Рішення

від 26.02.2019 по справі 200/14343/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 р. Справа№200/14343/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2І.) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області (надалі - відповідач, Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області) про визнання протиправними та скасування постанов Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про застосування адміністративно-господарських санкцій:

від 06.11.2018 № 035994 штраф у розмірі 1700,00 грн.;

від 06.11.2018 № 035993 штраф у розмірі 1700,00 грн.;

від 16.10.2018 № 035907 штраф у розмірі 1700,00 грн.;

від 16.10.2018 № 035906 штраф у розмірі 1700,00 грн.;

від 23.11.2018 № 035958 штраф у розмірі 1700,00 грн.;

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив наступне:

Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області проведено перевірки транспортних засобів, які належать позивачу та встановлено порушення вимог чинного законодавства, в частині надання послуг перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт .

Проте, відповідачем не враховано, що на момент здійснення перевірки, транспортні засоби перебували у користуванні третіх осіб, що підтверджується укладеними позивачем договорами оренди та ТТН.

Крім того, основним видом діяльності ФОП ОСОБА_3 є надання в оренду вантажних автомобілів.

З аналізу положень ст.ст. 1, 48, 60 Закону України Про автомобільний транспорт вбачається, що штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт накладається на водіїв та автомобільних перевізників.

Таким чином, правові підстави для накладення штрафу на власника відсутні.

12 лютого 2019 року відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву за змістом якого зазначено наступне.

По-перше, відповідач вважає, надані позивачем договори оренди транспортних засобів від 04.08.2017, неналежним доказом у справі, оскільки такі, в порушення ст.799 Цивільного кодексу України нотаріально не посвідчені, при цьому доказів визнання їх дійсними в судовому порядку не надано, також відсутні докази сплати ФОП ОСОБА_2 орендної плати.

По-друге ФОП ОСОБА_2 5 разів надсилались рекомендованим листом запрошення на комісію, де він міг надати відповідні пояснення, які ним були проігноровані.

По-третє, власник транспортного засобу в разі передачі в тимчасове користування зобов'язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення зобов?язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію, але й документи на підставі яких використовується транспортний засіб.

При цьому водіями не надано перевіряючим доказів оренди транспортного засобу іншими особами та про наявність таких документів водій працівникам Укртрансбезпеки не повідомляв.

26 лютого 2019 року до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у письмовому провадженні за його відсутності.

Протокольною ухвалою суду від 26 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у цей же день проти чого позивач не заперечував.

У судовому засіданні від 26 лютого 2019 року представник позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив задовольнити їх повністю, з підстав наведених у останній.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, що мають значення у справі, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем, РНОКПП НОМЕР_1, місцезнаходження: 84523, Донецька обл., Бахмутський район, місто Сіверськ, вул. Абрикосова, будинок 42Б, Код КВЕД 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів (основний).

Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області проведено перевірки транспортних засобів за результатами яких складено наступні акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом:

- Акт від 13.09.2018 № 056659, направлення на перевірку від 10.09.2018 №46/1009-18, проведено перевірку ТЗ: КАМАЗ 54601 OVIBOS 36 W1, номерний знак НОМЕР_2, причіп - АМ 1002 ХМ, водій ОСОБА_4 ліцензійна картка (діє) ФОП ОСОБА_2 Встановлено порушення наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 24.06.2010: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу до ТЗ, відсутня індивідуальна контрольна книжка водія.

Зазначено: відправник ТОВ Астра , одержувач ТОВ Сателіт ТТН від 13.09.2018 № 7.

Відповідальність за порушення передбачена ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , абз.3 ч.1, надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , протокол перевірки та адаптації тахографа або індивідуальна контрольна книжка водія.

Водій від підпису та пояснень відмовився.

На підставі встановлених порушень Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.10.2018 року № 035958 за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , відповідальність за порушення передбачена абз.3 ч.1, ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , штраф у розмірі 1700,00 грн.

- Акт від 18.09.2018 № 092580, направлення на перевірку від 17.09.2018 №009784, проведено перевірку ТЗ: КАМАЗ / STAS, номерний знак НОМЕР_3, причіп - АМ 6770 ХМ, серія і номер свідоцтва про реєстрацію схх322770/схі071836 водій ОСОБА_5 ліцензійна картка (діє) ФОП ОСОБА_2 Встановлено порушення п. 33 наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 24.06.2010 № 385, п. 6.3 наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 № 340 відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу до ТЗ, відсутня індивідуальна контрольна книжка водія.

У графі пояснення водія зазначено ознайомлений .

Зазаначено: відправник ТОВ Астра , одержувач ТОВ Сателіт ТТН від 13.09.2018 № 7.

Відповідальність за порушення передбачена ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , абз.3 ч.1, надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт ,

На підставі встановлених порушень Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.10.2018 року № 035907 за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , відповідальність за порушення передбачена абз.3 ч.1, ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , штраф у розмірі 1700,00 грн.

- Акт від 18.09.2018 № 092602, направлення на перевірку від 17.09.2018 №009784, проведено перевірку ТЗ: КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_4, серія і номер свідоцтва про реєстрацію СХХ 650637, водій ОСОБА_6П ліцензійна картка (діє) ФОП ОСОБА_2

У графі під час перевірки виявлено порушення, у т.ч. порушення відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , надання послуг з перевезення вантажів, згідно ТТН від 17.09.2018 № 13 транспортним засобом не обладнаним тахографом без оформлення документів перелік яких передбачений ст. 48 цього закону, а саме індивідуальна контрольна книжка водія передбачено п.6.3 наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 № 340.

Водій від підпису та пояснень відмовився.

На підставі встановлених порушень Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.10.2018 року № 035906 за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , відповідальність за порушення передбачена абз.3 ч.1, ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , штраф у розмірі 1700,00 грн.

- Акт від 25.09.2018 № 092822, направлення на перевірку від 24.09.2018 №009786, проведено перевірку ТЗ: КАМАЗ/SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_5, причіп АН 0135 ХО серія і номер свідоцтва про реєстрацію СХХ 322783 / СХТ 261971, водій Шевцов ліцензійна картка (діє) ФОП ОСОБА_2

У графі під час перевірки виявлено порушення, у т.ч. порушення відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , надання послуг з перевезення вантажів, згідно ТТН від 25.09.2018 №784161 транспортним засобом не обладнаним тахографом без оформлення документів перелік яких передбачений ст. 48 цього закону, а саме індивідуальна контрольна книжка водія передбачено п.6.3 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340.

Водій з актом ознайомлений, від надання пояснень відмовився

На підставі встановлених порушень Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.11.2018 року № 035994 за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , відповідальність за порушення передбачена абз.3 ч.1, ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , штраф у розмірі 1700,00 грн.

- Акт від 04.10.2018 № 056867, направлення на перевірку від 01.10.2018 №55/0110-18, проведено перевірку ТЗ: MAN NUTZ FAHRZEUGE / MEUSER MEU ZZ, номерний знак НОМЕР_6, причіп АН 6957 ХТ, серія і номер свідоцтва про реєстрацію АНС 260714 / АНС 260556, водій ОСОБА_7 ліцензійна картка (діє) ФОП ОСОБА_2

У графі під час перевірки виявлено порушення, наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, перевізником не забезпечено водія ТЗ, який обладнаний тахографом протоколу перевірки та адаптації тахографу до ТЗ, або наказу наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 індивідуальною контрольною книгою.

ТТН від 04.10.2018 № 444. Вантажовідправник ТОВ Жовтень РК2 , вантажоодержувач ТОВ Сателіт

Водій від надання пояснень відмовився

На підставі встановлених порушень Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.11.2018 року № 035993 за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , відповідальність за порушення передбачена абз.3 ч.1, ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , штраф у розмірі 1700,00 грн.

Позивач є власником траспортних засобів, про що свідчать копії наступних свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

MAN NUTZ FAHRZEUGE, 2003 року випуску, номер шасі WMAH05ZZZ3M369207, реєстраційний номер НОМЕР_7, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АНС 260714;

КАМАЗ, модель 5460, 2004 року випуску, номер шасі ХТС54600041106669, реєстраційний номер НОМЕР_8, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХХ 322770;

КАМАЗ, модель 5460, 2005 року випуску, номер шасі ХТС54600051108710, реєстраційний номер АНЗ172ІР, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХХ 322783;

КАМАЗ, модель 5460, 2004 року випуску, номер шасі ХТС54600041105984, реєстраційний номер АНЗ 1691Р свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХХ 322782;

КАМАЗ, модель 5460, 2004 року випуску, номер шасі ХТС54600041105993, реєстраційний номер АНЗ 166ІР свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХХ 650637.

Як вже зазначалось судом вище, основний вид діяльності ФОП ОСОБА_2 надання в оренду вантажних автомобілів.

ФОП ОСОБА_2 (як орендодавець) укладено наступні договори оренди транспортних засобів та акти приймання передачі до договору оренди:

договір від 26.09.2016 № 1 з ТОВ СІВАГРОТРАНС (як орендар) (код ЄДРПОУ 39508528), строк дії по 25.09.2016, акт приймання передачі ТЗ від 26.09.2016 № 1 до договору від 26.09.2016 № 1.

Відповідно до вказаного акта приймання- передачі ТЗ орендар прийняв, а орендодавець передав наступні ТЗ:

MAN NUTZ FAHRZEUGE, 2003 року випуску, номер шасі WMAH05ZZZ3M369207, реєстраційний номер НОМЕР_7, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АНС 260714;

КАМАЗ, модель 5460, 2004 року випуску, номер шасі ХТС54600041106669, реєстраційний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХХ 322770;

КАМАЗ, модель 5460, 2005 року випуску, номер шасі ХТС54600051108710, реєстраційний номер НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХХ 322783;

КАМАЗ, модель 5460, 2004 року випуску, номер шасі ХТС54600041105984, реєстраційний номер НОМЕР_2 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХХ 322782;

КАМАЗ, модель 5460, 2004 року випуску, номер шасі ХТС54600041105993, реєстраційний номер НОМЕР_4 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХХ 650637.

напівпричепів

В свою чергу ОСОБА_8 Анатолієвич є власником наступних ТЗ (напівпричепів):

марки SCHMITZ S 01, 2001 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WSMS6980000483490, реєстраційний номер АН0135X0, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХТ 261971;

марки OVIBOS 36W1, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) SZ93W1S407TU1016 реєстраційний номер НОМЕР_9, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХТ 789954;

марки ОДАЗ 97632, 2004 року випуску, номер шасі (кузова, рами) Y7997632040A23025, реєстраційний номер АН 1596 X0, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХХ 650636;

ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_10) та ТОВ "Сівагротранс" (код ЄДРПОУ 39508528) було укладено договір оренди траспортних засобів №1 від 26.09.2016 року: марки SCHMITZ S 01, 2001 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WSMS6980000483490, реєстраційний номер АН0135X0, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХТ 261971;

марки OVIBOS 36W1, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) SZ93W1S407TU1016 реєстраційний номер НОМЕР_9, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХТ 789954;

марки ОДАЗ 97632, 2004 року випуску, номер шасі (кузова, рами) Y7997632040A23025, реєстраційний номер АН 1596 X0, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХХ 650636;

Перелічені вище письмові докази наявні у матеріалах справи та досліджені судом у порядку ст.ст. 211, 217 КАС України.

За таких фактичних обставин правова позиція суду обгрунтована наступним.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 "ОСОБА_9 питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Розпорядженням КМУ № 1378-р від 16.12.2015 "Питання Державної служби з безпеки на транспорті" здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон).

Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон №2344-III) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 № 232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно ч.3 вказаної статті, державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Частиною 11 статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно до ч.12 ст. 6 Закону №2344-ІІІ, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п. 21 Порядку №1567).

Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:

- для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

- для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

З аналізу положень вказаної статті випливає, що вказаний вище перелік документів згідно ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним.

Порядок обігу карток, що використовуються в цифрових контрольних пристроях (тахографах) затверджений Наказом Міністерства Інфраструктури України №329 від 30.05.2013 року визначає процедури видачі, оновлення, заміни та анулювання дії карток, що використовуються в цифрових контрольних пристроях (тахографах), а також строки дії таких карток.

Відповідно до п.2.1 Порядку картка водія видається фізичним особам, після подачі заяви до Центру з видачі карток Компетентного органу особисто або поштовим відправленням. Згідно п.3.7 Заява на видачу або оновлення карток всіх типів повинні містити зразок підпису користувача картки. Після чого картка видається користувачу картки протягом 20 робочих днів з дня реєстрації заяви на видачу або оновлення картки, якщо не оформлено рішення про відмову у видачі картки.

З 20.12.2010 р. набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР) підписаної у Женеві 1 липня 1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перелічені акти перевірки містять висновок про відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографу або індивідуально-контрольної картки водія.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, суб?єктом юридичної відповідальності за ст. 60 Закону № 2344 є автомобільний перевізник.

Згідно ст. 1 Закону України № 2344, автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону України № 2344).

На підтвердження того, що позивач не є перевізником у спірних правовідносинах, ним до суду надано договір оренди транспортних засобів від 26.09.2016 № 1, акт приймання передачі до вказаного договору та ТТН (перелічені судом вище).

При цьому твердження відповідача про обов?язковість нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, укладеного фізичною особою-підприємцем, судом вважається необгрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 799 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Частиною 2 ст. 799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Водночас фізична особа має право здійснювати підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації у порядку, встановленому законом (ст. 50 ЦК України). При цьому, відповідно до ст. 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України (далі ГК України).

Відносини оренди та лізингу між суб'єктами господарювання регулюються статтями 283 - 292 ГКУ. Зазначені статті не містять жодної вимоги щодо обов'язковості нотаріального посвідчення договорів оренди транспортного засобу, що укладаються між суб'єктами господарювання.

Враховуючи викладене суд вважає, що положення ч. 2 ст. 799 ЦК України не можуть бути застосовані у відношенні договору оренди, оскільки правове регулювання підприємницької діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в даному випадку, є тотожними. У відношенні договорів оренди транспортних засобів, укладених юридичними особами, ЦК України та ГК України не вимагають обов'язкового нотаріального посвідчення.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 14.09.2006 справа № 41/102.

Аналогічні положення містяться у п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 29.05.2013 № 12.

За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб'єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Виходячи з наведених положень, суд зазначає, що позивач не є перевізником у розумінні абз. 18 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", відтак і не є суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт в межах спірних правовідносин, а тому правові підстави для застосування до нього штрафу відсутні.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Поряд із, згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09 грудня 1994 року, статтю 6 пункту 1 Конвенції з прав людини не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що виявивши правову суть спору та висловивши щодо неї свої аргументи, суд в достатній мірі мотивував своє рішення, а тому деталізація інших питань, у відповідь на аргументи відповідача, які не змінюють правову позицію суду, не має, а ні правого сенсу, а ні відповідних наслідків.

Враховуючи викладене суд вбачає достатність підстав для задоволення позову у повному обсязі, шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних у справі постанов.

Так як, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплаті судового збору, здійснені позивачем, у розмірі 3 524,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статті 139 КАС України).

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (84522, Донецька область, м. Сіверськ, вул. Абрикосова, 42-б) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна 11-1) про визнання протиправними та скасування постанов по застосування адміністративно-господарських штрафів - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №035958 від 23.11.2018 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ОСОБА_2 у сумі 1700,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову №035907 від 16.10.2018 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ОСОБА_2 у сумі 1700,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову №035906 від 16.10.2018 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ОСОБА_2 у сумі 1700,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову №035994 від 06.11.2018 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ОСОБА_2 у сумі 1700,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову №035993 від 06.11.2018 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ОСОБА_2 у сумі 1700,00 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (84522, Донецька область, м. Сіверськ, вул. Абрикосова, 42-б) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна 11-1) судовий збір, сплачений за подання позову в розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 26 лютого 2019 року, повний текст рішення виготовлений 06 березня 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.