Ухвала

від 07.03.2019 по справі 913/124/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07 березня 2019 року Справа № 913/124/19

Провадження №9/913/124/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Ворожцова А.Г. , розглянувши матеріали позовної заяви

Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської ТЕС , м. Українка Київської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інтегралл" , м. Старобільськ Луганської області

про стягнення 37534 грн 66 коп.

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської ТЕС звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інтегралл" про стягнення грошових коштів в розмірі 37534 грн 66 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до договору зберігання від 04.01.2017 № 19/1, укладеного між ПАТ "Центренерго" (зберігач) та ТОВ "Інтегралл" (поклажодавець), поклажодавець в обов'язковому порядку відшкодовує зберігачу списані суми за надання додаткових послуг, що виникли під час перевезення вантажу. Так, у січні 2017 року на виконання умов договору поклажодавцем було передано на зберігання вугілля, відправлене за залізничними накладними №№ 53737201, 53737219, 53737227, 53759254, 53647335. По прибуттю вагонів за цими накладними із-за браку коштів код платника тарифу (9227421) виявився заблокованим, що призвело до затримки. У зв'язку з чим, позивач поніс додаткові витрати, які списані залізницею з рахунку позивача. Крім того, за залізничною накладною № 53647335 виявлено завантаження вагону понад його вантажопідйомність, що також призвело до списання додаткових коштів з позивача.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відповідність її вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України відсутні.

Позивачем подане клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд враховує наступне.

Відповідно до приписів ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч.ч.1-3 ст.247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст.12 ГПК України визначено, що малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У статті 249 ГПК України зазначено, що клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч.1-5 ст.250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 37534 грн. 66 коп., що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України визначається, як малозначна справа.

З огляду на те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про те, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищенаведене, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження підлягає задоволенню.

Щодо особливостей розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, то ст. 252 ГПК України передбачено можливість розгляду справ такої категорії без проведення судового засідання. Так, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на те, що ціна позову є невеликою, суд дійшов висновку, що призначення судового засідання та виклик сторін є недоцільними.

Сторонам на протязі 30 днів слід подати відповідні клопотання (у разі необхідності призначення судового засідання), а відповідачу - відзив на позовну заяву.

Керуючись ст. ст. 12, 176, 234, 247, 249, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

3. Запропонувати сторонам на протязі 30 днів подати відповідні клопотання про призначення судового засідання (у разі необхідності) .

4. Відповідачу встановити строк для подачі відзиву на позов із урахуванням вимог ст.ст.165, 251 ГПК України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

6. Позивачу встановити строк для подачі відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.ст.166, 251 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відзиву на позов.

7. Відповідачу встановити строк для подачі заперечень із урахуванням вимог ст.ст.167, 251 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

Звертаємо увагу учасників судового процесу , що всі копії документів, що додаються до матеріалів справи та довіреності представників сторін повинні бути належним чином засвідчені. Крім того, п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом , назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Повідомити сторонам, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: (https://court.gov.ua/FAIR).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 07.03.2019 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Г.Ворожцов