів враховує, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам не відповідає, крім того, за цей час змінились обставини які впливають на розмір аліментів що стягнені з відповідача.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши надані докази, а також враховуючите, що визначений рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 12.10.2015 року, розмір аліментів на теперішній час є нижчим, ніж встановлено законом, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та збільшення розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 до 779 грн. 50 коп., але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 169, 180, 182, 191 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей Троїцької районної державної адміністрації Луганської області про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні його малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 600,00 (шістсот) грн. 00 коп. до 779 (сімсот сімдесят дев'ять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього часу стягнення аліментів в розмірі 600 (шістсот) грн. за рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 12.10.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284, 285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт НОМЕР_4, виданий Фрунзенським РВ у м. Харокві ГУДМС України в Харківській області 12.07.2016 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, серія та номер паспорта невідомі, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, місцезнаходження: м. Харків, вул. Сумська, буд. 78.

Третя особа: Служба у справах дітей Троїцької районної державної адміністрації Луганської області, код ЄДРПОУ 33540285, місцезнаходження: Луганська область, Троїцький район, смт. Троїцьке, пр. Перемоги, буд. 60.

Повний текст рішення виготовлено 05.03.2019 року.

Суддя -