Рішення

від 08.01.2019 по справі 0440/6455/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року Справа № 0440/6455/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врони О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агенство продажу квитків Тікет Дніпро до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агенство продажу квитків Тікет Дніпро (далі - ТОВ Агенство продажу квитків Тікет Дніпро , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С від 24.07.2018 року №0019031410.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем винесено оскаржуване повідомлення-рішення, з яким позивач не погоджується, зазначаючи, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні є посилання на акт №0219/04/36/14/РРО/41534648 від 13.06.2018 року, проте вказаний акт позивачу не поступав, натомість був направлений акт №219/04/36/14/РРО/41534648 від 19.06.2018 року. Позивач зазначає, що на перевірку були надані книги обліку розрахункових операцій з підклеєними Z-звітами до відповідних сторінок. Фотокопії сторін КОРО в кількості 7 аркушів були отримані представником контролюючого органу з порушенням порядку, встановленого п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України, а отже є недопустимим доказом у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Відповідачем 25.09.2018 року надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обгрунтовуючи тим, що перевіркою КОРО №3000401668/1 від 13.02.2018 року та №3000361331/2 від 16.02.2018 року встановлено відсутність чеків РРО від 17.06.2018 року №1250 на суму 8296 грн., №0924 на суму 2492 грн., а також відповідних записів щодо обліку готівки в розділі 2 КОРО. Отже, платником не забезпечено оприбуткування готівкових коштів у загальній сумі 10788 грн., в частині незабезпечення підклеювання сформованих звітних чеків РРО до відповідних сторінок КОРО і, як наслідок, нездійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів.

В судовому засіданні 18.12.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 08.01.2019 року.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В судове засідання, призначене на 08.01.2019 року, не з'явились, розгляд справи вирішено продовжити в письмовому провадженні, у зв'язку з клопотанням представника позивача про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адмінстративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 205 ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 13.06.2018 року №3275-п Про проведення фактичної перевірки ТОВ АПК Тікет Дніпро фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено перевірку ТОВ АПК Тікет Дніпро , що здійснює діяльність у ГО кімната гігієни, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Курчатова, 10.

За результатами перевірки складено акт від 19.06.2018 року №219/04/36/14/РРО/41534648, пунктом 2.2.14 якого зафіксовано наступне порушення: неоприбуткування готівкових коштів в загальній сумі 10788 грн. у відповідних книгах обліку, а саме не здійснено облік у розділі 2 КОРО №3000401668/1 від 13.02.2018 року готівкових коштів в сумі 8296 грн. на підставі Z-звіту РРО №1250 від 17.06.2018 року, КОРО №3000361331/2 від 16.02.2018 року готівкових коштів в сумі 2492 грн. на підставі Z-звіту №0924 від 17.06.2018 року. Вказані Z-звіти не підклеєні до відповідних сторінок КОРО.

У зв'язку з описаним порушенням в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.18 розділу І, п. 11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №2148 (далі - Положення №2148).

24.07.2018 року відповідачем сформовано та направлено позивачу оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0019031410, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 53940 грн. за порушення п.18 розділу І, п. 11 розділу 2 Положення №2148.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено, що воно винесене на підставі акта перевірки №0219/04/36/14/РРО/41534648 від 13.06.2018 року.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктами 80.1., 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, в тому числі… у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пункт 80.2.2).

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно пункту 86.5 статті 86 акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, фактична перевірка була проведена на підставі ст. 20, п. 80.2.3 ст.80 відповідно до: наказу на проведення перевірки №3275 від 13.06.2018 року, направлень на проведення перевірки №3471, №3472 від 13.06.2018 року.

Відповідно до вимог п. 81.1 ст.81 ПК України, представнику позивача за довіреністю ОСОБА_1 вручено копію наказу та направлень на проведення перевірки, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в направленнях. Отже, судом встановлено та позивачем не заперечується, що при організації та проведенні фактичної перевірки відповідачем вимог ПК України не порушено.

Що стосується правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.11 розділу 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління національного банку України від 29.12.2017 року № 148, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО, зокрема, для підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО.

Вимоги щодо форми та порядку ведення книги обліку розрахункових операцій встановлено Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року №547.

Пунктом 6 Порядку №547 (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО;

- щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

З аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що на позивача покладено обов'язок забезпечення оприбуткування готівкових коштів шляхом забезпечення підклеювання сформованих звітних чеків РРО до відповідних сторінок КОРО.

В якості доказів щодо наявності з боку позивача порушень у вигляді незабезпечення підклеювання сформованих звітних чеків РРО до сторінок КОРО, представником відповідача до матеріалів справи було надано копії фіскальних звітних чеків за відповідну дату, а також фотокопії сторінок з КОРО, з яких вбачається, що Z-звіти №1250 від 17.06.2018 року на суму 8296 грн., №0924 від 17.06.2018 року на суму 2492 грн. не були підклеєні до книги обліку розрахункових операцій на РРО.

У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності зазначених вимог законодавства, до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами п.4 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та абзацу 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 13.03.2014 року у справі №21-5а14, та від 04.11.2015 року у справі №21-3680а15.

Щодо твердження представника позивача про недостовірність вказаних копій та їх неналежність до доказів у справі, суд зазначає, що вказані фотокопії є додатком та невід'ємною частиною акта перевірки, зроблені перевіряючими на виконання своїх функцій та в підтвердження зафіксованого в акті перевірки порушення, а тому приймаються судом, як належний доказ у справі.

Натомість надання копій книги обліку розрахункових операцій позивачем не є належним доказом у справі, оскільки суд не може встановити коли саме були зроблені позивачем копії підклеєних Z-звітів.

Суд критично ставиться до доводів представника позивача про невідповідність наданого акту перевірки позивачу та акту перевірки, зазначеного в прийнятому податковому повідомленні-рішенні, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки №219/04/36/14/РРО/41534648, відповідний номер зазначено і в наданій суду копії акту перевірки, долученого до матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Отже, суд вважає, що відповідачем в судовому засіданні доведений факт правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.07.2018 року №0019031410, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір присудженню на користь позивача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агенство продажу квитків Тікет Дніпро (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 10, код ЄДРПОУ 41534648) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона