Рішення

від 25.02.2019 по справі 908/2146/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/123/18-9/1/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2019 Справа № 908/2146/18

м.Запоріжжя

За позовом: Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 105-А; код ЄДРПОУ 40311343)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ТД Трейд Енерджі" (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-А; код ЄДРПОУ 41670625)

про стягнення суми 109658,88 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Матвєєв І.В., довіреність № 1 від 02.01.2019; Климова М.А., довіреність № 18 від 29.12.2018;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ТД Трейд Енерджі" про стягнення суми 109658,88 грн., з якої: сума 63694,08 грн. - пеня, сума 45964,80 грн. - штраф.

Ухвалою суду від 09.11.2018 (суддя Ярешко О.В.) відкрито провадження у справі №908/2146/18 (номер провадження 22/123/18) за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 04.12.2018. У зв'язку з неможливістю проведення судового засідання, призначеного на 04.12.2018, сторін було повідомлено, що судове засідання з розгляду справи відбудеться 08.01.2019.

Враховуючи перебування судді-доповідача по справі Ярешко О.В. у відпустці, з метою недопущення порушення процесуального строку розгляду справи, розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 08.01.2019, відповідно до ч. 9 ст. 32 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 43 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Запорізької області, на підставі доповідної записки помічника судді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/2146/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019 справу визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою від 11.01.2019 справу № 908/2146/18 прийнято до розгляду суддею Боєвою О.С., присвоєно справі номер провадження 22/123/18-9/1/19, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.02.2019. У судовому засіданні 07.02.2019 оголошувалась перерва до 25.02.2019.

Відповідач у судове засідання 25.02.2019 не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином під розписку у судовому засіданні 07.02.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю відповідача.

25.02.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які підтримані позивачем в повному обсязі та мотивовані наступним. Відповідно до умов договору про закупівлю товарів № 1906 від 19.06.2018, відповідач взяв на себе обов'язок поставити товар - бензин А-95 (скретч-картки) або еквівалент номіналом 5, 10, 15, 20 л (код ДК 021:2015 - 09130000-9 - нафта і дистиляти) на загальну суму 656640 грн. (згідно специфікації), а позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. За умовами пунктів 3.1-3.3 договору, поставка товару (скетч-карток або талонів) повинна бути здійснена на місце призначення за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105А, не пізніше трьох календарних днів з моменту двостороннього підписання договору. Договір підписано 19.06.2018. В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не здійснив. 14.09.2018 позивач направив відповідачу лист від 13.09.2018 № 1110-16/5861 щодо розірвання договору від 19.06.2018 № 1906 з 28.09.2018 та сплати неустойки. Оскільки товар відповідачем не був поставлений та сума неустойки не сплачена, вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми 109658,88 грн., яка складається з суми пені за період з 23.06.2018 по 27.09.2018 у розмірі 63694,08 грн. та штрафу у розмірі 45964,80 грн., нарахованих за порушення строків поставки товару на підставі п. 8.2 договору. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, ст.ст. 256, 257, 509, 525, 526, 530, 611, 615, 629, 663, 651 ЦК України, умовами договору про закупівлю товарів № 1906 від 19.06.2018.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, зокрема, про наступне. У зв'язку з тим, що після підписання договору № 1906 від 19.06.2018 змінилася ціна за одиницю товару, у відповідача була відсутня можливість поставити товар за ціною, що була погоджена у договорі, так як це б призвело до суттєвих збитків у господарській діяльності товариства. Просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач, зокрема, зазначив, що посилання відповідача на те, що у нього була відсутня можливість поставити товар за ціною, вказаною у договорі, так як це б призвело до суттєвих збитків у господарській діяльності товариства є нікчемним. Так, з 19.06.2018 до дня розірвання позивачем зазначеного договору, а саме: до 28.09.2018, відповідач жодного разу не повідомляв позивача про неможливість виконання зобов'язання, як це передбачено ч. 2 ст. 205 Господарського кодексу України. Позивач звернув увагу на те, що договір укладено з відповідачем, як з переможцем публічної закупівлі. Перед укладенням договору була дотримана процедура закупівлі, передбачена Законом України "Про публічні закупівлі". Ціна та кількість товару є істотними умовами договору про закупівлю та відповідно до п. 2. ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив зазначив про наступне. Зміна ціни за одиницю товару у бік збільшення підтверджується відповідною довідкою (висновком) Запорізької торгово-промислової палати, яка направлялась на адресу позивача, разом з пропозицією про зміну умов договору. Необхідність внесення таких змін обґрунтовується виникненням економічних обставин, пов'язаних зі зміною ціни товару на ринку нафтопродуктів. Коливання цін на ринку нафтопродуктів підтверджується висновком Запорізької торгово-промислової палати від 05.06.2018 № ОИ-3451, в якому вказані ціни на нафтопродукти станом на 05.06.2018. Таким чином, відповідачем з метою належного оформлення змін до договору від 19.06.2018 № 1906 було запропоновано позивачу погодити та підписати відповідну додаткову угоду № 1 до договору від 19.06.2018 № 1906 (лист за вих. № 0057/06/18 від 20.06.2018). Проте, позивачем так і не було надано у встановлений законодавством строк, з моменту отримання раніше вказаного листа на нього, вмотивованої відповіді. Виходячи з зазначеного вище, посилання відповідача на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у своєму листі вих. № 0057/06/18 від 20.06.2018 про зміну ціни за одиницю товару є правомірним і таким, що не порушує вимог чинного законодавства України.

Від позивача до суду надійшло клопотання б/н від 23.01.2019 (вх. № 08-08/1902/19 від 28.01.2019) про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії листа від 27.06.2018 №11-10-16/3964 та доказів його направлення відповідачу.

У судовому засіданні 07.02.2019 представник позивача підтримав вказане клопотання, представник відповідача заперечив проти долучення доказів до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи, заслухавши заперечення відповідача щодо його прийняття у зв'язку із пропущенням процесуального строку, суд дійшов до висновку про його задоволення та долучення доказів до справи у зв'язку з наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій статті.

За змістом ст. 251 ГПК України відзив на позов подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом.

З частини 3 ст. 80 ГПК України слідує, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Натомість, в порушення вказаних приписів, відповідачем був наданий доказ: копія листа про внесення змін до договору на закупівлю вих. № 0057/06/18 від 20.06.2018, разом з запереченням на відповідь на відзив, яке судом прийнято.

Як зазначив позивач, копія листа від 27.06.2018 №11-10-16/3964 надана суду у відповідь на заперечення відповідача та на спростування доводів, викладених у запереченні.

Отже, відповідач сам порушив приписи ГПК України, оскільки повинен був подати всі наявні у нього докази разом з відзивом, але подав доказ разом із запереченням, тобто в останній заяві по суті, чим унеможливив подання позивачем своїх спростувань на вказаний доказ. На підставі викладеного, з метою дотримання засади змагальності сторін, суд дійшов до висновку про прийняття наданого позивачем доказу: копії листа від 27.06.2018 №11-10-16/3964 та доказів його направлення відповідачу, поданих разом з клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи, як таких, що не були подані позивачем вчасно з поважних причин.

25.02.2019 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 08-08/3984/19 від 25.02.2019) про долучення до матеріалів справи копії довідки від 22.06.2018 № ОИ-3520 (висновку про вартість) Запорізької торгово-промислової палати та доказів направлення її на адресу позивача.

Представник позивача у судовому засіданні 25.02.2019 заперечив проти прийняття вказаних доказів.

Із змісту ч. 3 ст. 80 ГПК України вбачається, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідачем не зазначено поважності причин пропуску строку для подання доказів та причин неможливості подання до суду довідки від 22.06.2018 № ОИ-3520 (висновку про вартість) Запорізької торгово-промислової палати у встановлений законом строк. При цьому, суд звертає увагу, що провадження у даній справі було відрито ще 09.11.2018, тобто більше трьох місяців тому.

На підставі викладеного, клопотання відповідача залишено судом без розгляду, докази до розгляду судом не прийнято.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК ТД Трейд Енерджі" (продавець, відповідач у справі), як переможцем публічної закупівлі, та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області (покупець, позивач у справі) укладено договір на закупівлю товарів № 1906, відповідно до умов п. 1.1 якого, продавець зобов'язався поставити товар - бензин А-95 (скретч-картки) або еквівалент номіналом 5, 10, 15, 20 л (код ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти) на загальну суму 656640 грн. (згідно Специфікації), далі - товар, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Ціна, найменування (асортимент), кількість товару обумовлюються в Специфікації (додаток № 1 до цього договору), яка додається до даного договору, і є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).

Кількість товару, що поставляється за цим договором, зазначається в Специфікації до цього договору (п. 2.1 договору).

За Специфікацією до договору найменування товару - Бензин А-95, кількість 24000 л, ціна без ПДВ за літр 22,80 грн., всього з ПДВ - 656640 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, продавець поставляє товар протягом - 2018 року після узгодження конкретної дати постачання з покупцем в письмовій формі (поштою, факсом, електронною поштою) або в усній формі по телефону.

За умовами п. 3.2 договору, поставка товару (скретч-карток або талонів) повинна бути здійснена на місце призначення (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105А).

Згідно з п. 3.3 договору постачання товару здійснюється не пізніше 3-х (трьох) календарних днів з моменту двостороннього підписання договору.

Тобто, за змістом п. 3.3 договору останнім днем поставки товару є 22.06.2018.

Датою поставки є дата отримання покупцем товару від продавця згідно видаткової накладної, підписаної сторонами (п. 3.4. договору).

Відповідно до розділу 4 договору, ціна за даним договором зазначена у національній валюті з урахуванням ПДВ. Сума договору, з урахуванням ПДВ, складає: 656640 грн. В тому числі ПДВ на суму 109440 грн. У випадку зміни ринкових цін на товар або прийняття відповідними державними органами законодавчих актів, що впливають на формування договірної ціни, а також впливу інфляції на ціну, такі зміни узгоджуються сторонами у додаткових угодах, за підписами обох сторін, що є невід'ємною частиною даного договору. Сума договору, зазначена у п. 4.2, не є остаточною і може коригуватися в сторону зменшення в залежності від реального фінансування видатків покупця.

Згідно розділу 5 договору, спосіб розрахунків за товар - безготівковий. Розрахунки за товар здійснюються покупцем лише за фактично отриманий товар на підставі належним чином оформлених документів, з можливістю відстрочки платежу до 10 календарних днів. Покупець здійснює оплату за договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця після пред'явлення продавцем рахунка на оплату товару та після підписання сторонами накладної на одержання товару.

Пунктом 11.1 договору встановлено що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2018, але у будь-якому випадку до моменту повного взаєморозрахунку між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач поставку товару не здійснив.

Відповідач направив на адресу позивача лист № 0057/06/18 від 20.06.2018 з проектом додаткової угоди №1 щодо зміни ціни товару, для узгодження та підписання з боку позивача. За змістом проекту додаткової угоди № 1 до договору, відповідачем запропоновано змінити ціну товару, а саме: бензину А-95 з 22,80 грн. без ПДВ на 24,70 грн. без ПДВ за літр та поставити замість 24000 літрів 22230 літрів (1000 л за 22,80 грн. за 1 л, без ПДВ, та 21230 л за 24,70 грн. за 1 л, без ПДВ).

Листом за вих. № 11-10-16/3964 від 27.06.2018 позивач повідомив відповідача, що зі змінами, які наведено у проекті додаткової угоди № 1 до договору, позивач не згоден та просив виконати взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору № 1906 від 19.06.2018.

У зв'язку з тим, що відповідач поставку обумовленого договором товару не здійснив, позивач направив на його адресу 02.08.2018 претензію від 27.07.2018 за № 11-10-16/4797 з вимогою виконати у повному обсязі умови договору № 1906 від 19.06.2018, у т. ч., в частині сплати нарахованої неустойки (пені та штрафу).

Відповідачем відповіді на вказану претензію не надано, товар не поставлено, неустойку не сплачено.

14.09.2018 позивач направив відповідачу лист від 13.09.2018 за вих. № 1110-16/5861 щодо розірвання договору № 1906 від 19.06.2018 та вимогою сплатити неустойку.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на наступних підставах.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662, ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач у встановлений договором строк бензин А-95 (скретч-картки) або еквівалент номіналом 5, 10, 15, 20 л (код ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти) на загальну суму 656640 грн. не поставив.

У зв'язку з чим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача на підставі п. 8.2 договору пеню за період з 23.06.2018 по 27.09.2018 у сумі 63694,08 грн. та штраф у сумі 45964,80 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В пункті 8.2 договору сторони визначили, що за порушення строку поставки товару покупцю, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів продавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості, але не менше розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідач доказів поставки товару позивачу у встановлений договором строк не надав.

Враховуючи встановлений факт порушення строку поставки товару, а також те, що мало місце прострочення понад 30 днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, судом встановлено, що розрахунки здійснені вірно.

Таким чином, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на відсутність можливості поставити товар за ціною, вказаною у договорі, оскільки це б призвело до суттєвих збитків у господарській діяльності товариства відповідача, суд зазначає наступне.

За приписами статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність , що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Наявна в матеріалах справи копія висновку Запорізької торгово-промислової палати від 05.06.2018 № ОИ-3451 (додана до заперечення на відповідь на відзив), на який посилається відповідач та який містить результати проведення дослідження цін, що склалися на ринку світлих нафтопродуктів в Україні та встановлення середньоринкової вартості бензину марок А-95, А-92 та дизельного палива в мережах заправок "ВОГ", "ОККО", "ШЕЛЛ", "Сокар" та "БРСМ-Нафта", не звільняє відповідача від обов'язку виконання договору.

Щодо листа відповідача за вих. № 0057/06/18 від 20.06.2018 про внесення змін до договору на закупівлю з проектом додаткової угоди № 1 до договору № 1906 від 19.06.2018, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 12.3 договору № 1906 від 19.06.2018 даний договір може бути змінений та доповнений тільки за письмовою згодою сторін. Всі зміни, доповнення до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовій формі і підписані обома сторонами і є невід'ємною частиною даного договору.

Договір № 1906 від 19.06.2018 укладений з відповідачем, як з переможцем публічної закупівлі. Ціна та кількість товару, яку відповідач пропонував змінити, шляхом укладення додаткової угоди № 1, є істотними умовами договору про закупівлю.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ст. 632 ЦК України).

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

З викладеного вбачається, що істотні умови договору про закупівлю можуть бути змінені у разі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, проте не кількості товару.

За умовами договору № 1906 від 19.06.2018, відповідно до специфікації, відповідач повинен був поставити позивачу бензин А-95 у кількості 24000 л за ціною без ПДВ 22,80 грн., на загальну суму з ПДВ 656640 грн.

Як встановлено судом з проекту додаткової угоди № 1 до договору № 1906 від 19.06.2018, відповідач пропонував позивачу змінити як ціну так і кількість товару, а саме: бензин А-95 у кількості 1000 л за ціною без ПДВ 22,80 грн. за 1 літр та бензин А-95 у кількості 21230 л за ціною без ПДВ 24,70 грн. з 1 літр, на загальну суму з ПДВ 656617,20 грн.

При цьому, суд зазначає, що ризик погіршення умов господарювання є нормальним явищем. Ризик - є однією із ознак підприємництва (згідно ст. 42 ГК України). Більш того, принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику - є одним із принципів господарської діяльності (ст. 44 ГК України). Отже складнощі, які виникли у відповідача щодо виконання договору у зв'язку з підвищенням середньої вартості бензину, охоплюються його (відповідача) підприємницьким ризиком.

Згідно зі ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 1762 грн. витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ТД Трейд Енерджі" (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-А; код ЄДРПОУ 41670625) на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 105-А; код ЄДРПОУ 40311343) суму 63694 (шістдесят три тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн. 08 коп. - пені, суму 45 964 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 80 коп. - штрафу та суму 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 07.03.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва