Ухвала

від 04.03.2019 по справі 711/1224/19

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/137/19 Справа № 711/1224/19 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 , при секретарі за участю прокурораОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,захисникаОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах ФГ «ХОРСТА» на ухвалу слідчогосудді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2019 року, якою частково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на документи, вилучені 07.02.2019 під час проведення обшуку приміщення офісу ФГ «ХОРСТА» за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Черповоди, вул. Благовісна, 28, в рамкахкримінального провадження№ 12017250000000310від 05.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 190 КК України , -

в с т а н о в и л а :

Слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 , в якому просив накласти арешт на документи, вилучені 07.02.2019 під час проведення обшуку приміщення офісу ФГ «ХОРСТА» за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Черповоди, вул. Благовісна, 28, в рамкахкримінального провадження№ 12017250000000310від 05.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 190 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що 22.12.2010 між ОСОБА_10 та ФГ «Хорста» укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,08 га (кадастровий номер 7124389200:03:000:0037) в адміністративних межах с. Череповоди Уманського району Черкаської області строком на десять років, тобто до 22.12.2020. Зазначений договір зареєстровано в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України за № 041079400027. 11.11.2012 між ОСОБА_10 та ФГ «Хорста» укладено додаткову угоду до договору від 22.12.2010, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 20 років, тобто до 22.12.2030 (додаткову угоду зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області 21.12.2012 за № 712458924008173). В подальшому між представником ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 укладено договір встановлення емфітевзису від 31.05.2016 і предметом даного договору є вищевказана додаткова угода. Під час укладення даної угоди власник земельної ділянки не повідомив про наявність описаної вище додаткової угоди оренди земельної ділянки від 11.11.2012.

Допитаний свідок ОСОБА_13 показав, що особисто підписував угоди з ОСОБА_10 від 22.12.2010 та 11.11.2012. Дані договори готував бухгалтер ФГ «Хорста» ОСОБА_14 .

Допитаний свідок ОСОБА_10 показав, що особисто підписував угоди з ФГ «Хорста» від 22.10.2010 та 11.11.2012, при цьому вказав, що повідомляв ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про підписання ним додаткової угоди від 11.11.2012.

Однак показання ОСОБА_10 викликають сумніви у зв`язку з тим, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як станом на момент реєстрації Договору встановлення емфітевзису 31.05.2016 приватним нотаріусом ОСОБА_15 , так і станом на 15.02.2018 (дата надання інформації ГУ Держгеокадастру у Черкаській області по земельній ділянці з кадастровим номером 7124389200:03:000:0037). Так само примірник даної додаткової угоди відсутній в Міськрайонному управлінні в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

В ході розслідування проведено дві судово-почеркознавчі експертизи. Згідно з висновком № 1/397 від 16.02.2018 підписи від імені ОСОБА_10 в договорах оренди земельної ділянки від 22.10.2010 виконано самим ОСОБА_10 .. Підпис від імені ОСОБА_10 в графі «Орендодавець» в примірнику додаткової угоди від 11.11.2012 виконано ймовірно не ОСОБА_10 . Також, в описовій частині висновку експертом зазначено, що встановлені розбіжні ознаки достатньо чисельні, але відсутність вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_10 дає можливість зробити лише ймовірний висновок. Відповідно до висновку експерта № 1/1117 від 27.04.2018 встановити ОСОБА_13 чи іншою особою виконано підпис від імені ОСОБА_10 в примірнику додаткової угоди від 11.11.2012 до договору оренди не вдалося можливим. Однією з причин надання такого висновку експертом була відсутність вільних зразків почерку ОСОБА_13 .

З метою отримання вільних зразків підпису осіб, які могли виконати підпис від імені ОСОБА_10 , слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку ФГ «Хорста» і на підставі ухвали слідчого судді від 11.01.2019 проведено обшук, під час якого вилучено низку документів, які містять зразки підпису директора ФГ «Хорста» ОСОБА_13 , а саме: 419 договір оренди і 7 актів звіряння розрахунків.

Вилучене майно визнано речовими доказами, а тому слідчий з метою забезпечення їх зберігання просив накласти на них арешт.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15лютого 2019року поновлено пропущений з поважних причин строк звернення до суду із клопотанням про арешт майна, та задоволено його частково. Накладено арешт на 124 документи, вилучені 07.02.2019 під час проведення обшуку приміщення офісу Фермерського господарства «Хорста» за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Черповоди, вул. Благовісна, 28. В задоволенні решти частини клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в інтересах ФГ «ХОРСТА» подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати її в частині поновлення слідчому ОСОБА_8 строку на подання клопотання про накладення арешт на тимчасово вилучене майно ФГ «ХОРСТА» та в частині накладення арешту на документи в кількості 124 шт., вилучені 07.02.2019 під час проведення обшуку приміщення офісу Фермерського господарства «ХОРСТА» за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н. с. Черповоди, вул. Благовісна, 28. Прийняти нову ухвалу, якою відмовити слідчому ОСОБА_8 в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно ФГ «ХОРСТА» та відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на документи.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт вказує на те, що слідчий суддя порушив вимоги ст. 171 КПК України і наклав арешт на майно, яке вже підлягало негайному поверненню ФГ «ХОРСТА». Крім того, посилання суду на те, що робочий день суду коротший за робочий день органу досудового розслідування не позбавляв слідчого направити клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно ФГ «ХОРСТА» поштовим зв`язком. За таких обставин, ухвала місцевого суду є незаконною та необґрунтованою з підстав неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Заслухавши доповідьсудді,думку захисника ОСОБА_7 ,який підтримавподану апеляційнускаргу,і просивїї задовольнити,думку прокурора ОСОБА_6 ,який заперечивпроти задоволенняапеляційних вимогта просивухвалу місцевогосуду залишитибез змін,перевіривши доводиапеляційної скарги,вивчивши матеріаликримінального провадження,колегія суддіввважає,що апеляційнаскарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

В тому числі, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст.132, ст.173 КПК України,повинен врахувати:існування обґрунтованоїпідозри щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження;правову підставудля арештумайна;можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу);наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу);можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу);розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу);розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу);розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказані дані мають міститися і у клопотанні про арешт майна, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ст. 131, ч.1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Вказані вимоги КПК України слідчим суддею районного суду при розгляді клопотання виконані.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, документи, на які слідчий в своєму клопотанні просить накласти арешт, постановою слідчого від 08.02.2019 визнано речовими доказами, можуть містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та відповідають критеріям, визначеним ч.1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимогст. ст.131-132,170 - 173 КПК України, частково задовольнив клопотання слідчого і наклав арешт на частину документів, що вилучені 07.02.2019 під час проведення обшуку приміщення офісу ФГ «ХОРСТА» за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Черповоди, вул. Благовісна, 28, які містять зразки підпису директора ФГ «ХОРСТА» ОСОБА_13 та підлягають експертному дослідженню, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та застосувавши такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

При цьому колегія суддів вважає, що саме такий спосіб обмеження є необхідним та достатнім для забезпечення збереження речових доказів, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта.

Крім того, слідчим суддею вірно враховано, що ухвалою слідчого судді надано дозвіл на вилучення документів, які складені станом до 11.11.2012, а тому відсутні підстави для накладення арешту на значну кількість вилучених документів, складених після вказаної дати, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що слідчий суддя необґрунтовано поновив слідчому строк на звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, але дані доводи є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Враховуючи вимоги ч.5 ст. 115 КПК України, а також те, що згідно протоколу (а.с. 14), обшук завершено 07.02.2019 о 17.30 годині, строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту закінчувався в суботу 09.02.2019 о 17.30 годині, який є вихідним днем.

Згідно положень ч.7 ст. 115 КПК України при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

За таких обставин слідчим суддею обґрунтовано поновлено слідчому строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, врахувавши, що слідчий подав клопотання до суду 11.02.2019, тобто в перший робочий день після вихідного дня, а саме суботи 09.02.2019.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на частину документів, вилучених 07.02.2019 під час проведення обшуку приміщення офісу ФГ «ХОРСТА» за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Черповоди, вул. Благовісна, 28, в рамкахкримінального провадження№ 12017250000000310від 05.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 190 КК України, прийнята з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст. 170, 173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15лютого 2019року,якою накладеноарешт намайно врамках кримінальногопровадження № 12017250000000310від 05.09.2017, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ФГ «ХОРСТА» - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :