Рішення

від 27.02.2019 по справі 323/3127/18

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/3127/18

Провадження № 2/323/88/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2019 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючої судді Гуцал О.П., при секретарі Тахтаул А.Л., за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивач із позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову зазначено, що 17.05.2016 року померла її мати ОСОБА_4. Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді на 1/2 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Жовта Круча, вул. 40 років Перемоги, 109, та на земельну ділянку площею 6,7700 га, кадастровий номер 2323986200:02:001:0001, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є позивач та відповідач як діти спадкодавця. Позивач та відповідач на момент смерті матері були зареєстрованими за місцем проживання матері, однак фактично там не проживали. Позивач у встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини звернулася із відповідною заявою до нотаріуса. Відповідач із заявою про прийняття спадщини не звертався. Позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину спадкового майна, а на іншу частину спадщини нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, посилаючись на те, що інший спадкоємець був зареєстрованим за місцем проживання спадкодавця і вважається таким, що прийняв спадщину. У зв'язку із тим, що відповідач фактично спадщину після смерті матері не прийняв та із заявою про прийняття спадщини не звертався, позивач просить встановити факт, що спадкоємець за законом ОСОБА_3 не проживав постійно разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на день відкриття спадщини 17.05.2016 року в житловому будинку за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Жовта Круча, вул. 40 років Перемоги, 109, та визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Жовта Круча, вул. 40 років Перемоги, 109, та на 1/2 частину земельної ділянки площею 6,7700 га, кадастровий номер 2323986200:02:001:0001, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

Ухвалою суду від 07.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано копію спадкової справи.

Ухвалою суду від 08.01.2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Позивач пояснила, що в 2010 році відповідач поїхав до РФ на роботу і з того часу постійно на території України не проживав. Кілька разів приїздив, а з 2014 року взагалі не приїздив. Зв'язок із ним втрачений, де саме він проживає позивач не знає.

Відповідач до судового засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місяцем проживання та розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті Судової влади). Відзив на позов не надано.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач із позивач та відповідач є дітьми ОСОБА_4.

Як видно із витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.05.2017 року (а.с.81) та державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП №029958, виданого 10.12.1999 року Новотроїцькою сільською радою Оріхівського району Запорізької області (а.с.87), ОСОБА_4 належало право власності земельна ділянка площею 6,7700 га, кадастровий номер 2323986200:02:001:0001, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

Крім цього, ОСОБА_4 належало на праві приватної власності 1/2 частина житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Жовта Круча, вул. 40 років Перемоги, 109, що підтверджується довідкою КП Імпульс (а.с.85), свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 25.12.1997 року, виданим Оріхівською районною державною адміністрацією (а.с.88).

17.05.2016 року ОСОБА_4 померла (а.с.60).

Після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Жовта Круча, вул. 40 років Перемоги, 109, та на земельну ділянку площею 6,7700 га, кадастровий номер 2323986200:02:001:0001, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є позивач та відповідач як діти спадкодавця.

Згідно даних спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_4, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулася позивач. Відповідачу нотаріусом було направлено повідомлення про відкриття спадщини за місцем зареєстрованого місця проживання. Заява про прийняття спадщини від відповідача не надходила. Позивачу нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину спадкового майна. На іншу 1/2 частину спадщини позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки на момент смерті спадкодавця з нею за однією адресою був зареєстрований відповідач.

Як вбачається із довідки № 362/01-19 від 17.10.2017 року, виданої Комишуваською селищною радою, ОСОБА_4 на момент смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. На день смерті ОСОБА_4 разом із нею за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_3 (відповідач), однак фактично вказані особи не проживали за вказаною адресою (а.с.37).

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що є чоловіком позивача. Із позивачем познайомилися в 2010 році. З 2014 року відповідача взагалі не бачив, так як він поїхав до РФ. Померла ОСОБА_4 проживала одна. Останній раз відповідач зв'язувався із сестрою в 2016 році. На похорони матері не приїжджав.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що є подругою позивачки і знає відповідача. Часто приїздила в гості до позивача в село Жовта Круча. Востаннє відповідача бачила в 2013-2014 роках, коли приїздила в гості. Після цього вона лише спілкувалася із позивачем в телефонному режимі. Позивач розповідала, що її брат поїхав до РФ і від нього немає звісток.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що знає позивача і відповідача, так як їх батьки дружили. Відповідача останній раз бачив в 2013-2014 роках в селі Жовта Круча, він йому розповідав, що проживає в м. Запоріжжі. Підтвердив факт, що відповідач давно не проживає в селі Жовта Круча. Зі слів свої матері знає, що відповідача не було на похоронах матері.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що знає відповідача, так як до 2001 року проживала в селі Жовта Круча. Однак після 2001 року вона постійно навідується в це село. Знає, що відповідач поїхав до РФ в 2010 році. Більше вона його не бачила.

Частиною першою ст. 1268 ЦК України, передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Згідно із ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Виходячи із змісту наведених норм, поняття постійне місце проживання , яким є житло, та поняття постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини , яким є юридичний факт, є різними за правовим змістом, а тому при вирішенні питання прийняття спадщини згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України дослідженню та встановленню підлягає саме обставина (юридичний факт) постійного фактичного проживання спадкодавця та спадкоємця разом в певному місці проживання на час відкриття спадщини, з яким наведена норма права пов'язує появу спадкових правовідносин.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Положеннями ст. 2 зазначеного Закону визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Виходячи із вищевикладеного, вирішуючи питання про достатність доказів, суд приходить до висновку про те, що лише реєстрація місця проживання спадкоємця ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини не може свідчити про прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Аналогічні висновки містяться, зокрема,в ухвалі Верховного Суду України від 03.11.2010 року в справі №6-7165св09, ухвалі Верховного Суду України від 11.03.2009 року у справі №6-27745св08.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 була зареєстрована та фактично по день смерті 17.05.2016 року постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач та відповідач на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 постійно разом із спадкодавцем не проживали.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ч. 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При цьому, згідно із ч. 2 ст. 1270 ЦК України, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту не прийняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

За правилами ч. 1 ст. 1272 ЦК України, - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як встановлено судом, позивач прийняла спадщину після смерті матері шляхом подання заяви про прийняття спадщини приватному нотаріусу, а відповідачі із заявою про прийняття спадщини після померлої матері до нотаріуса не звертався.

Таким чином, відповідач відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України є таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4

Єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті матері, є позивач ОСОБА_1, якій нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на частину спадщини у зв'язку із фактичною реєстрацією місця проживання відповідача за місцем проживання спадкодавця.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-283, 354, 430 ЦПК України, ст.ст.1226, 1258, 1261, 1266, 1267, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт, що спадкоємець за законом ОСОБА_3 не проживав постійно разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на день відкриття спадщини 17.05.2016 року в житловому будинку за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Жовта Круча, вул. 40 років Перемоги, 109.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 17.05.2016 року, право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Жовта Круча, вул. 40 років Перемоги, 109, та на 1/2 частину земельної ділянки площею 6,7700 га, кадастровий номер 2323986200:02:001:0001, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

Заочне рішення може бути переглянуте Оріхівським районним судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 07.03.2019 року.

Суддя: О.П. Гуцал