Рішення

від 14.02.2019 по справі 669/598/18

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір'я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/598/18

Провадження № 2/669/57/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Бараболі Н.С.,

за участю секретаря Рудої Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ БСМ-АВТО про визнання недійсним попереднього договору та відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

24 травня 2018 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю БСМ-АВТО (надалі відповідач) про розірвання попереднього договору та відшкодування шкоди. 09 жовтня 2018 року позивач звернувся із заявою про уточнення позовних вимог та просив визнати недійсним попередній договір № 510003 купівлі-продажу транспортного засобу, укладений 13 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю БСМ-АВТО .

У обгрунтування позовної заяви позивач зазначає, що проживаючи в сільській місцевості, ведучи власне господарство, в нього виникла потреба придбати міні-трактор. У зв'язку з чим у газеті Є від 21 березня 2018 року він знайшов оголошення відповідача, за змістом якого відповідач продає сільськогосподарську техніку та, зателефонувавши на наявний контактний номер телефону, дізнався, що в них за місцем знаходження, зокрема в м.Житомир, є в наявності даний товар за ціною 85000 гривень.

Прибувши у м. Житомир, за віднайденими контактами, представник ТОВ БСМ-АВТО йому роз'яснила, що для придбання міні-трактора в обумовленій комплектації за ціною 90000 гривень потрібно відразу в день укладення договору, сплатити 20% його ціни та надала реквізити для оплати. Оплативши обумовлему суму в розмірі 18000 гривень йому надали підписати складені документи, в тому числі договір, за яким, як йому роз'яснили, він купить трактор, котрий буде йому поставлено відповідачем на наступний день, оскільки відсутній працівник, який має його видати.

13 квітня 2018 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю БСМ-АВТО (в особі представника цього товариства за довіреністю) було укладено договір № 510003.

У зв язку із тим, що трактор йому так і не поставили, позивач неодноразово телефонував до відповідача із претензіями щодо нездійснення поставки відповідачем обумовленого міні-трактора. 18 квітня 2018 року позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача про повернення йому сплачених коштів, однак звернення залишилися без відповіді. Натомість відповідачем направлено договір купівлі-продажу транспортного засобу від 20 квітня 2018 року, без будь-яких пояснень.

Тому, такими своїми діями відповідач ввів його в оману, адже його волевиявлення виражене зовні у формі підписаного Договору не відповідало його волі, яка була спрямована на придбання у відповідача міні-трактора з огляду на вищезазначену інформацію про нього як продавця сільськогосподарської техніки. Просив позов задовольнити.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_2 не з явилися. Представник позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи проводити в заочному порядку.

Представник відповідача ТОВ БСМ Авто про дату, час та місце розгляду справи повідомлений через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, на виклик в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ознайомившись із заявами сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 13 квітня 2018 року між ОСОБА_1 (далі-покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю БСМ-АВТО в особі директора ОСОБА_3 (далі-продавець), в подальшому Сторони , було укладено попередній договір № 510003 купівлі - продажу транспортного засобу. Відповідно до п.п. 2.1,2.2 даного договору сторони зобов'язуються в майбутньому укласти і належним чином оформити Основний договір, за яким покупець зобов'язується сплатити Викупну вартість та отримати від продавця транспортний засіб, а продавець зобов'язується придбати та передати покупцю транспортний засіб у власність (а.с.12-14).

Транспортний засіб, який продавець зобов язується придбати у офіційних дилерів або дистриб'юторів для його відчуження покупцеві за основним договором та який є предметом основного договору має наступні ознаки: міні трактор марки Донг Фенг , модель 244, рік випуску 2016.

П. 7 договору передбачено, що укладення основного договору здійснюється протягом 10 робочих днів з умови сплати покупцем у повному обсязі Ревардінгового платежу.

Згідно заяви - договору №26205001546477/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг Універсальний в рамках договору щодо банківського обслуговування від 13 травня 2018 року ОСОБА_1 заповнив дану заяву для відкриття на своє ім'я рахунку на умовах пакету картковий рахунок в банку ПАТ Сбербанк (а.с.15).

Як вбачається з платіжного доручення № 1 від 13 квітня 2018 року ОСОБА_1 перерахував через ПАТ Альфа-банк на рахунок ТОВ БСМ-АВТО оплату за міні-трактор згідно умов договору № 510003 від 13.04.2018 року в розмірі 18000 гривень 00 копійок (а.с.15).

Однак до цього часу кошти позивачу не були повернуті.

Виходячи із змісту статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону Про захист прав споживачів ); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Відповідно до п. 6.2 договору у разі відмови покупця від укладення основного договору, в тому числі несплата в повному обсязі Ревардінгового платежу, не підписання основного договору, чи за будь-яких інших причин, внаслідок чого основний договір не буде укладений з вини покупця, продавець за письмовим зверненням до нього покупця зобов'язаний протягом 10 банківських днів, з дати звернення, повернути покупцю сплачену ним суму Ревардінгового платежу, а покупець зобов'язаний протягом 10 банківських днів, з моменту такого звернення, сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від ціни.

Позивач вказує, що він з відповідачем не домовлявся, що сплачені ним кошти будуть зараховані як Ревардінговий платіж, відповідачем це було вирішено одноособово, позивач сплачував дані кошти як попередню оплату за придбання трактора, що також підтверджується квитанцією, де вказано призначення платежу оплата за мінітрактор згідно умов договору № 510003 від 13.04.2018 року.

Крім цього вказані умови договору викладені в п. 6.2 з приводу зарахування сплачених позивачем коштів як штраф є несправедливими.

Викладені вище обставини справи щодо визнання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним та стягнення адміністративного платежу узгоджуються з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року справа № 6-2766цс-15.

Враховуючи викладене, вищезазначені положення оспорюваного договору є несправедливими в розумінні статті 18 Закону України Про захист прав споживачів .

Стаття 635 Цивільного Кодексу України передбачає, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийнята пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частинами 1, 3, 4,5 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 230 ЦК України передбачено правові наслідки вчинення правочину під впливом обману, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Таке значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, тобто спотворене уявлення особи про обставини, що дійсно мають місце.

Частиною 1 статті 236 ЦК України вказано, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Умови попереднього договору № 510003 від 13 квітня 2018 року не відповідають зазначеним вимогам Цивільного Кодексу України.

Умовами спірного договору встановлюється обов'язок споживача виконати всі зобов'язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про захист прав споживачів інформація про продукцію повинна містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Згідно положень, закріплених у статті 19 Закону України Про захист прав споживачів , забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Визнання спірного попереднього договору № 510003 купівлі-продажу транспортного засобу недійсним є похідним для стягнення з відповідача сплачених ОСОБА_1 коштів в розмірі 18 000 гривень з огляду вимог статті 216 ЦК України.

Системне тлумачення названих правових норм приводить до висновку, що для договору найму та для договору купівлі - продажу передбачена однакова загальна норма про те, що такі договори повинні бути укладені у письмовій формі.

Згідно зі статтею 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Окремою спеціальною нормою передбачено, що договір найму транспортного засобу, який укладається за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню і в силу приписів статті 806 ЦК України ці спеціальні вимоги повинні застосовуватись до договорів фінансового лізингу, які укладаються з фізичною особою відносно лізингу транспортного засобу.

Обґрунтованість такого тлумачення зазначених правових норм підтверджується тим, що відповідно до пункту 3.12 глави 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, договори лізингу транспортних засобів за участю фізичної особи посвідчуються нотаріусами з дотриманням загальних правил посвідчення договорів найму (оренди) та з урахуванням особливостей, установлених Цивільним кодексом України та Законом України Про фінансовий лізинг .

Згідно з п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 6 листопада 2009 року № 9 з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-276бцс15, від 19 жовтня 2016 року у справі № 6- 1551цс16, яка є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить відповідну норму права.

Попередній договір № 510003 купівлі - продажу транспортного засобу від 13 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю БСМ-АВТО , нотаріально посвідчено не було.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що з огляду на норми Закону України Про захист прав споживачів положення оспорюваного попереднього договору № 510003 купівлі - продажу транспортного засобу є несправедливими, крім того вказаний договір, укладений між сторонами, не був посвідчений нотаріально, тому договір підлягає визнанню недійсним.

Позивач від сплати судового збору звільнений відповідно до частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів , тому судовий збір підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю БСМ-АВТО , на користь держави на підставі положень частини шостої статті 141 ЦПК України та статті 4 Закону України Про судовий збір .

На підставі викладеного та керуючись Законами України Про захист прав споживачів ; Про судовий збір ; Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року; статтями 16, 22, 23, 215, 216, 220, 227, 229, 230, 625, 628, 799, 806, 808, 1167 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним попередній договір № 510003 купівлі-продажу транспортного засобу укладений 13 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю БСМ-АВТО .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БСМ-АВТО (адреса: 01010, місто Київ, провулок Інженерний, 4 В, код ЄДРПОУ: 42003564) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 18 000 гривень 00 копійок сплачених на підставі попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу № 510003 від 13 квітня 2018 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БСМ-АВТО (адреса: 01010, місто Київ, провулок Інженерний, 4 В, код ЄДРПОУ: 42003564) на користь держави 704,80 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя підпис ОСОБА_4

З оригіналом згідно.

Суддя Білогірського районного суду Н.С. Бараболя