Рішення

від 06.03.2019 по справі 640/20004/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/20004/18

н/п 2-а/640/61/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ніколаєнко І.В.,

за участю секретаря Газіна О.С.,

розглянувши в відкритомусудовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до капрала поліції роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови , -

Встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправними дії відповідача при винесенні постанови серія ЕАВ №691170 від 25.10.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Скасувати постанову відповідача при винесенні постанови серія ЕАВ №691170 від 25.10.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25.10.2018 року відповідачем було винесено постанову серія ЕАВ № 691170 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Дії відповідача вважає протиправними, а постанову такою, що винесена з порушенням норм права та підлягає скасуванню. Зазначає про те, що зупинивши транспортний засіб під його керуванням, відповідач повідомив йому про порушення п. 9.2. ПДР, а саме не подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. Крім того, вимагав надати водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію ТЗ та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Посилається на те, що відповідно до приписів Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється лише у випадках складання протоколів щодо порушення дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод. У зв'язку з тим, що порушень в його діях правил дорожнього руху не було, відповідного протоколу за порушення п. 9.2 ПДР України не складено, надав інспектору лише водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.10.2018 р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2018 р. відкрито провадження по справі.

Позивач в судове засідання не з'явився, відповідно до поданої до суду заяви, розгляд справи просив проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відповідно до отриманого судом відзиву на позовну заяву в задоволенні позову просив відмовити. Посилався на те, що з матеріалів справи вбачається, що в м. Харкові, по вул. Конституції, 12/15, відповідач керував т/з порушивши п. 9.2. а ПДР України, за що і було зупинено транспортний засіб, також було повідомлено про причину зупинки, на вимогу пред'явити документи водій показав посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, та при подальшій перевірці відмовився від пред'явлення полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За результатами розгляду справи було винесено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Позивачеві в усній формі були роз'яснені права, в повному обсязі була дана можливість скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Постанова про накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 691170 від 25.10.2018 р., відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАВ № 691170 від 25.10.2018 року, яка складена відносно ОСОБА_3, який керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д/н НОМЕР_1, - 25.10.2018 р. 22-42 год. в м. Харкові по пл. Конституції, 13/15, водій керував транспортним засобом без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. г. ПДР - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органам Національної поліції підвідомчий розгляд справ про адміністративні порушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Частиною 1 статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до роз'яснення наданого Конституційним Судом України в рішенні № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року по справі № 1-11/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення , в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення за місцем його вчинення визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, у вказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує на існуванні скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення (за окремими адміністративними правопорушеннями, чітко визначеними КУпАП), відповідно до якого фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника здійснюється безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу .

Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною 5 статті 258 КУпАП передбачено якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху , у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вищевикладених роз'яснень Конституційного Суду України та норм КУпАП, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано скорочене провадження у справі про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.

Разом з тим, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача з приводу неповного з'ясування обставин справи та недоведеність доказами порушення правил дорожнього руху.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП наділена наступними правами: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання ; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

На підставі вищенаведених норм законодавства, суд приходить до висновку про те, що відповідач, правомірно застосовуючи скорочений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, повинен був винести постанову за наслідками розгляду справи, виконати вимоги та дотриматись гарантій, які закріплені КУпАП, зібрати належні докази вчинення адміністративного правопорушення.

Складена постанова не містить посилання на докази, які б доводили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, а також доказів на підтвердження вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відповідно до направленого до суду відзиву на позовну заяву, посилається на те, що перевірка наявності у позивача полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, була зумовлена вчинення останнім порушення п. 9.2. а ПДР України.

Відповідачем не надано до суду копію постанови, протоколу, складеного щодо позивача за порушення п. 9.2. а ПДР України.

Приписами п. 2.1. г ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Разом з тим, статтею 21.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством , - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З викладеного вбачається, що обов'язок водія з надання працівнику поліції полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виникає у випадку складення працівником поліції відносно водія транспортного засобу протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження складення відносно позивача протоколу щодо порушення правил дорожнього руху, а отже, доводи позивача з приводу того, що відповідач не мав права вимагати в нього поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є обґрунтованими.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Статтями 268, 269, 286 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості розгляду окремих категорій адміністративних справ.

Так, статтею 286 встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення ;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладені приписи процесуального законодавства, висновки, яких суд дійшов за результатами розгляду справи, в задоволенні вимог позивача про визнання дій відповідача протиправними слід відмовити у зв'язку з тим, що місцевий загальний суд, як адміністративний, за результатами розгляду справи не має відповідної компетенції.

В іншій частині позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вони підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність скасування постанови серії ЕАВ № 691170 від 25.10.2018 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 12, 77, 241-243, 246, 268, 269, 286 КАС України, ст.ст. 222, 247, 251, 258, 268, 276, 283, 287, 288 КУпАП, суд, -

Вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАВ № 691170 від 25.10.2018 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 425,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП - закрити.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя І.В. Ніколаєнко