Постанова

від 06.03.2019 по справі 225/3289/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 225/3289/18 Номер провадження 22-ц/804/929/19

Головуючий у 1-ій інстанції Качаленко Є.В. Єдиний унікальний номер 225/3289/18

Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/929/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 року Донецький апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Папоян В.В.

суддів Біляєвої О.М., Будулуци М.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Юніон стандарт банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Юніон стандарт банк на заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 грудня 2018 року цивільну справу № 225/3289/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Юніон стандарт банк до ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Сельхозсфера про стягнення заборгованості (головуючий у 1 інстанції суддя Калаченко Є.В., повний текст рішення складено 20 грудня 2018 року),

В С Т А Н О В И В :

ПАТ Юніон Стандарт банк , в особі в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Юніон стандарт банк , звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ Юніон стандарт банк 50 000 грн. які отримані відповідачем за нікчемним правочином.

В обґрунтування вимог зазначав, що 24 вересня 2015 року постановою Правління НБУ від 24.09.2015 року № 631/БТ, Про віднесення ПАТ Юніон Стандарт банк до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку було заборонено банку, як проблемному, проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності зазначеною Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

З 02 жовтня 2015 року у ПАТ Юніон Стандарт банк було запроваджено режим тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку на яку Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов'язок забезпечити перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними.

В результаті перевірки було встановлено, що ПАТ Юніон Стандарт банк разом з відповідачем було здійснено операцію, а саме: 30 вересня 2014 року з поточного рахунку ТОВ Сельхозсфера на картковий рахунок НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, якій було відкрито в ПАТ Юніон Стандарт Банк 21.05.2015 року, були перераховані грошові кошти у розмірі 50000 грн. за договором зворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16.06.2015 року за №16/06, укладеному між ОСОБА_3 та ТОВ Сельхозсфера . 30.09.2015 року вказана сума була знята відповідачем зі свого карткового рахунку.

Оскільки з 24.09.2015 року банк був визнаний проблемним та було встановлено обмеження в його діяльності, то вказана операція по перерахуванню грошових коштів на рахунок відповідача є такою, що проведена в з порушенням вимог законодавства. Вважають, що правочин, внаслідок якого у боржника виникли цивільні права на грошові кошти, відповідно до п.9 ч.3 ст.38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб містить ознаки нікчемності. У зв'язку з чим, рішенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ ЮСБ Банк №3-ТА від 10.12.2015 року, вказаний правочин було визнано нікчемним.

Заочним рішенням Дзержинським міським судом Донецької області від 18 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, те що позивач не оспорює дійсності договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16.06.2015 року за №16/06, якій укладено між відповідачем та третьою особою. Проте операція по перерахуванню грошових коштів у сумі 50 000 грн. вчинена в період, коли банк був визнаний проблемним та було встановлено обмеження в його діяльності. Цей правочин є таким, що укладений з порушенням вимог Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з метою збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та в силу закону є нікчемним.

Крім того, зазначають, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що уповноважена особа Фонду, приймаючи рішення від 10.12.2015 року №3-ТА, яким було визнано нікчемним правочин, а саме банківську операцію від 30.09.2015 року, вийшла за межі наданих законом повноважень.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Оскільки апеляційним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі та зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, що стосується трудових відносин, ціна позову у якій не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд якої відповідно до п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами та надав їм належну оцінку.

Статтею 627 цього Кодексу визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 21.05.2015 року відповідачем відкрито рахунок в ПАТ ЮСБ Банк , того ж дня відповідачем було отримано платіжну картку та пін - конверт.

Відповідно до виписки з особового рахунку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, 30.09.2015 року за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №16/06 від 16.06.2015 р. ОСОБА_3 отримала від ТОВ Сельхозсфера 50 000 грн.

30.09.2015 року відповідачем знято готівку за платіжною карткою в сумі 50000 грн.

Рішенням Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Юніон Стандарт банк від 10.12.2015 року № 3-ТА за певними критеріями (в тому числі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (підпункт 9 п.3 ст.38 Закону) віднесено до категорії нікчемних та визнано нікчемними із застосуванням наслідків нікчемності, передбачених ст.216 ЦК України, наступні правочини: всі операції із списання/зарахування (перерахування) грошових коштів, що визначенні в Додатках 1-20 до цього рішення.

В додатку 17 до вказаного рішення зазначено операцію з перерахування на рахунок ОСОБА_3 50000 грн. від ТОВ Сельхозсфера з призначення платежу - надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за договором №16/06 від 16.06.2015 року без ПДВ. Підставою зазначено: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (підпункт 9 п.3 ст.38 Закону).

На підставі чого позивачем наведено розрахунок заборгованості відповідно до якого станом на 01.06.2018 заборгованість відповідача по операції зняття готівки в касі Київського регіонального управління ПАТ Юніон Стандарт банк становить 50000 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не доведено, що оспорюваний правочин укладений з порушенням вимог Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та є нікчемним. Та дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави для застосування наслідків нікчемності правочину передбачені ст. 216 ЦК України на яку посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, а тому відсутні підстави для стягнення грошових коштів з відповідача на користь ПАТ Юніон Стандарт банк .

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання апеляційної скарги на ст. 215 ЦК України оскільки відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). (ч.2 ст.215 ЦК)

За положеннями частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до пункту 16 статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб яким врегульована процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку, тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

За пунктом 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Тобто, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальним і пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Стаття 36 цього Закону регулює наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

З матеріалів справи убачається, що постановою правління Національного Банку України від 24.09.2015 року № 631/БТ ПАТ Юніон Стандарт банк віднесено до категорії проблемних та встановлені обмеження щодо його діяльності, зокрема, не здійснювати залучення у вклади коштів фізичних осіб (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах та банківських металах, у тому числі не здійснювати продовження строку за діючими договорами; не допускати проведення будь-яких банківських операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

02.10.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №182 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Юніон Стандарт банк , відповідно до якого запроваджено тимчасову адміністрацію.

Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012 р., що діє зі змінами і доповненнями, абзацами 5 та 6 пункту 1.18 глави 1 розділу 3, передбачено перелік правочинів виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану неплатоспроможного банку, який повністю відповідає переліку зазначеному в ч.3. ст. 38 Закону.

Відповідно до частини 2 статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення виконує повноваження органів управління банку, приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку, у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб (п.п. 1, 2, 5 ч. 1 статті 48 Закону).

Звертаючись до суду з позовом позичав зазначає, що підставою для віднесення оспорюваного правочину до нікчемних є п.9 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а саме здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку з порушенням норм законодавства.

При цьому Банк посилається на те, що операція по перерахуванню коштів була проведена 30 вересня 2015 році, під час дії постанови Правління НБУ від 24.09.2015 року № 631/БТ якою ПАТ Юніон Стандарт банк віднесено до категорії проблемних та за його діяльністю запроваджено особливий режим контролю, у тому числі встановлено обмеження не здійснювати продовження строку за діючими договорами; не допускати проведення будь-яких банківських операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. При цьому під кредиторами банку маються на увазі юридичні або фізичні особи, які мають документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань (ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність ).

Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

З матеріалів справи убачається, що з 02.10.2015 року розпочато процедуру введення тимчасової адміністрації у ПАТ Юніон Стандарт банк і з цього часу банк не мав права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі здійснювати розміщення вкладу.

Проте оспорювана банком угода була вчинена 30.09.2015 року, тобто до введення тимчасової адміністрації (02.10.2015 року). Постановою Правління НБУ від 24.09.2015 року № 631/БТ не було встановлено обмеження щодо операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб. Таким чином, грошові кошти у сумі 50 000 грн. надійшли на рахунок відповідача після віднесення ПАТ Юніон Стандарт банк до категорії проблемних але до запровадження процедури тимчасової адміністрації, а тому обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , на них не поширюються з огляду на норми п. 5 ч. 6 ст. 36 цього Закону.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки оспорюваний правочин не відносяться до переліку правочинів визначених у ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а тому твердження позивача щодо його нікчемності на підставі цієї норми закону є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги, що уповноважена особа ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Юніон Стандарт банк ухвалюючи рішення від 10.12.2015 року № 3-ТА, за яким визнано нікчемним правочин, а саме операцію з перерахування на рахунок позивача грошових коштів, діяла в межах наданих законом повноважень не впливають на правильність правових висновків суду щодо відмови у задоволенні позову.

Згідно із ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд (уповноважена особа Фонду), протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не розпорядження уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків та є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду, є фактично тотожними доводам, викладеним у позові, та були предметом дослідження у суді першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовних вимог. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Юніон стандарт банк залишити без задоволення.

Заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає

Судді: В.В. Папоян

О.М. Біляєва

М.С. Будулуца