Постанова

від 06.02.2019 по справі 910/5611/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2019 р. Справа№ 910/5611/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Буравльова С.І.

Мартюк А.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 25.09.2018 (повний текст складено 08.10.2018)

у справі №910/5611/18 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"АТЦ "ЛІВОБЕРЕЖНИЙ"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"

про стягнення 142 907, 35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/5611/18 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 126 689,82 грн. суму боргу та 1 900,35 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що сторонами договору в акті сумісного спільного огляду відповідності наданих послуг з технічного обслуговування та ремонтних робіт автомобіля та двигуна, який підписано уповноваженими представниками сторін, погоджено факт надання позивачем послуг з ремонту на суму 126 689,82 грн., суд, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт, вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 126 689,82 грн. суми боргу з оплати ремонтних робіт. Оскільки акти виконаних робіт № ГАЗ0002580 від 27.06.2017, № ГАЗ0003359 від 27.06.2017 та № ГАЗ0003544 від 28.06.2017 сторонами договору не підписані, належних доказів їх направлення позивачем на адресу відповідача (опис вкладення у цінний лист, тощо) матеріали справи не містять, акт сумісного спільного огляду відповідності наданих послуг з технічного обслуговування та ремонтних робіт автомобіля та двигуна підписано сторонами лише 04.09.2018, а претензія № 12 від 26.02.2018, в якій позивач вимагає здійснити оплату заборгованості з ремонтних робіт автомобіля та двигуна за договором датована лише 26.02.2018 і належних доказів її направлення матеріали справи також не містять, то суд дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано наявність прострочки з оплати ремонтних робіт за заявлений ним період, з 28.06.2017 по 12.03.2018, в зв'язку з чим вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 597,90 грн. та інфляційних втрат в розмірі 11 821, 00 грн. задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача підписати акти виконаних робіт №ГАЗ0002580 від 27.06.2017, №ГАЗ0003359 від 27.06.2017 та №ГАЗ0003544 від 28.06.2017 задоволенню не підлягає, оскільки не відповідає встановленим ст.16 ЦК України способам захисту та спрямована на встановлення фактів, в той час як відповідно до вимог господарського процесуального законодавства господарським судам не надано повноважень встановлювати юридичні факти.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/5611/18 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що в акті прийому-передачі № ГА30003544 від 28.06.2017 зазначено, що на ремонт передано автомобіль ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_1, однак, матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджується, що на ремонт вказаний автомобіль не передавався, в той час як на ремонт позивачу передано лише двигун від іншого транспортного засобу, а саме моторного човна "Чібіс" обслуговування та ремонт якого взагалі не передбачено договором та специфікацією, при цьому рішенням суду зобов'язано відповідача сплатити послуги за ремонт автомобіля ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_1 по акту виконаних робіт № ГАЗ30003544 від 28.06.2017, який позивачу не передавався та не ремонтувався, жодного підтвердження щодо передачі по акту приймання-передачі мотору М8ЧСПУ від моторного човна "Чібіс" в матеріалах справи не міститься, крім того в додатку 1 до договору "Специфікація" відсутній даний агрегат, як такий, що повинен обслуговуватись.

На думку скаржника, судом першої інстанції, всупереч положенням Статуту відповідача та положень законодавства України, що регламентує представництво юридичної особи встановлено, що відповідачем не доведено відсутність повноважень працівника відповідача - начальника транспортної служби ОСОБА_2 щодо передачі автомобіля та двигуна в ремонт позивачу, натомість будь-які документи за якими начальник транспортної служби ОСОБА_2 уповноважений на передачу транспортних засобів позивачу відповідачем не видавались.

Також, на думку скаржника, судом першої інстанції не враховано обставин, що відносно дій позивача щодо захоплення під виглядом ремонту автомобіля НОМЕР_2 в березні 2018 року відкрито кримінальне провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2018 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/5611/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/5611/18 залишено без руху. Роз'яснено апелянту право протягом 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали усунути недоліки, зазначені у мотивувальній частині, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі - 2 964,92 грн.

28.11.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" на виконання ухвали суду від 19.11.2018 про залишення апеляційної скарги без руху надано платіжне доручення № 4583 від 27.11.2018.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2018 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/5611/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 прийнято справу № 910/5611/18 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Буравльов С.І.

Відповідно ч. 3 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали, додані до апеляційної скарги, суд визнав їх достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Виходячи із зазначених правових норм, розгляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/5611/18. Ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/5611/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

20.12.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЦ "Лівобережний" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення та вказав на те, що відповідач, підписавши спільний акт огляду, погодившись із наданням послуг з технічного обслуговування та ремонтних робіт, продовжує стверджувати, що позивач вимагає гроші незаконно та двигун і транспортний засіб у ремонт не передавались.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 23.05.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір № 659, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого, позивач, за договором виконавець, зобов'язався за завданням відповідача, за договором замовник, надавати за плату послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (послуги з поточного ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів).

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 договору № 659 детальна інформація щодо переліку послуг, їх вартості, які надаються за цим договором, визначаються у додатку № 1 до цього договору - Специфікації або у завданні відповідача. Послуги надаються згідно заявок відповідача.

Розрахунки за надані позивачем послуги (по факту їх виконання) здійснюються шляхом їх оплати відповідачем з розрахункового рахунку (рахунків) на підставі актів здавання-приймання наданих послуг у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача на умовах відстрочки платежу на термін до 10 банківських днів з моменту отримання коштів від головного розпорядника бюджетних коштів. Джерела та порядок фінансування - кошти місцевого бюджету, власні кошти підприємства. Здавання послуг позивачем та приймання їх результатів відповідачем оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується відповідачем та позивачем після фактичного надання послуг (п.п. 5.1, 5.2, 5.5 договору № 659).

Згідно із п. 8.1 договору № 659 він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

В подальшому, позивачем та відповідачем підписано Специфікацію до договору № 659, що є додатком № 1 до договору та додаткову угоду № 1 до договору.

Факт передачі відповідачем на ремонт позивачу автомобіль DAEWOO LANOS держ. номер НОМЕР_3, VIN кузова НОМЕР_4, рік вип. 1998 та двигун марки М8ЧСПУ підтверджується тим, що 13.05.2017 та 28.06.2017 відповідачем, в особі начальника транспортної служби ОСОБА_2, надано позивачу у ремонт автомобіль марки DAEWOO LANOS держ. номер НОМЕР_3, VIN кузова НОМЕР_4, рік вип. 1998 та двигун марки М8ЧСПУ, про що свідчать підписані начальником транспортної служби Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" ОСОБА_2 Акти приймання-передачі №ГА30002580 від 13.05.2017, № ГАЗ0003359 від 27.06.2017 на ремонт автомобіля DAEWOO LANOS держ. номер НОМЕР_5 та Акт прийому-передачі № ГА30003544 від 28.06.2017 на ремонт двигуна та робочі заявки до вказаних Актів із зазначенням переліку робіт.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що в Акті прийому-передачі № ГА30003544 від 28.06.2017 зазначено, що на ремонт передано автомобіль ГАЗ 3307, д.р.н. НОМЕР_1, однак, матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджується, що на ремонт вказаний автомобіль не передавався, в той час як на ремонт позивачу передано лише двигун.

У листі відповідача за № 3098 від 28.08.2017 про повернення транспортних засобів, останній підтверджує надання позивачу на ремонт автомобіля DAEWOO LANOS держ. номер НОМЕР_3 та двигуна від моторного човна "Чібіс" марки М8ЧСПУ згідно з умовами укладеного договору № 659 від 23.05.2017.

В матеріалах справи наявні акт виконаних робіт № ГАЗ0002580 від 27.06.2017, відповідно до якого вартість ремонтних робіт автомобіля DAEWOO LANOS держ. номер НОМЕР_5, VIN кузова НОМЕР_4, рік вип. 1998 склала 36 645,26 грн; акт виконаних робіт № ГАЗ0003359 від 27.06.2017, відповідно до якого вартість ремонтних робіт автомобіля DAEWOO LANOS держ. номер НОМЕР_5 склала 34 665,19 грн. та акт виконаних робіт № ГАЗ0003544 від 28.06.2017 відповідно до якого вартість ремонтних робіт двигуна склала 57 178,00 грн., тобто сума виконаних позивачем робіт з ремонту автомобіля DAEWOO LANOS держ. номер НОМЕР_5 та двигуна склала суму у розмірі 128 488,45 грн.

Однак, відповідачем вказані акти виконаних робіт № ГАЗ0002580 від 27.06.2017, № ГАЗ0003359 від 27.06.2017 та № ГАЗ0003544 від 28.06.2017 не підписані, а матеріали справи не містять доказів направлення таких актів позивачем відповідачу.

У акті від 04.09.2018 спільного огляду відповідності наданих послуг з технічного обслуговування та ремонтних робіт, встановлено, що послуги з технічного обслуговування та ремонту автотранспортного засобу Daewoo Lanos держ. номер НОМЕР_3, VIN кузова НОМЕР_4, рік вип. 1998, пробіг 478 100 та двигуна ЗМЗ - 53 були дійсно надані ТОВ "АТЦ "ЛІВОБЕРЕЖНИЙ" в обсязі відповідно до переліку наведених у актах виконаних робіт №№ ГА30003359 від 27.06.2017, ГА30002580 від 27.06.2017, ГА30003544 від 28.06.2017, за винятком однієї позиції, яка зазначена у акті виконаних робіт № ГА30003544 від 28.06.2017, а саме позиції № 1, № по каталогу 100008 "Двигун зняти-встановити (зі зняттям облицювання радіатора, радіатора, колекторів, приймальної труби)" у кількості 1 штука за ціною 1 798,63 грн. без ПДВ.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що вищезазначеним актом сторонами в двосторонньому порядку погоджено проведення ремонтних робіт на загальну суму 126 689,82 грн., з врахуванням того, що в акті виконаних робіт № ГАЗ0003544 від 28.06.2017 безпідставно заявлено послугу щодо зняття-встановлення двигуна, оскільки на ремонт передавався лише двигун, тому вказана послуга не могла бути фактично наданою, із чим позивач та відповідач погодились в акті сумісного спільного огляду відповідності наданих послуг з технічного обслуговування та ремонтних робіт.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи, а саме: актом сумісного спільного огляду відповідності наданих послуг з технічного обслуговування та ремонтних робіт автомобіля та двигуна від 04.09.208, який підписано уповноваженими представниками сторін, підтверджено та погоджено факт надання позивачем послуг з ремонту на суму 126 689,82 грн. згідно із договором № 659.

Доказів того, що позивачем надані послуги за договором № 659 не належним чином, наявності зауважень до наданих позивачем послуг за договором № 659 та відсутності заборгованості за надані позивачем послуги згідно із договором № 659, відповідачем не надано.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення 126 689,82 грн. основного боргу є такою, що відповідає нормам законодавства та підтверджена матеріалами справи.

Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення стороною зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вже зазначалось, акти виконаних робіт № ГАЗ0002580 від 27.06.2017, № ГАЗ0003359 від 27.06.2017 та № ГАЗ0003544 від 28.06.2017 відповідачем не підписані, належних доказів їх направлення позивачем на адресу відповідача (опис вкладення у цінний лист, тощо) матеріали справи не містять. Акт сумісного спільного огляду відповідності наданих послуг з технічного обслуговування та ремонтних робіт автомобіля та двигуна підписано сторонами лише 04.09.2018, натомість претензія № 12, в якій позивач вимагає здійснити оплату заборгованості з ремонтних робіт автомобіля та двигуна за договором № 659 датована лише 26.02.2018, однак, належних доказів її направлення відповідачу матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивачем не обґрунтовано наявність прострочення оплати ремонтних робіт за період з 28.06.2017 по 12.03.2018, також не підтверджується таке прострочення і матеріалами справи, в зв'язку із чим вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 597,90 грн. та інфляційних втрат в розмірі 11 821,00 грн. задоволенню не підлягають.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання підписати акти виконаних робіт № ГАЗ0002580 від 27.06.2017, № ГАЗ0003359 від 27.06.2017 та № ГАЗ0003544 від 28.06.2017, оскільки такий спосіб захисту не відповідає встановленим ст.16 ЦК України способам захисту та спрямована на встановлення фактів, в той час як відповідно до вимог господарського процесуального законодавства господарським судам не надано повноважень встановлювати юридичні факти.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене вище.

Твердження скаржника про те, що на ремонт позивачу передано лише двигун від іншого транспортного засобу, а саме моторного човна "Чібіс" обслуговування та ремонт якого взагалі не передбачено договором та специфікацією є безпідставним, оскільки наданий відповідачем у ремонт двигун, по факту є двигуном моделі ЗМЗ-53, яким завод виробник комплектував вантажні автомобілі марки "ГАЗ", в тому числі автомобіль ГАЗ 3307, також двигун ЗМЗ-53 може бути застосовано до моторних човнів, що не заперечується відповідачем, а враховуючи те, що даний двигун був наданий позивачу без транспортного засобу, якому належить, відсутність агрегатного номеру, визначити належність його до того, чи іншого транспорту немає можливості, крім того, встановлення якому саме транспортному засобу належав двигун, який було відремонтовано позивачем згідно із договором № 659, не є предметом спору у даній справі.

Твердження скаржника, про відсутність повноважень працівника відповідача начальника транспортної служби ОСОБА_2 щодо передачі автомобіля та двигуна в ремонт позивачу, спростовується наявними матеріалами справи.

Посилання скаржника на те, що відносно дій позивача щодо захоплення під виглядом ремонту автомобіля НОМЕР_2 в березні 2018 року відкрито кримінальне провадження також є безпідставним, оскільки згідно із ч. 6 ст. 75 ГПК України обов'язковими для господарського суду є вирок суду в кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/5611/18 та для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", відсутні.

Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/5611/18.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 76, 129, 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/5611/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі № 910/5611/18 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/5611/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.І. Буравльов

А.І. Мартюк