Рішення

від 28.02.2019 по справі 923/46/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 року Справа № 923/46/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТУНА ОІЛ", м.Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 186 486,27 грн за договором купівлі-продажу

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреністю від 27.12.2018;

від відповідача: не прибув;

Приватне акціонерне товариство "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою № 9/2-01/19 від 16.01.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТУНА ОІЛ", в якій просить стягнути заборгованість у розмірі 186 486,27 грн за договором купівлі-продажу газового конденсату № 008-Д/ГК, в т.ч. заборгованість - 104 679,28 грн, інфляція - 9 002,41 грн, 3% річних - 2 915,12 грн, пеня - 32 005,50 грн, штраф - 37 883,96 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.01.2019 відкрито провадження у справі № 923/46/19. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.02.2019 розгляд справи було відкладено на 26.02.2019 у зв'язку з відключення постачання електроенергії до будівлі господарського суду за адресою: м.Херсон, вул.Театральна, 18.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.02.2019 розгляд справи перенесено на іншу дату, у зв'язку із відрядженням судді до м.Києва.

У призначене судове засідання 28.02.2019 р. представник відповідача не прибув та не надав документи, визначені ухвалою суду про відкриття провадження.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.01.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: м. Херсон, вул.Ушакова, будинок 57.

До суду повернулась копія ухвали суду від 23.01.2019 направлена на адресу відповідача із зазначенням причини повернення "адресату не знайдено за вказаною адресою".

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами, винесеними по даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 28.02.2019, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників, які прибули в судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

24.01.2018 між Приватним акціонерним товариством "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ" (далі - Продавець/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРТУНА ОІЛ (далі - Покупець/Відповідач) укладено договір купівлі-продажу газового конденсату № 008-Д/ГК (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язується передати Газовий конденсат, видобутку Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища (НГКР) (Україна), надалі - Товар/Газовий конденсат, який є власністю Продавця, у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість відповідно до умов Договору.

Згідно п.2.1. Договору ціна однієї тони Газового конденсату, що передається, складає 19 666,70 грн., крім того ПДВ 20% - 3 933,34 грн., разом з ПДВ - 23 600,04 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору обсяг Товару, який передається, складає 30 тонн (тридцять тон) +/- 10%.

Вартість Газового конденсату, відповідно до п.2.3. Договору, складає 590 001,00 грн., крім того ПДВ - 118 000,20 грн. Загальна вартість Газового конденсату разом з ПДВ -708 001,20 грн. (сімсот вісім тисяч одна гривня 20 коп.) +/- 10%.

Відповідно до п.3.1. Договору Передача Товару від Продавця Покупцю здійснюється на умовах FCA -УКПГ ПрАТ "ДЕВОН" Сахалінського НГКР, Краснокутського району Харківської області с.Бузова, вул. Газовиків, 1. Фактичний обсяг відвантаженого Газового конденсату встановлюється згідно показників коріолісового витратоміра - лічильник ROTAMASS, виробництва фірми Rota Yolcogawa GmbH & Co. KG. Німеччина (всі необхідні сертифікати та дозвіл на витратомір-лічильник можуть бути надані за вимогою) на підставі яких складається Акт(и) прийому-передачі Товару, що підписується уповноваженими представниками Сторін.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що Продавець здійснює передачу Товару Покупцю по кількості та якості згідно умов Договору у період з 25.01.2018 до 30.01.2018 включно, рівномірними партіями за умови оплати Покупцем загальної вартості Товару (партії Товару) згідно п.5.2. Договору у відповідності до узгодженого графіку."

Пунктами 5.1. та 5.2. Договору визначено, що Покупець проводить 100% попередню оплату за Товар по Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Оплата 100% загальної вартості Товару здійснюється Покупцем не пізніше 26.01.2018 включно. Датою оплати загальної вартості Товару вважається зарахування коштів на поточний рахунок продавця.

Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі Товару (п.3.4. Договору).

Відповідно до п.5.3. Договору у разі зміни обсягу Товару, Сторони узгоджують такі зміни шляхом підписання додаткової угоди до Договору, а оформлення розрахунків здійснюється на підставі Акту прийому-передачі Товару, в якому зазначається кількість та вартість фактично переданого Товару. Узгодження та оформлення Акту здійснюється не пізніше 3-х (трьох) робочих днів з дня передачі Товару по Договору.

Пунктом 5.4. Договору визначено, що після визначення фактичного обсягу переданого Товару, згідно п.5.3 Договору, у разі перевищення обсягу переданого Товару над оплаченим обсягом, остаточний розрахунок проводиться Покупцем протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати підписання Акту, передбаченого п.5.3 Договору.

25.01.2018 Сторонами підписано акт прийому-передачі № 1 до Договору, яким зафіксовано факт передачі Продавцем Покупцю Газового конденсату по Договору в обсязі 32,105 тонн на загальну суму 757 679,28 грн. з ПДВ. Відповідний обсяг Товару передано у межах Договору та узгоджених Сторонами обсягах +/-10%, що відповідає п.2.3. Договору, без укладання додаткової угоди (без внесення змін).

Сторони жодних претензій та зауважень щодо переданого обсягу Газового конденсату по Договору не мали.

Тобто, Продавцем належним чином виконано свої зобов'язання за Договором.

В свою чергу, Покупцем взяті на себе зобов'язання по Договору не виконані належним чином, повної оплати вартості переданого Продавцем обсягу Газового конденсату по Договору, станом на день подання позовної заяви не здійснено.

Так, Покупець здійснив часткову оплату за отриманий Газовий конденсат, а саме: платіжним дорученням № 59 від 25.01.2018 року - 653 000,00 грн. (а.с. 32).

Таким чином, в результаті проведення часткової оплати сума основного боргу Споживача перед Постачальником складає: 757 679,28 грн. - 653 000,00 грн. = 104 679,28 грн.

Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов, що зазначені у даному Договорі, у відповідності до чинного законодавства України.

Згідно п.6.2. Договору за порушення умов та строків оплати загальної вартості Товару за Договором, Покупець сплачує, додатково до встановленої законодавством України відповідальності, на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, та додатково штраф у розмірі 5% від загальної вартості Товару. Зарахування передбачених даним пунктом пені та штрафу може здійснюватися Продавцем із суми коштів, отриманих як оплата Товару по Договору від Покупця. Зарахування Продавцем зазначених коштів як пені та штрафу не звільняє Покупця від виконання умов цього Договору.

Відповідно до п.6.3. Договору, якщо Покупець не здійснив оплату загальної вартості Товару у повному обсязі, згідно п.5.2. Договору, Продавець в односторонньому порядку має право відмовитись від передачі Товару (відмовитись від Договору у порядку, встановленому законодавством). При виникненні цих обставин, Продавець повертає на поточний рахунок Покупця грошові кошти, сплачені останнім з порушенням строків, за виключенням пені та штрафу, передбачених п.6.2. Договору.

При цьому п.6.9. Договором встановлено, що пеня передбачена даним Розділом 6 Договору нараховується за увесь період порушення відповідного зобов'язання. При цьому, позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) по Договору встановлюється строком у 2 (два) роки (п.6.8. Договору).

Відповідно до п.п. 2.5, 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України "боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом".

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічні правові висновки викладені в пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ" про примусове стягнення з відповідача суми заборгованості в сумі 186 486,27 грн, з яких основна сума боргу -104 679,28 грн, пеня - 32 005,50 грн, штраф - 37 883,96 грн, 3% річних - 2 915,12 грн, втрати від інфляції - 9 002,41 грн - є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до матеріалів справи, судові витрати складають 2 797,29,00 грн витрат по сплаті судового збору, які відповідно до ст. 129 ГПК України стягуються з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТУНА ОІЛ" (73003, м.Херсон, вул.Ушакова, 57, код ЄДРПОУ 41106414, п/р № 26005924430816 в ПАТ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478) на користь Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ" (01010, м.Київ, вул.Московська, буд.32/2, п/р № 26003455030947 в "ОТП Банк" м.Київ, МФО 300528) основну суму заборгованості у розмірі 104 679,28 грн , суму інфляційних у розмірі 9 002,41 грн , 3% річних у розмірі 2 915,12 грн , пеню у розмірі - 32 005,50 грн , штраф у розмірі 5% - 37 883,96 грн та 2 797,29 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення 07.03.2019 року

Суддя В.В.Литвинова