Рішення

від 07.03.2019 по справі 400/3154/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2019 р. № 400/3154/18

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "Прометей", вул. Пушкінська, 8, м. Миколаїв, 54030

про:стягнення податкового боргу в сумі 413400,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі-позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "Прометей" (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 413000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має узгоджений податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства його не сплатив.

Ухвалою суду від 21.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.          Зазначену ухвалу відповідач отримав 02.01.2019 року, однак відзив до суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.          

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

          Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          В силу статті 15 Податкового кодексу України, відповідач являється платником податків і зборів.

          Податковий кодекс України, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За відповідачем рахується податковий борг, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.06.2018 року № 00041241404, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 413400,00грн.;

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку суду не надано, отже воно вважається узгодженим.

В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив визначену суму податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виник податковий борг в сумі 413400,00 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу відповідача надісланий корінець податкової вимоги № 41270-17 від 23.07.2018 на суму413400,00 грн.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.п. 20.1.18 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до статті п. 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзив на позов не надав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

          Оскільки під час розгляду справи зазначених дій не вчинялось, судові витрати з відповідача не стягуються.

          Керуючись статтями 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "Прометей" (вул. Пушкінська, 8, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 39749858) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "Прометей" (вул. Пушкінська, 8, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 39749858) в дохід держави податковий борг в сумі 413400,00 грн. (чотириста тринадцять тисяч чотириста гривень) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "Прометей".

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України та п.15.5 Перехідних положень КАС України.

          Суддя                                                                                 О.М. Мельник