Постанова

від 26.02.2019 по справі 504/4608/18

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/4608/18

Провадження № 3/504/152/19

П О С Т А Н О В А

26.02.2019смт. Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, матеріали, які надійшли з Державної екологічної інспекції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

гр. ОСОБА_1, 02.01.1955 р.н,

громадянин України, рибалка ТОВ Бора ,

зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1,

у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.85 ч.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2018 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення № 001332 відносно ОСОБА_1, зокрема про те, що 04.12.2018 року о 13.35 год., на Тилігульському лимані біля села Любопіль, що у Лиманському районі Одеської області, на території ПЗФ РЛП Тилігульський , було виявлено металевий човен Прогрес , державний бортовий знак ЯОД 2581, в якому знаходився громадянин ОСОБА_1, разом із громадянином ОСОБА_3, які з піднятими з води сітками направлялися на берег лиману, в сітках перебувала риба - кефаль вагою 30 кг 750 гр., у кількості 246 штук. Сітки були обірковані не встановленому зразка. Дані громадяни не мали при собі дозволу на проведення промислового вилову водних біоресурсів, журналу виловлених водних біоресурсів, а також був відсутній відповідальний за лов.

Інкриміновані ОСОБА_1 дії кваліфіковані органом Державної екологічної інспекції в Одеській області за ч. 4 ст. 85 КУпАп за фактом порушення п. 6.1.2; 6.1.8; 9.9.1 Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря; п. 33, п. 35 Постанови КМУ від 25.11.2015 року № 992; п. 40 Режиму Рибальства в басейні Чорного моря у 2018 році; п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства.

У особи, яка притягується до адміністративної відповідальності виявлено та вилучено:

сітки лісові чотири штуки, з бірками не встановленого зразка; риба кефаль вагою 30 кг 750 гр., у кількості 246 штук; металевий човен Прогрес , державний бортовий знак ЯОД 2581 без оригіналу суднового білету; весла дерев'яні кустарного виробництва - 2 шт.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, пояснив суду, що інспектори діяли зухвало, знали і бачили те, що відповідальний за вилов перебуває на березі лиману та контролює хід вилову риби, всі дозволи були наявні, проте, що саме хотіли інспектори досі залишається гадкою.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 наполягала на неправомірних діях інспекторів в ході огляду човна рибалок, і в ході складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Правила промислового рибальства, затверджені Наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 року № 164.

П.6.1.2. На кожному судні, ланці, дільниці, бригаді тощо вести промисловий журнал встановленої форми, а також мати документи, які підтверджують законність вилучення (промисловий квиток, талон), і здачі (квитанція) водних живих ресурсів.

П. 6.1.8. Маркувати мітками встановленого зразка ставні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності.

П.9.9.1. Здійснення промислу виробничими підрозділами користувача (ланки, дільниці, бригади тощо) на суднах, що не призначені для здійснення промислу, та (або) без наявності у рибалок, відповідальних за вилучення, промислових квитків, талонів, журналів обліку вилучених водних ресурсів (промислових журналів), а в інших рибалок, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів у зазначених підрозділах користувача, посвідчень рибалок.

Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів, які перебувають в умовах природної волі (крім видів, внесених до Червоної книги України), у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 року № 992.

П.33 Добування (вилов) водних біоресурсів здійснюється безпосередньо на місці лову за наявності: копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах); промислового журналу та додатка до нього; посвідчення рибалки, яке видає йому користувач водних біоресурсів, крім членів екіпажів риболовних суден, що підлягають нагляду класифікаційного товариства; програми проведення науково-дослідного, науково-промислового, дослідно-конструкторського, контрольного вилову, вилову з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури, подальшого відтворення.

П.35 у разі відсутності відповідального за вилов водних біоресурсів добування (вилов) водних біоресурсів забороняється.

Режим рибальства у басейні Чорного моря у 2018 році, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.12.2017 року № 710.

П. 40 користувачам водних біоресурсів під час здійснення спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на цьому водному об'єкті та зареєстровані у визначеному законодавством порядку, за наявності під час промислу діючого акта технічного огляду судна та оригіналу суднового білета.

Правила любительського і спортивного рибальства , затверджені Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року № 19.

П.3.15. Забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм; у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій; у підвідних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо; у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження); з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів); з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів, а також на відстані від берега більш як 3 км в Чорному морі і 1,5 км - в Азовському морі; у верхніх б'єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів, в нижніх - на відстані в межах, встановлених п.4.13 цих Правил рибальства; поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони; у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств; у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств; на водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіактивно забруднених унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС; на зимувальних ямах; з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями - на відстані більш як за 500 метрів від берега; на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство; у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному та Азовському морях; без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах.

ч. 4 ст. 85 КУпАП грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справ про адміністративне ппавопорушення необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

При цьому в контексті проголошених ст.ст. 3 , 8 Конституції України , принципів гуманізму та верховенства права за наявності будь-яких сумнівів щодо тлумачення та застосування норм права, ці сумніви мають вирішуватися на користь людини.

Суддя звертає увагу, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.

Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції.

ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з- під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.

Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення .

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку .

Відповідно до положення ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У справі Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням .

Тим більше кримінальним обвинуваченням у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП , санкція якої передбачає накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

У справі Малофєєва проти Росії ( Malofeyeva v. Russia , рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у звязку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення ( проведення несанкціонованого пікету ), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення.

У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

Як встановлено суддею в судовому засіданні, ОСОБА_1 працює на посаді рибалки прибережного лову ТОВ Бора код ЄДРПОУ 19210585 (довідка № 22/02-19-1 від 22.02.2019 року).

Рішенням Голови обласної ради від 11.09.2018 року № 803 - VII надано дозвіл на спеціальне використання природних ресірсів у межах регіонального ландшафтного парку Тилігульський у 2018 році (рибальство у Тилігульському лимані) серед іншого ТОВ Бора в обсягах згідно із додатком № 1; затверджені умови спеціального використання природних ресурсів (рибальство у Тилігульському лимані) у межах РЛП Тилігульський у 2018 році згідно із додатком № 2.

26.09.2018 року головою Одеської обласно ї ради ТОВ Бора видано дозвіл № 06-18/6 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно - заповідного фонду місцевого значення Одеської області на 2018 рік, серед видів природних ресірсів вказано рибальство (вилов) кефалевих риб (не лімітовано).

ТОВ Бора веде журнал обліку вилучених водних біоресурсів № 02, який розпочатий 06.11.2018 року. Суддею досліджені і записи у цьому журналі на 04.12.2018 року, в якому записаний вилов риб кефалевих.

До цього журналу надано додаток № 2 від 16.10.2018 року, в якому вказаний перелік знарядь лову, їх кількість, номери бирок для маркування знарядь лову (сітки бичкові 20 одиниць, яч 22-24 мм, сітки кефалеві яч. 20-26 мм, 20 од., номера дирок 4Б 055835-055856; 055857-055877, сітки глосові, яч. 50-60 мм, 2 од., волокуша мелочева , яч. 6 мм., 1 од.

Відповідальний за добування ОСОБА_5, особовий склад бригади ОСОБА_1, ОСОБА_6

ОСОБА_1 має посвідчення рибалки № 36 від 06.11.2018 року видане ТОВ Бора , яке дійсне до 31.12.2018 року.

Човен Прогрес судновий бортовий знак ЯОД № 2581 має судновий білет ДБ № 008031.

31.10.2018 року ТОВ Бора виданий акт 001477 технічного огляду судна Прогрес судновий бортовий знак ЯОД № 2581, термін дії до 04.09.2019 року.

Як пояснив ОСОБА_1 він дійсно не мав при собі журналу вилову живих біоресурсів, оскільки цей самий журнал перебував на березі лиману в 80 метрах від човна у відповідального за вилов ОСОБА_5

Крім того, оригінал суднового білету на човен, дозвіл на промисловий лов водних біоресурсів також перебували у ОСОБА_5, оскільки цей білет в ході вилову водних біоресурсів міг би впасти у воду.

Суддя погоджується, що існує порушення п. 6.1.2.Правила промислового рибальства, затверджені Наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 року № 164, - на кожному судні, ланці, дільниці, бригаді тощо вести промисловий журнал встановленої форми, а також мати документи, які підтверджують законність вилучення (промисловий квиток, талон), і здачі (квитанція) водних живих ресурсів.

Суддя не погоджується із тим, що наявне порушення п. 6.1.8 Правила промислового рибальства, затверджені Наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 року № 164, - користувач зобов'язаний маркувати мітками встановленого зразка ставні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності.

ОСОБА_1 довів судді, що відповідні бирки ТОВ Бора має.

Проте інспектор, зазначаючи що на сітках використовуються бирки не встановленого зразка, допустив поверхневий підхід до фіксації правопорушення, зокрема, не зазначено який саме вид бирки застосований на сітках ТОВ Бора , не вказав, чи відповідають номери цих бирок биркам, що були видані ТОВ Бора , тощо.

Європейський суд з прав людини у пункті 53 свого рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", висловив правову позицію, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом".

Суддя вважає, що державою не доведено належними та допустими доказами факту використання ТОВ Бора на сітках бирок не встановленого зразку.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суддя не погоджується із тим, що існує загальне порушення п. 9.9.1 Правила промислового рибальства, затверджені Наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 року № 164, - здійснення промислу виробничими підрозділами користувача (ланки, дільниці, бригади тощо) на суднах, що не призначені для здійснення промислу, та (або) без наявності у рибалок, відповідальних за вилучення, промислових квитків, талонів, журналів обліку вилучених водних ресурсів (промислових журналів), а в інших рибалок, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів у зазначених підрозділах користувача, посвідчень рибалок.

Зокрема, інспектор знов послався на загальну норму, не зазначивши конкретно в чому саме полягає правопорушення.

Суддя повторює, що у протоколі зафіксовано лише порушення, що полягає у використанні сіток з бирками не встановленого зразка, відсутність дозволу на промисловий вилов біоресірсів, відсутність журналу вилучених біоресурсів.

Суддя вважає доведеним відсутність у ОСОБА_1 лише журналу обліку вилучених водних біоресурсів під час лову.

З цих підстав суддя вважає доведеним недотримання ОСОБА_1 п.п. 33, 35 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів, які перебувають в умовах природної волі (крім видів, внесених до Червоної книги України), у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 року № 992.

Суддя вважає голослівним посилання інспектора на порушення ОСОБА_1 п. 40 Режиму рибальства у басейні Чорного моря у 2018 році, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.12.2017 року № 710, - користувачам водних біоресурсів під час здійснення спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на цьому водному об'єкті та зареєстровані у визначеному законодавством порядку, за наявності під час промислу діючого акта технічного огляду судна та оригіналу суднового білета.

Вказане порушення жодним чином не описано у мотивувальній частині протоколу про адміністративне правопорушення, навпаки, суддею в судовому засіданні встановлено, що човен не тільки має державну реєстрацію (визнання державою права на експлуатацію цього човна), а і акт технічного огляду (періодичного підтвердження державою можливості безпечної експлуатації цього човна).

Посилання інспектора на те, що весла човна кустарного виробництва суддя вважає голослівними, оскільки інспектор не наділений спеціальними знаннями в галузі встановлення технічного стану плавзасобу.

Крім того, подібне порушення поглянається диспозицією статті 116 КУпАп, і не є наслідком притягнення особи до відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАп.

Безпідставним суддя вважає посилання у протоколі порушення ОСОБА_1 п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства , затверджені Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року № 19, оскільки ОСОБА_1, як рибалка ТОВ Бора , має дозвіл на промислове добування живих водних ресурсів, що ним і здійснювалось 04.12.2018 року, і вказані правила в даному випадку на нього не розповсюджуються.

Відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП настає виключно за наявності грубого порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел , вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову)

Суддя вважає, що кваліфікація встановлених інспектором порушень за ч. 4 ст. 85 КУпАп не є вірною.

Встановлені суддею порушення, є порушеннями правил рибальства, відповідальність за які передбачена законодавцем частиною 3 статті 85 КУпАп.

Відповідно до санкції ч.3 ст.85 КУпАП - порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При винесенні постанови в справі суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, належність та допустимість тих чи інших доказів, які мають значення для правильного вирішення справи по суті, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя, з урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, ступінь її вини, ставлення особи до скоєного проступку, наявність пом'якшуючої обставини -висловлення суду щирого каяття у встановлених суддею порушеннях, відсутність обставин, що обтяжують правопорушення, відсутність грубості, вважає необхідним притягнути винну особу до адміністративної відповідальності у вигляді попередження, оскільки таке покарання буде розумним, достатнім та пропорційним скоєному, та з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання правил охорони природи, використання природних ресурсів.

В силу ст.283 КУпАП з винної особи підлягає стягненню судовий збір у ставці, визначеній ч.2 ст.4 Законом України Про судовий збір .

Влучені знаряддя правопорушення підлягають поверненню ТОВ Бора .

Риба кефаль підлягає поверненню ТОВ Бора , а за відсутності такої можливості, слід повернути ТОВ Бора грошову суму, за яку була ця саме риба реалізована.

Керуючись ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , ст.ст. 24, 27, 33-35, 37, 38, 40, 85 ч.3, 221, 283, ч.3 ст.284, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1, 02.01.1955 р.н винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.3 КУпАП, притягнувши його до адміністративної відповідальності у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1, 02.01.1955 р.н на користь держави судовий збір у сумі 352 грн. 40 коп.

Вилучені (згідно акту прийому - передачі № 9/001331 від 04.12.2018 року, опису знарядь незаконного добування природних ресірсів від 04.12.2018 року № 001331/001332) у ОСОБА_1, рибалки ТОВ Бора сітки лісові чотири штуки; металевий човен Прогрес , державний бортовий знак ЯОД 2581; весла дерев'яні- 2 шт, - повернути ТОВ Бора .

Риба кефаль вагою 30 кг 750 гр., у кількості 246 штук підлягає поверненню ТОВ Бора , а за відсутності такої можливості, на користь ТОВ Бора має бути повернута у встановленому законом порядку сума, за яку реалізовано вилучену рибу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів від дня її винесення.

Постанова може бути пред'явлена до виконання в органи державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Суддя В.К. Барвенко