Рішення

від 11.02.2019 по справі 911/2804/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2804/18

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Уні-Пак , м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Пух Клаб , с. Рожни Броварського району

про стягнення 10 440,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Уні-Пак» , м. Київ (далі по тексту - ТОВ Уні-Пак ) звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 26.11.2018 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Пух Клаб» , с. Рожни Броварського району (далі по тексту - ТОВ Пух Клаб ), в якому просить суд стягнути з відповідача вартість неповернутої зворотної тари за Договором поставки продукції від 30.04.2015 № 8322 в розмірі 10 440,00 грн., та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ Кушнер (постачальник) та ТОВ Пух Клаб (покупець) був укладений договір поставки продукції №8322 від 30.04.2015, за умовами якого постачальник поставляв продукцію покупцю у зворотній тарі, яку покупець зобов'язався 100% повертати постачальнику. Договором було передбачено, що при порушенні покупцем кінцевого терміну повернення зворотної тари постачальник залишає за собою право, сповістивши покупця, продати йому неповернуту зворотну тару по заставній ціні. Позивач твердить, що відповідачем не було повернуто постачальнику зворотну тару (кега 30л 4 шт., балон 10 л 1 шт., балон 40 л. 2 шт.).

Позивач твердить, що отримав право вимоги до позивача за договором поставки продукції №8322 від 30.04.2015 від ТОВ «Кушнер» , уклавши з останнім договір про купівлю-продаж права вимоги (цесії) №4 від 23.03.2018, про що відповідач був повідомлений шляхом направлення 07.06.2018 цінним листом повідомлення про відступлення прав вимоги №111 та вимоги (претензії) №111.

На підставі договорів поставки продукції №8322 від 30.04.2015 та про купівлю-продаж права вимоги (цесії) №4 від 23.03.2018 позивач просить суд стягнути з відповідача вартість неповернутої тари з ПДВ в сумі 10440,00 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2018 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2804/18; постановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою постановлено, що відповідач має право подати відзив протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі, встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву, встановлено відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відповіді.

23.01.2019 від відповідача до господарського суду надійшла заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки дана справа потребує детального розгляду по суті та з'ясування всіх обставин, а саме:

- в матеріалах справи відсутні читабельні копії доданих до позовної заяви документів, зокрема, банківські виписки з банківських рахунків, довіреності, акти, видаткові накладні, що унеможливлює об'єктивний та всебічний розгляд справи за наявними матеріалами;

- позовна заява не містить всіх необхідних документів, так копія договору містить посилання на додаток №1 - перелік відповідальних осіб покупця, які мають право отримувати продукцію, додаток №2 - ліміти передачі зворотної тари, а в доданих матеріалах такі документи відсутні;

- існує певна невідповідність даних досудового врегулювання спору даним позовної заяви. Так, в своїй претензії позивач вимагає від відповідача погашення обґрунтованої та документально підтвердженої заборгованості у розмірі 13 933,00 грн., а в позовній заяві заявляє вимогу про стягнення 10 440,00 грн.;

- існує потреба у витребуванні оригіналів доданих до позовної заяви документів, оскільки подані копії не дають об'єктивної можливості встановити не те що їх достовірність, навіть читабельність.

24.01.2019 від ТОВ «Пух Клаб» до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог ТОВ «Уні-Пак» щодо стягнення з ТОВ «Пух Клаб» про стягнення вартості майна на суму 10 440,00 грн. за договором поставки продукції №8322 від 30.04.2015 та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою від 28.01.2019 суд залишив без задоволення заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 11.02.2019.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

У призначене судом на 11.02.2019 судове засідання представники сторін не з'явились.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

30.04.2015 між ТОВ Кушнер (постачальник) та ТОВ Пух Клаб укладено договір поставки продукції №8322, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов'язується поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця (пиво в пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води, воду питну тощо) (пункти 1, 2 розділу І договору);

- договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2018. В частині зобов'язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов'язань (пункт 6 договору розділу І);

- заставна ціна на зворотну тару вказується в накладних (пункт 3 розділу ІІ);

- повернення зворотної тари здійснюється по ретуру при завезенні продукції або покупцем самостійно (пункт 5 розділу ІІ);

- покупець зобов'язаний повертати постачальнику 100% від поставленої кількості кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони. Вся зворотна тара повинна бути повернута покупцем постачальнику в термін не більше 20 діб від дня отримання продукції, кеги - в термін не більше 7 діб для теплих місяців (квітень-вересень), 14 діб - для прохолодних місяців (жовтень-березень), вуглекислотні балони - в термін не більше 30 діб (пункт 6 розділу ІІ);

- при пошкодженні, псуванні, втраті або знищенні зворотної тари з вини покупця, покупець зобов'язаний відшкодувати постачальнику заставну ціну зворотної тари з врахуванням податку на додану вартість та відшкодувати всі спричинені збитки (пункт 8 розділу ІІ)

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з підписаних обома сторонами ОСОБА_1 прийому-передачі майна №1 від 01.05.2015 та №2 від 28.05.2015, постачальник ТОВ Кушнер передав, а ТОВ Пух Клаб прийняв ТМЦ, а саме:

· ОСОБА_1 №1 від 01.05.2015:

Кега 30 л 10 шт за ціною 1600,00 грн. без ПДВ;

Балон 10 л 1 шт за ціною 1000,00 грн. без ПДВ;

Балон 40 кг 2 шт за ціною 650,00 грн. без ПДВ.

· ОСОБА_1 №1 від 01.05.2015:

Кега 30 л 6 шт за ціною 1600,00 грн. без ПДВ;

Балон 40 кг 1 шт за ціною 650,00 грн. без ПДВ.

Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору:

кеги, передані за ОСОБА_1 №1 від 01.05.2015, мали бути повернуті постачальнику до 08.05.2015, а передані за актом №2 від 28.05.2015 - до 04.06.2015;

балони 10 л та 40 кг, передані за ОСОБА_1 №1 від 01.05.2015 мали бути повернуті до 31.05.2015,

балон 40 кг, переданий за ОСОБА_1 №2 від 28.05.2015 мав бути повернутий до 27.06.2015.

Відповідач повернув постачальнику зворотну тару із простроченням передбаченого договором строку та не в повному обсязі.

ОСОБА_1 прийому-передачі майна №3 від 17.07.2015 ТОВ Пух Клаб передало, а ТОВ Кушнер прийняло ТМЦ: Кега 30 л в кількості 6 шт; балон 40 кг 1 шт.

ОСОБА_1 прийому-передачі майна №4 від 26.11.2015 ТОВ Пух Клаб передало а ТОВ Кушнер прийняло ТМЦ: Кега 30 л в кількості 6 шт.

Відтак, матеріалами справи підтверджується неповернення відповідачем постачальнику ТОВ Кушнер у встановлений договором строк зворотної тари загалом на суму 8700,00 грн. (без ПДВ), 10440,00 грн. (з ПДВ 20%):

- Кега 30 л в кількості 4 шт. за ціною 1600,00 грн./шт без ПДВ (строк повернення до 04.06.2015, з 05.06.2015 настало прострочення, а відтак і право у постачальника вимагати оплати заставної вартості тари в порядку пунктів 8, 12 розділу ІІ договору поставки продукції №8322 30.04.2015);

- Балон 10 л в кількості 1 шт. за ціною 1000,00 грн./шт без ПДВ (строк повернення 31.05.2015, з 01.06.2015 настало прострочення)

- Балон 40 кг в кількості 2 шт. за ціною 650,00 грн./шт без ПДВ (строк повернення 31.05.2015 та 27.06.2015, з 01.06.2015 та 28.06.2015 відповідно настало прострочення).

Відповідач не подав доказів повернення тари, отриманої від постачальника ТОВ Кушнер за Актами прийому-передачі майна №1 від 01.05.2015 та №2 від 28.05.2015 в повному обсязі відповідно до умов договору, доводи позивача в цій частині не спростував.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частин 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В порядку частин 2 та 3 ст. 80 ГПК України позивач зобов'язаний подати докази разом із поданням позовної заяви; відповідач повинен подати докази разом із поданням відзиву.

Відтак сторони повинні мати на увазі, що обов'язок доведення своєї позиції та наповнення доказової бази процесуальний закон покладає на сторони, а не на суд.

Суду не подано доказів того, що сторонами договору поставки на виконання пункту 9 розділу ІІ договору поставки проводили звірку залишків тари із складенням ОСОБА_1 звірки.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, в даному випадку - це проста письмова форма.

23.03.2018 між ТОВ Кушнер (цедент) та ТОВ Уні-Пак (цесіонарій) було укладено договір про купівлю-продаж права вимоги (цесії) №4, за яким цедент відступає, а цесіонарій повністю приймає право вимоги (право грошової вимоги по сплаті за товари (послуги), відповідно до договорів, укладених із третіми особами, що зазначені у Реєстрі вимог (Додаток 1), що належать цеденту, і стає кредитором за договорами (основними договорами), укладеними цедентом із третіми особами згідно із Реєстром вимог, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною (пункт 1.1). Цесіонарій повністю одержує право (замість цедента) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за договором у сумі, зазначеній у Реєстрі вимог (пункт 1.2). Одночасно з підписанням цього договору цедент передає цесіонарію повідомлення до боржника про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Обов'язок направлення повідомлення боржнику покладається на цесіонарія (пункт 2.2).

Також сторонами підписано Додаток №1 Реєстр вимог №4 станом на 23.03.2018, з якого вбачається, що позивачу ТОВ Уні-Пак передано право грошової вимоги до відповідача ТОВ Пух Клаб за договором №8322 від 30.04.2015 в сумі 13 933,00 грн. (пункт 43 Додатку №1).

Згідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, відповідно до частини 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Також до матеріалів справи подано копію повідомлення від 24.03.2018 №111 про відступлення права вимоги за договором №8322 від 30.04.2015 та копію вимоги (претензії) від 24.03.2018, які були направлені до ТОВ Пух Клаб поштою на належну адресу згідно опису вкладення в цінний лист 07.06.2018.

Доказів того, що відповідач отримав зазначені документи, та/або надав на них відповідь, та/або сплатив позивачу кошти на виконання повідомлення та вимоги (претензії) суду не подано.

Позивач, стверджуючи, що відповідач своїх зобов'язань за основним договором поставки не виконав, просить суд, як новий кредитор, стягнути з відповідача грошову суму 10440,00 грн. - вартість неповернутої зворотної тари з ПДВ.

Зазначені вимоги задоволенню не підлягають.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відтак перебіг позовної давності за вимогою про сплату вартості неповернутої зворотної тари почав перебіг із настанням прострочення виконання зобов'язання з повернення тари, і відповідно з моменту виникнення у первісного кредитора права вимагати сплати її вартості.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України позовна давність переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (див. ч. 1 ст. 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Поряд з цим відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Враховуючи, що відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні за договором про купівлю-продаж права вимоги (цесії) №4 від 23.03.2018 була здійснена без участі та без згоди боржника, а суду не подано жодних доказів вчинення боржником будь-яких інших дій, що свідчили б про визнання ним боргу та відповідно про переривання строку позовної давності, суд встановив, що трирічний строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача 10440,00 грн. вартості спірної зворотної тари сплив.

Згідно до частини 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Відповідач письмово заявив про застосування у справі позовної давності у відзиві на позовну заяву від 23.01.2018.

Як свідчать відомості з офіційного сайту ПАТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, позивач ТОВ Уні-Пак копію відзиву отримав 05.02.2019; представник позивача ОСОБА_2 копію відзиву отримав 24.01.2019.

Відповідь на відзив у строк, встановлений судом у пункті 5 резолютивної частини ухвали від 20.12.2018 (п'ять днів з дня отримання відзиву), позивач суду не подав, як не подав і доказів переривання строку позовної давності.

Копію ухвали суду від 28.01.2019 про призначення розгляду справи в судовому засіданні позивач отримав 02.02.2019, представник позивача - 31.01.2019, про що свідчать залучені до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Представник позивача в судове засідання не з'явився.

ОСОБА_1 таких обставин суд дійшов висновку про відмову в позові ТОВ Уні-Пак повністю з мотивів спливу позовної давності.

При вирішенні спору суд взяв до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 24.04.2018 у справі №910/5883/14 та від 09.11.2018 у справі №911/3685/17.

У зв'язку із відмовою у позові відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові товариству з обмеженою відповідальністю Уні-Пак відмовити повністю .

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення 07.03.2019

Суддя О.В. Конюх