Рішення

від 12.02.2019 по справі 911/2307/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2307/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Дудник П.С., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом Публічного акціонерного товариства «УІФК-АГРО»

07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, буд. 40/1, код ЄДРПОУ 34821667

до Коржівської сільської ради

07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Грушевського, буд. 8, код ЄДРПОУ 04527448

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 товариство Перший інвестиційний банк

01135, м. Київ, Шевченківський р-н, пл. Перемоги, буд. 1, код ЄДРПОУ 26410155

2) Відкрите акціонерне товариство Коржівське

07500, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 00857309

3) Приватне підприємство Gander

07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, буд. 40/1, код ЄДРПОУ 32886591

про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 11.10.2018, посвідчення № 000200 від 24.12.2018);

відповідача - не з'явився;

третьої особи 1 - не з'явився;

третьої особи 2 - не з'явився;

третьої особи 3 - не з'явився;

обставини справи:

До господарського суду Київської області (вх. № 2392/18 від 22.10.2018) надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «УІФК-АГРО» до Коржівської сільської ради про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані припиненням права власності на частку в спільному майні та визнанням права власності у зв'язку із ліквідацією юридичної особи-співвласника об'єкта нерухомості - Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Термінал» .

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2018 прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УІФК-АГРО» до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.11.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 32377/18 від 19.11.2018), відповідно до якого не заперечується проти задоволення позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 товариство «Перший інвестиційний банк» , Відкрите акціонерне товариство «Коржівське» , Приватне підприємство « Gander» та відкладено підготовче засідання у справі на 18.12.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 34386/18 від 12.12.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 15.01.2019.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 411/19 від 10.01.2019).

У судове засідання 15.01.2019 з'явився представник позивача, представники інших учасників справи не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, у судовому засіданні оголошено перерву, в порядку частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2019 відкладено розгляд справи на 12.02.2019.

У судове засідання 12.02.2019 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представники інших учасників справи у судове засідання не з'явились, про судове засідання судом повідомлені.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.02.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством Перший інвестиційний Банк та Відкритим акціонерним товариством Коржівське укладено іпотечний договір від 15.12.2004, яким забезпечено належне виконання зобов'язань позичальником - Приватним підприємством GANDER за кредитним договором № 91/0411-КЮ від 20.08.2004, за яким передано в іпотеку спірне майно, що є предметом судового спору, за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/9, яке, у подальшому, передано до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал , в наслідок чого, на підставі рішення виконавчого комітету Коржівської сільської ради № 76 від 22.12.2005 Про дозвіл на оформлення права власності видано свідоцтво про право власності на спірне нерухому майно.

19.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством Перший інвестиційний Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю УІФК-АГРО укладено договір поруки відносно виконання зобов'язань за кредитним договором № 91/0411-КЮ від 20.08.2004.

На виконання умов договору поруки № 07/0711-П від 19.06.2007, Товариство з обмеженою відповідальністю УІФК-АГРО сплатило Відкритому акціонерному товариству Перший інвестиційний Банк частину заборгованості Приватного підприємства GANDER , наслідок чого, на підставі рішення Третейського суду від 27.07.2007 за Товариством з обмеженою відповідальністю УІФК-АГРО визнано право власності на частку спірного нерухомого майна в розмірі 88/100, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.03.2010.

Постановою господарського суду Київської області від 17.07.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі № Б14/347-07/2/11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2012 ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал як юридичну особу, що також підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 10.10.2018.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності за позивачем у зв'язку із ліквідацією юридичної особи-співвласника об'єкта нерухомості - Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Термінал» , в порядку статті 365 Цивільного кодексу України.

Аргументи Публічного акціонерного товариства «УІФК-АГРО»

Оскільки, співвласника спірного майна - Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал ліквідовано на підставі ухвали господарського суду Київської області від 12.12.2012, що унеможливлює пред'явлення позову до нього, відомості про наявність правонаступників у вказаної юридичної особи у Єдиному державному реєстрі відсутні, позивач звернувся з позовною заявою до Коржівської сілької ради, з огляду на те, що на її території розташовані спірні об'єкти нерухомості та до повноважень якої відноситься, в тому числі, і проведення відповідної державної реєстрації прав на майно.

Враховуючи, що Публічне акціонерне товариство «УІФК-АГРО» на момент звернення до суду з позовною заявою залишилось єдиним власником спірного майна, яке обслуговується та утримується підприємством за власний рахунок, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з рахунку № 311 за період з січня 2018 року по вересень 2019 року та накладними про сплату податку на землю, з урахуванням незначного розміру частки Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Термінал» , а саме: 12/100, позивач для захисту прав фактичного власника нерухомого майна вважає за необхідне припинити право власності ТОВ Корпорація Термінал на 12/100 частки комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/9, на підставі статті 365 Цивільного кодексу України та визнати право власності на спірну частку, оскільки, вона є незначною і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.

Крім того, вказаний комплекс будівель та споруд складається з ветеринарної амбулаторії, водонапірної башти, огорожі та асфальтного покриття, тобто, виділ частки в натурі без втрати функціонального призначення спірного майна є неможливим у розумінні частини 2 статті 183 Цивільного кодексу України.

Аргументи Коржівської сільської ради

19.11.2018 від Коржівської сільської ради надійшов відзив на позов (вх. № 32377/18), в якому відповідач зазначає, що не заперечує проти задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства УІФК-Агро щодо припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал (07560, Київська обл., Баришівський р-н, с. Веселинівка, вул. Леніна, буд. 58, код ЄДРПОУ 32886497) на частку розміром 12/100 в комплексі будівель та споруд (нежитлові будівлі), розташованому за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/9, що складається з ветеринарної амбулаторії площею 372,3 кв.м, водонапірної башти площею 8,5 кв.м, огорожі та асфальтного покриття та визнання права власності Публічного акціонерного товариства УІФК-АГРО (07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/1, код ЄДРПОУ 384821667) на частку розміром 12/100 в комплексі будівель та споруд (нежитлові будівлі), розташованому за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/9, що складається з ветеринарної амбулаторії площею 372,3 кв.м, водонапірної башти площею 8,5 кв.м, огорожі та асфальтного покриття.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною 2 статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтями 1, 55 Господарського кодексу України встановлено, що господарські відносини - це відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, де суб'єктами господарювання є господарські організації - це, зокрема, юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом. Майно, що використовується у господарській діяльності, може перебувати у спільній власності двох або більше власників .

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України).

Застосування Цивільного кодексу України до врегулювання відносин у сферах господарювання, використання природних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин регламентовано статтею 9 Цивільного кодексу України, згідно з якою положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 статті 365 Цивільного кодексу України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга цієї статті).

Оскільки, приписи актів господарського законодавства України не містять норм права, які регулюють відносини щодо припинення права на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, тобто, господарські правовідносини щодо припинення права на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників не врегульовані іншими актами чинного законодавства, ніж цивільного, то до цих відносин підлягають застосуванню відповідні приписи Цивільного кодексу України, зокрема, положення статті 365 цього Кодексу.

За змістом статей 316, 317, 392 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Здійснення власником свого права власності передусім полягає в безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом (частина 5 статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Відповідно до статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

З огляду на нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, доведенню у даній справі підлягає наявність хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 Цивільного кодексу України, тобто, чи є відповідна частка незначною і не може бути виділена в натурі, або річ є неподільною, або спільне володіння і користування майном є неможливим, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам відповідного співвласника - Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал (пункт 4 частини 1 статті 365 Цивільного кодексу України) та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

1. Відносно неможливості володіння і користування спільним майном, суд зазначає таке.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 140743497 від 09.10.2018 - Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал є власником частки майна (12/100) в комплексі будівель та споруд (нежитлові будівлі), що розташоване за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/9 та складається з ветеринарної амбулаторії площею 372,3 кв.м, водонапірної башти площею 8,5 кв.м, огорожі та асфальтного покриття.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2012 у справі №Б14/347-07/2/11 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал . Ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал як юридичну особу у зв'язку з банкрутством. Зобов'язано ліквідатора повідомити державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури. Державному реєстратору за місцезнаходженням банкрута вказано внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал . Провадження у справі №Б14/347-07/2/11 припинено.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 16.10.2018 №1004534062 Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал (код 32886497) припинено з 26.12.2012 за судовим рішенням у справі №Б14/347-07/2/11 від 12.12.2012.

На момент звернення позивача до суду, частку 12/100, що належна ТОВ Корпорація Термінал в праві власності на комплекс будівель та споруд (нежитлові будівлі), що розташовані за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/9 та складається з ветеринарної амбулаторії площею 372,3 кв.м, водонапірної башти площею 8,5 кв.м, огорожі та асфальтного покриття не передано до Коржівської сільської ради на території якої знаходиться зазначене майно, ухвала господарського суду Київської області від 12.12.2012 у справі №Б14/347-07/2/11 не містить відомостей про реалізацію спірної частки майна в натурі та передачу її кредиторам у ліквідаційній процедурі товариства, відтак, суд дійшов висновку, що вказана частка на праві спільної власності належить юридичній особі, яка припинена, тобто, володіння і користування спільним майном неможливе.

2. Відносно неподільності та неможливості виділу зазначеної частки майна в натурі, суд зазначає таке.

Дослідивши наявний у матеріалах справи технічний паспорт на комплекс будівель та споруд (нежитлові будівлі), що розташовані за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/9 встановлено, що комплекс складається з: ветеринарної амбулаторії площею 372,3 кв.м, водонапірної башти площею 8,5 кв.м, огорожі та асфальтного покриття, тобто, з огляду на функціональне призначення вказаних споруд, враховуючи вимоги частини 2 статті 183 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що виділ частки у розмірі 12/100 в натурі, без втрати відповідного функціонального призначення не вбачається за можливе, оскільки, спірне майно є цілісним комплексом, а виділ будь-якої частини зазначеного майна призведе до втрати функціонального призначення всього майнового комплексу.

3. Відносно відсутності спричинення істотної шкоди інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал у зв'язку із припиненням права власності на частку 12/100, суд зазначає таке.

Враховуючи, що товариство припинено з 26.12.2012, у матеріалах справи відсутні відомості про правонаступників, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 16.10.2018, суд дійшов висновку, що припинення права власності на спірну частку майна, очевидно, не завдасть істотної шкоди його правам та інтересам.

4. Відносно припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал (07560, Київська обл., Баришівський район, с. Веселинівка, вул. Леніна, буд. 58, код ЄДРПОУ 32886497) на спірну частку розміром 12/100 у комплексі будівель та споруд (нежитлові будівлі), суд зазначає таке.

Оскільки матеріалами справи підтверджується та позивачем доведено неподільність спільного нерухомого майна, неможливість спільного володіння і користування майном з Товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал , з урахування того, що зазначене підприємство припинено за рішенням господарського суду Київської області від 12.12.2012 у справі №Б14/347-07/2/11, відомості про що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (№ НОМЕР_1 від 16.10.2018), а також того, що припинення права власності відповідача на зазначену частку не завдасть істотної шкоди його інтересам, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги в цій частині.

5. Відносно визнання права власності Публічного акціонерного товариства УІФК-АГРО (07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова 40/1, код ЄДРПОУ 384821667) на частку розміром 12/100 в комплексі будівель та споруд (нежитлові будівлі), розташованому за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/9, що складається з ветеринарної амбулаторії площею 372,3 кв.м, водонапірної башти площею 8,5 кв.м, огорожі та асфальтного покриття, суд зазначає таке.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судова практика Європейського суду з прав людини підтверджує висновок про те, що вимога попереднього платежу є не просто технічною складовою процедури відчуження майна, яка встановлена законом, а основною вимогою, на якій повинно ґрунтуватися рішення суду про позбавлення особи майна без її згоди (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року (набуло статусу остаточного 21 березня 2011 року) у справі ОСОБА_3 проти України № 35041/05).

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд встановив, що відповідно до звіту про оцінку майна, що здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю Експерт Капітал (сертифікат ФДМУ № 648/17 від 03.10.2017) ринкова вартість спірного майна складає 399237,00 грн.

Оскільки, Публічне акціонерне товариство УІФК-АГРО внесло на депозитний рахунок суду суму грошової компенсації вартості 12/100 частини спірного нерухомого майна, у розмірі 47908,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 865 від 27.11.2018, суд дійшов висновку, що визнання права власності на частку майнового комплексу у розмірі 12/100 за позивачем, з урахуванням виплати грошової компенсації, відповідає вимогам закону, отже, позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що з огляду на відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал правонаступників та враховуючи місцезнаходження майна - Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/9, суд вважає за необхідне перерахувати вартість 12/100 частини спірного нерухомого майна, у розмірі 47908,44 грн. на користь територіальної громади села Коржі, тобто, в розумінні статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування - Коржівській сільській раді, оскільки, вона є органам місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснюють від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами та є набувачем спірного майна з правом отримання на нього права власності в порядку статті 335 Цивільного кодексу України, відтак, є належним відповідачем у справі та отримувачем грошової компенсації.

Згідно з частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За статтею 80 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено, що відповідна частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, припинення права власності на частку розміром 12/100 не завдасть істотної шкоди інтересам відповідного співвласника - Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал та, враховуючи, що позивачем внесена вартість цієї частки на депозитний рахунок суду, суд, оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Позивач не заявляє вимог про відшкодування судових витрат, відтак, відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 73-86, 129, 209, 210, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

1. Позов (вх. № 2392/18 від 22.10.2018) Публічного акціонерного товариства «УІФК-АГРО» до Коржівської сільської ради про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності задовольнити повністю.

2. Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Термінал (07560, Київська обл., Баришівський район, с. Веселинівка, вул. Леніна, буд. 58, код ЄДРПОУ 32886497) на частку розміром 12/100 в комплексу будівель та споруд (нежитлові будівлі), розташованому за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/9, що складається з ветеринарної амбулаторії площею 372,3 кв.м, водонапірної башти площею 8,5 кв.м, огорожі та асфальтного покриття.

3. Визнати право власності Публічного акціонерного товариства УІФК-АГРО (07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, буд. 40/1, код ЄДРПОУ 384821667) на частку розміром 12/100 в комплексі будівель та споруд (нежитлові будівлі), розташованому за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/9, що складається з ветеринарної амбулаторії площею 372,3 кв.м, водонапірної башти площею 8,5 кв.м, огорожі та асфальтного покриття.

4. Перерахувати з депозитного рахунку Господарського суду Київської області на користь Коржівської сільської ради ( 07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Грушевського, буд. 8, код ЄДРПОУ 04527448) грошові кошти у розмірі 47908,44 грн. (сорок сім тисяч дев'ятсот вісім гривень сорок чотири копійки), що надійшли як вартість частки нерухомого майна за платіжним дорученням № 865 від 27.11.2018.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.03.2019.

Суддя С.О. Саванчук