Рішення

від 05.03.2019 по справі 826/12932/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2019 року № 826/12932/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Візаві-1" до про Головного управління ДФС у м. Києві скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Візаві-1" (далі - ТОВ "Візаві-1") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23.03.2017 № 078261514 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 223541,00 грн, у тому числі: 178833,00 грн - основний платіж та 44708,00 грн - штрафна (фінансова) санкція.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, чинним Податковим кодексом України не передбачено як підставу для висновку про порушення податкового законодавства протоколи допиту свідків в кримінальній справі. Звертає увагу, що контролюючим органом не наведено жодних доказів в акті на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання скаржником податкової вигоди. Звернув увагу, що доказів того, що є вирок суду, який би стосувався неправомірних дій посадових осіб ТОВ "Візаві-1", які б стосувались фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків чи інших злочинів наразі не існує, тому посилання перевіряючого на інші вироки не можуть бути підставою для донарахування податкових зобов'язань. Зазначив, що для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належним чином оформлених податкових накладних, виданих особою, що зареєстрована платником податку на додану вартість, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі, визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит, що в даному випадку підтверджується доданими до позовної заяви документами. Стверджує, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують дійсність господарської операції та законність формування податкового кредиту у перевіреному періоді.

Ухвалами суду від 11.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12932/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судове засідання на 26.10.2017.

12.10.2017 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано запити до Києво-Святошинського районного суду Київської області, Подільського районного суду м. Києва, Печерського районного суду м. Києва, якими витребувано належним чином засвідчені вироки, які були покладені відповідачем в основу обґрунтування акта перевірки.

19.10.2017 до суду від Печерського районного суду м. Києва надійшла відповідь на запит суду від 12.10.2017 разом з належним чином засвідченою копією вироку від 15.09.2016 у справі № 757/30631/16-к (том 1 а.с. 160-168).

У судовому засіданні 26.10.2017 представником відповідача Обушевською З.В. подано суду письмові заперечення проти позову, за змістом яких остання просить суд відмовити у задоволенні позову. Пояснила, що за наслідками проведеної перевірки установлено заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 178833,00 грн. Звернула увагу, що реальність вчинення господарських операцій між ТОВ "Візаві-1" та ТОВ "Еталон Трейд Груп", ТОВ "Мілано-2000", ТОВ "Буд-Сервіс Груп", ТОВ "Вілінтар Буд", ТОВ "Вітекс Інвест Плюс" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, тому у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 26.10.2017, оголошено перерву до 12.12.2017.

26.10.2017 до суду від Києво-Святошинського районного суду Київської області та Подільського районного суду м. Києва надійшли відповіді на запит суду від 12.10.2017 разом з належним чином засвідченими копіями витребуваних вироків (том 1 а.с. 240-251).

11.12.2017 представником позивача Ціко М.В. подано до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник позивача у судове засідання 12.12.2017 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.12.2017 заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що у судовому засіданні 12.12.2017 представник відповідача не заперечував проти розгляду справи в письмовому провадженні та подану до суду представником позивача заяву про розгляд справи без його участі, суд на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі, вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно її розгляд продовжено у письмовому провадженні з урахуванням положень пункту 10 частини першої статті 4, частин четвертої та п'ятої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15.12.2017.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

У період з 21.02.2017 по 27.02.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Візаві-1" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності податків при взаємовідносинах з під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Еталон Трейд Груп", ТОВ "Мілано-2000", ТОВ "Буд-Сервіс Груп", ТОВ "Вілінтар Буд", ТОВ "Вітекс Інвест Плюс" за період з 01.01.2015 по 31.07.2016, за результатами якої складено акт від 06.03.2017 № 32/26-15-14-07-02-10/24092248 (том 1 а.с. 27-81).

Актом перевірки зафіксовано порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 178833,00 грн, в тому числі по періодах: за вересень 2015 року на суму 22250,00 грн, за листопад 2015 року на суму 30083,00 грн, за грудень 2015 року на суму 81333,00 грн, за лютий 2016 року на суму 26333,00 грн, за березень 2016 року на суму 9667,00 грн, за травень 2016 року на суму 9167,00 грн.

На підставі виявленого порушення 23.03.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0782615147 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 223541,00 грн, у тому числі: 178833,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 44708,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 25).

Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.05.2017 № 11696/6/99-99-11-01-02-25 скаргу ТОВ "Візаві-1" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23.03.2017 № 0782615147 - без змін (том 1 а.с. 16-20).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 23.03.2017 № 0782615147, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, підставою для прийняття спірного рішення став висновок контролюючого органу, що операції між ТОВ "Візаві-1" та ТОВ "Еталон Трейд Груп", ТОВ "Мілано-2000", ТОВ "Буд-Сервіс Груп", ТОВ "Вілінтар Буд", ТОВ "Вітекс Інвест Плюс" здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають реального товарного характеру (факту надання товарів, робіт, послуг від продавця до покупця).

У розрізі кожного контрагента акт перевірки містить наступну інформацію.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Еталон Трейд Груп".

У грудні 2015 року позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 65833,34 грн, сплачених в ціні придбаних послуг з розробки логотипу сторінок веб-сайту, розробки та дизайну веб-сайту у ТОВ "Еталон Трейд Груп".

Відповідач у акті перевірки зазначив, що податкові накладні ТОВ "Еталон Трейд Груп" підписані та зареєстровані в ЄРПН за електронним підписом директора вказаного товариства ОСОБА_4

Поряд з цим, вироком Подільського районного суду м. Києва від 26.02.2016 у справі № 758/4047/16-к визнано ОСОБА_4 винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 КК України.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Мілано-2000".

У вересні та жовтні 2015 року позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 31083,34 грн, сплачених в ціні придбаних послуг з розробки логотипу сторінок веб-сайту, розробки та дизайну веб-сайту у ТОВ "Мілано-2000".

Відповідач у акті перевірки зазначив, що податкові накладні ТОВ "Мілано-2000" підписані та зареєстровані в ЄРПН за електронним підписом директора вказаного товариства ОСОБА_5

Поряд з цим, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.04.2016 у справі № 369/2945/16-к визнано ОСОБА_5 винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 КК України.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Буд-Сервіс Груп".

У листопаді та грудні 2015 року позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 39749,99 грн, сплачених в ціні придбаних послуг з розробки логотипу сторінок веб-сайту, розробки та дизайну веб-сайту у ТОВ "Буд-Сервіс Груп".

Відповідач у акті перевірки зазначив, що податкові накладні ТОВ "Буд-Сервіс Груп" підписані та зареєстровані в ЄРПН за електронним підписом директора вказаного товариства ОСОБА_6

Поряд з цим, з матеріалів кримінального провадження № 32016100050000055, а саме з протоколу допита свідка від 11.05.2016 вбачається, що ОСОБА_6 заперечує свою причетність до господарської діяльності ТОВ "Буд-Сервіс Груп".

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Вілінтар Буд".

У травні 2016 року позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 9166,66 грн, сплачених в ціні придбаних послуг з розкрутки та дизайну веб-сайту у ТОВ "Вілінтарі Буд".

Відповідач у акті перевірки зазначив, що податкові накладні ТОВ "Вілінтар Буд" підписані та зареєстровані в ЄРПН за електронним підписом директора вказаного товариства ОСОБА_7

Поряд з цим, вироком Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2016 у справі № 757/30631/16-к визнано ОСОБА_7 винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 КК України.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Вітекс Інвест Плюс".

У лютому та березні 2016 року позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 36000,00 грн, сплачених в ціні придбаних послуг з розробки логотипу сторінок веб-сайту, розробки та дизайну веб-сайту у ТОВ "Вітекс Інвест Плюс".

Відповідач у акті перевірки зазначив, що податкові накладні ТОВ "Вітекс Інвест Плюс" підписані та зареєстровані в ЄРПН за електронним підписом директора вказаного товариства ОСОБА_8

Поряд з цим, з матеріалів кримінального провадження № 32016100050000055, а саме з протоколу допита свідка від 25.04.2016 вбачається, що ОСОБА_8 заперечує свою причетність до господарської діяльності ТОВ "Вітекс Інвест Плюс".

За сукупністю отриманої інформації, вироків судів, протоколів допиту директорів контрагентів ТОВ "Візаві-1", аналізу баз даних ДФС, ЄРПН контролюючий орган дійшов висновку, що сума податкового кредиту ТОВ "Візаві-1" у перевіреному періоді сформована за рахунок проведення операцій з ТОВ "Еталон Трейд Груп", ТОВ "Мілано-2000", ТОВ "Буд-Сервіс Груп", ТОВ "Вілінтар Буд", ТОВ "Вітекс Інвест Плюс" знаходиться поза межами правового поля, а первинні документи, оформлені за наслідками проведених операцій не можуть бути підставою для податкового обліку таких операцій.

Надаючи правову оцінку доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

При цьому пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Перевіряючи дотримання позивачем установлених законом підстав для формування податкового кредиту у перевіреному періоді, судом встановлено наступне.

На підтвердження реальності господарських взаємовідносин з ТОВ "Буд-Сервіс Груп" позивачем до матеріалів справи додано копії:

актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.11.2015 № 254, від 30.11.2015 № 260, від 03.12.2015 № 310, від 04.12.2015 № 325, від 22.12.2015 № 343, від 22.12.2015 № 341, від 22.12.2015 № 340 (том 1 а.с. 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64);

рахунків-фактур від 18.11.2015 № СФ-00254, від 30.11.2015 № СФ-00260, від 03.12.2015 № СФ-00310, від 04.12.2015 № СФ-00325, від 22.12.2015 № СФ-00343, від 22.12.2015 № СФ-00341, від 22.12.2015 № СФ-00340 (том 1 а.с. 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65).

Зі змісту вказаних актів та рахунків вбачається, що ТОВ "Буд-Сервіс Груп" було надано ТОВ "Візаві-1" послуги з розробки веб-сайту, розробки дизайну веб-сайту, розробки логотипу сторінок веб-сайту.

09.12.2015 між ТОВ "Візаві-1" (Замовник) та ТОВ "Еталон Трейд Груп" (Виконавець) укладено договір № 0359/ДД, за умовами якого Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених даним договором (том 1 а.с. 66-67).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копії:

актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2015 № 46, від 29.12.2015 № 44, від 29.12.2015 № 47, від 29.12.2015 № 48, від 29.12.2015 № 45, від 29.12.2015 № 43, від 28.12.2015 № 40, від 25.12.2015 № 38, від 25.12.2015 № 37, від 25.12.2015 № 36, від 25.12.2015 № 35, від 22.12.2015 № 30, від 17.12.2015 № 28, від 11.12.2015 № 22, від 11.12.2015 № 23, від 09.12.2015 № 20 (том 1 а.с. 69, 70, 73, 74, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99);

рахунків-фактур від 29.12.2015 № СФ-0046, від 29.12.2015 № СФ-0044, від 29.12.2015 № СФ-0047, від 29.12.2015 № СФ-0048, від 29.12.2015 № СФ-0045, від 29.12.2015 № СФ-0043, від 28.12.2015 № СФ-0040, від 25.12.2015 № СФ-0038, від 25.12.2015 № СФ-0037, від 25.12.2015 № СФ-0036, від 25.12.2015 № СФ-0035, від 22.12.2015 № СФ-0030, від 17.12.2015 № СФ-0028, від 11.12.2015 № СФ-0022, від 11.12.2015 № СФ-0023, від 09.12.2015 № СФ-0020 (том 1 а.с. 68, 71, 72, 75, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98).

Зі змісту вказаних актів та рахунків вбачається, що ТОВ "Еталон Трейд Груп" було надано ТОВ "Візаві-1" послуги з розробки веб-сайту, розробки дизайну веб-сайту, розробки логотипу сторінок веб-сайту.

07.09.2015 між ТОВ "Візаві-1" (Замовник) та ТОВ "Мілано-2000" (Виконавець) укладено договір № 0340/ДД, за умовами якого Замовник зобов'язується за завданням Замовника на підставі рахунку-фактури виконати роботи (надати послуги) в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно з цим договором Виконавець надає Замовнику наступні послуги: розробка (доробка) веб-сайту, послуги з дизайну веб-сайту та логотипу сторінок веб-сайту, інформаційні послуги (том 1 а.с. 113-114).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копії:

актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.09.2015 № 349, від 08.09.2015 № 348, від 11.09.2015 № 403, від 11.09.2015 № 400, від 11.09.2015 № 401, від 08.09.2015 № 355, від 30.09.2015 № 356 (том 1 а.с. 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128);

рахунків-фактур від 07.09.2015 № СФ-349, від 07.09.2015 № СФ-348, від 10.09.2015 № СФ-403, від 10.09.2015 № СФ-349, від 10.09.2015 № СФ-401, від 30.09.2015 № СФ-355, від 30.09.2015 № СФ-356 (том 1 а.с. 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127).

Зі змісту вказаних актів та рахунків вбачається, що ТОВ "Мілано-2000" було надано ТОВ "Візаві-1" послуги з розробки веб-сайту, розробки дизайну веб-сайту, розробки логотипу сторінок веб-сайту.

06.11.2015 між ТОВ "Візаві-1" (Замовник) та ТОВ "Мілано-2000" (Виконавець) укладено договір № 0352/ДД, за умовами якого Замовник зобов'язується за завданням Замовника на підставі рахунку-фактури виконати роботи (надати послуги) в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно з цим договором Виконавець надає Замовнику наступні послуги: розробка (доробка) веб-сайту, послуги з дизайну веб-сайту та логотипу сторінок веб-сайту, інформаційні послуги (том 1 а.с. 105-106).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копії:

актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.11.2015 № 352, від 09.11.2015 № 353, від 18.11.2015 № 356 (том 1 а.с. 108, 110, 112);

рахунків-фактур від 09.11.2015 № СФ-352, від 09.11.2015 № СФ-353, від 18.11.2015 № СФ-356 (том 1 а.с. 107, 109, 111).

Зі змісту вказаних актів та рахунків вбачається, що ТОВ "Мілано-2000" було надано ТОВ "Візаві-1" послуги з розробки веб-сайту та розробки логотипу сторінок веб-сайту.

26.02.2016 між ТОВ "Візаві-1" (Замовник) та ТОВ "Вітекс Інвест Плюс" (Виконавець) укладено договір № 26, за умовами якого Замовник зобов'язується за завданням Замовника на підставі рахунку-фактури виконати роботи (надати послуги) в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно з цим договором Виконавець надає Замовнику наступні послуги: розробка (доробка) веб-сайту, послуги з дизайну веб-сайту та логотипу сторінок веб-сайту, інформаційні послуги (том 1 а.с. 129-130).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копії:

актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.02.2016 № 27, від 26.02.2016 № 30, від 26.02.2016 № 31, від 26.02.2016 № 26, від 26.02.2016 № 28, від 26.02.2016 № 29, від 30.03.2016 № 30, від 29.03.2016 № 26, від 29.03.2016 № 27 (том 1 а.с. 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148);

рахунків-фактур від 26.02.2016 № СФ-27, від 26.02.2016 № СФ-30, від 26.02.2016 № СФ-31, від 26.02.2016 № СФ-26, від 26.02.2016 № СФ-28, від 26.02.2016 № СФ-29, від 30.03.2016 № СФ-30, від 29.03.2016 № СФ-27, від 29.03.2016 № СФ-27 (том 1 а.с. 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145).

Зі змісту вказаних актів та рахунків вбачається, що ТОВ "Вітекс Інвест Плюс" було надано ТОВ "Візаві-1" послуги з розробки веб-сайту, розробки дизайну веб-сайту та розробки логотипу сторінок веб-сайту.

10.05.2016 між ТОВ "Візаві-1" (Замовник) та ТОВ "Вілінтар Буд" (Виконавець) укладено договір № 5, за умовами якого Замовник зобов'язується за завданням Замовника на підставі рахунку-фактури виконати роботи (надати послуги) в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно з цим договором Виконавець надає Замовнику наступні послуги: розробка (доробка) веб-сайту, послуги з дизайну веб-сайту та логотипу сторінок веб-сайту, інформаційні послуги (том 1 а.с. 100-101).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копії:

актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.05.2016 № 5 та № 6 (том 1 а.с. 103, 104);

рахунку-фактури від 10.05.2016 № СФ-5 (том 1 а.с. 102).

Зі змісту вказаних актів та рахунку вбачається, що ТОВ "Вілінтар Буд" було надано ТОВ "Візаві-1" послуги з розробки веб-сайту.

Надаючи правову оцінку зазначеним первинним документам, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону Украйни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 996-XIV):

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно з положеннями статті 3 Закону N 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою вказаної статті Закону N 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за N 168/704 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення N 88).

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.16 Положення № 88 у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Суд звертає увагу, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

На переконання позивача, надані ним первинні документи повністю підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ "Еталон Трейд Груп", ТОВ "Мілано-2000", ТОВ "Буд-Сервіс Груп", ТОВ "Вілінтар Буд", ТОВ "Вітекс Інвест Плюс".

Поряд з цим, дослідивши надані позивачем первинні документи, суд констатує, що зі змісту останніх неможливо дослідити зміст фактично наданих послуг контрагентами позивача, порядок їх виконання, встановити обсяг трудових та інших ресурсів, які залучалися до їх виконання тощо.

Зазначені обставини у сукупності не дають суду змогу ідентифікувати реальний зміст наданих послуг та виконаних робіт контрагентами позивача.

Також, суд звертає увагу, що жоден наданий позивачем документ не містить ідентифікуючих даних осіб, які підписали акти виконаних робіт та рахунки-фактури.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що акти здачі-прийняття робіт та рахунки-фактури не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження виконання спірних операцій та, відповідно, для цілей відображення спірних операцій в бухгалтерському та податкового обліку, а отже і для цілей формування спірних сум податкового кредиту.

Крім того вироком Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2016 у справі № 757/30631/16-к визнано ОСОБА_7 винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 КК України (том 1 а.с. 161-168).

Зі змісту вказаного вироку вбачається, що незаконна діяльність ОСОБА_7 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб полягала в наступному: останній, отримавши документи суб'єктів господарської діяльності: ТОВ "АДЛІН" (код ЄДРПОУ 40181511), ТОВ "КИЇВ СТАРТ-КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 40239629), ТОВ "ВІЛІНТАР БУД" (код ЄДРПОУ 40243845), відповідно до яких ОСОБА_7 виступав одноосібним учасником та директором в подальшому передав їх невстановленим досудовим розслідуванням особам, які б здійснювали фінансово-господарську діяльність від його імені та виготовляли документи, які засвідчували укладення угод між суб'єктами господарської діяльності: ТОВ "АДЛІН" (код ЄДРПОУ 40181511), ТОВ "КИЇВ СТАРТ-КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 40239629), ТОВ "ВІЛІНТАР БУД" (код ЄДРПОУ 40243845) та суб'єктами підприємницької діяльності реального сектору економіки, які надавали підстави для ухилення від сплати податків, формування незаконного податкового кредиту з ПДВ та збільшення витрат підприємств з метою заниження податку на прибуток. ОСОБА_9, діючи як пособник, достовірно розуміючи про відсутність у нього коштів і майна для придбання товариств, а також фінансових можливостей для проведення господарської діяльності (придбання товару, оренди офісного та складського приміщень тощо), не маючи освіти і досвіду для ведення фінансово-господарської діяльності, виконав відведену йому роль у придбанні товариств з метою прикриття незаконної діяльності, на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи на ім'я Костянтин за грошову винагороду.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.04.2016 у справі № 369/2945/16-к визнано ОСОБА_5 винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 КК України (том 1 а.с. 241-244).

Зі змісту вказаного вироку вбачається, що незаконна діяльність ОСОБА_5 та невстановлених осіб полягала в наступному: так, останні, отримавши установчі та реєстраційні документ ТОВ "Мілано-2000", відповідно до яких ОСОБА_5 виступала одноосібним учасником та директором товариства, а також печатку вказаного товариства, здійснювали діяльність від імені ОСОБА_5, направлену на формування штучного податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення витрат іншим підприємствам, з метою ухилення від сплати податків до Державного бюджету України.

Також вироком Подільського районного суду м. Києва від 26.02.2016 у справі № 758/4047/16-к визнано ОСОБА_4 винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 КК України (том 1 а.с. 241-257).

Зі змісту вказаного вироку вбачається, що незаконна діяльність ОСОБА_4 та невстановлених осіб полягала в наступному: так, останні, отримавши установчі та реєстраційні документи ТОВ "Еталон Трейд Груп", відповідно до яких ОСОБА_4 виступала одноосібним учасником та директором товариства, а також печатку вказаного товариства, здійснювали діяльність від імені ОСОБА_4 направлену на формування штучного податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення витрат іншим підприємствам з метою ухилення від сплати податків до Державного бюджету України.

Крім того, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2016 у справі № 761/19593/16-к ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 КК України (том 1 а.с. 209-213).

Зі змісту вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_8 реалізувала злочинний умисел, направлений на внесення у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей шляхом їх підписання. Після виконання вказаних дій ОСОБА_8 передала невстановленій особі підписані нею документи. Під час підписання зазначених документів ОСОБА_8 розуміла, що вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ "Вітекс Інвест Плюс" (код ЄДРПОУ 339928957), та, діючи з корисливих мотивів, що полягали в отриманні грошової винагороди, перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, вчинила такі дії.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на встановлені обставини та положення частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту у перевіреному періоді за наслідками господарських операцій з ТОВ "Еталон Трейд Груп", ТОВ "Мілано-2000", ТОВ "Вілінтар Буд", ТОВ "Вітекс Інвест Плюс", виписані контрагентами, фіктивність господарської діяльності яких встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Наведена правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду України, що містяться у постанові від 17.11.2015 (справа № 21-277а15) та з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові 17.04.2018 у справі № 826/1374/16.

Також, з акта перевірки вбачається, що на момент проведення контролюючим органом перевірки у розпорядженні останнього перебував протокол допиту ОСОБА_6 - директора ТОВ "Буд-Сервіс Груп", яка повідомила, що за винагороду зареєструвала ТОВ "Буд-Сервіс Груп", не маючи наміру здійснювати господарську діяльність. Також, остання повідомила про непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Буд-Сервіс Груп", зокрема, зазначила, що не підписував жодних бухгалтерських та податкових документів ТОВ "Буд-Сервіс Груп".

Відповідач у акті перевірки зазначив, що податкові накладні ТОВ "Буд-Сервіс Груп" підписані та зареєстровані в ЄРПН за електронним підписом директора вказаного товариства ОСОБА_6

На переконання суду, зазначені обставини свідчать про те, що видаткові накладні підписані від імені особи, яка заперечує свою участь у діяльності ТОВ "Буд-Сервіс Груп", зокрема у підписанні будь-яких первинних документів, і вказані видаткові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів.

Правова позиція суду ґрунтується на висновках Верховного Суду України, викладених у постанові від 05.03.2012 у справі № 21-421а11.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу, що мали наслідком правомірного прийняття Головним управлінням ДФС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 23.03.2017 № 0782615147 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 223541,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві-1" (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 7, кв. 45, ідентифікаційний код 24092248) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко