Справа № 522/7734/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
під головуванням судді Єршової Л.С.
за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Модуль", треті особи - ОСОБА_3, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, про стягнення заробітної плати за час відсторонення від виконання службових обов'язків,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) звернувся до суду з позовом до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту (код ЄДРПОУ 01126008) про стягнення заробітної плати за час відсторонення від виконання службових обов`язків ректора Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту з 24.10.2017 року по 30.04.2018 року у розмірі 83430,87 грн.
05.06.2018 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача заробітну плату за час відсторонення від виконання службових обов'язків ректора Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту з 24.10.2017 року до 31.05.2018 року у розмірі 96744,81 гривень;
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 30.11.2010 року позивач працював на посаді ректора Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту і 31.05.2018 року був звільнений з роботи наказом Голови комісії з припинення Інституту від 29.05.2018 № 69-к у зв'язку зі скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеський області - уповноваженого органа управління Інститутом - від 13.10.2017 №1183 визначено провести перевірку фінансово-господарської діяльності Інституту та відсторонити ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків ректора. З 24.10.2017 року до 31.05.2018 року, на думку позивача, Інститут позбавив його робочого місця та не виплачував заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 96744,81 гривень, що і стало приводом для звернення до суду.
Ухвалою суду від 05 липня 2018 року замінено первісного відповідача - Інститут післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту на його правонаступника - Приватне підприємство МОДУЛЬ (код ЄДРПОУ: 31786358, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Назарівська, 7, корпус Б, офіс 4).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позові, після оголошення перерви у судове засідання не з`явився, просив провести судове засідання за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов від 04.06.2018 року та запереченнях від 14.06.2018 року та 16.10.2018 року. Так, відповідач підставою для відмови у задоволенні позову вважає, що з 24.10.2017 року до 31.05.2018 року ОСОБА_1 не з`являвся на робочому місці, не був табельований, участь ОСОБА_1 в засіданнях комісії з припинення юридичної особи Інституту тривала незначний час, у зовнішніх заходах ОСОБА_1 приймав участь як приватна особа, оскільки Інститут не делегував ОСОБА_1 на участь у цих заходах.
Треті особи (їх представники) - ОСОБА_3, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (залучено до участі у справі у судовому засіданні 29.10.2018 року), належним чином сповіщені, у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Міністерство транспорту та зв'язку України Указом Президента України від 09.12.2010 року №1085 реорганізовано в Міністерство інфраструктури України. Актом від 16.06.2016 року функції з управління єдиним майновим комплексом Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту передані від Міністерства інфраструктури України до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеський області. 08.06.2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеський області передало за актом Приватному підприємству "Модуль" проданий на аукціоні об'єкт державної власності - єдиний майновий комплекс Інституту.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 30.11.2010 №489-О позивач призначений на посаду ректора Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту та працював за контрактом від 30.11.2010 року №6-VІІІ, термін дії якого продовжувався відповідними наказами Міністерства інфраструктури України. Згідно Додаткової угоди від 30.11.2016 до Контракту від 30.11.2015 року №6-VIII, укладеним начальником Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області з ректором Інституту, що є у державній власності, "цей контракт діє з 30 листопада 2016 року по 29 листопада 2017 року включно, за умов, якщо протягом вказаного терміну не відбудеться зміни форми власності єдиного майнового комплексу Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту за наслідком приватизації. В іншому випадку контракт втрачає чинність з моменту видання наказу про завершення приватизації".
13.10.2017 року наказом №1182 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеський області у зв'язку з завершенням приватизації єдиного майнового комплексу Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту припинено юридичну особу Інститут шляхом реорганізації через приєднання до покупця - Приватного підприємства "МОДУЛЬ" (код 31786358); утворено Комісію з припинення юридичної особи у складі: голова Комісії ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) - керівник інвестиційного відділу ПП "Модуль"; члени Комісії - 7 осіб, у тому числі ректор Інституту ОСОБА_1; визначено ПП "Модуль" правонаступником прав та обов'язків Інституту; зазначено, що з моменту видання цього наказу повноваження щодо управління справами Інституту переходять до Комісії з припинення юридичної особи.
Також 13.10.2017 року наказом №1183 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеський області комісії з припинення юридичної особи Інституту доручено провести перевірку фінансово-господарської діяльності Інституту за період з 01.10.2016 року; за результатами перевірки скласти акт, який надати до Регіонального відділення; відсторонити ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків ректора Інституту; ОСОБА_1 передати справи з управління Інститутом, печатки, штами, документи тощо голові Комісії з припинення юридичної особи Інституту.
При цьому зазначеним наказом не визначені строки перевірки і відповідно на який строк ОСОБА_1 відсторонений від виконання службових обов'язків ректора Інституту.
Сторонами у судовому засіданні не заперечувалось, що з 24.10.2017 року до 31.05.2018 року ОСОБА_1 не виплачувалася заробітна плата.
Згідно з п. 5.9 Статуту Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту під час проведення перевірок фінансово-господарської діяльності Інституту Уповноважений орган управління має право відсторонювати ректора Інституту від виконання службових обов'язків з управління Інституту та призначати на цей час виконуючого обов'язки ректора Інституту. На час відсторонення за ректором Інституту зберігається заробітна плата.
25.10.2017 року позивач звернувся письмово з заявою від 24.10.2017 року до начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеський області щодо позбавлення його робочого місця. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеський області у листі від 09.11.2017 вих. №18-03-005564 повідомило позивача, що він не звільнений зі складу штатних працівників Інституту, відповідно до Статуту Інституту уповноважений орган управління, яким є регіональне відділення, має право відсторонювати ректора від виконання службових обов'язків з управління Інститутом та на час відсторонення за ректором зберігається заробітна плата.
Суд критично відноситься до тверджень позивача, що його було позбавлено робочого місця, оскільки жодних доказів, крім своїх листів, позивач до суду не надав.
Також суд критично відноситься до тверджень представника відповідача, що ОСОБА_1 у спірний період був відсутній на робочому місці, оскільки це також не підтверджено належними та допустимими доказами.
Суд враховує, що відповідачем до суду не надано доказів ознайомлення (чи намірів ознайомлення) позивача з актами про його відсутність на роботі, а також доказів прийняття рішень уповноваженими посадовими особами за цими актами, у тому числі рішень про прогул позивача з його вини. Також відповідачем не надано суду доказів, що акти дійсно підписувались особами, які у спірний період працювали в Інституті.
Також суд враховує, що чинним законодавством передбачена можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника у разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України ), але відповідач цією можливістю не скористався, а позивач був звільнений з роботи 29 травня 2018 року відповідно до наказу №69-к у зв`язку зі скороченням штату.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона по справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 та ч. 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частина 1 статті 3 КЗпП України передбачає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1, ч. 4 та ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
За нормою ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
За викладених обставин суд приходить до висновку про відсутність законних підстав не виплати заробітної плати позивачу за час відсторонення його від виконання службових обов'язків ректора Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту.
Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач надав до суду заяву, в якій просив при постановленні рішення стягнути з відповідача негайно всю суму заборгованості з заробітної плати, посилаючись на ч. 2 ст. 430 ЦПК України, проте, на думку суду, у даному випадку є доцільним застосування ч. 1 ст. 430 ЦПК України. Таким чином, рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми заробітної плати за один місяць.
Суд враховує, що позивач під час подання позову до суду не надавав розрахунку судових витрат, а лише зазначив у позовних вимогах, що просить стягнути з відповідача судові витрати, а також те, що у судових засіданнях ОСОБА_1 приймав участь особисто, а не через представника, всі процесуальні документи підписував особисто, а тому вважає, що позивачу слід відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу відповідно до з ч. 2 ст. 134 ЦПК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі у справах про стягнення заробітної плати від сплати судового збору звільняються. Відповідно до ст. 137 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Отже, з відповідача на користь держави слід стягнути судовій збір у розмірі 1762,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 3, 94, 97, 115, 238 КЗпП, ст. 4, 10, 11, 55, 81, 133, 141, 263 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Модуль", треті особи - ОСОБА_3, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, про стягнення заробітної плати за час відсторонення від виконання службових обов'язків, задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Модуль" (код ЄДРПОУ 31786358) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заробітну плату за час відсторонення від виконання службових обов'язків ректора Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту за період з 24.10.2017 року по 31.05.2018 року у розмірі 96744,81 грн. (дев`яносто шість тисяч сімсот сорок чотири гривні 81 коп.).
Рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми заробітної плати за один місяць.
Відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.
Стягнути з Приватного підприємства "Модуль" (код ЄДРПОУ 31786358) в дохід держави судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено 05 березня 2019 року.
Суддя Л.С. Єршова
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2019 |
Оприлюднено | 07.03.2019 |
Номер документу | 80306354 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Єршова Л. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні