Рішення

від 05.03.2019 по справі 200/11917/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 р. Справа№200/11917/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «С-Ф «ИВА» до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «С-Ф «ИВА» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДЦ890/1186/2НД/АВ/СПТД-ФС від 25.09.2018 року, прийняту Головним управлінням Держпраці у Донецькій області, якою накладено на товариство з обмеженою відповідальністю «С-Ф ИВА» штраф у розмірі 372300,00 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, на його думку, відповідачем допущено порушення процедури призначення та проведення перевірки, що слугувало законними підставами для неподання для ознайомлення відповідачу документів, які містять інформацію щодо предмету інспекційного відвідування. Зазначає, що неотримання повідомлення про проведення перевірки позбавило позивача можливості надати письмові пояснення чи зауваження до акту. Позивач також вважає, що підстави для проведення відвідування в відповідача також були відсутні, оскільки витребувані відповідачем вимогою від 28.08.2018 року документи стосуються не тільки виявлення неоформлених трудових відносин, а й виявлення порушень законодавства про охорону праці, а тому, як вважає позивач, під час проведення заходу контролю відповідач мав дотримуватися положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року, відповідно до якого здійснюються заходи державного нагляду (контролю) з питань дотримання законодавства про охорону праці. Позивач, визначивши орієнтовний перелік питань, що можуть бути перевірені з переліку документів витребуваних відповідачем у вимозі, зауважив на тому, що перевірка виходить за межі питань неоформлення трудових відносин та має здійснюватися за умови обов'язкового повідомлення товариства про таку перевірку. Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що спірна постанова винесена органом Держпраці в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань охорони праці. Вказує на те, що перевірка проведена на підставі норм чинного законодавства, а саме, КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» . Про проведення інспекційного відвідування товариство не повідомлялося через можливість завдання шкоди такого повідомлення інспекційному відвідуванню. Штрафні санкції до позивача застосовані через ненадання витребуваних документів, визначених в направленій позивачу вимозі, що є обов'язковою до виконання. У відзиві відповідач зауважив на помилковості доводів позивача про поширення на спірні правовідносини, пов'язані із проведенням інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , норми якого, як зазначив відповідач, не поширюються на відносини у сфері контролю за дотриманням законодавства про працю. Враховуючи наведене, просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року провадження у справі відкрите, призначено підготовче засідання.

18.12.2018 року відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 15.01.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов, просив в задоволені позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «С-Ф «ИВА» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 41802983. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру місцезнаходженням товариства є 84500, Донецька обл., м.Бахмут, вул. Садова, буд. 135, кім. 209 (а.с. 12).

31.07.2018 року начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області прийнято наказ № 890 про проведення інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю «С-Ф «ИВА» , згідно якого наказано провести інспекційне відвідування ТОВ С-Ф ИВА , дата початку 28.08.2018 року тривалістю 2 робочих дня, з питань дотримання законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин (а.с. 79), та відповідне повідомлення про проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання від 31.07.2018 № 04.2-13-6/8005-18 (а.с. 25).

28.08.2018 року фахівцями відповідача здійснено вихід за адресою позивача з метою проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, проте встановлена відсутність об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, у зв'язку з чим інспектором праці ОСОБА_2 було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ДЦ890/1186//НД/АВ та вимогу про надання документів № ДЦ890/1186/ПД (а.с.26-27, 28-29).

Вищезазначене повідомлення про проведення інспекційного відвідування, копія направлення на проведення інспекційного відвідування, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимога про надання документів були надіслані об'єкту відвідування 29.08.2018 року (а.с.32).

Вимогою про надання документів від 28.08.2018 року № ДЦ890/1168/ПД позивача зобов'язано надати протягом трьох робочих днів з дня отримання вимоги наступні документи: установчі документи товариства (Статут); наказ про призначення керівника; посадова інструкція, функціональні обов'язки; документ, що підтверджує особу керівника (паспорт); трудові договори (контракти) (оформлені наказом чи розпорядженням) з усіма працівниками, які працюють (працювали) за 2017-2018 роки; договори цивільно-правового характеру з актами виконаних робіт, що діють (діяли) протягом 2017-2018 років; звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2017-2018 роки; повідомлення ДФС про прийом на роботу працівників за період 2017-2018 роки; колективний договір із підтвердженням ознайомлення працівників з ним; правила внутрішнього трудового розпорядку з підтвердженням про ознайомлення працівників з ними; книгу обліку руху трудових книжок; трудові книжки працівників із вкладишами; особові картки працівників; штатний розпис; положення про оплату праці; розрахункові відомості по заробітній платі за 2017-2018 роки; табеля обліку робочого часу за 2017-2018 роки; документи, що підтверджують виплату заробітної плати та інших виплат (касова книга, видаткові касові ордери, платіжні відомості, виписки по розрахунковим рахункам); журнали реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, журнали інструктажу з питань праці на робочому місці; журнали реєстрації інструктажів з пожежної безпеки працівників; журнали обліку робіт за нарядами і розпорядженнями; журнал обліку та зберігання засобів захисту та інші за наявності; наказ про створення служби охорони праці № 1-ОТ від 23.03.2018 року; наказ про створення комісії з перевірки знань працівників з питань охорони праці № 4-ОТ від 23.03.2018 року; наказ про призначення відповідальних осіб за справний стан та безпечну експлуатацію посудин, що працюють під тиском та нагляду за безпечною експлуатацією посудин № 6-ОТ від 23.03.2018 року; наказ про створення технічної комісії з технічного нагляду виробничого устаткування, приймання та перевірки ЗІЗ № 8-ОТ від 23.03.2018 року інші документи,що мають суттєве значення для оформлення трудових відносин.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджено матеріалами справи зазначену вимогу позивач отримав 05.09.2018 року (а.с. 80).

У строк встановлений у вимозі позивач документи не надав, внаслідок чого інспектором 11.09.2018 року здійснено повторний вихід за юридичною адресою об'єкта відвідування. Під час повторного виходу встановлено відсутність посадових осіб товариства за місцем реєстрації товариства, про що посадовими особами відповідача було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ДЦ890/1186/2АД/АВ від 11.09.2018 року (а.с. 81-83).

25.09.2018 року за наслідком розгляду справи про накладення штрафу на ТОВ С-Ф ИВА за участі представника останнього - ОСОБА_3, прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами ДЦ890/1186/2НД/АВ/СПТД-ФС, відповідно до якої до позивача застосований штраф в сумі 372300,00 грн.(а.с.23-24).

Як вбачається зі змісту спірної постанови в якості підстави накладення штрафу зазначено порушення позивачем абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, яке полягало в невиконанні вимоги №ДЦ890/1186/ПД від 28.08.2018 року, що призвело до перешкод в діяльності інспекторів праці.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

При цьому, підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності у вигляді штрафу за порушення вимог трудового законодавства є ст. 265 КЗпП України (в редакції від 06.12.2016 року).

Зазначена норма передбачає застосування до суб'єктів господарювання юридичних осіб фінансової відповідальності, яка не належить до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Зокрема, ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 265 КЗпП України, штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України в розумінні даної статті є ОСОБА_4 здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року, який набрав чинності 16.05.2017 року (далі ОСОБА_4 № 295).

ОСОБА_4 № 295 внесені відповідні зміни і до ОСОБА_4 накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року, які також набрали чинності з 16.05.2017 року, що свідчить про взаємопов'язаність вказаних питань.

Відповідно до ОСОБА_4 № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці (п. 2 ОСОБА_4).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт, і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником (п.п. 19-20 ОСОБА_4).

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (п. 27 ОСОБА_4).

Пунктом 2 ОСОБА_4 накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року (зі змінами від 26.04.2017 року) передбачено, що штрафи накладаються посадовими особами Держпраці на підставі акту про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю.

Таким чином, юридичною підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за ст. 265 КЗпП України є акт посадової особи органу Держпраці, складений за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, в якому викладені порушення трудового законодавства, передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Судом встановлено, що відповідачем був складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України, ч.ч. 2-7 ст. 53 Закону України Про зайнятість населення врегульований ОСОБА_4 накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року.

Згідно цього ОСОБА_4, штрафи накладаються головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Пунктом 16 ОСОБА_4 здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (ОСОБА_4 № 295) визначено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього ОСОБА_4), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Абзацом 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, з урахуванням положень абзаців 2 та 6 даної статті визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

З аналізу вказаних норм вбачається, що однією з основних умов для настання відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, передбаченої абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, є створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці при проведенні інспекційного відвідування, яке може виражатись в ненаданні інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також у перешкоді в реалізації інших прав, передбачених п. 11 ОСОБА_4 № 295, а саме:

- під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього ОСОБА_4, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

- ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

- наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

- за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

- на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

- фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

- отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Тобто, під поняттям створення перешкод законодавець розуміє активну поведінку посадової особи об'єкту відвідування, направлену на перешкоджання інспектору праці під час здійснення інспекційного відвідування отримувати необхідну для цього інформацію та належним чином реалізувати свої повноваження, що є підставо для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

До інших підстав для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування законодавець відносить відсутність об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, а також відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, тобто такий акт складається у випадку неможливості проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не пов'язаного із створенням перешкод.

Водночас, складання посадовими особами Держпраці акту про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність посадових осіб об'єкта інспектування за своїм місцезнаходженням станом на час виходу посадових осіб Держпраці на місце для проведення такого інспектування, без виявлення ознак перешкоджання об'єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні).

Тому, на думку суду факт відмови від допуску до проведення перевірки чи створення перешкод у проведенні перевірки не підтверджений належними засобами доказування.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на порушення відповідачем ОСОБА_4 № 295 в частині не повідомлення про проведення інспекційного відвідування та не надання примірнику акту про неможливість проведення інспекційного відвідування, оскільки відповідно до ч. 2 п. 8 ОСОБА_4 № 295 про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню, та судом встановлений факт отримання позивачем 05.09.2018 року зазначеного акту.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29)

У відповідності до ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятої ним оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Аналіз наведених обставин в сукупності, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано прийшовши до висновку про винуватість позивача у вчиненні порушення щодо недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю чи створення перешкод у її проведенні.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «С-Ф «ИВА» (84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Садова, буд. 135, кім. 209, ідентифікаційний код юридичної особи: 41802983) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (місцезнаходження: 85302, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, буд. 82, ідентифікаційний код юридичної особи: 39790445) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДЦ890/1186/2НД/АВ/СПТД-ФС від 25.09.2018 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДЦ890/1186/2НД/АВ/СПТД-ФС від 25.09.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445, вул. Прокоф'єва, 82, м. Покровськ, Донецька область, 85302) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С-Ф «ИВА» (84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Садова, буд. 135, кім. 209, ідентифікаційний код юридичної особи: 41802983) судовий збір у сумі 5584,50 грн.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 05.03.2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 06.03.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.