Постанова

від 28.02.2019 по справі 352/1396/16-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 352/1396/16-ц

Провадження № 22-ц/4808/324/19

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів: Матківського Р.Й., Максюти І.О.,

секретаря Бойчука Л.М.

за участю апелянта ОСОБА_3,адвоката ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю Івано-Франківський хлібокомбінат , ОСОБА_6 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тисменицького районного суду від 15 лютого 2017 року в складі судді Хоминець М.М., ухвалене у м. Івано-Франківськ, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТзДВ Івано-Франківський хлібокомбінат , ОСОБА_6 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 29 вересня 2014 року о 10 год. 00 хв. по вул. С.Петлюри, 17 у місті Івано-Франківську ОСОБА_6, який перебував у трудових відносинах з ТзДВ Івано-Франківський хлібокомбінат , керуючи транспортним засобом марки ГАЗ 33021, д.н.з. НОМЕР_1, під час зміни напряму руху не переконався в безпеці та допустив зіткнення з транспортним засобом марки Peugeot д.н.з. НОМЕР_2, під його керуванням, внаслідок чого останній транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 10 листопада 2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

За власні кошти ним було проведено відновлювальний ремонт автомобіля на загальну суму 20 520,00 грн, з яких 10 670,00 грн згідно товарного чека від 24 жовтня 2014 року та 9 850,00 грн згідно товарного чека від 11 листопада 2014 року.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2016 року його позов було задоволено частково та стягнуто з ТзДВ Івано-Франківський хлібокомбінат на його користь 20 520,00 грн. матеріальної шкоди. Вказане рішення було виконане ТзДВ Івано-Франківський хлібокомбінат 17 жовтня 2016 року, однак з часу звернення до суду в 2014 році по 2016 рік відбувся значний ріст інфляції.

Посилаючись на те, що інфляційні збитки повинні обраховуватись з моменту виникнення грошового зобов'язання, яке виникло 24 жовтня 2014 року на суму 10 670,00 грн та 11 листопада 2014 року на суму 9 850,00 грн по день виконання судового рішення - 17 жовтня 2016 року та у випадку порушення грошового зобов'язання, він має право на стягнення 3% річних, просив стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ТзДВ Івано-Франківський хлібокомбінат на його користь за період з 24 жовтня 2014 року по 17 жовтня 2016 року інфляційні збитки на суму 6 886,57 грн, за період з 11 листопада 2014 року по 17 жовтня 2016 року інфляційні збитки на суму 6 055,14 грн, а також 3% річних за період з 24 жовтня 2014 року по 17 жовтня 2016 року в розмірі 635,82 грн та за період з 11 листопада 2014 року по 17 жовтня 2016 року в розмірі 572,38 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі статті 625 ЦК України.

Рішенням Тисменицького районного суду від 15 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_3 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що у відповідачів перед ним виникло грошове зобов'язання - повернути грошові кошти, які були витрачені ним на проведення ремонтних робіт пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля.

Вказує, що грошові кошти, які він витратив для проведення ремонтних робіт пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу були йому відшкодовані тільки через два роки після здійснення ним витрат на проведення ремонтних робіт, однак сплачені відповідачем кошти не забезпечили йому відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Вважає, що між сторонами виникли не деліктні правовідносини (тобто відносини, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок ДТП), а грошове зобов'язання, оскільки відповідачі зобов'язувались повернути грошові кошти, які бути витрачені останнім на проведення ремонту.

Крім того, до відносин, що виникли між сторонами, слід застосувати норми законодавства, що регулюють відшкодування матеріальних збитків, а не шкоди.

Зазначає, що для проведення ремонту йому довелося позичити грошові кошти у іноземній валюті - доларах США, однак в Україні, у період з 2014 по 2016 роки, різко знецінилася національна валюта, а тому його права є порушеними, оскільки йому не було відшкодовано завдані збитки у повному обсязі.

У зв'язку з вищенаведеним, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник ТзДВ Івано-Франківський хлібокомбінат подав відзив на апеляційну скаргу та вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки на підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов'язання у зв'язку із стягненням матеріальної шкоди. Крім того, доводи апеляційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржуване рішення є обґрунтованим, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_3 подав відповідь на відзив де зазначив, що саме по собі існування делікту між сторонами, уже є підставою для виникнення грошових правовідносин, існування яких лише підтверджується рішенням суду, але моментом його виникнення та відповідно виникнення обов'язку сплатити кошти є саме момент делікту - момент ДТП, тобто момент з якого у нього виникло право вимоги про відшкодування шкоди. Просить апеляційну скаргу задоволити.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали з вищенаведених підстав.

Представник ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат - ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_6 апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли деліктні правовідносини, а положення статті 625 ЦК України до даних правовідносин не застосовуються.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 29 вересня 2014 року о 10 год. 00 хв. по вул. С.Петлюри, 17 у місті Івано-Франківську ОСОБА_6, який перебував у трудових відносинах з ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат , керуючи транспортним засобом марки ГАЗ 33021, д.н.з. НОМЕР_1, під час зміни напряму руху не переконався в безпеці та допустив зіткнення з транспортним засобом марки Peugeot д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого останній транспортний засіб отримав механічні ушкодження.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 10 листопада 2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності y вигляді штрафу (а.с. 9).

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2016 року рішення Тисменицького районного суду від 25 лютого 2016 року в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ТОВ Івано-Франківський хлібокомбінат на користь ОСОБА_3 20 520,00 грн матеріальної шкоди та 243,60 грн витрат по оплаті судового збору (а.с. 10-12).

17 жовтня 2016 року на виконання вищевказаного рішення ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат перерахувало на рахунок ОСОБА_3 20 763,60 грн (а.с. 38).

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, у частині п'ятій статті 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникнути з рішення суду.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов'язання книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Такий висновок викладено в правовому висновку ОСОБА_7 Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року № 14-16цс18.

Враховуючи, що рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2016 року стягнуто з ТОВ Івано-Франківський хлібокомбінат на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 20 520,00 грн, з цього моменту між сторонами виникло грошове зобов'язання, яке ТОВ Івано-Франківський хлібокомбінат виконало 17 жовтня 2016 року.

Таким чином, за період з 07 вересня 2016 року по 17 жовтня 2016 року ОСОБА_3 має право на стягнення з ТОВ Івано-Франківський хлібокомбінат на підставі статті 625 ЦК України інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Три проценти річних слід розраховувати за формулою: сума боргу множена на три проценти річних, ділена на кількість днів у році, множена на кількість днів прострочення.

У зв'язку з наведеним слід стягнути з ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат на користь ОСОБА_3 за період з 07 вересня 2016 року по 17 жовтня 2016 року три відсотки річних в розмірі 67,46 грн (20520,00 грн * 3 / 100 /365 днів у році * 40 днів прострочення).

Встановлено, що індекс споживчих цін становив: вересень 2016 року - 101,8%: жовтень 2016 року - 102,8%. Сумарний індекс інфляції - 104,65%.

Як вбачається з аналізу практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві, здійсненого Верховним Судом України, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

Індекс інфляції розраховується шляхом множенням суми боргу на індекс інфляції за обчислюваний період та відніманням суми боргу.

У зв'язку з наведеним слід стягнути з ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат на користь ОСОБА_3 за період з 07 вересня 2016 року по 17 жовтня 2016 року інфляційні втрати в розмірі 954,18 грн (20520,00 грн * 104,65 / 100 - 20520,00 грн).

В частині вимог позивача до ОСОБА_6 слід відмовити з огляду на те, що зобов'язання щодо сплати відшкодування, в спірному випадку, виникло із рішення суду, за яким зобов'язаною особою було - ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат . Інших підстав стягнення коштів сторона позивача не вказувала.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з ТДВ Івано-Франківський хлібокомбінат на користь ОСОБА_3 за період з 07 вересня 2016 року по 17 жовтня 2016 року інфляційні втрати в розмірі 954,18 грн та три відсотки річних в розмірі 67,46 грн, а разом 1 021,64 грн. В задоволенні решти вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Тисменицького районного суду від 15 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю Івано-Франківський хлібокомбінат , ОСОБА_6 про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних задоволити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Івано-Франківський хлібокомбінат (вул. С.Петлюри, 17 м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 05495259) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) за період з 07 вересня 2016 року по 17 жовтня 2016 року інфляційні втрати в розмірі 954,18 грн (дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 18 копійок) та три відсотки річних в розмірі 67,46 грн (шістдесят сім гривень 46 копійок), а разом 1 021,64 грн (одна тисяча двадцять одна гривня 64 копійок).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 07 березня 2019 року.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді: Р.Й. Матківський

ОСОБА_8