Постанова

від 04.03.2019 по справі 761/5232/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 березня 2019 року

м. Київ

справа № 761/5232/18

провадження № 61-39324св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - Українська іноземна юридична колегія,

відповідачі: ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Володимирівна,

треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_8, поданої в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 20 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Українська іноземна юридична колегія звернулася до суду позовом до ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т. В., в якому просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що видане ОСОБА_4 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. 12 лютого 2018 року про спадкування об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення (групи нежитлових приміщень № 81, в літ. А), загальною площею 213,6 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2; скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на зазначені об'єкти нерухомості, що здійснена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В. від 12 лютого 2018 року за індексним номером 39639745.

Крім того, Українська іноземна юридична колегія подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (групи нежитлових приміщень № 81, в літ. А), загальною площею 213,6 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Заяву мотивована тим, що на даний час в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 761/7299/17 за позовом Української іноземної юридичної колегії до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування. За цим договором дарування Українська іноземна юридична колегія подарувала приміщення ОСОБА_10 (померлому батьку ОСОБА_4.). Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Якименко В. О. на виконання вимог статті 42 Закону України Про нотаріат зупинила вчинення нотаріальної дії у зв'язку зі спірністю приміщення, яке відноситься до спадкового майна після смерті ОСОБА_10 і відмовила ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом до вирішення цивільної справи № 761/7299/17. Однак, спадкова справа передана іншому нотаріусу Змисловській Т. В., яка, в порушення імперативних вимог статті 42 Закону України Про нотаріат вчинила нотаріальну дію і видала ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєструвавши за ним спірне приміщення.

У зв'язку із загрозою відчуження нежилого майна ОСОБА_4, позивач просив задовольнити заяву про забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення даного позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року, заяву Української іноземної юридичної колегії про забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на нежитлове приміщення (групи нежитлових приміщень № 81, в літ. А), загальною площею 213,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2

Стягувач - Українська юридична іноземна колегія (ЄДРПОУ 14305298), юридична адреса: вул. Золотоворітська, 2, м. Київ.

Боржник - ОСОБА_4 (РНОКП не відомий), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3.

Боржник - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Т. В., місцезнаходження АДРЕСА_1.

Ухвалою від 23 квітня 2018 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, до участі в справі судом залучено ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач, як власник приміщення має можливість розпорядитись власним майном, а тому є підстави накласти арешт на нежитлове приміщення (групи нежитлових приміщень № 81, в літ. А), загальною площею 213,6 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог Української іноземної юридичної колегії.

У вересні 2018 року ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8 в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ЗмисловськоїТ. В., звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просили судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Касаційні скарги мотивовані тим, що судами не враховано, що спірне нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_6, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яку не залучено до участі у справі як сторону, чим порушено її право на вільне володіння та розпорядження цим майном.

Крім того, зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову не вбачається жодних обґрунтувань щодо відсутності гарантій виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Застосовані заходи забезпечення позову не спрямовані на поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Також судами не взято до уваги, що позов має немайновий характер, тому не може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно.

У відзивах на касаційні скарги Українська іноземна юридична колегія зазначала, що 12 лютого 2018 року ОСОБА_4 отримав у приватного нотаріуса Змисловської Т. В. свідоцтво про право на спадщину на спірні приміщення. На наступний день, 13 лютого 2018 року ОСОБА_4 продав приміщення своїй дочці - ОСОБА_6 22 лютого 2018 року ОСОБА_6 передала приміщення в іпотеку ОСОБА_7 Такі дії вказують на те, що сім'я ОСОБА_6 націлена на унеможливлення ефективного захисту або поновлення прав позивача, тому судом обґрунтовано і відповідно до вимог закону накладено арешт на спірне нерухоме майно.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Судами встановлено, що у позовній заяві Українська іноземна юридична колегія зазначила, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 761/7299/17 за позовом Української іноземної юридичної колегії до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування нежитлових приміщень № 81, в літ. А, загальною площею 213,6 кв. м, які розташовані, за адресою: АДРЕСА_2 За цим договором дарування Українська іноземна юридична колегія подарувала спірні приміщення ОСОБА_10 (померлому батьку ОСОБА_4.). У зв'язку з наведеним позивач просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що видане відповідачу ОСОБА_4 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В. 12 лютого 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтовуючи наявність підстав для накладення арешту на спірні нежитлові приміщення, Українська іноземна юридична колегія надала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 13 лютого 2018 року. За даним реєстром власником спірних нежитлових приміщень є ОСОБА_4 (а. с. 14-18, т. 1).

Суди, посилаючись на цей реєстр, дійшли висновку, що спірне нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_4, ОСОБА_6 свого права власності на це майно не довела, та оскільки існує реальна загроза відчудження такого майна, є правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Разом з цим, апеляційний суд не звернув уваги та не перевірив доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_6 є власником нежитлового приміщення (групи приміщень № 81 в літ. А), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться на 1 поверсі, загальною площею 213,6 кв. м, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13 лютого 2018 року.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно право власності ОСОБА_6 на спірне нерухоме майно зареєстровано 13 лютого 2018 року.

Тобто, на час розгляду заяви про забезпечення позову в суді першої інстанції спірне нерухоме майно було зареєстроване за ОСОБА_6

Проте, зазначена обставина на правильність та законність висновків судів першої та апеляційної інстанцій не впливає, оскільки відповідно до положень частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За вказаних обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано дійшов висновку про наявність загрози відчуження спірного майна, оскільки воно є предметом спору у цій справі і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити в майбутньому виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційних скарг про відсутність будь-яких загроз невиконання чи утруднення виконання рішення у даній справі, спростовуються встановленими судами обставинами у справі, оскільки між сторонами існує спір щодо нерухомого майна, позивач ставить під сумнів законність набуття такого права ОСОБА_4 на спірне майно, яке в подальшому було відчужене на підставі договору купівлі-продажу та перереєстроване за ОСОБА_6

Таким чином, забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження нерухомого майна, що є предметом спору у даній справі, є цілком доречним, обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі.

Доводи касаційних скарг не дають правових підстав для встановлення порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі

колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8 в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 20 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді А. О. Лесько

С. Ю.Мартєв

С. П.Штелик