Ухвала

від 05.03.2019 по справі 160/78/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

05 березня 2019 р.Справа №160/78/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпрі заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Бунякіної Тетяни Леонідівни, Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Компанія "ТРАНСЕНД ЛІМІТЕД", треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство "РУМЕТАЛЬ", державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Сичова Ольга Миколаївна, Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування реєстраційних записів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного реєстратора Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Бунякіної Тетяни Леонідівни, Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Компанія "ТРАНСЕНД ЛІМІТЕД", треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство "РУМЕТАЛЬ", державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Сичова Ольга Миколаївна, Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати реєстраційні записи №12301050052004665 від 27.06.2018 року та №12301070053004665 від 27.06.2018 року відносно Приватного підприємства "РУМЕТАЛЬ".

Ухвалою суду від 17.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

04.03.2019 року до суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить:

- заборонити суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міста Києва, нотаріусам Київського міського нотаріального округу вчинювати реєстраційні дії спрямовані на зміну до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких змін щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Приватне підприємство РУМЕТАЛЬ (код ЄДРПОУ 24998279) до набрання законної сили рішенням суду по суті у даній справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом цього спору є визнання протиправними та скасування записів в Єдиному державному реєстрі та корегування (відновлення) відомостей ЄДР і відображення в ньому достовірних відомостей відносно ОСОБА_2 та ПП "РУМЕТАЛЬ". Позивач стверджує, що вказані записи внесено протиправно, що підтверджується постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.01.2019 року. Систематичне порушення прав позивача свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди права та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Тому, на думку позивача, з метою недопущення несення наступних недостовірних записів відносно ПП "РУМЕТАЛЬ" до Єдиного державного реєстру, що ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, ефективним видом забезпечення позову може бути заборона суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міста Києва, нотаріусам Київського міського нотаріального округу вчинювати певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає здійснити розгляд даної заяви без повідомлення учасників справи.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд, виходячи з конкретних доказів, встановлює, чи є хоча б одна з названих обставин, та оцінює чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося запобігти.

У заяві про забезпечення позову, ОСОБА_2 не вказує конкретного суб'єкта владних повноважень, якому слід заборонити вчиняти певні дії. Адміністративний суд не має законних підстав вживати заходи забезпечення позову до невизначеного кола осіб.

Крім іншого, суд зазначає, що під забезпеченням позову слід розуміти саме захист вже порушених прав позивача на час розгляду адміністративної справи до моменту прийняття рішення по суті позовних вимог або іншого закінчення розгляду справи, оскільки ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається захист прав особи на майбутнє.

Позивач у заяві про забезпечення позову посилається на можливість настання негативних наслідків у майбутньому, але не посилається на конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по цій справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а лише зазначає про імовірність настання таких наслідків взагалі.

При цьому, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Також, суд наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Посилання позивача на судові рішення, як на доказ протиправності дій відповідача під час внесення оскаржуваних записів, не є належними та допустимим доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або які свідчили б про неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Крім того, такий спосіб забезпечення позову, як заборона суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міста Києва, нотаріусам Київського міського нотаріального округу вчиняти реєстраційні дії, спрямовані на зміну до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Приватне підприємство РУМЕТАЛЬ до набрання законної сили рішенням суду по суті у даній справі, враховуючи обставини, що описані заявником як обставини подальшого звернення до суду з позовом, призведе до фактичного ухвалення рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави стверджувати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а також враховуючи те, що судові рішення, у тому числі, ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, не можуть ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч.1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала в повному обсязі складена 07 березня 2019 року.

Суддя М.В. Бондар