ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25 лютого 2019 року м. ТернопільСправа № 921/544/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
при секретарі судового засідання: Ярославська З.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Ліга", вул. Крушельницької, б.18, м.Тернопіль, 46400
про: стягнення суми боргу в розмірі 5392,50 грн., 38,29 грн. встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 1329,66 грн. - 30 процентів річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу в сумі 1537,11 грн, а всього 8297,56 грн. та судового збору в сумі 1762,00 грн.
За участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Суть справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Ліга" про стягнення суми боргу в розмірі 5392,50 грн., 38,29 грн. встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 1329,66 грн. - 30 процентів річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу в сумі 1537,11 грн, а всього 8297,56 грн. та судового збору в сумі 1762,00 грн.
Ухвалою суду від 11.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначено на 11.02.2019 на 11:30 год. встановлено строк для подання відзиву на позов - п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 11.02.2019 відкладено розгляд справи на 25.02.2019 року на 11:00 год. з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 12.02.2019 від останнього через канцелярію суду надійшло Клопотання без номера від 11.02.2019, в якому просить розглянути справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами, а позовні вимоги підтримує повністю.
Крім того, 20.02.2019 представник позивача через канцелярію суду надав супровідним листом №без номера від 19.02.2019 копії документів згідно переліку в додатку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, жодних клопотань та пояснень чи будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті суду не надав.
На адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення ухвал суду, що направлялося відповідачу (за юридичною адресою, вказаною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, роздрукованого на запит Господарського суду Тернопільської області від 11.02.2019 за №1004983871 мтаном на 11.02.2019) з відмітками відділення поштового зв'язку: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Частиною 10 статті 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За таких обставин, суд має достатні підстави вважати, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані документи і матеріали, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
19.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Ліга" (Замовник) було укладено Договір № 113606 про надання послуг з організації перевезення відправлень (далі - Договір).
Відповідно до п.2.1 Договору, Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Замовника організовувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (далі - послуги), а Замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.
За надані Експедитором послуги Замовник сплачує Експедитору винагороду згідно з чинними тарифами Експедитора, розміщеними на офіційному сайті Експедитора novaposhta.ua (п.2.3 Договору).
Згідно з п.5.1 Договору, загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих Експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих Експедитором послуг відбувається за чинними тарифами Експедитора шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Експедитора коштів у розмірі 100% вартості наданих послуг упродовж 2 (двох) банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг Експедитора та рахунку фактури.
Експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає Замовнику підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання замовником (п. 5.2. Договору).
Пунктом 5.3 Договору узгоджено, що Замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані Експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі - акт) та повертає Експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від Експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання Замовником повного виконання Експедитором своїх зобов'язань за договором.
За несвоєчасну та/або неповну оплату наданих Експедитором послуг Замовник сплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України і становить 1 (один) рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6.3.1 Договору).
Згідно п. 8.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 (одного) року з дати підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з цим договором. У разі, якщо ні одна зі сторін договору письмово за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, строк дії Договору пролонгується (продовжується) на один рік на тих же самих умовах.
Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Частиною 1 статті 627 ЦК України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання (ст. 629 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 113606 від 19.05.2016 позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення відправлень на загальну суму 5392,50 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НП/2-0081332 від 31.03.2017 на суму 5392,50 грн. Водночас, відповідач вказаний Акт не підписав, підстав незгоди не зазначив.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов цього Договору.
Позивачем було надіслано 31.01.2018 (копія фіскального чеку № НОМЕР_1 від 31.01.2018 та копія опису вкладення у цінний лист від 31.01.2018) на адресу відповідача акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунок-фактуру №НП/2-0081332 від 31.03.2017.
Разом з тим, згідно відстеження поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи), 16.02.2018 вказана відправка була повернута за зворотною адресою у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Пунктом 5.3 Договору узгоджено, що Замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані Експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі - акт) та повертає Експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від Експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання Замовником повного виконання Експедитором своїх зобов'язань за договором .
Останнім днем, коли відповідач міг би отримати поштове відправлення є 15.02.2018, тому суд відраховує 2 робочих дня від цієї дати та вважає, що вже 19.02.2018 відповідачем було погоджено акти наданих послуг та визнано шляхом мовчазної згоди факт виконання зобов'язань за договором в сумі 5392,50 грн. (згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг)), а тому прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг в сумі 5392,50 грн відбулось 20.02.2018.
Враховуючи, що відповідач своїх зобов'язань щодо повної оплати наданих послуг за Договором не виконав, а тому у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 5392,50 грн, яка підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Натомість, в порушення наведених законодавчих та договірних положень відповідач вартість отриманих послуг оплатив з порушенням погоджених сторонами строків.
Частиною 1 ст. 230, частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.
Пунктом 6.3.1 договору передбачено, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГКУ, і становить 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
Разом з тим, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем, у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань відповідачем, на суму боргу, на підставі п.6.3.1 Договору, нараховано пеню за період прострочення з 20.02.2018 по 16.12.2018 у сумі 1537,11 грн та 30% річних за період прострочення з 20.02.2018 по 16.12.2018 у сумі 1329,66 грн.
Згідно проведеного судом перерахунку, нарахування позивачем пені в розмірі 1537,11 грн та 30% річних в розмірі 1329,66 грн. є правомірним та підлягає до стягнення з відповідача (проведений судом розрахунок - в матеріалах справи).
Разом з тим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні за період 20.02.2018 по 16.12.2018 в сумі 38,29 грн.
В інформаційному листі від 17.07.2012 №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Згідно проведеного судом перерахунку (з врахуванням того, що втрати від інфляції слід обраховувати за повні місяці прострочення, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому відбулось прострочення, тобто з березня 2018 року), правомірним є нарахування інфляції в загальній сумі 38,29 грн. Дана сума і розрахована позивачем. Таким чином, до стягнення підлягає сума інфляційних нарахувань в розмірі 38,29 (проведений судом розрахунок - в матеріалах справи ).
Відповідно до норм статі 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 5392 грн. 50 коп. боргу, 1537 грн. 11 коп. пені, 1329 грн. 66 коп. - 30% річних та 38 грн. 29 коп. інфляційних нарахувань.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Ліга", вул. Крушельницької, б.18, м. Тернопіль, 46400, ідентифікаційний код 35608360 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", Столичне Шосе, будинок 103, Голосіївський район, м. Київ, 03131, ідентифікаційний код 31316718:
-5392,50 грн. боргу;
-1537,11 грн. пеня;
-1329,66 грн. - 30% річних;
-38,29 грн. інфляційних нарахувань;
-1762,00 грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено: 07 березня 2019 року.
Суддя С.О. Хома
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2019 |
Оприлюднено | 07.03.2019 |
Номер документу | 80308260 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Хома С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні