Ухвала

від 06.03.2019 по справі 640/20738/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А 06 березня 2019 року                              м. Київ                              № 640/20738/18 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., вирішуючи заяву проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Інформ» про застосування заходів реагування, В С Т А Н О В И В: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Інформ», в якому просить застосувати заходи у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Союз-Інформ» за адресою: вул. Білоруська, буд. 2-А у Шевченківському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.           Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2018 року позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві залишено без руху в порядку частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом з'ясовано, що позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, не долучено доказу сплати судового збору. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.           Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019 року постановлено продовжити розгляд адміністративної справи №640/20738/18. Встановлено відповідачу  – п'ятнадцять днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.                     Через канцелярію суду 14.02.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.           Водночас, 15.02.2019 року відповідачем, в порядку частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, подано заяву проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, яку обґрунтовано необхідністю забезпечення принципу змагальності сторін, диспозитивності судового вирішення спору та всебічного розгляду поданих сторонами доказів.           Вирішуючи заяву, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно з статтею 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. Відповідно до частини першої – п'ятої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин. З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2018 року строку для подання таких заперечень судом не встановлено, оскільки позивачем не подано разом із позовною заявою / не заявлено у позові клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження. Враховуючи викладене, відповідач у даному випадку помилково керується частиною четвертою статтею 260 КАС України. Крім іншого, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germani» заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Дослідивши заяву представника відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи в загальному позовному провадженні та приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Керуючись статтями 5, 12, 48, 243, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - У Х В А Л И В: У задоволенні заяви відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                      Л.О. Маруліна