Ухвала
від 01.03.2019 по справі 520/3721/19
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/3721/19

Провадження № 1-кс/520/2460/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі с/з ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно в порядку ст.174 КПК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно в порядку ст.174 КПК України, у якому останній просить суд: Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.10.2018 року по справі № 520/7939/18, якою накладено арешт на особисті речі заявника визнати необґрунтованим та скасувати; Постановити ухвалу, якою скасувати арешт на майно: мобільний телефон фірми «Мейзу», мобільний телефон «Lenovo», мобільний телефон «Fly», ноутбук «Lenovo»; У разі залишення арешту на майно в силі вирішити питання щодо пердачі на відповідальне зберігання власнику наступного майна: мобільний телефон фірми «Мейзу», мобільний телефон «Lenovo», мобільний телефон «Fly», ноутбук «Lenovo».

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими заявник обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області здійснюється досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018162010000029 від 05.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за фактом здійснення невстановленими особами Августівської сільської ради привласнення та розтрати бюджетних коштів у особливо великих розмірах із залученням до злочинної схеми підприємств з ознаками фіктивності та фізичних осіб через використання їх банківських рахунків з метою переміщення грошових коштів та їх подальше переведення у готівковий вигляд.

19.10.2018 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надано дозвіл на проведення обушку за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку ОСОБА_4 добровільно видані речі, які попрохали співробітники поліції, а саме банківські картки, мобільні телефони, сім картки та ноутбуки, згідно переліку протоколу обушку.

19.10.2018 року вищезазначені речі визначені речовим доказом у кримінальному провадженні.

23.10.2018 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на вищезазначене майно.

Згідно з ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другоюстатті 170 КПК Українивстановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідностідо ч.2ст.171КПК України,у клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною першоюстатті 172 КПК Українивстановлено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч.1ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Частиною другоюст.173КПК Українивстановлено,що привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже субєкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Судом встановлено, що у клопотанні слідчого зазначені правові підстави та мета арешту майна, з обґрунтуванням конкретної можливості використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні, а також зазначенням цілей кримінального провадження, для досягнення яких необхідно застосувати арешт майна, а самезапобігання відчуженню майна та унеможливленню переходу прав на зазначений об`єкт до законного власника.

Таким чином, у кримінальному провадженні наявні усі підстави вважати, що майно, на яке був накладений арешт, дійсно має істотне доказове значення для проведення повного, всебічного і об`єктивного досудового розслідування та має бути долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.

Крім цього, станом на момент розгляду клопотання досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, ведуться слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в тому числі експертні дослідження, для встановлення об`єктивної істини по кримінальному провадженню та притягнення винних осіб до відповідальності.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно в порядку ст.174 КПК України є передчасним та не підлягає задоволенню.

При постановлені ухвали, слідчий суддя також бере до уваги той факт, що 12.12.2018 року апеляційним судом Одеської області розглядалося вказане питання, та ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

Разом з тим, для захисту законних прав та інтересі власника майна, слідчий суддя роз`яснює, що останній не позбавлений права повторно звернутися до слідчого судді, суду із відповідним клопотанням в порядку та у спосіб, передбачений КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 98, 100, 110, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно в порядку ст.174 КПК України відмовити.

Роз`яснити, що власник майна не позбавлений права повторно звернутися до слідчого судді, суду із відповідним клопотанням в порядку та у спосіб, передбачений КПК України.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

СудКиївський районний суд м. Одеси
Дата ухвалення рішення01.03.2019
Оприлюднено14.02.2023
Номер документу80305595
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —520/3721/19

Ухвала від 13.11.2019

Кримінальне

Київський районний суд м. Одеси

Іванчук В. М.

Ухвала від 16.10.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Старосєльцева О.В.

Ухвала від 10.10.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Старосєльцева О.В.

Ухвала від 21.05.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Старосєльцева О.В.

Рішення від 21.05.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Старосєльцева О.В.

Ухвала від 23.04.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Старосєльцева О.В.

Ухвала від 22.04.2019

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Старосєльцева О.В.

Ухвала від 01.03.2019

Кримінальне

Київський районний суд м. Одеси

Іванчук В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні