Рішення

від 04.03.2019 по справі 755/708/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2019 р.

м. Київ

справа № 755/708/18

провадження № 2/755/708/18

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Кооператив власників приміщень СЛОВО до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Кооператив власників приміщень СЛОВО (далі - КВП СЛОВО ) звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 42 566,19 грн., втрати від інфляції за час прострочення - 24 665,19 грн., 3% річних у розмірі 5 380,69 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачу на праві приватної власності належить квартира № 175 загальною площею 43,87 м.кв., в багатоквартирному будинку за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, балансоутримувачем якого є позивач КВП СЛОВО , отримує від позивача житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Однак, у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги за період з 31.03.2010 року по 30.09.2018 року на загальну суму 42 566,19 грн., що є предметом позовних вимог з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 24 665,19 грн., а також трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 5 380,69 грн.

21 січня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Кооператив власників приміщень СЛОВО до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_2 не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 21 січня 2019 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, згідно п. 1.1 Статуту Кооперативу власників приміщень Слово є правонаступником житлово-будівельного кооперативу Слово Дарницького району м. Києва, створеного Спілкою письменників України у 1964 році, затвердженого Постановою Ленінської райради депутатів трудящих м. Києва від 11.03.1964 р. № 307. Згідно Постанови виконкому Київської міськради депутатів трудящих від 10.03.1968 р. № 304 Житлово-будівельному кооперативу Слово було передано в експлуатацію 9-поверховий житловий будинок на 192 квартири по АДРЕСА_1. Кооператив створений з метою забезпечення і захисту членів кооперативу, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених Статутом та діючим законодавством, відповідно до п. 2.1 Статуту. (а.с. 12-16)

Відповідно до даних, що містять матеріали справи, АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської Ради Київське міське бюро технічної інвентаризації . (а.с. 6-8)

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень , будинків і споруд , комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України Про житлово-комунальні послуги , а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України Про місцеві державні адміністрації , місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

В розрізі даного спору зобов'язання відповідача оплатити комунальні послуги не урегульовано окремим договором між сторонами спірних правовідносин, тому зобов'язання щодо сплати житлово-комунальних послуг урегульовано публічним договором надання таких послуг, відповідно до якого відповідач зобов'язана сплати вартість фактично отриманих нею комунальних послуг.

Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що за період з 31.03.2010 року по 30.09.2018 року відповідач заборгував підприємству позивача по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 72 612,75 грн., заборгованість нарахована щодо квартири АДРЕСА_1, належній позивачу на праві власності, та підтверджується наданими підприємством позивача довідками та розрахунками. (а.с. 5, 6-8)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті внесків на утримання будинку і прибудинкової території за період з 31.03.2010 року по 30.09.2018 року, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі - 24 665,19 грн., а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі - 5 380,69 грн. (а.с. 5)

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Кооперативу власників приміщень СЛОВО до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду Кооператив власників приміщень СЛОВО уклав з Адвокатським бюро ОСОБА_5 та партнери договір про надання правової (правничої) допомоги № 05/12/18-2 від 05 грудня 2018 року, що також підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 5221/10 від 08.10.2014 року та ордером серії КС № 514483 від 26.12.2018 року. (а.с. 29-30; 32; 33)

Відповідно до п. 3 договору про надання правової (правничої) допомоги, за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар, що визначається або (і) на основі фіксованої суми, або (і) на основі фіксованої щомісячної оплати, або (і) на основі погодинної оплати. Спираючись на вказане, сторони погоджуються, що послуги адвокатського бюро (адвоката) визначаються у розмірі: 550 грн. за одну годину надання Послуг. Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 05 грудня 2018 року, у вказану суму гонорару включено: складення та підготовка до подачі до Дніпровського районного суду міста Києва цивільного позову (разом з документами, що додаються до нього) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Клієнта боргу за житлово-комунальні послуги (3 години по 550,00 грн., на загальну суму 1 650, 00 грн.). (а.с. 29; 30)

Відповідно до квитанції від 30.11.2018 року про оплату правової допомоги за договором № 05/12/18-2 від 05 грудня 2018 року, КВП СЛОВО здійснило оплату у розмірі 1 650,00 грн. (а.с. 31)

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. за ставкою станом на 01 січня 2018 року, що відповідає положенню ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Кооперативу власників приміщень СЛОВО до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1) на користь Кооперативу власників приміщень СЛОВО (м. Київ, вул. Русанівська набережна, б. 12, код ЄДРПОУ 22862073) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 42 566,19 грн., втрати від інфляції за час прострочення - 24 665,19 грн., 3% річних у розмірі 5 380,69 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 1 650,00 грн., та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., а всього на загальну суму 76 024 (сімдесят шість тисяч двадцять чотири) гривні 07 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04 березня 2019 року.

Суддя: В.І. Галаган