Постанова

від 27.06.2007 по справі б-39/111-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

27 червня 2007 р.                                                                                  

№ Б-39/111-06 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого

Катеринчук Л.Й. (доповідач)

Ткаченко Н.Г.

розглянувши  касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в

Київському районі міста Харкова

на ухвалу

господарського суду Харківської

області від 11.04.2007

у справі

господарського суду

№ Б-39/111-06

Харківської області

за заявою

Голови ліквідаційної комісії

Товариства з обмеженою відповідальністю “КАПІТАЛ-СЕРВІС-ХХI”

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю “КАПІТАЛ-СЕРВІС-ХХI”

про

визнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від заявника касаційної скарги

не з'явився

від боржника

Загребельний Г.С., доручення

26.06.2007

В С Т А Н О В

И В  :

Голова ліквідаційної комісії

Товариства з обмеженою відповідальністю “КАПІТАЛ-СЕРВІС-ХХI” (далі: “Боржник”)

звернувся до господарського суду Харківської області  з заявою про порушення справи про його

банкрутство і визнання банкрутом на тій підставі, що загальними зборами

учасників було прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи та утворення

ліквідаційної комісії, а в ході ліквідаційної процедури було встановлено, що

вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду 07.09.2006 порушено

провадження у справі про банкрутство боржника з врахуванням особливостей,

передбачених статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом»(далі: “Закону”).

Постановою господарського суду

Харківської області від 21.09.2006 боржника було визнано банкрутом на підставі

статті 51 Закону, відкрито ліквідаційну процедуру,  ліквідатором боржника призначено ОСОБА_1,

зобов'язано ліквідатора в п'ятиденний термін опублікувати оголошення про

визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 11.04.2007 було

затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, боржника ліквідовано,

провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною

постановою, Державна податкова інспекція в Київському районі міста Харкова

звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій

просила скасувати зазначену ухвалу, 

аргументуючи порушенням норм матеріального права, статті 67 Конституції

України, статей 11, 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу»,

статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом».

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду

першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи

перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для

задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частин 2 і 3 статті

51 Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про

банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог

кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом,

відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки

ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора)

незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої

претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації

оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Відтак, чинне законодавство про

банкрутство пов'язує можливість відкриття провадження у справі про банкрутство

в порядку статті 51 Закону з доведенням боржником обставин недостатності майна

боржника для задоволення вимог кредиторів.

За приписами статті 67 Конституції

України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах,

встановлених законом. Відповідно до пункту 1 статті 10, пункту 1 статті 11

Закону України “Про державну податкову службу в Україні” однією з функцій,

покладених на державні податкові інспекції є здійснення контролю за

своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів

(обов'язкових платежів), для чого податкові органи наділені правом здійснювати

планові та позапланові перевірки своєчасності, достовірності, повноти

нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до Преамбули Закону

України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами” цей закон не регулює питання погашення

податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких

поширюються процедури визначені Законом України «Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, чинним законодавством не

обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок

своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів

(обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах

банкрутства, а тільки встановлюється особливий порядок погашення (задоволення)

таких вимог у процедурах банкрутства.

Згідно приписів пунктів 1 і 2

статті 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб -підприємців»суд, який постановив рішення про порушення провадження у

справі про банкрутство юридичної особи, у день набрання рішенням законної сили

направляє його державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для

внесення до Єдиного державного реєстру запису про відповідне судове рішення. Державний

реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження

судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної

особи внести до Єдиного державного реєстру запис про таке рішення суду та в той

же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного

фонду України, фондів соціального страхування про внесення до Єдиного

державного реєстру такого запису.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України зазначає, що чинним законодавством про банкрутство

не передбачено обов'язку суду направляти копію постанови про визнання боржника

банкрутом відповідно до статті 51 Закону України «Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»всім кредиторам у

справі, в тому числі, органу ДПІ.

Як вбачається з матеріалів справи,

постановою господарського суду Харківської області від 20.09.2006 було

зобов'язано ліквідатора в п'ятиденний строк опублікувати відомості про визнання

боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в офіційних друкованих

органах, таке оголошення було опубліковано в газеті «Голос України №184 (3934)

від 04.10.2006 (том 1, а.с. 16).

Матеріалами справи підтверджується,

що скаржник грошових вимог до боржника у визначеному спеціальним законодавством

порядку не подавав.

Відповідно до частин 1 та 4 статті

25 Закону ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника

(органів управління) банкрута. Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть

бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим

управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута;

кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на

свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором,

оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної

маси.

З огляду на викладене, орган

податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника, як його керівника

та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку

відмови ліквідатора надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган

податкової служби вправі оскаржити його дії до суду у справі про банкрутство.

Матеріалами справи підтверджується,

що дії ліквідатора в ході ліквідаційної процедури податковим органом не

оскаржувалися.

Відтак, доводи касатора про

порушення його прав при винесенні оскаржуваної ухвали колегією суддів Вищого

господарського суду України вважаються необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія

суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду

касаційної інстанції згідно приписів ст.ст.111-5, 111-7 ГПК України,

погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для

скасування ухвали господарського суду Харківської області від 11.04.2007 у

справі.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК

України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О

В И В :

1.          Касаційну скаргу Державної податкової

інспекції в Київському районі міста Харкова залишити без задоволення.

2.          Ухвалу господарського суду

Харківської області від 11.04.2007 залишити без змін.

Головуючий                                                                            

Б. Поляков

Судді                                                                                                Л.

Катеринчук

Н. Ткаченко