Ухвала

від 27.02.2019 по справі 757/55968/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_6 , а саме на мобільний телефон Apple iPhone A1661 FCC ID BCG- НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 .

Згідно постановленого судом рішення, метою застосування такого заходу кримінального провадження є забезпечення відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення та збереження речових доказів.

В апеляційні скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити. Так, згідно доводів апеляційної скарги, ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження тих обставин, на які він послався у клопотанні. У зв`язку з цим представник вважає, що розгляд клопотання відбувся формально, без повного, об`єктивного та всебічного дослідження справи. Зокрема, на думку апелянта, стороною обвинувачення не доведено відповідності арештованого майна критеріям ст. 98 КПК України. Додатково зазначає, що у справі відсутній цивільний позов, а про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 4201500000000035 не повідомлено. Крім того, на думку апелянта вилучення мобільного телефону є незаконним, оскільки він не зазначений в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку. З цих же підстав представник вважає, що прокурором було пропущено строк на звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, та незаконною постанову про визнання його речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Також апелянт зазначає про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що вони не повідомлялись про дату розгляду клопотання прокурора про арешт майна, а копію постановленого судом рішення отримали 10 грудня 2018 року.

Апелянт, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився та подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення його власника та представника, а копію постановленого судом рішення апелянт отримав 10 грудня 2018 року (а.с. 150), колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами останнього щодо своєчасності оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого судді,то слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Надані прокурором матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що мобільний телефон Apple iPhone A1661 FCC ID BCG- НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 може зберігати відомості, які можуть буди використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.

Як вбачається з матеріалів провадження, управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015100000000035 від 17 січня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 205 КК України, у тому числі за фактами заволодіння державними грошовими коштами у великих розмірах вчиненого службовими особами Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної клінічної лікарні, Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, ТОВ «НВП «Медторг», ТОВ «РІАНА-АЛЬЯНС», ТОВ «Технологічні інженерні системи» та іншими невстановленими особами, які діючи за попередньою змовою між собою, шляхом забезпечення умов для визначення наперед обумовлених (визначених) суб`єктів господарювання переможцями конкурсних торгів, з порушенням вимог щодо добросовісної конкуренції, уклали договори на поставку товарів за завищеними цінами за рахунок бюджетних коштів.

Згідно доводів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 14 червня 2017 року за результатами проведених конкурсних торгів, між Луганською обласною клінічною лікарнею (код ЄДРПОУ 01983789), в особі головного лікаря ОСОБА_9 (Замовник) та ТОВ «НВП «Медторг» (код ЄДРПОУ 32735938), в особі директора ОСОБА_6 (Учасник) укладено договір про закупівлю № 102, відповідно до якого, Учасник поставляє Замовникові товар «ДК 021-2015:3316000-9 Устаткування для операційних блоків» (Ендоскопічне обладнання) у строк до 31 грудня 2017 року на загальну суму 14316640, 00 грн.

Відповідно до інформаційної довідки Київської незалежної судово-експертної установи №2389 від 12 грудня 2017 року встановлено, що орієнтовна ринкова вартість на території України «Устаткування для операційних блоків» (Ендоскопічне обладнання) подібного/аналогічного до обладнання, яке було поставлено згідно договору про закупівлю № 102 від 14 червня 2017 року, станом на момент здійснення поставки, тобто ІІ-ІІІ квартал 2017 року могла становити 9590298, 00 грн., у зв`язку з чим можлива загальна сума завищення вартості товару складає близько 5 млн. грн.

Крім того, 17 серпня 2017 року за результатами проведених конкурсних торгів, між Луганською обласною дитячою клінічною лікарнею (код ЄДРПОУ 04542985), в особі головного лікаря ОСОБА_10 (Замовник) та ТОВ «НВП «Медторг» (код ЄДРПОУ 32735938), в особі директора ОСОБА_6 (Учасник) укладено договір про закупівлю № 206, відповідно до якого, учасник поставляє замовникові товар «ДК 021:2015-33110000-4 Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини» (Обладнання для проведення ендоскопічних досліджень та оперативних втручань 1 комплект) у строк до 31 грудня 2017 року на загальну суму 4332320, 00 грн.

Відповідно до інформаційної довідки Київської незалежної судово-експертної установи №2464 від 21 березня 2018 року встановлено, що орієнтовна ринкова вартість на території України подібного/аналогічного до обладнання, яке було поставлено згідно договору про закупівлю № 206 від 17 серпня 2017 року, станом на момент здійснення поставки, тобто в період з 01 червня 2017 року по 01 грудня 2017 року могла становити 2896667 грн., у зв`язку з чим можлива загальна сума завищення вартості товару складає близько 1,5 млн. грн.

Також, 27 липня 2017 року за результатами проведених конкурсних торгів, між Запорізькою регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00718507), в особі директора ОСОБА_11 (Замовник) та ТОВ «РІАНА-АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 38872605), в особі директора ОСОБА_6 (Учасник) укладено договір про закупівлю № 24/07, відповідно до якого, учасник поставляє замовникові товар «ДК 021:2015-3843000-8 «Детектори та аналізатори» (Thermo Scientific UltiMate 3000/ Виробник Dionex Softron GmbH (частина Thermo Fisher Scientific), Німеччина 1 комплект) у строк до 31 серпня 2017 року на загальну суму 2393880, 00 грн.

Відповідно до інформаційної довідки Київської незалежної судово-експертної установи №2465 від 21 березня 2018 року встановлено, що орієнтовна ринкова вартість на території України подібного/аналогічного до обладнання, яке було поставлено згідно договору про закупівлю № 24/07 від 27 липня 2017 року, станом на момент здійснення поставки, тобто в період з 01 червня 2017 року по 01 грудня 2017 року могла становити 1704520 грн., у зв`язку з чим можлива загальна сума завищення вартості товару складає близько 0,7 млн. грн.

В ході досудового розслідування встановлено, що 16 травня 2018 року, на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва, проведено обшук житла ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено мобільний телефон iPhone s/n id: НОМЕР_3 з сім-карткою «Водафон», номер НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 . В результаті огляду вказаного мобільного телефону було виявлено відомості, які можуть бути використані як доказ у вказаному кримінальному провадженні.

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України від 21 вересня 2018 року мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42015100000000035.

Встановивши вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, оскільки останнім доведено відповідність цього майна критеріям ст. 98 КПК України.

Що стосується посилань апелянта на відсутність у власника майна статусу підозрюваного, то слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Також є безпідставними і доводи апеляційної скарги з приводу відсутності дозволу на вилучення мобільного телефону, оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучене речей і документів, в тому числі і засобів зв`язку (мобільних телефоні, планшетів тощо).

Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і посилання сторони захисту на незаконність постанови слідчого про визнання майна речовим доказом, а також з приводу порушення слідчим суддею вимог КПК України щодо строку розгляду клопотань про арешт майна.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на мобільний телефон Apple iPhone A1661 FCC ID BCG- НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 .

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_6 , а саме на мобільний телефон Apple iPhone A1661 FCC ID BCG- НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/594/2019 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12

Доповідач: ОСОБА_1