Ухвала

від 01.03.2019 по справі 757/10723/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10723/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження - Старшого слідчого в особливо важливих справах управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

В провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018000000000658 від «30» жовтня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч. 4,189 ч. 4 КК України.

14.02.2019 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 189 ч.4 КК України.

Санкція ч. 4 ст. 189 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5622680600:03:001:0049, площею 0,0793 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Слідчий вказав, що з метою повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування кримінального провадження, виникла обґрунтована необхідність в накладенні арешту на вказане майно підозрюваного, з метою забезпечення у майбутньому конфіскації майна за вироком суду згідно санкції ч. 5 ст. 191 КК України.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За вимогами п. 3 ч. 2 та ч. 5ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, конфіскації майна як виду покарання, який накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновків, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на майно підозрюваного, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 5622680600:03:001:0049, площею 0,0793 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є підозрюваний ОСОБА_4 , та заборонити ОСОБА_4 відчужувати вказане майно.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107,117,131,132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5622680600:03:001:0049, площею 0,0793 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є підозрюваний ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1