Рішення

від 07.03.2019 по справі 922/36/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/36/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику представників сторін

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 код ЄДРПОУ 20077720;

до Товариства з обмеженою відповідальністю Пульсар - Інвест , 61002, м. Харків, вул. Чернишевські, 63 Д, код ЄДРПОУ 32965924;

про стягнення заборгованості за договором № 3-1174/15-КП-6 купівлі - продажу природного газу від 26.11.2014 у розмірі 30839, 12 грн.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Пульсар - Інвест про стягнення заборгованості за договором № 3-1174/15-КП-6 купівлі - продажу природного газу від 26.11.2014 у розмірі 30839, 12 грн., з яких: основний борг - 17807, 60 грн., пеня - 5655, 96 грн., 3 % річних - 1222, 13 грн., інфляційні втрати - 6153, 43 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 3-1174/15-КП-6 купівлі - продажу природного газу від 26.11.2014 щодо оплати поставленого газу, а саме: прострочення сплати обумовленої договором оплати вартості природного газу. Здійснюючи правове обґрунтування позову, посилається на ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 ГК України, ст. 4, 20, 42, 46, 162-164, 171, 172, 247 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Відповідач своїм правом наданим відповідно до ст. 165 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.01.2018, була направлена на адресу відповідача - 61002, м. Харків, вул. Чернишевські, 63 Д, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду 23.01.2019 без доказів вручення відповідачеві з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

26.11.2014 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ТОВ Пульсар - Інвест укладено договір № 3-1174/15-КП-6 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

На виконання умов вищевказаного Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 50916, 01 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу: від 31.01.2015 на суму 11714, 64 грн., від 28.02.2018 на суму 8796, 37, від 31.03.2015 на суму 9678, 92 грн., від 30.04.2015 на суму 2918, 48, від 31.10.2015 на суму 3731, 33 грн., від 30.11.2015 на суму 6935, 37 грн., від 31.12.2015 на суму 7140, 90 грн. (арк. справи 38-44).

Вказані акти приймання - передачі природного газу підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено їх печатками.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з довідки по операціях щодо ТОВ Пульсар - Інвест , відповідач оплату за поставлений природний газ здійснював несвоєчасно та сума боргу останнього складає 17807, 60 грн. (арк. справи 45-46).

У зв'язку з простроченням відповідачем грошових зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу позивач нарахував відповідачу пеню у розмір 5655, 96 грн., 3 % річних у розмірі 1222, 13 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6153, 43 грн. та звернувся до суду з позовом у даній справі щодо стягнення відповідних коштів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 174 ГК України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із положеннями ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 50916, 01 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу: від 31.01.2015 на суму 11714, 64 грн., від 28.02.2018 на суму 8796, 37, від 31.03.2015 на суму 9678, 92 грн., від 30.04.2015 на суму 2918, 48, від 31.10.2015 на суму 3731, 33 грн., від 30.11.2015 на суму 6935, 37 грн., від 31.12.2015 на суму 7140, 90 грн. (арк. справи 38-44).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, що відповідач у строк встановлений п. 6.1 договору оплату за газ здійснив не у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 17807, 60 грн., дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявності перед позивачем заборгованості у розмірі 17807, 60 грн., керуючись приписами ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено позов про стягнення суми основного боргу з відповідача та позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 17807, 60 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3 % річних у розмірі 1222, 13 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6153, 43 грн., суд виходить з наступного.

В ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 9.3 договору сторони узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявності перед позивачем заборгованості, дослідивши поданий позивачем розрахунок 3 % річних у розмірі 1222, 13 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6153, 43 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені у розмір 5655, 96 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем (відповідачем) пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю (позивачу), крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмір 5655, 96 грн., на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 253-255, 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , суд дійшов висновку, що він є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762, 00 грн. покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пульсар - Інвест (61002, м. Харків, вул. Чернишевські, 63 Д, код ЄДРПОУ 32965924) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 код ЄДРПОУ 20077720) заборгованість за договором № 3-1174/15-КП-6 купівлі - продажу природного газу від 26.11.2014 у розмірі 30839, 12 грн., з яких: основний борг - 17807, 60 грн., пеня - 5655, 96 грн., 3 % річних - 1222, 13 грн., інфляційні втрати - 6153, 43 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текс рішення складено та підписано 07.03.2019.

Суддя ОСОБА_1