Рішення

від 28.02.2019 по справі 478/1971/18

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1971/18 Провадження № 2/478/71/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 року. смт Казанка Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Іщенко Х.В.,

при секретарі Луговській А.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_3, який є її батьком і помер 14 квітня 2017 року за життя почав оформлювати спадщину у вигляді земельної ділянки площею 10,63 га, яка знаходиться в межах території Дмитро-Білівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер 4823681700:05:000:0042. Вказана земельна ділянка належала її діду - ОСОБА_4, який доводився батьком ОСОБА_3. Вказане підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 09.08.2004 року на ім'я ОСОБА_4 09 грудня 2014 року помер мій дідусь ОСОБА_4. Це підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 За життя ОСОБА_4 склав заповіт від 20.10.2005 року, згідно з яким земельну ділянку площею 10,63 га він заповів моєму батькові ОСОБА_3, що підтверджується заповітом від 25.10.2005 року, посвідченим секретарем виконавчого комітету Дмитро-Білівської сільської ради . Її батько ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса з приводу оформлення вказаної спадщини, проте внаслідок пропуску встановленого законом строку, йому було надано письмову відмову нотаріуса . Її батько за життя звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області із позовною заявою про продовження строку для прийняття спадщини. Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області у цивільній справі № 478/818/17 від 20.06.2017 року ОСОБА_3 було продовжено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4. Проте ОСОБА_3 не встиг пред'явити вказане рішення суду нотаріусу та переоформити спадщину на себе, оскільки помер. Після його смерті вона, як спадкоємиця першої черги за законом звернулася до державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_3. Проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва після смерті батька. Причиною відмови було те, зо що її батько ОСОБА_3 не прийняв спадщину за заповітом після смерті свого батька та мого діда ОСОБА_4. Копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 20.06.2017 року . Вона також звернулася за роз'ясненнями до нотаріусу, в якого відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_4 - власника земельної ділянки. У відповідь на її звернення їй було надано роз'яснення від 02.05.2018 року , згідно з яким у приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_4, померлого 09.12.2014 року. Проте спадщину не було видано, оскільки спадкоємець ОСОБА_6 пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини. Мій батько ОСОБА_3 був літньою людиною. І хоча рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області у цивільній справі № 478/818/17 від року йому було продовжено строк для прийняття спадщини, за життя він не встиг оформити спадкове майно після смерті ОСОБА_4 Беручи до уваги неможливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину, вона змушена звернутися до суду.

Сторони у судове засідання не з'явилися.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності і задоволення її позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Миколаївської області подали до суду заяву, в якій позов позивача визнають та просять розглянути справу за їх відсутності .

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України , неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов позивача підлягає до задоволення.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_4, дідусю позивача, який помер 09 грудня 2014 року і доводився батьком ОСОБА_3, належала земельна ділянка, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серія МК № 026473, площею 10,63 га, яка знаходиться в межах території Дмитро-Білівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер 4823681700:05:000:0042. Вказане підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 09.08.2004 року.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт від 20.10.2005 року, згідно з яким земельну ділянку площею 10,63 га він заповів батькові позивача ОСОБА_3, що підтверджується заповітом від 25.10.2005 року, посвідченим секретарем виконавчого комітету Дмитро-Білівської сільської ради .

Батько позивача ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса з приводу оформлення вказаної спадщини, проте внаслідок пропуску встановленого законом строку, йому було надано письмову відмову нотаріуса . Ї

Також батько позивача ОСОБА_3 за життя звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області із позовною заявою про продовження строку для прийняття спадщини.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області у цивільній справі № 478/818/17 від 20.06.2017 року ОСОБА_3 було продовжено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4.

Проте ОСОБА_3 не встиг пред'явити вказане рішення суду нотаріусу та переоформити спадщину на себе, оскільки помер.

Після його смерті позивач, як спадкоємиця першої черги за законом звернулася до державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_3. Проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва після смерті батька. Причиною відмови було те, що батько позивача ОСОБА_3 не прийняв спадщину за заповітом після смерті свого батька та діда позивача ОСОБА_4. Копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 20.06.2017 року .

Позивач також звернулася за роз'ясненнями до нотаріусу, в якого відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_4 - власника земельної ділянки. У відповідь на її звернення їй було надано роз'яснення від 02.05.2018 року , згідно з яким у приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_4, померлого 09.12.2014 року. Проте спадщину не було видано, оскільки спадкоємець ОСОБА_6 пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Згідно рішення Казанківського районного суду Миколаївської області у цивільній справі № 478/818/17 від року померлому батьку позивача продовжено строк для прийняття спадщини, однак за життя він не встиг оформити спадкове майно після смерті ОСОБА_4

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ( ст. 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини(ст. 1223 ЦК України ).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1ст. 1261 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частини 1, 3 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Як слідує зі змісту п. п. 5, 10, 23 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року « Про судову практику у справах про спадкування « право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. За відсутності умов для одержання свідоцтва про право на спадщину, або у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину спадкоємець має право пред'явити вимоги про визнання права на спадщину у судовому порядку за правилами позовного провадження.

Згідно із ст. 67 Закону України « Про нотаріат «свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. N 24-753/0/4/-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Відповідно до п.4.15. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, передумовою для застосування положень ст. 392ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Зі системного аналізу вищевикладеного слідує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Оскільки, в ході судового розгляду достовірно встановлено неможливість позивача реалізувати свої спадкові права на вищевказану земельну ділянку, то суд приходить до висновку про необхідність судового захисту прав позивача та вважає за необхідне позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування задовольнити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку площею 10,63 га, яка знаходиться в межах території Дмитро-Білівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер 4823681700:05:000:0042 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого 14.04.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено 05.03.2019 року.

Суддя Х.В. Іщенко