Рішення

від 28.02.2019 по справі 363/3855/17

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.02.2019 Справа № 363/3855/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді: Баличевої М.Б., секретаря Кашоїді Н.Ю., представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа: Лебедівська сільська рада Вишгородського району Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017 року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа: Лебедівська сільська рада Вишгородського району Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, в якому просила усунути перешкоди у здійсненні права користування, розпорядження та володіння будинком № 11 по вул. Шолуденка, в с. Лебедівка, Вишгородського району, Київської області, шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 без надання іншого житла, а також зняття з реєстраційного обліку у зазначеному будинку ОСОБА_2, а також стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.09.2017 року позивач придбала житловий будинок № 11 по вул. Шолуденка, в с. Лебедівка, Вишгородського району, Київської області з господарськими будівлями і спорудами. Разом із зазначеним будинком, позивачем також було придбано земельні ділянки, на яких розташований житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами з кадастровими номерами 3221884001:32:004:6001 та 3221884001:32:004:6002, площею 0,095 га та 0,155 га. На теперішній час в зазначеному житловому будинку проживає ОСОБА_2, яка за згодою колишнього власника посилилася та значиться зареєстрованою в будинку з 30.05.2012 року, а також її чоловік ОСОБА_5, який є зареєстрований за іншим місцем проживання. Будучи одноосібним власником будинку, позивач, будь - яких доручень, у тому числі нотаріально посвідчених довіреностей на розпорядження нерухомим майном, його відчуження, тощо, відповідачам не надавала, а сама позбавлена можливості вселятися до помешкання та володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, використовувати його для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб, оскільки відповідачі чинять перешкоди, вважаючи, що будинок має належати їм. На підставі викладеного, змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 14.08.2018 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про об'єднання позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа: Лебедівська сільська рада Вишгородського району Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку в одне провадження до спільного розгляду з зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання, визнання договорів дарування недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на частину будинку та частину земельних ділянок відмовлено. Ухвала суду набрала законної сили 14.08.2018 року.

Ухвалою суду від 10.09.2018 року повернуто заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову шляхом накладання арешту на будинок та земельні ділянки по цивільній справі № 363/3855/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа: Лебедівська сільська рада Вишгородського району Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку разом із доданими до неї документами. Ухвала суду набрала законної сили 10.09.2018 року.

Ухвалою суду від 23.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про залучення їх як третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа: Лебедівська сільська рада Вишгородського району Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку. Позовну заяву ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів дарування, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на частину будинку та частину земельної ділянки - повернуто. Ухвала суду набрала законної сили 23.10.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 позовні вимоги повністю підтримав з викладених у позові підстав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмовий відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, в якій у вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 14.09.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 та зареєстрованого в реєстрі за № 973 - позивач є власницею житлового будинку № 11 по вул. Шолуденка, в с. Лебедівка, Вишгородського району, Київської області з господарськими будівлями і спорудами.

На підставі договору дарування від 14.09.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 та зареєстрованого в реєстрі за № 975 та № 974 ОСОБА_4 також є власницею земельних ділянок, на яких розташований вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами з кадастровими номерами 3221884001:32:004:6001 та 3221884001:32:004:6002, площею 0,095 га та 0,155 га., що також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно довідки Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 199 видно, що в зазначеному житловому будинку зареєстрована та проживає відповідач ОСОБА_2, а також в цьому житловому будинку проживає її чоловік ОСОБА_5, який за цією адресою не зареєстрований.

Також, з довідки Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 23.10.2018 року № 466 вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно не проживає з 16.09.2018 року, але зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

З довідки Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 23.10.2018 року № 467 вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, дійсно не проживає з 16.09.2018 року за адресою: будинок № 11 по вул. Шолуденка, в с. Лебедівка, Вишгородського району, Київської області.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Зазначені норми визначають право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як встановлено судом, у вищезазначеному житловому будинку № 11 по вул. Шолуденка, в с. Лебедівка, Вишгородського району, Київської області зареєстрована відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак не проживає з 16.09.2018 року.

У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_10 не може в повній мірі реалізувати своє право на вільне володіння, користування та розпорядження вказаним будинком, суд вважає, що вимоги в частині зняття з реєстраційного обліку у зазначеному будинку відповідача ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Позовні вимоги ОСОБА_4 в частині виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 без надання іншого житла, не знайшли свого об'єктивного підтвердження, оскільки відповідачі з 16.09.2018 року за адресою: будинок № 11 по вул. Шолуденка, в с. Лебедівка, Вишгородського району, Київської області не проживають та вказане підтверджується наданою до суду довідкою Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 23.10.2018 року № 467, а тому суд приходить до висновку про відмову у їх задоволенні.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 316, 317, 321, 383, 391 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою позивача ОСОБА_10 шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку у будинку №11 по вул. Шолуденка с. Лебедівка Вищгородського району Київської області.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 березня 2019 року

Головуючий М.Б. Баличева