Рішення

від 04.03.2019 по справі 911/2780/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2780/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Інституту розведення і генетики тварин імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Прайм» (08341, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Вишеньки, вул. Ялтинська, буд. 14 (нежитлове приміщення))

про стягнення 17209,06 грн. заборгованості за договором оренди № 53 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.08.2017 р. та 1008,45 грн. за договором № 53/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 01.08.2017 р.,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Інститут розведення і генетики тварин імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Прайм» (далі - відповідач) про стягнення 17209,06 грн. заборгованості за договором оренди № 53 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.08.2017 р. та 1008,45 грн. за договором № 53/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 01.08.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку орендаря за договором оренди № 53 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.08.2017 р. щодо оплати орендних платежів, а також неналежного виконання відповідачем його обов'язку щодо оплати комунальних послуг за договором № 53/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 01.08.2017 р., у відповідача утворилась заборгованість перед орендодавцем (балансоутримувачем) - Інститутом розведення і генетики тварин імені ОСОБА_1 НААН України, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 18217,51 грн. основного боргу, а також судовий збір.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.01.2019 р. відкрито провадження у справі та задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Відповідачем відзиву або будь-яких інших заперечень чи пояснень подано не було.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.08.2017 р. між Інститутом розведення і генетики тварин імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України (орендодавець, інститут) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Прайм» (орендар) було укладено договір оренди № 53 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення (майно) площею 26,4 м.кв., в будівлі лабораторного корпусу (реєстровий номер 05408024.1 ТЖЕЧСТ 5108) за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1, що обліковується на балансі інституту, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна станом на 01 травня 2017 р. і становить 128110,00 грн. без ПДВ.

У відповідності з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передавання майна.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі ОСОБА_1 розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) і становить за базовий місяць розрахунку (липень 2017 р.) - 1981,22 грн. без урахування ПДВ.

У відповідності з п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 15 числа місяця (п. 3.6 договору).

Умовами п. 3.11 договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, орендодавцю.

Відповідно до п. 5.3 договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з орендодавцем орендованого майна договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, а також проводити відшкодування нарахованого орендодавцем земельного податку пропорційно займаної орендарем площі з урахуванням прибудинкової території (п. 5.11 договору).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 серпня 2017 року по 30 червня 2020 року включно.

Згідно з п. 10.3 договору зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

За умовами п. 10.10 договору майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавачі. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Також 01.08.2017 р. між Інститутом розведення і генетики тварин імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України (балансоутримувач, інститут) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Прайм» (орендар) було укладено договір № 53/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (договір про відшкодування), відповідно до п. 1.1 якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1 (будівля), загальною площею 7927,0 кв.м, а також утримання прибудинкової території, а орендар, який орендує приміщення у вищезазначеній будівлі, яке складається з кімнати загальною площею 26,4 кв.м та використовується для розміщення офісу, на підставі договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 53 від 01.08.2017 р., бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Оплата комунальних послуг орендарем здійснюється: за кількістю споживачів - при оплаті водопостачання; за показами електролічильника - при оплаті за електроенергію; пропорційно до займаної площі - при оплаті теплопостачання; пропорційно до займаної площі - при оплаті за вивезення сміття; пропорційно до займаної площі - при оплаті податку за землю.

Згідно з пп. 2.2.3 п. 2.2 договору про відшкодування орендар зобов'язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача, згідно з виставленими рахунками: за комунальні послуги; за виконання робіт та послуг, пов'язаних з обслуговуванням, утриманням, ремонтом будівлі.

Договір про відшкодування укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.08.2017 р. до 30.06.2020 р. включно (п. 5.1 договору).

На виконання умов договору оренди № 53 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.08.2017 р. Інститутом розведення і генетики тварин імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Прайм» було підписано акт приймання-передачі орендованого державного майна, відповідно до якого 01.08.2017 р. представники орендодавця та орендаря провели обстеження нежитлового приміщення загальною площею 26,4 кв.м, в будівлі лабораторного корпусу (реєстровий номер 05408024Л ТЖЕЧСТ 5108) за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1, яке передається в оренду згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, № 53 від 01.08.2017 р. з метою розміщення офісу та встановили, що приміщення, яке передається в оренду, знаходиться в належному санітарно-технічному стані, придатному для використання за призначенням, визначеному в договорі оренди. Орендар зобов'язується утримувати приміщення в належному санітарно-технічному стані, дотримуватись правил протипожежної безпеки. У разі пошкодження орендованого майна, орендар відшкодовує орендодавцю збитки та у разі припинення дії договору оренди орендар повертає майно орендодавцю згідно акту приймання-передачі.

01.03.2018 р. Інститутом розведення і генетики тварин імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Прайм» було підписано додаткову угоду № 1 до договору оренди № 53 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.08.2017 р., відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди припинити дію договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 53 від 01 серпня 2017 року за взаємною згодою з 01 березня 2018 року (крім фінансових зобов'язань щодо сплати заборгованості за оренду приміщень та за оплату наданих комунальних послуг).

Пунктом 2 додаткової угоди сторони підтверджують, що на момент припинення дії договору між ними немає неврегульованих спорів з приводу його виконання (крім невиконаних орендарем зобов'язань щодо погашення заборгованості яка, станом на 01.03.2018 р. складає: за оренду приміщень - в сумі 17209,06 грн. та за оплату наданих комунальних послуг - в сумі 1008,45 грн.).

Сторони дійшли згоди, що орендар підтверджує та визнає наявність невиконаного грошового зобов'язання за договором перед орендодавцем в сумі 17209,06 грн. - за оренду приміщень та 1008,45 грн. - за комунальні послуги та, не зважаючи на припинення дії договору та підписання акту приймання-передачі орендованого державного майна, зобов'язується сплатити орендодавцю існуючу заборгованість в повному обсязі (п. 3 додаткової угоди).

На виконання додаткової угоди від 01.03.2018 р. Інститутом розведення і генетики тварин імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Прайм» було підписано акт приймання-передачі орендованого державного майна, відповідно до якого орендар повернув, а орендодавець прийняв об'єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення площею 26,4 кв.м. розміщене в будівлі лабораторного корпусу (реєстровий номер 05408024.1 ТЖЕЧСТ 5108) за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1. При цьому, сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо приймання-передачі об'єкта оренди. Повернення об'єкта оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплати заборгованості за оренду приміщень та за оплату наданих комунальних послуг. Орендар підтверджує наявність невиконаного грошового зобов'язання по договору оренди перед орендодавцем в сумі 17209,06 грн. - за оренду приміщень та 1008,45 грн. - за комунальні послуги та, не зважаючи на припинення дії договору оренди та повернення об'єкта оренди, зобов'язується сплатити орендодавцю існуючу заборгованість в повному обсязі.

Інститутом розведення і генетики тварин імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Прайм» було підписано акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2018 р. на суму 17209,06 грн. та на суму 1008,45 грн.

Інститутом розведення і генетики тварин імені ОСОБА_1 НААН України на адресу відповідача було направлено вимогу про виконання зобов'язання № 01/175 від 12.06.2018 р., відповідно до якої позивач вимагав від відповідача сплатити суму заборгованості з орендної плати в сумі 17209,06 грн. та за оплату наданих комунальних послуг в сумі 1008,45 грн. в повному обсязі у семиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги. Направлення вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.06.2018 р., квитанцією № 0832100033548 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0832100033548.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не оплатив, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач, у порушення умов договорів та вимог чинного законодавства, не оплатив заборгованості з орендної плати в сумі 17209,06 грн. та за надані комунальні послуги в сумі 1008,45 грн.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач доказів здійснення оплати заборгованості за договором оренди № 53 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.08.2017 р. та за договором № 53/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 01.08.2017 р. в загальній сумі 18217,51 грн. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань за договорами судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 53 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.08.2017 р. в сумі 17209,06 грн. та за договором № 53/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 01.08.2017 р. в сумі 1008,45 грн., з урахуванням встановлення судом факту наявності вказаної заборгованості відповідача перед позивачем у загальній сумі 18217,51 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Інституту розведення і генетики тварин імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Прайм» (08341, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Вишеньки, вул. Ялтинська, буд. 14 (нежитлове приміщення), код 41255494) на користь Інституту розведення і генетики тварин імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, буд. 1, код 05408024) - 18217 (вісімнадцять тисяч двісті сімнадцять) грн. 51 коп. основного боргу, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складене 07.03.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна