Справа № 373/228/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2019 року Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Керекези Я.І.
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Переяслав - Хмельницькому справу № 373/228/19 за позовом ОСОБА_2 до Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом і просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після померлого 11 травня 2013 року ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,966 га, що розташована на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 292037 від 15 травня 2003 року.
Посилається на те, що 11 травня 2013 року помер його батько ОСОБА_3 Після його смерті відкрилася спадщина на вищезазначену земельну ділянку. Позивач є спадкоємцем за заповітом, посвідченим 19 квітня 2013 року секретарем Виконавчого комітету Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (реєстровий номер 10). Інші спадкоємці, в тому числі ті, що мають право на обов'язкову частку у спадщині, відсутні. Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку в зв'язку з тим, що ним не було надано витягу з Державного земельного кадастру. Зареєструвати дану земельну ділянку в даний час неможливо у зв'язку із смертю її власника.
Факт належності померлому ОСОБА_3 вищезазначеної земельної ділянки підтверджує копією Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 292037 від 15 травня 2003 року; листом Відділу у Переяслав-Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 14 липня 2017 року; довідкою Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі київської області № 06-10/3181 від 08 вересня 2014 року про вартість земельної частки (паю). Своє право на спадщину підтверджує копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3; копією заповіту, посвідченого 19 квітня 2013 року секретарем Виконавчого комітету Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (реєстровий номер 10); копією свого паспорта; матеріалами спадкової справи відносно померлого ОСОБА_3
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.
Представник відповідача, Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, в підготовче судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає, наслідки визнання позову йому зрозумілі.
Розгляд справи здійснюється відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України.
Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються нормами глав 84, 85, 87 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.
Відповідно до вимог п. 2 Постанови ПВС України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» , особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.
В силу вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
В силу ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу вимог ч.ч.1, 4 ст. 374 ЦК України суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Права та обов'язки суб'єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом. Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України та п.10 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 вищезазначеної статті ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Оскільки представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 328, 374, 1216, 1218, 1225, 1235 ЦК України, ст. 125 ЗК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 200, 206, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд , -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 до Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлого 11 травня 2013 року ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,966 га, що розташована на території Гланишівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 292037 від 15 травня 2003 року.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач - ОСОБА_2; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1;
відповідач - Гланишівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області; адреса місцезнаходження: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Гланишів, вул.Жовтнева, 64-а; код ЄДРПОУ 05277640.
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Суддя Я. І. Керекеза
Суд | Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2019 |
Оприлюднено | 08.03.2019 |
Номер документу | 80318616 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні