Постанова

від 26.02.2019 по справі 1640/2496/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Кукоба О.О.

26 лютого 2019 р.Справа № 1640/2496/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Присяжнюк О.В. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання - Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року по справі № 1640/2496/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО-КВАНТ до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

18.07.2018 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО-КВАНТ (подалі - ТОВ ЛЕО-КВАНТ, підприємство) звернувся до суду з позовом, яким, з урахуванням уточненого позову /т. 2, а.с. 1-3/, просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області (подалі - ГУ ДФС у Полтавській області):

- № 783507/39592700 від 12.06.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.05.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (подалі - ЄРПН);

- № 783513/39592700 від 12.06.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 03.05.2018 року в ЄРПН;

- № 783346/39592700 від 12.06.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 11.05.2018 року в ЄРПН;

- № 783533/39592700 від 12.06.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 14.05.2018 року в ЄРПН;

- № 757071/39592700 від 01.06.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 25.04.2018 року в ЄРПН;

Також, позивач просить зобов'язати Державну фіскальну службу України (подалі - ДФС України) зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 02.05.2018 року № 1, від 03.05.2018 року № 3, від 11.05.2018 року № 4, від 14.05.2018 року № 5, складені на подані на реєстрацію ТОВ ЛЕО-КВАНТ , в строки, визначені нормами діючого законодавства.

Крім цього, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання ДФС України подати в тижневий строк після набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ ЛЕО-КВАНТ контролюючому органу надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Проте, відповідні документи не взяті відповідачем до уваги, у зв'язку з чим, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

ДФС України подано відзив на адміністративний позов в якому, посилаючись на його необґрунтованість, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначає, що наказом ГУ ДФС у Полтавській області від 14.03.2018 року № 631 Про затвердження складу Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, який приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації затверджено склад Комісії ГУ ДФС у Полтавській області. Вказаною Комісією прийнято Рішення від 01.06.2018 року № 757071/39592700, від 12.06.2018 року №№ 783507/39592700, 783513/39592700, 783346/39592700, 783533/39592700 про відмову у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, позивачем ТОВ ЛЕО-КВАНТ заявлено вимогу до контролюючого органу, який не приймав рішення про відмову у прийнятті податкової накладної, а отже є неналежним відповідачем у даній судовій справі. Вказує, що ДФС України жодним чином не порушила права ТОВ ЛЕО-КВАНТ , оскільки не приймала оскаржуваних рішень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача ГУ ДФС у Полтавській області.

Заперечуючи проти позовних вимог, ГУ ДФС у Полтавській області, подано відзив на адміністративний позов в якому, посилаючись на його необґрунтованість, відповідач просить відмовити у задоволенні позову ТОВ ЛЕО-КВАНТ .

Зазначає, що підставою для прийняття спірних рішень стало ненадання платником податків розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, на підтвердження здійснення оплати за отримані та реалізовані товарно-матеріальні цінності, послуги, зокрема, не надано розрахункові документи (платіжні доручення, виписки банку) на підтвердження оплати за придбані труби ФОП ОСОБА_2 та транспортування труб від продавця до покупця. Також, відповідач зазначив, що до повідомлень про надання пояснень позивачем додано копію договору зберігання від 05.04.2018 року № 0504/18, укладеного між ТОВ КВАНТ-ПЛЮС (зберігач) та ТОВ ЛЕО-КВАНТ (поклажодавець), за умовами якого, плата за зберігання майна становить 500,00 грн, однак, доказів оплати послуг зберігача не надано.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року (рішення у повному обсязі складено 09.11.2018 року) адміністративний позов ТОВ ЛЕО-КВАНТ задоволений у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 01.06.2018 року № 757071/39592700, від 12.06.2018 року №№ 783346/39592700, 783507/39592700, 783513/39592700, 783533/39592700.

ДФС України зобов'язана зареєструвати у ЄРПН податкові накладні від 25.04.2018 року № 11, від 02.05.2018 року № 1, від 03.05.2018 року № 3, від 11.05.2018 року № 4, від 14.05.2018 року № 5, складені ТОВ ЛЕО-КВАНТ .

Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області на користь ТОВ ЛЕО-КВАНТ витрати у розмірі 8810,00 грн.

Судове рішення вмотивовано висновком про те, що дії платника податків зі складення податкової накладної за фактом відвантаження товарів відповідають вимогам статей 185, 187 Податкового кодексу України (подалі - ПК України) щодо визначення першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов'язок скласти податкову накладну, а податкові накладні від 25.04.2018 року № 11, від 02.05.2018 року № 1, від 03.05.2018 року № 3, від 11.05.2018 року № 4, від 14.05.2018 року № 5 відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 ПК України.

При цьому, відповідачем ГУ ДФС у Полтавській області не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації податкових накладних від 25.04.2018 року № 11, від 02.05.2018 року № 1, від 03.05.2018 року № 3, від 11.05.2018 року № 4, від 14.05.2018 року № 5 у ЄРПН, у зв'язку з чим, суд визначився про передчасність та необґрунтованість спірних рішень.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ДФС у Полтавській області, посилаючись на прийняття судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженню доказів і встановлення обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що 02.04.2018 року між ТОВ ЛЕО-КВАНТ та ТОВ КВАНТ ПЛЮС укладений договір поставки № 0304/18.

За твердженням позивача, на виконання умов вказаного договору ТОВ ЛЕО-КВАНТ поставило на адресу ТОВ КВАНТ ПЛЮС товар: 02.05.2018 року, за видатковою накладною № 23 від 02.05.2018 року та актом прийому-передачі № 23 від 02.05.2018 року; 03.05.2018 року, за видатковою накладною № 25 від 03.05.2018 року та актом прийому-передачі № 25 від 03.05.2018 року; 11.05.2018 року, за видатковою накладною № 26 від 11.05.2018 року та актом прийому-передачі № 26 від 11.05.2018 року; 14.05.2018 року, за видатковою накладною № 31 від 14.05.2018 року та актом прийому-передачі № 31 від 14.05.2018 року; 25.04.2018 року, за видатковою накладною № 16 від 25.04.2018 року та актом прийому-передачі № 16 від 25.04.2018 року.

Позивач склав у ЄРПН податкові накладні: від 25.04.2018 року № 11; від 02.05.2018 року № 1; від 03.05.2018 року № 3; від 11.05.2018 року № 4; від 14.05.2018 року № 5.

З посиланням на п. 201.1 п. 201, п. 201.16 ст. 201 ПК України, п. п. 12, 13, 18, 19, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (подалі - Порядок № 117), апелянт вказує, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 01.06.2018 року № 757071/39592700, від 12.06.2018 року №№ 783507/39592700, 783513/39592700, 783346/39592700, 783533/39592700 прийнято у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, про що у рішеннях проставлено відповідну відмітку.

Згідно протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 12.06.2018 року № 55 зазначено, що ТОВ ЛЕО-КВАНТ до повідомлень про зупинення податкових накладних № 1 від 02.05.2018 року, № 3 від 03.05.2018 року, № 4 від 11.05.2018 року, № 5 від 14.05.2018 року не додано банківські виписки з особових рахунків в підтвердження здійсненої оплати за отримані ТМЦ.

Згідно протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 01.06.2018 року № 48 зазначено, що ТОВ ЛЕО-КВАНТ до повідомлень про зупинення податкової накладної № 11 від 25.04.2018 року не додало розрахункові документи (платіжні доручення, виписки банку), які підтверджують оплату за придбані труби ФОП ОСОБА_2 - неплатнику ПДВ та транспортування труб від продавця до покупця.

Також апелянт вказує, що, оцінюючи вказані господарські операції в цілому, судом першої інстанції не враховано наступне.

Щодо взаємовідносин по податкових накладних № 1 від 02.05.2018 року, № 4 від 11.05.18, № 5 від 14.05.2018 року, позивачем на підтвердження походження товару надано договір поставки товару № 0904/18-КВАНТ від 09.04.2018 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 (продавець) та ТОВ ЛЕО-КВАНТ (покупець) згідно якого передбачено, що поставка Товару, навантаження/розвантаження Товару на транспорт здійснюється силами Постачальника/Покупця за погодженням сторін (п. 3.3 Договору); місцем передачі товару в розпорядження Покупця є адреса за узгодженням сторін (п. 6.3 Договору).

Разом з тим, до Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, документів щодо погодження місця поставки товару не надано, як не надано і товарно-транспортні накладні, що підтверджують поставку товару від ФОП ОСОБА_3 на адресу АДРЕСА_1.

Щодо податкової накладної № 5 від 14.05.2018 року апелянт зазначає, що позивачем надано рахунок на оплату № 37 від 14.05.2018 року на суму 45 079,58 грн., виставлений ТОВ КВАНТ-СЕРВІС . Разом з тим, не додано платіжного доручення на оплату вказаного рахунку (перелік наданих документів міститься в Повідомлені).

Також апелянт зазначає, що товар придбаний у ФОП ОСОБА_3 згідно видаткової накладної № 44 від 20.04.2018 року в подальшому реалізований ТОВ КВАНТ-ПЛЮС (податкова накладна № 1 від 02.05.2018 року) за однією й тією ж ціною. Аналогічна ситуація по придбанню товару згідно видаткової накладної видаткової накладної № 44 від 20.04.2018 року та подальшій реалізації ТОВ КВАНТ-ПЛЮС (податкова накладна № 4 від 11.05.2018 року). При цьому, товар перебував на зберіганні у ТОВ КВАНТ-ПЛЮС згідно договору зберігання № 0504/18 від 05.04.2018 року. За таких умов відсутня економічна доцільність укладення правочину № 0904/18- КВАНТ від 09.04.2018 року.

Крім цього, позивачем не надано доказів оплати послуг по договору зберігання № 0504/18 від 05.04.2018 року, укладеного між ТОВ ЛЕО-КВАНТ та ТОВ КВАНТ-СЕРВІС . При цьому, відповідно до договірних умов плата за зберігання майна становить 500 грн. з врахуванням ПДВ (п. 4.1 Договору). Зберігач надає Поклажодавцю рахунок на оплату послуг один раз на 1 місяць. У разі витребування майна Поклажодавцем раніше терміну вказаного у п. 3.3.2 Зберігач виставляє рахунок не пізніше 5 днів з моменту такого витребування.

Згідно наданого платіжного доручення від 20.07.2018 року № 110, наданого позивачем до суду, відбулася оплата послуг по договору зберігання № 0201/18 від 02.04.2018 року.

Щодо взаємовідносин по податковій накладній № 3 від 03.05.2018 року зазначає, що позивачем не надано товарно-транспортні накладні, що підтверджують поставку товару від ФОП ОСОБА_4 до місця поставки АДРЕСА_2; не надано документів щодо наявності складів ТОВ ЛЕО-КВАНТ за вказаною адресою.

Крім цього, на підтвердження оплати ТОВ "ЛЕО-КВАНТ" придбаного товару у ФОП ОСОБА_4, (який виставив рахунок на оплату №40 від 03.05.18) надано платіжне доручення від 07.05.18 №58 на суму 20 000 грн. (призначення платежу згідно рахунку№07/05-18 від 07.05.18) та додано лист від 07.05.18 ТОВ ЛЕО-КВАНТ згідно якого вказується: просимо в платіжному дорученні від 07.05.18 №58 призначення платежу вважати наступним За ТМЦ згідно договору поставки №03/05-2018 від 03.05.18. . (Жодного договору поставки №03/05-2018 від 03.05.18 позивачем не надавалося) За таких умов та за відсутності виписки по рахункам неможливо встановити реальний зміст господарської операції.

Товар в подальшому реалізовано згідно податкової накладної № 3 від 03.05.2018 року ТОВ КВАНТ-ПЛЮС за ціною 37 243.82 грн.

Щодо взаємовідносин по податковій накладній № 11 від 25.04.2018 року продаж товару ТОВ КВАНТ-ПЛЮС по договору № 0304/18 від 02.04.2018 року зазначає, що на підтвердження походження товару надано договір поставки товару № 060418-1 від 06.04.2018 року (продавець ОСОБА_2.). Разом з тим, не надано товарно-транспортні накладні, що підтверджують поставку товару від ФОП ОСОБА_2 до місця поставки АДРЕСА_1. Крім цього, не надано документів, що підтверджують оплату товару отриманого у ФОП ОСОБА_2, згідно видаткової накладної № 36 від 20.04.2018 року. (платіжні доручення додано лише до суду), а також доказів оплати послуг по договору зберігання № 0504/18 від 05.04.2018 року.

Крім цього, на підтвердження оплати придбаного товару у ТОВ ЛЕО-КВАНТ (який виставив рахунок на оплату № 19 від 25.04.2018 року на суму 148 680 грн.), позивачем надано платіжне доручення ТОВ КВАНТ-ПЛЮС від 08.05.2018 року № 21644 на суму 1 392 000 грн. (призначення платежу за послуги АОРС згідно договору № ОЮ4/18-АОРС від 01.04.2018 року) та додано лист від 08.05.2018 року ТОВ КВАНТ-СЕРВІС , згідно якого вказується: просимо зарахувати кошти, перераховані згідно платіжного доручення від 08.05.2018 року № 21644 в сумі 1 392 000 грн. в рахунок оплати рахунків № 14 від 30.04.2018 року (763 873,44 грн.), № 18 від 30.04.2018 року (500 000грн.), № 19 від 25.04.2018 року (128 126,56 грн.) ; надано платіжне доручення ТОВ КВАНТ ПЛЮС від 11.05.2018 року № 66 на суму 62000 грн. (призначення платежу за суборенду автоцистерни зг. рах. 23 від 30.04.2018 року) та додано лист від 11.05.2018 року ТОВ КВАНТ-СЕРВІС , згідно якого вказується: просимо зарахувати кошти, перераховані згідно платіжного доручення від 11.05.2018 року № 66 на суму 62000 грн. в рахунок оплати рахунків № 19 від 25.04.2018 року (20 553,44 грн.), № 20 від 26.04.2018 року № 41 446,56 грн.) . (Жодних договорів посилання на які містяться в платіжних дорученнях до контролюючого органу не надавалося).

За таких умов за відсутності виписки по рахункам неможливо встановити реальний зміст господарської операції.

Позивачем вказується, що призначення платежу може змінюватися після проведення банком оплати за домовленістю між сторонами шляхом листування та надає відповідні листи. Разом з тим, жодних інших доказів крім листів, що б підтверджували зміну призначення платежу (належного відображення саме в бухгалтерському обліку зміну призначення платежу) позивачем не надано.

Таким чином, позивачем до Повідомлень не надано належних доказів оплати товару реалізованого на адресу ТОВ КВАНТ-СЕРВІС , так і на адресу ФОП ОСОБА_2

З посиланням на 16 Порядку № 117, апелянт зазначає, що вказані у п. 14 цього Порядку документи надаються стосовно всієї господарської операції (починаючи від походження товару/послуг і закінчуючи їх реалізацією).

За наведених обставин, Комісією, на основі отриманих даних від позивача, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 01.06.2018 року № 757071/39592700, від 12.06.2018 року №№ 783507/39592700, 783513/39592700, 783346/39592700, 783533/39592700, у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вважає, що ГУ ДФС у Полтавській області, діючи відповідно до ст. 201 ПК України, Порядку № 117, забезпечуючи виконання покладених на органи державної фіскальної служби функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, правомірно прийнято оскаржувані рішення.

Щодо підстав зупинення реєстрації податкових накладних, апелянт зазначив, що 30.05.2018 року позивачу направлена квитанція № 1 від 30.05.2018 року про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 02.05.2018 року, квитанція № 1 від 31.05.2018 року про зупинення реєстрації податкової накладної № 5 від 14.05.2018 року; квитанція № 1 від 14.05.2018 року про зупинення реєстрації податкової накладної № 11 від 25.04.2018 року; квитанція № 1 від 25.05.2018 року про зупинення реєстрації податкової накладної № 3 від 03.05.2018 року; квитанція № 1 від 30.05.2018 року про зупинення реєстрації податкової накладної № 4 від 11.05.2018 року.

У вказаних Квитанціях повідомлено про зупинення реєстрації у зв'язку з тим, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 11.05.2018 № 4 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З посиланням на п. 5 Порядку № 117, п. п. 12, 13, 14 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557 відповідач робить висновок, що чинним законодавством передбачено саме автоматичне формування та направлення платнику квитанції про зупинення реєстрації такої податкової накладної та вважає твердження платника про неправомірність зупинення реєстрації податкової накладної такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначає, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, які відповідно до вимог чинного законодавства сформовані в автоматичному режимі вказано (як того вимагає п. 13 Порядку № 117 критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї)) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку), що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних зупинена. Податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Полтавській області задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що між ТОВ ЛЕО-КВАНТ (постачальник) та ТОВ КВАНТ ПЛЮС (покупець) 02.04.2018 року укладено договір поставки № 0304/18, за умовами якого, постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця товари виробничого призначення у відповідності до специфікацій та/або видаткових накладних, які є невід'ємними частинами договору, а покупець - прийняти товар й оплатити його вартість /т. 1, а.с. 20-23/.

25.04.2018 року ТОВ ЛЕО-КВАНТ складено видаткову накладну № 16, умовами якої передбачено поставку труби бурильної загальною вартістю 148680,00 грн (у т.ч. ПДВ - 24780,00 грн) /т. 1, а.с. 158/.

Того ж дня товари, на підставі видаткової накладної від 25.04.2018 року № 16, передані уповноваженій особі покупця, про що складено акт прийому-передачі товару від 25.04.2018 року № 16 /т. 1, а.с. 159/, а постачальнику передано довіреність від 25.04.2018 року № 21/1 /т. 1, а.с. 160/.

У зв'язку з поставкою товарів, позивач 25.04.2018 року склав податкову накладну № 11 на суму 148680,00 грн, у т.ч., ПДВ - 24780,00 грн /т. 1, а.с. 147/.

14.05.18 дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

Того ж дня ТОВ ЛЕО-КВАНТ отримано квитанцію № 1, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН /т. 1, а.с. 148/.

30.05.2018 року позивачем складено та подано до ДПІ у м. Полтаві (за місцем перебування на обліку) письмові пояснення разом з первинними документами /т. 1, а.с. 149-152; т. 2, а.с. 17-39/.

Комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 01.06.2018 року прийнято рішення № 757071/39592700 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.04.2018 року № 11 в ЄРПН у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме - розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків /т. 2, а.с. 16/.

02.05.2018 року ТОВ ЛЕО-КВАНТ складено видаткову накладну № 23, умовами якої передбачено поставку комплектуючих загальною вартістю 198000,01 грн (у т.ч. ПДВ - 33000,00 грн) /т. 1, а.с. 31/.

Того ж дня товари, на підставі видаткової накладної від 02.05.2018 року № 23, передані уповноваженій особі покупця, про що складено акт прийому-передачі товару від 02.05.2018 року № 23 /т. 1, а.с. 32/, а постачальнику передано довіреність від 02.05.2018 року № 28/1 /т. 1, а.с. 33/.

У зв'язку з поставкою товарів позивач 02.05.2018 року склав податкову накладну № 1 на суму 198000,01 грн, у т.ч., ПДВ - 33000,00 грн /т. 1, а.с. 24/.

29.05.2018 року дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

30.05.2018 року ТОВ ЛЕО-КВАНТ отримано квитанцію № 1, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН /т. 1, а.с. 26/.

08.06.2018 року позивачем складено та подано до ДПІ у м. Полтаві письмові пояснення разом з первинними документами /т. 1, а.с. 27-30; т. 2, а.с. 41-59/.

Комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації 12.06.2018 року прийнято рішення № 783507/39592700 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.05.2018 року № 1 в ЄРПН у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме - розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків /т. 2, а.с. 40/.

Крім того, 03.05.2018 року ТОВ ЛЕО-КВАНТ складено видаткову накладну № 25, умовами якої передбачено поставку товарів загальною вартістю 37243,82 грн (у т.ч. ПДВ - 6207,30 грн) /т. 1, а.с. 62/.

Того ж дня товари, на підставі видаткової накладної від 03.05.2018 року № 25, передані уповноваженій особі покупця, про що складено акт прийому-передачі товару від 03.05.2018 року № 25 /т. 1, а.с. 63/, а постачальнику передано довіреність від 02.05.2018 року № 28/1 /т. 1, а.с. 64/.

У зв'язку з поставкою товарів позивач 03.05.2018 року склав податкову накладну № 3 на суму 37243,82 грн, у т.ч., ПДВ - 6207,30 грн /т. 1, а.с. 55-56/.

25.05.18 дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

Того ж дня ТОВ ЛЕО-КВАНТ отримано квитанцію № 1, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН /т. 1, а.с. 57/.

08.06.2018 року позивачем складено та подано до ДПІ у м. Полтаві письмові пояснення разом з первинними документами /т. 1, а.с. 58-61; т. 2, а.с. 61-78/.

Комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації 12.06.2018 року прийнято рішення №783513/39592700 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.05.2018 року № 3 в ЄРПН у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме - банківських виписок з особових рахунків /т. 2, а.с. 60/.

Так само, 11.05.2018 року ТОВ ЛЕО-КВАНТ складено видаткову накладну № 26, умовами якої передбачено поставку труби безшовної загальною вартістю 83160,00 грн (у т.ч. ПДВ - 13860,00 грн) /т. 1, а.с. 86/.

Того ж дня товари, на підставі видаткової накладної від 11.05.2018 року № 26, передані уповноваженій особі покупця, про що складено акт прийому-передачі товару від 11.05.2018 року № 26 /т. 1, а.с. 87/, а постачальнику передано довіреність від 02.05.2018 року № 28/1 /т. 1, а.с. 88/.

У зв'язку з поставкою товарів позивач 11.05.2018 року склав податкову накладну № 4 на суму 83160,00 грн, у т.ч., ПДВ - 13860,00 грн /т. 1, а.с. 80/.

29.05.2018 року дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

30.05.2018 року ТОВ ЛЕО-КВАНТ отримано квитанцію № 1, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН /т. 1, а.с. 81/.

08.06.2018 року позивачем складено та подано до ДПІ у м. Полтаві письмові пояснення разом з первинними документами /т. 1, а.с. 82-85; т. 2, а.с. 80-101/.

Комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації 12.06.2018 року прийнято рішення № 783346/39592700 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.05.2018 року № 4 в ЄРПН у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме - банківських виписок з особових рахунків /т. 2, а.с. 79/.

Окрім того, 14.05.2018 року ТОВ ЛЕО-КВАНТ складено видаткову накладну № 31, умовами якої передбачено поставку труби обсадної загальною вартістю 54095,50 грн (у т.ч. ПДВ - 9015,92 грн) /т. 1, а.с. 117/.

Того ж дня товари, на підставі видаткової накладної від 14.05.2018 року № 31, передані уповноваженій особі покупця, про що складено акт прийому-передачі товару від 14.05.2018 року № 31 /т. 1, а.с. 118/, а постачальнику передано довіреність від 14.05.2018 року № 36/1 /т. 1, а.с. 119/.

У зв'язку з поставкою товарів позивач 14.05.2018 року склав податкову накладну № 5 на суму 54095,50 грн, у т.ч., ПДВ - 9015,92 грн /т. 1, а.с. 111/.

31.05.2018 року дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

Того ж дня ТОВ ЛЕО-КВАНТ отримано квитанцію № 1, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН /т. 1, а.с. 112/.

08.06.2018 року позивачем складено та подано до ДПІ у м. Полтаві письмові пояснення разом з первинними документами /т. 1, а.с. 113-116; т. 2, а.с. 103-124/.

Комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації 12.06.2018 року прийнято рішення № 783533/39592700 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.05.2018 року № 5 в ЄРПН у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме - банківських виписок з особових рахунків /т. 2, а.с. 102/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Розділ V ПК України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Для платників податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, встановлені особливі терміни складання податкової накладної (пункт 201.4. статті 201 ПК України).

Згідно з абз.1 - 3, 5 пункту 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 року № 117 та затвердив Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 цього Порядку визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення п. 6 та 7 Порядку є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних була зупинена з підстав того, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Згідно з п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

За приписами пункту 28 названого Порядку податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10 року № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що зі змісту квитанцій № 1 установлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних від 25.04.2018 року № 11, від 02.05.2018 року № 1, від 03.05.2018 року № 3, від 11.05.2018 року № 4, від 14.05.2018 року № 5 критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Однак, колегія суддів зауважує, що наведене формулювання є порушенням вимог пункту 13 Порядку № 117, оскільки у квитанції не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому колегія суддів виходить з того, що фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначеним пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час, як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Колегія суддів зазначає, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що фіскальний орган мав чітко вказати у квитанції на конкретний вид критерію, визначений у пп. 1.6 п. 1 Критеріїв.

Окрім того, виходячи з системного аналізу положень пунктів 6, 7 Порядку № 117, колегія суддів зазначає, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є або відповідність платника податків критеріям ризиковості платників податків, або відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операції.

Натомість, як зазначено у надісланих платнику податку квитанціях № 1, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН слугувала їх відповідність критеріям ризиковості платників податків. Тобто, відповідач ГУ ДФС у Полтавській області застосував критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до такого платника, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку № 117 та свідчить про зупинення контролюючим органом реєстрації податкових накладних з підстав, не передбачених законодавством.

Доказів зворотного судам першої та апеляційної інстанції ані ГУ ДФС у Полтавській області, ані ДФС України не надано.

Відтак, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом не доведено наявності підстав для зупинення реєстрації вказаних вище податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації податкових накладних від 25.04.2018 року № 11, від 02.05.2018 року № 1, від 03.05.2018 року № 3, від 11.05.2018 року № 4, від 14.05.2018 року № 5 у ЄРПН.

З урахуванням наведеного, колегія суддів визначилась про передчасність та необґрунтованість спірних рішень, у зв'язку з чим їх належить визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ ЛЕО-КВАНТ задовольнити.

При цьому, колегія суддів погоджуючись із висновком суду першої інстанції зазначає, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, складені ТОВ ЛЕО-КВАНТ .

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, колегія суддів звертає увагу на те, що зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, за приписами частини першої статті 382 КАС України, є правом, а не обов'язком суду. Однак, у суду наразі відсутні підстави для обґрунтованого сумніву у тому, що відповідач, після набрання даним рішенням законної сили, буде ухилятись від його виконання. А відтак, підстави для встановлення судового контролю відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання позивача належить відмовити.

Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За приписами ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року по справі № 1640/2496/18, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк А.П. Бенедик Постанова у повному обсязі складена і підписана 07 березня 2019 року.