Рішення

від 18.02.2019 по справі 433/1964/18

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1964/18

Провадження №2/433/190/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

18.02.2019 року, смт Троїцьке

Троїцький районний суд Луганської в складі:

головуючого - судді Суського О.І.

за участю секретаря судового засідання - Яковлєвої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Троїцьке Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_2, до ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей Троїцької районної державної адміністрації Луганської області про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, в якому просив суд визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ним, ОСОБА_1, за адресою: вул.Лозова, б. 73, с.Багачка, Троїцького району, Луганської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачем він перебуває у зареєстрованому шлюбі з 25 квітня 2014 року, в якому у них народився син. 29 квітня 2018 року ОСОБА_3 покинула своє фактичне місце проживання і до 12 червня 2018 року періодично навідувала його та сина. Згодом відповідач повідомила, що більше не має наміру проживати однією сім'єю з ним і бажає розлучитись. При цьому ОСОБА_3 погодилась, що дитина буде проживати з батьком.

На даний час місце проживання відповідача не відоме, власного житла вона не має. При цьому ОСОБА_1 проживає разом з батьками, має всі умови для виховання сина, працевлаштований. Дитина відвідує дитячий садок, забезпечена всім необхідним. Тому позивач просить суд визначити місце проживання неповнолітньої дитини разом з ним.

В судове засідання сторони та представник третьої особи не з'явились.

Від позивача надійшла письмова заява, відповідно до якої він просив справу розглядати без його участі. На задоволенні позовних вимог наполягає.

Причини неявки відповідача суду невідомі. Про дату, місце та час судових засідань вона повідомлялась завчасно, належним чином, у відповідності із п. 19 Перехідних положень ЦПК України, шляхом розміщення повісток про виклик на офіційному веб-порталі Судова влада України на сторінці Троїцького районного суду Луганської області. Причини неявки суду не повідомив.

Від Служби у справах дітей Троїцької районної державної адміністрації Луганської області надійшла письмова заяви про розгляд справи за відсутності її представника.

Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч.3 ст.211, ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає, що судовий розгляд справи можливий за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 квітня 2014 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-ЕД №174423 (а.с.20).

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ЕД №319704 від 29.08.2014 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Троїцького районного управління юстиції у Луганській області (а.с.21).

Відповідно до довідки №400 від 21.08.2018 року, виданої виконавчим комітетом Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області, ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: вул.Кооперативна, б. 35, с.Багачка, Троїцького району, Луганської області, останнє фактичне місце проживання якої: вул.Лозова, б. 73, с.Багачка, Троїцького району, Луганської області, з 29.04.2018 року на території Багачанського старостинського округу Троїцької селищної ради не проживає (а.с.16).

ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: вул.Лозова, б. 73, с.Багачка, Троїцького району, Луганської області разом з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який знаходиться на його повному забезпеченні, шо підтверджується довідкою №396 від 21.08.2018 року (а.с.15).

Згідно характеристики з місця проживання, ОСОБА_1 зареєстрований та з грудня 2015 року проживає з малолітнім сином за адресою: вул.Лозова, 73,с.Багачка. Одружений, але дружина ОСОБА_3 з родиною не проживає з 29.04.2018 року. За період проживання ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони, скарг від сусідів не надходило. За характером спокійний, врівноважений, працьовитий, доброзичливий. Громадський порядок не порушував, до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.22).

Як вбачається з виробничої характеристики на ОСОБА_1, він працює у СФГ Митрофанівське на посаді обліковця з 01.06.2016 року. Зарекомендував себе як відповідальний, працьовитий робітник. За період роботи в господарстві нарікань не має (а.с.23).

Відповідно до довідки про доходи, виданої СФГ Митрофанівське , ОСОБА_1 працює на посаді обліковець з 01.04.2016 року, має тривалість робочого дня з 7-30 до 12-00 години і його щомісячна заробітна плата становить 3723,00 грн (а.с.24).

ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житловий будинок на вул.Лозова у с.Багачка, Троїцького району, Луганської області, що підтверджується копією свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок (а.с.31).

Згідно копії будинкової книги для прописки громадян в будинку №35 на вул.Кооперативна у с.Багачка, Троїцького району, Луганської області, у зазначеному будинку зареєстровані: ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4С (а.с.25-27).

ОСОБА_1, ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: вул.Кооперативна, б. 35, с.Багачка, Троїцького району, Луганської області, однак фактично з грудня 2015 року проживають за адресою: вул.Лозова, б. 73, с.Багачка, Троїцького району, Луганської області, що підтверджується актом комісії у складі депутатів Багачанської сільської ради від 01.03.2016 року (а.с.19).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №398 від 31.08.2018 року, ОСОБА_1 сам виховує неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює. Дитина є вихованцем Багачанського дитячого садка Веснянка . Дружина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, залишила сім'ю і з 29.04.2018 року з нею не проживає і спільного господарства не веде, участі в житті сім'ї не приймає. Сім'я мешкає в газифікованому будинку, дитина забезпечена дитячою кімнатою, продуктами харчування, засобами гігієни(а.с.18).

Відповідно довідки №394 від 21.08.2018 року, виданої виконавчим комітетом Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області, згідно книги по господарського обліку Багачанського старостинського округу ОСОБА_1 мешкає в с.Багачка, вул.Лозова, б. 73 без реєстрації. Земельна ділянка за даною адресою знаходиться у власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, загальною площею 0,16 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с.14).

Як вбачається з довідки №393 від 21.08.2018 року, ОСОБА_6 на території Багачанського старостинського округу має у власності земельні ділянки (а.с.28).

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 належать паї розміром 8,6582 га та 7,4093 га, які знаходиться в оренді СФГ Митрофанівське на суму 16 059,75 грн орендної плати за рік (а.с.29-30).

Частинами 6, 8 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При цьому згідно ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України , якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 СК України , орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно положень ст. 9 вказаної Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

При цьому поняття розлучення слід тлумачити з огляду на право одного з батьків на спілкування з дитиною та обов'язок другого батька надати можливість для такого спілкування.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя визначено, що у випадку, коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку про те, що визначати місце проживання дитини у даний час необхідно, враховуючи ситуацію, що склалася між сторонами та з дитиною.

Крім того, Конвенція про права дитини у пункті 1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовими рішеннями, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до вимог Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, в якій міститься принцип 6, дитина може бути розлучена з матір'ю лише у винятковій ситуації.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Так, 11.07.2017 Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі М.С. проти України , в якому йдеться про визначення інтересів дитини , їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Суд, дослідивши всі докази в їх сукупності, враховуючи інтереси дитини, дійшов висновку, що місцем проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повинно бути визначено місце проживання його батька ОСОБА_1, оскільки батьки дитини проживають окремо, мати участі у забезпеченні дитині належного рівня життя не приймає, позивач має всі необхідні умови для забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини та враховуючи інтереси дитини, суд вважає, що позов про визначення місця проживання дитини разом з батьком підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією від 04.10.2018 року.

За таких обставин, зважаючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати в сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12 , 19 , 81 , 141 , 258-260 , 263-265 , 280-284 ЦПК України , ст. 150 , 157 , 160 , 161 , 162 Сімейного Кодексу України , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (вул.Кооперативна, 35, с.Багачка, Троїцький район, Луганська область, РНОКПП - НОМЕР_1), інтереси якого представляє ОСОБА_2 (вул.Кооперативна, 35, с.Багачка, Троїцький район, Луганська область, РНОКПП -НОМЕР_2), до ОСОБА_3 (вул.Кооперативна, 35, с.Багачка, Троїцький район, Луганська область, РНОКПП -НОМЕР_3), третя особа: Служба у справах дітей Троїцької районної державної адміністрації Луганської області (просп..Перемоги, б.60, смт Троїцьке, Луганська область, код ЄДРПОУ - 33540285) про визначення місця проживання дитини - задовольнити в повному обсязі.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП - НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_3 (вул.Кооперативна, 35, с.Багачка, Троїцький район, Луганська область, РНОКПП -НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (вул.Кооперативна, 35, с.Багачка, Троїцький район, Луганська область, РНОКПП - НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І.Суський

18.02.19

12.11.18