Ухвала

від 04.02.2019 по справі 760/1549/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2-з/760/20/19

Справа 760/1549/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Ковальській К.О.,

розглянувши заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі 1 540 978,40 грн., яка станом на 15.01.2018 еквівалентна 54 500 дол. США, проценти за користування коштами за період з 02.02.2017 по 15.01.2018 у розмірі 5 699,51 грн., пеню за прострочення повернення коштів за період з 02.02.2017 по 15.01.2018 у розмірі 47 495, 91 грн., а всього 1 594 173,83 грн., а також моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Ухвалою судді від 19.02.2018 у справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 13.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У січні 2019 року на адресу суду надійшла заява представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики шляхом накладення арешту на нерухоме майно: однокімнатну кватиру, загальною площею 60.10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна: 31222961, що належить на праві власності ОСОБА_3; заборони суб'єктам реєстраційної діяльності прав на нерухоме майно (у тому числі нотаріусам) здійснювати реєстраційні дії щодо однокімнатної кватири, загальною площею 60.10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна: 31222961, що належить на праві власності ОСОБА_3; заборони будь-яким особам набувати права, вчиняти правочини (укладати договори) та здійснювати буд-які дії що призведуть до погіршення технічного стану, змінять існуючий однокімнатної кватири, загальною площею 60.10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна: 31222961, що належить на праві власності ОСОБА_3; накладення арешту на грошові кошти, що розміщені на рахунках у банках, інших фінансових установах та накладання арешту на рухоме майно; накладання арешту на все майно, що перебуває у квартирах за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна: 31222961, та за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 36625731, що належать ОСОБА_3.

Заява обґрунтована тим, що підставою забезпечення позову є тривале неповернення відповідачем суми позики, а також обґрунтоване припущеннясторони позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Посилався на те, що позивачу відомо, що згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у приватній власності відповідача перебувають два об'єкти нерухомого майна, а саме: однокімнатна квартира, загальною площею 60.10 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна: 31222961, загальною вартістю нерухомого майна 641 687,00 грн. вказаною у реєстрі нерухомого майна, та трьохкімнатна квартира, загальною площею 99,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1705199280000. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 36625731 з розділу ВІДОМОСТІ З РЕЄСТРУ ПРАВ ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО.

Станом на дату подання заяви про забезпечення позову, вказана трьохкімнатна квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1705199280000 знаходиться: в іпотеці ТОВ Фінансова компанія Інтайм (код ЄДРПОУ: 39692262), номер запису про іпотеку: 29132673: під обтяженням ПАТ Сведбанк (код ЄДРПОУ: 19356840), у вигляді заборони на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 29132165; під обтяженням ПАТ Сведбанк (код ЄДРПОУ: 19356840), у вигляді заборони на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 29132106.

При таких обставинах, сторона позивача вважає за необхідність вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно відповідача аби захист права та позивача був ефективний, з можливістю поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також вказав, що у позивача відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

На підставі вищенаведеного, просить задовольнити заяву.

Крім того, представником заявника було надано суду заяву про доручення документів до матеріалів справи, в якій він вказав, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №153402972 від 22.01.2019 станом 2010 рік, загальна вартість однокімнатної квартири, загальною площею 60.10 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, становила 641 687,00 грн., також надав додаткові документи щодо вартості вказаної квартири станом на день розгляду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розглянувши обґрунтування заяви про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб , забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову.

Суд акцентує увагу заявника на те, що саме на суд покладено обов`язок перевірки обґрунтованості накладення арешту на те чи інше майно задля недопущення порушення прав інших осіб і свавілля в цьому питанні.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Суд приходить до висновку, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована, оскільки повідомлені заявником обставини дають підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову і якщо такий буде задоволено, то виконання рішення суду може бути утрудненим або неможливим.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до відповідача вимоги про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 1 540 978,40 грн., яка станом на 15.01.2018 еквівалентна 54 500 дол. США, процентів за користування коштами за період з 02.02.2017 по 15.01.2018 у розмірі 5 699,51 грн., пені за прострочення повернення коштів за період з 02.02.2017 по 15.01.2018 у розмірі 47 495, 91 грн., а всього 1 594 173,83 грн., а також моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

З аналізу вартості нерухомого майна, здійсненого стороною позивача через мережу Інтернет, судом встановлено, що середня вартість однокімнатної квартири загальною площею 60 кв.м. в Солом'янському районі м. Києва на вулицях приближених до м. Шулявка, становить в середньому 2 005 422,20 грн.

Вивчивши письмові докази, суд, виходячи з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу, а саме: однокімнатну кватиру, загальною площею 60.10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вказаний захід забезпечення позову є достатнім, розумним, співмірним та адекватним, і не порушить збалансованості інтересів сторін, створить належні умови для виконання в подальшому рішення суду.

Таке рішення не позбавляє права відповідача надавати до суду докази про вартість належного йому арештованого майна та заявляти про скасування вжитих заходів забезпечення позову щодо майна, вартість якого перевищує розмір заявленого позову.

У частині забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам реєстраційної діяльності прав на нерухоме майно (у тому числі нотаріусам) здійснювати реєстраційні дії щодо вказаної квартири та заборони будь-яким особам набувати права, вчиняти правочини (укладати договори) та здійснювати буд-які дії що призведуть до погіршення технічного стану, змінять існуючий однокімнатної квартири, загальною площею 60.10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, , що належить на праві власності ОСОБА_3 заява не підлягає задоволенню, оскільки накладення арешту на квартиру само по собі включає заборону вчинення таких дій.

Що стосується вимог заявника стосовно накладення арешту на грошові кошти, що розміщені на рахунках у банках, інших фінансових установах та накладення арешту на рухоме майно; накладання арешту на все майно, що перебуває у квартирах за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна: 31222961, та за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 36625731, що належать ОСОБА_3, суд констатує відсутність необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням того, що за своїм змістом забезпечення позову, як заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів сторін.Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення даних вимог заявника у зв'язку з їх необґрунтованістю. Суд вважає, що зазначені заявником види забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Аналізуючи матеріали цивільної справи, суд вважає, що правові підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Накласти арешт на однокімнатну кватиру, загальною площею 60.10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

В іншій частині - відмовити.

Дані позивача: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП : НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_5.

Дані відповідача: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_7

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя: