Рішення

від 01.03.2019 по справі 712/9240/16-ц

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/9240/16-ц

Провадження № 2/712/26/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Мельник І.О.

з участю секретаря Хоменко А.В.

позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання права власності на частину земельної ділянки, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, про розподіл майна, виділ частки в натурі з майна, що є у спільній частковій власності, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання права власності на частину земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач та відповідач ОСОБА_3 з 17 жовтня 1996 року по 04 лютого 2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі. За вказаний період було збудовано будинок та господарські споруди за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 103. Після завершення будівництва будинок у 2013 році був зданий в експлуатацію та 2/3 (67%) зареєстровано за ОСОБА_3 та 1/3 частина за ОСОБА_5. Рішенням сесії Черкаської міської ради № 30507 від 26 червня 2003 року була виділена земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 7110136700-03-015-0010 за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 103. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 16.01.2004 на праві спільної часткової власності отримали державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 036615, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 7110136700-03-015-0010 за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 103. Згідно з даними державного акту ОСОБА_3 належить 67% частки у спільній власності, а ОСОБА_5 - 33%. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.03.2016 визнано мирову угоду між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, за якою житловий будинок з прибудовами та масандрою під літ. А-ІІ, а, а 1 , а 2 , мс, загальною площею 236,3 кв.м, гараж з масандрою під літ. Б, мс, майстерня під літ. В, погріб під. літ. Г, огорожа під літ. 1-4, водоколонка № 5, які знаходяться по бульвару Шевченка, 103 в м. Черкаси, належать на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 - 1/3 частка, ОСОБА_3 -1/3 частка та ОСОБА_5 - 1/3 частка. Право власності позивача на вказану частку зареєстровано, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 64888751 від 02.08.2016. Позивач звернувся до Державної реєстраційної служби з заявою про реєстрацію за ним права власності на 1/3 частину земельної ділянки у зв'язку з набуттям ним права власності на 1/3 частину домоволодіння за адресою бульвар Шевченка, 103 в м. Черкаси, йому було відмовлено, оскільки дана земельна ділянка перебуває у приватній власності у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Вважає, що, будучи власником частини житлового будинку, він має право на частину земельної ділянки, а тому, просить суд припинити право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину земельної ділянки площею 333,3 кв.м., яка розташована по бульв. Шевченка, 103 в м. Черкаси, та, яка належить їй на праві спільної часткової власності 2/3 (67%) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №036615, виданого їй 16.01.2004 на підставі рішення сесії Черкаської міської ради № 3-507 від 26.06.2003 про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки по бульв. Шевченка, 103 в м. Черкаси, 2/3 (67% частки у спільній власності, що становить 666,6 кв.м. від загальної площі 1000 кв.м. для обслуговування жилого жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 7110136700-03-015-0010, та просить суд визнати за ним право власності на 1/3 частину (33%) земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 103, площею 333,3 кв.м., цільове призначення якої для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 7110136700-03-015-0010.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.08.2016 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачка ОСОБА_3 17.10.2016 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_5, про припинення права особи на частку у спільному майні. Зазначила, що ними спільно було відбудовано будинок із прилеглими господарськими спорудами за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченко, 103, отриманий ОСОБА_3 та її братом ОСОБА_5 від батьків у частках 2/3 частини та 1/3 частини. У відповідних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було приватизовано земельну ділянку за вказаною адресою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2016 року визнано мирову угоду між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, за якою житловий будинок з прибудовами та масандрою під літ. А-ІІ, а, а 1 , а 2 , мс, загальною площею 236,3 кв.м., гараж з масандрою під літ. Б, мс, майстерня під літ. В. погріб під. літ. Г, огорожа під літ. 1-4, водоколонка № 5, які знаходяться по бульвару Шевченка, 103 в м. Черкаси, належать на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 - 1/3 частка, ОСОБА_3 -1/3 частка та ОСОБА_5 - 1/3 частка.

Вказувала, що після розірвання шлюбу стосунки із відповідачем ОСОБА_1 суттєво погіршилися, виникали сварки на ґрунті особистих непорозумінь та побутового характеру, проте основною причиною конфліктів є неврегульоване питання спільного користування будинком. В зв'язку із технічною неможливістю поділу відповідного будинку в натурі, змушені спільно користуватись належним їм на праві спільної часткової власності майном, проте наразі їхнє сумісне проживання із відповідачем є неможливим через вищенаведені причини. Зауважила, що окрім належної на праві спільної сумісної власності 1/3 частини будинковолодіння за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченко, 103 позивачеві належить на праві спільної часткової власності частина будинковолодіння за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 438 (договір дарування частини житлового будинку від 23.01.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Черкаського нотаріального округу ОСОБА_6 за №568). Також за даною адресою позивачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить ј частина від загального розміру земельної ділянки (0,0064 га) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.01.2014, в той час як за адресою: м.Черкаси, б.Шевченка, 103 можливість виділити земельну ділянку у власність відповідно до частки домоволодіння відсутня.

Статтею 365 ЦК України встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам сім'ї.

Враховуючи вищенаведене, просила припинити право власності ОСОБА_1 на 1/3 частки житлового будинку з прибудовами та мансардою під літ. А-ІІ, а, а1, а2, мс, загальною площею 236, 3 кв.м., гараж з мансардою під літ. Б, мс, майстерня під літ. В, погріб під літ. Г, огорожа під літ. 1-4, водоколонка №5, які розташовані по бул. Шевченка, 103 в м. Черкаси. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вартість 1/3 частки житлового будинку з прибудовами, розташований за адресою бул. Шевченка, 103 в м. Черкаси в розмірі 200666,66 грн. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частки житлового будинку з прибудовами та мансардою під літ.А-ІІ, а, а1, а2, мс, загальною площею 236, 3 кв.м., гараж з мансардою під літ. Б, мс, майстерня під літ. В, погріб під літ.Г, огорожа під літ. 1-4, водоколонка №5, які розташовані по бул. Шевченка,103 в м. Черкаси.

В подальшому, 04.11.2016 ОСОБА_1 скерував до суду заперечення на позов ОСОБА_3, яким просив суд їй відмовити у позові в повному обсязі, вважаючи його безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки він є власником 1/3 частини спірного домоволодіння на підставі мирової угоди, ухваленої Соснівським районним судом м. Черкаси від 31.03.2016, та не може бути позбавлений права власності.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.10.2016 справи № 712/9240/16-ц та № 712/11614/16-ц об'єднані в одне провадження з присвоєнням номеру справи № 712/9240/16-ц, провадження № 2/712/2164/16.

Позивач ОСОБА_1 04.11.2016 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, про розподіл майна, виділ частки в натурі з майна, що є у спільній частковій власності, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності. Позов мотивовано тим, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.03.2016, якою визнано мирову угоду між ним, ОСОБА_3 та ОСОБА_5С, встановлено, що він є власником 1/3 частки житлового будинку з прибудовами та масандрою під. літ. А-ІІ, а, а 1 , а 2 , мс, загальною площею 236,3 кв.м, гараж з масандрою під літ. Б, мс, майстерня під. літ. В. погріб під. літ. Г, огорожа під літ. 1-4, водоколонка № 5, які знаходяться по бульвару Шевченка, 103 в м. Черкаси. Іншими співвласниками є ОСОБА_3 -1/3 частка та ОСОБА_5 - 1/3 частка. Право власності ОСОБА_1 на вказану частку зареєстровано відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 64888751 від 02.08.2016. На даний час виникла необхідність у виділенні частки позивача ОСОБА_1 з відповідними прибудовами, оскільки відповідачі без його згоди руйнують спільне майно, про що свідчать звернення позивача до правоохоронних органів. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Таким чином, позивач ОСОБА_1 просив суд виділити йому в натурі, як окрему одиницю (1/1) окремий об'єкт нерухомості, частку спільного майна, яка становить 1/3 частину домоволодіння з відповідною частиною надвірних споруд з припиненням ідеальних часток або встановити порядок користування, розташованих за адресою: м.Черкаси, бул. Шевченка, 103. Визнати за ним право власності на 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою: м.Черкаси, бул. Шевченка, 103. Припинити його спільну часткову власність між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на будинковолодіння за адресою: м.Черкаси, бул. Шевченка, 103.

Одночасно з подачею зустрічного позову, позивач 04.11.2016 збільшив первісні позовні вимоги та просив суд окрім припинення права власності ОСОБА_3 на 1/3 частину земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 103, що в м. Черкаси, та визнання за ним права власності на 1/3 частини дайної земельної ділянки, також, виділити йому в натурі зі встановленням межових знаків або встановити порядок користування 1/3 частиною зазначеної вище земельної ділянки.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.12.2016 зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_5 про припинення права особи на частку у спільному майні. А, також, призначено у справі судово-будівельну експертизу.

У подальшому, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 призначено ще одну судово-будівельну експертизу.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.02.2019 прийнято відмову позивача ОСОБА_3 від позовних вимог до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_5 про припинення права особи на частку у спільному майні, провадження у цій частині позовних вимог закрито.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Вказували на відсутність підстав для припинення права на частку у спільному майні, які передбачені ст.365 ЦК України. Зазначили, що ОСОБА_1 має 1/6 частину домоволодіння за адресою б.Шевченка, 438 в м.Черкаси, однак дана частина будинку знаходиться в аварійному стані та не придатна для проживання. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спільній частковій власності у даному володінні належить всього близько 21 кв.м. Натомість, відповідно до норм житлового законодавства норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 кв.м. на одну особу. Крім того, посилання ОСОБА_3 про технічну неможливість поділу відповідного будинку в натурі спростовується даними висновку судової будівельно-технічної експертизи, в якому запропоновані висновки щодо поділу даного домоволодіння. ОСОБА_1 зазначив, що фактично проживає у житловому будинку за адресою: м.Черкаси, бул. Шевченка, 103, тому просив задовольнити його збільшені вимоги по первісному позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вказував, що фактично користується приміщеннями на першому поверсі, не заперечував проти встановлення першого варіанту розподілу домоволодіння для третього співвласника або другого варіанту розподілу домоволодіння для другого співвласника, згідно з експертизою.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Відповідачка пояснила, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_1, їх стосунки суттєво погіршилися, в них періодично виникають сварки на грунті особистих непорозумінь та побутового характеру, відповідач не дотримується елементарних правил співжиттся, псує належне їй та ОСОБА_5 майно, що знаходиться на прилеглій території будинку, перешкоджає їх спільному вільному користуванню належних їм на праві сумісної власності часток, не підтримує у належному стані відповідну частину будинковолодіння тощо. В зв язку із технічною немождивістю поділу відповідного будинку в натурі, вони вимушені спільно користуватись належним їй на праві спільної часткової чласності майном. Проти поділу будинку заперечувала.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5, будучи співвласником частини спірного житлового будинку по бульв. Шевченка, 103, що в м. Черкаси, заперечував проти задоволення збільшених первісних позовних вимог та зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 у зв'язку з їх необґрунтованістю. Пояснив, що фактично користується на другому поверсі домоволодіння кімнатами 1-18, 1-12, 1-17, 1-11, 1-13 і будь-який поділ будинковолодіння призведе до того, що лише один із співвласників буде мати доступ до горища, а інші не зможуть обслуговувати дах над своїми житловими приміщеннями. Крім того, для виділу в натурі частини будинку, необхідно забезпечити окреме газо-, водо-, еклектро- та теплопостачання, а будь-яких висновків фахівція щодо такої можливості відсутні.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_7 суду пояснила, що нею проведено судово-будівельну експертизу житлового будинку з прибудовами по бульв. Шевченка, 103 в м. Черкаси, та запропоновано найбільш прийнятні варіанти поділу спірного будинковолодіння, але всі вони передбачають відхилення від ідеальних часток, з проведенням реконстурції будинку.

Відповідно до п-п. 9 п. 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України прийнятого Законом України 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи те, що справа не є малозначною, вона підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Вислухавши пояснення сторін, думку експерта, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне судочинство у відповідності до статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.03.2016, визнано мирову угоду між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та встановлено, що житловий будинок з прибудовами та масандрою під. літ. А-ІІ, а, а 1 , а 2 , мс, загальною площею 236,3 кв.м, гараж з масандрою під літ. Б, мс, майстерня під. літ. В. погріб під. літ. Г, огорожа під літ. 1-4, водоколонка № 5, які знаходяться по бульвару Шевченка, 103 в м. Черкаси належать на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 - 1/3 частка, ОСОБА_3 -1/3 частка та ОСОБА_5 - 1/3 частка.

Право власності позивача ОСОБА_1 на вказану частку домоволодіння зареєстровано, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 64888751 від 02.08.2016.

Рішенням сесії Черкаської міської ради № 3-507 26.06.2003 виділено земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою м. Черкаси, бул. Шевченка, 103.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є власниками земельної ділянки на праві спільної часткової власності згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 036615 від 16.01.2004, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 7110136700-03-015-0010 за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 103. Згідно з Державним актом ОСОБА_3 належить 67% частки у спільній власності, а ОСОБА_5 - 33%.

Позивач ОСОБА_1 в первісному позові вказує на наявність підстав для виділення йому 1/3 частини даної земельної ділянки площею 1000 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 7110136700-03-015-0010 за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 103, як окремого об'єкту нерухомості, З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до п.4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсягах та на умовах, встановлених для попереднього власника (землекористувача).

Пленум Верховного Суду України у Постанові №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз'яснив, що при переході права власності на будівлі та споруди з 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р.

Разом із тим, при укладенні мирової угоди сторонами не визначено, що у власність або в користування ОСОБА_1 переходить частина земельної ділянки та відповідно, на скільки зменшується частка у праві власності інших співвласників.

Навпаки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачі є власниками земельної ділянки у відповідних частках: ОСОБА_3 належить 67% частки у спільній власності на земельну ділянку, а ОСОБА_5 - 33% частки у спільній власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 036615 від 16.01.2004.

Таким чином, у суду відсутні підстави для застосування ст.367 ЦК України та виділення ОСОБА_1 1/3 частини даної земельної ділянки площею 1000 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 7110136700-03-015-0010 за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 103, як окремого об'єкту нерухомості, визнання за ним права власності, припинення спільної часткової власності з співвласниками житлового будинку, встановлення порядку користування, оскільки право користування та право спільної часткової власності на частину вказаної земельної ділянки відповідно до умов мирової угоди від 31.03.2016 до ОСОБА_1 не переходило, а власники земельної ділянки, які зазначені у державному акті на землю є ОСОБА_3, ОСОБА_5

В даному випадку, на думку суду, позивач ОСОБА_1 не позбавлений права вимагати у власників надання права оренди або встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї частини домоволодіння та господарських споруд відповідно до ст.ст.93-97, 98-100 Земельного кодексу України.

Висновок Верховного Суду України, на який посилається представник позивача, та який викладений в Постанові від 11.02.2015 у цивільній справі №6-2цс15, не може бути застосований судом в даному випадку, оскільки у справі, яка розглядається і як зазначалося вище, не доведено виникнення у позивача ОСОБА_1 права спільної часткової власності на землю, так як це не визначено умовами мирової угоди, затвердженої Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2016 року.

Ухвалою суду від 08.12.2016 по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено запитання: 1) Розробити всі можливі варіанти поділу домоволодіння по бул. Шевченка,103 в м. Черкаси, разом з надвірними спорудами відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників з підготовкою, у необхідних випадках, пропозицій щодо переобладнання об'єктів встановлення внутрішніх перегородок, тощо, залишення їх частин у спільній власності, а також визначення грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу стала меншою за ідеальну? 2) Якщо виділ часток у домоволодінні співвласників по бул. Шевченка, 103 в м.Черкаси, в натурі як окремий об'єкт нерухомого майна не можливий, встановити можливі варіанти користування будинковолодінням з урахуванням часток співвласників ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відповідно до ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.03.2016. 3) Розробити всі можливі варіанти поділу земельної ділянки зі встановленням межових знаків, а якщо не можливо, встановити всі можливі варіанти порядку користування земельною ділянкою, кадастровий номер земельної ділянки 7110136700-03-015-0010, на якій розташований будинок та надвірні споруди по бул. Шевченка, 103 в м. Черкаси у відповідності до ідеальних часток кожного. 4) Чи можливе виділення в окреме користування ОСОБА_1 1/3 частини домоволодіння 103 по бул.Шевченка в м.Черкаси.

Згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 10.02.2017 №01/17 -БТ, виконаного судовим експертом ОСОБА_8 (Свідоцтво судового експерта №1598, видане ЦЕКК Міністерства юстиції України 16.11.2012р.), встановлено, що: відповідно до нормативних документів, чинних в галузі будівництва на території України, зважаючи на об'ємно-планувальне рішення, враховуючи загальну площу житлового будинку літ. А-II з прибудовами, яка складає 193,6 кв.м, відповідно до ідеальних часток співвласників 1/3 до 1/3 до 1/3, по площі це становить по 64,53 кв.м відповідно для кожного співвласника, даної площі достатньо для влаштування трьох окремих (ізольованих) квартир у житловому будинку літ. А-II з прибудовами, отже розподіл житлового будинку літ. А-II з прибудовами по бул.Шевченка, 103 в м.Черкасах в частках 1/3 до 1/3 до 1/3 можливий.

Домоволодіння по бул.Шевченка, 103 в м.Черкаси складається з житлового будинку під. літ. А-ІІ з прибудовами а, а 1 , а 2 , гараж з мансардою під літ. Б, мс, погріб під. літ. Г, вбиральня літ. Д, огорожа під літ. 1,2,3,4, водоколонка № 5.

На розсуд суду експертом запропоновано два варіанти розподілу житлового будинку A-II з прибудовами та три варіанти розподілу домоволодіння (з урахуванням господарських будівель) у відповідності до ідеальних часток співвласників у домоволодінні.

При першому варіанті розподілу пропонується виділити першому співвласнику приміщення 1-1 коридор пл.2,5 кв.м, приміщення 1-2 передпокій пл.13,6 кв.м, приміщення 1-3, вітальня пл.28 кв.м, приміщення 1-7, душ пл. 4 кв.м, приміщення 1-8, санвузол пл.9,1 кв.м, приміщення 1-9 кухня пл. 10,1 кв.м, що на 2, 77 кв. м. більше ідеальної частки, що становить 35/100 частини житлового будинку. В спільному користуванні для I та II співвласників інженерне обладнання запропонованої частини житлового будинку A-II: водопостачання від зовнішніх мереж, каналізація в зовнішню мережу, газопостачання від зовнішніх мереж.

Виділити другому співвласнику (частка 1/3) II поверх:

Приміщення 1-11 кухня пл.8,9 кв.м, приміщення 1-12 житлова кімната пл.12,5 кв.м, приміщення 1-13 житлова кімната пл.24 кв.м, приміщення 1-17, санвузол пл. 3,4 кв.м, приміщення 1-18, коридор пл.6,9 кв.м; ): влаштування перегородки на відстані 2,0 від суміжної перегородки з приміщенням 1-11 (кухня), утворилось два приміщення, I приміщення пл.4,42 кв. запропоновано IIспіввласнику. Разом на 4,41 кв.м. менше ідеальної частки, що становить 31/100 частини житлового будинку. В спільному користуванні для I та II співвласників інженерне обладнання запропонованої частини житлового будинку A-II: водопостачання від зовнішніх мереж, каналізація в зовнішню мережу, газопостачання від зовнішніх мереж.

Виділити третьому співвласнику (частка 1/3) I поверх:

Приміщення 1-4, коридор, пл.10,7 кв.м, приміщення 1-5 житлова кімната пл.21,1 кв.м, приміщення 1-6 комора, пл.1 кв.м, приміщення I, сходи, пл. 2,9 кв.м, II поверх: приміщення II, сходи пл.1,5 кв.м, приміщення 1-14, житлова кімната, площею 17,3 кв.м; перепланування в приміщення 1-10 (коридор): влаштування перегородки на відстані 2,0 від суміжної перегородки з приміщенням 1-11 (кухня), утворилось два приміщення, II приміщення пл.11,68 кв.м. запропоновано III співвласнику. Разом на 1,65 кв.м. більше ідеальної частки, що становить 34/100 частини житлового будинку.

При першому варіанті розподілу домоволодіння перший власник виплачує другому власнику, частка якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну, компенсацію в сумі 8424 гривень, третій власник виплачує другому власнику, частка якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну, компенсацію в сумі 48 482 гривень.

Водоколонку №5 залишити у спільному користуванні між трьома співвласниками. Горище між співвласниками розподіляється по лінії розподілу II поверху.

При другому варіанту розподілу пропонується виділити першому співвласнику приміщення 1-1 коридор пл.2,5 кв.м, приміщення 1-2 передпокій пл.13,6 кв.м, приміщення 1-3, вітальня пл.28 кв.м, приміщення 1-7, душ пл. 4 кв.м, приміщення 1-8, санвузол пл.9,1 кв.м, приміщення 1-9 кухня пл. 10,1 кв.м, що на 2, 77 кв. м. більше ідеальної частки, що становить 35/100 частини житлового будинку. В спільному користуванні для I та II співвласників інженерне обладнання запропонованої частини житлового будинку A-II: водопостачання від зовнішніх мереж, каналізація в зовнішню мережу, газопостачання від зовнішніх мереж.

Виділити другому співвласнику (частка 1/3) II поверх:

Приміщення 1-11 кухня пл.8,9 кв.м, приміщення 1-12 житлова кімната пл.12,5 кв.м, приміщення 1-13 житлова кімната пл.24 кв.м, приміщення 1-17, санвузол пл. 3,4 кв.м, приміщення 1-18, коридор пл.6,9 кв.м. Перепланування в приміщення 1-10 (коридор): влаштування перегородки на відстані 2,0 від суміжної перегородки з приміщенням 1-11 (кухня), утворилось два приміщення, I приміщення пл.4,42 кв.м. запропоновано II співвласнику. Разом на 4,41 кв.м. менше ідеальної частки, що становить 31/100 частини житлового будинку. В спільному користуванні для I та II співвласників інженерне обладнання запропонованої частини житлового будинку A-II: водопостачання від зовнішніх мереж, каналізація в зовнішню мережу, газопостачання від зовнішніх мереж.

Виділити третьому співвласнику (частка 1/3) I поверх:

Приміщення 1-4, коридор, пл.10,7 кв.м, приміщення 1-5 житлова кімната пл.21,1 кв.м, приміщення 1-6 комора, пл.1 кв.м, приміщення I, сходи, пл. 2,9 кв.м, II поверх: приміщення II, сходи пл.1,5 кв.м, приміщення 1-14, житлова кімната, площею 17,3 кв.м; перепланування в приміщення 1-10 (коридор): влаштування перегородки на відстані 2,0 від суміжної перегородки з приміщенням 1-11 (кухня), утворилось два приміщення, II приміщення пл.11,68 кв.м. запропоновано IIIспіввласнику Разом на 1,65 кв.м. більше ідеальної частки, що становить 34/100 частини житлового будинку.

При другому варіанту розподілу домоволодіння перший власник виплачує другому власнику, частка якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну, компенсацію в сумі 8424 гривень, третій власник виплачує другому власнику, частка якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну, компенсацію в сумі 45 109 гривень.

Водоколонку №5 залишити у спільному користуванні між трьома співвласниками. Горище між співвласниками розподіляється по лінії розподілу II поверху.

При третьому варіанту розподілу пропонується виділити першому співвласнику (частка 1/3) приміщення 1-1 коридор пл.2,5 кв.м, приміщення 1-2 передпокій пл.13,6 кв.м, приміщення 1-7, душ пл. 4 кв.м, приміщення 1-8, санвузол пл.9,1 кв.м, приміщення 1-9 кухня пл. 10,1 кв.м, приміщення 1-5, житлова кімната пл.21,1 кв.м, приміщення 1-6 комора площею 1,0 кв.м, перепланування в приміщенні 1-3 (вітальня): влаштування перегородки на відстані 4,08м від зовнішньої несучої стіни з віконним прорізом, утворилось два приміщення I приміщення пл.8,7 кв.м запропоновано I власнику. Разом на 5, 57 кв. м. більше ідеальної частки, що становить 36/100 частини житлового будинку. В спільному користуванні для I та II співвласників інженерне обладнання запропонованої частини житлового будинку A-II: водопостачання від зовнішніх мереж, каналізація в зовнішню мережу, газопостачання від зовнішніх мереж.

Виділити другому співвласнику (частка 1/3) II поверх:

Приміщення 1-11 кухня пл.8,9 кв.м, приміщення 1-12 житлова кімната пл.12,5 кв.м, приміщення 1-13 житлова кімната пл.24 кв.м, приміщення 1-17, санвузол пл. 3,4 кв.м, приміщення 1-18, коридор пл.6,9 кв.м. Перепланування в приміщення 1-10 (коридор): влаштування перегородки на відстані 2,0 від суміжної перегородки з приміщенням 1-11 (кухня), утворилось два приміщення, I приміщення пл.4,42 кв.м. запропоновано IIспіввласнику. Разом на 4,41 кв.м. менше ідеальної частки, що становить 31/100 частини житлового будинку. В спільному користуванні для I та II співвласників інженерне обладнання запропонованої частини житлового будинку A-II: водопостачання від зовнішніх мереж, каналізація в зовнішню мережу, газопостачання від зовнішніх мереж.

Виділити третьому співвласнику (частка 1/3) I поверх:

Приміщення 1-4, коридор, пл.10,7 кв.м, приміщення I, сходи, пл. 2,9 кв.м, перепланування в приміщенні 1-3 (вітальня), влаштування перегородки на відстані 4,08м від зовнішньої несучої стіни з віконним прорізом, утворилось два приміщення II приміщення пл.19,3 кв.м запропоновано III власнику.

II поверх: приміщення II, сходи пл.1,5 кв.м, приміщення 1-14, житлова кімната, площею 17,3 кв.м; перепланування в приміщення 1-10 (коридор): влаштування перегородки на відстані 2,0 від суміжної перегородки з приміщенням 1-11 (кухня), утворилось два приміщення, II приміщення пл.11,68 кв.м. запропоновано IIIспіввласнику Разом на 1,15 кв.м. менше ідеальної частки, що становить 33/100 частини житлового будинку.

При третьому варіанту розподілу домоволодіння перший власник виплачує другому власнику, частка якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну, компенсацію в сумі 18340 гривень, третій власник виплачує другому власнику, частка якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну, компенсацію в сумі 38566 гривень.

Водоколонку №5 залишити у спільному користуванні між трьома співвласниками. Горище між співвласниками розподіляється по лінії розподілу II поверху.

Згідно з ст. 364 ЦК України співвласник також має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньої згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Як випливає з положення ч.1 та ч.3 ст. 367 ЦК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Такі висновки позивача ґрунтуються на положенні ст. ст. 15, 16 ЦК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.

За таких обставин, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку, що призвело до не можливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ч.3 ст. 367 ЦК України, позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення поділу житлового будинку та виділу земельної ділянки в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.

Слід звернути увагу на практику розгляду справ про поділ житлового будинку Верховним судом України, з метою забезпечення правильного і однозначного застосування судом норм матеріального права, які регулюють даний спір, зокрема.

Відповідно до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Крім того, в абз.4 п. 7 та п. 8 вказаної Постанови роз'яснено, що при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле. Також, згідно з п. 6 Постанови, при вирішенні справ про виділ в натурі часток житлового будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній стороні може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним входом.

Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми ст. ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За таких обставин, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку, що призвело до не можливості укласти договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ч.3 ст. 367 ЦК України, позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення поділу житлового будинку та виділу земельної ділянки в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.

Можливість проведення виділу або поділу у натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, закон пов'язує з домовленістю співвласників, оформленою письмовим і нотаріально посвідченим договором, або у судовому порядку за відсутності цих обставин.

При цьому, виділ частки майна, що є об'єктом спільної часткової власності, у натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників, а особа набуває право власності на виділене майно з державною реєстрацією такого права у встановлених законом випадках.

Між тим, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності, за всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.

На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності, у разі поділу (ст. 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Частини 3, 4 ст. 364 ЦК України вказують на те, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, співвласник вправі вимагати грошової або матеріальної компенсації вартості його частки у власності лише у разі, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом чи якщо спільне майно є неподільною річчю.

Разом з цим, компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Згідно з ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Тому, право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном, саме така правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року №61-4860 св18.

Згідно ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи з аналізу вище зазначених норм, з врахуванням закріплених в п. 6 ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Таким чином, правовий режим спільної часткової власності має враховувати інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.

Висновком експерта ОСОБА_9 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 26.04.2018 встановлено, що виділення в окреме користування ОСОБА_1 1/3 частини домоволодіння № 103 по бульв. Шевченка в м. Черкаси, шляхом проведення реконструкції (перепланування і переобладнання) приміщень існуючого житлового будинку з метою влаштування ізольваних квартир, можливе лише з відступом від ідеальних часток.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Відповідно до ст. 14 ЖК України виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території області (міста республіканського підпорядкування) приймають рішення про переобладнання і знесення непридатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.

Згідно з п. 1.2 Інструкції, затвердженої наказом №55 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 року №774/14041, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.

У випадку необхідності перепланувань чи виконання інших будівельних робіт, необхідно звертатися до Державної архітектурної будівельної інспекції та зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Початок виконання будівельних робіт - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення , реставрації, капітального ремонту. Тобто усі перепланування, прибудови (в тому числі і другий вхід в будинок), вбудови, тощо є будівельними роботами, а тому без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт не дозволяється створювати фактично відокремлені приміщення з власним входом.

Таким чином, суду необхідно надати докази реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Такий доказ необхідний для підтвердження позивачем дійсного наміру щодо виділу своєї частки.

Слід зазначити, що позивачем ОСОБА_1 таких доказів не надано.

Навпроти, судом достеменно встановлено, що виділ частки можливий при відступленні від ідеальних часток, з обов'язковою реконструкцією будинку, дозвіл на яке повинен бути наданий, лае будь-яке рішення з цього приводу відсутнє.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповід до ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд наголошує на тому, що позивач на свій розсуд обрав спосіб захисту порушеного права та розпорядився своїми правами щодо предмету спору, і суд, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному ст. 13 ЦПК, розглядає дану справу лише в межах заявлених позивачем вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Позивач в позовній заяві та судовому засіданні як на підставу позову вказав на те, що спільне володіння та користування домоволодінням є неможливим, відповідачі навмисно зруйнували майстерню та масандру.

Позивачем, на думку суду, в порушення наведених вимог Закону, обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, перед судом не доведено.

За таких обставин, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.317, 319, 355, 356, 357, 358, 364, 367 ЦК України, ст.ст. 120, 125 ЗК Україн6и, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, про визнання права власності на частину земельної ділянки.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, про розподіл майна, виділ частки в натурі з майна, що є у спільній частковій власності, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 02.03.2019.

Головуючий І.О.Мельник