Постанова

від 05.03.2019 по справі 450/2848/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/2848/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/811/1219/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1В.

Категорія: 20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Брикайло М.В.

з участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2018 року в складі судді Кукси Д.А. у справі за позовом ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_5 Державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, державного реєстратора ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, товариства з обмеженою відповідальністю Негрін , ОСОБА_8, з участю третіх осіб приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, головне територіальне управління юстиції у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення сторін у попереднє становище,-

встановила:

В листопаді 2016 року позивач ОСОБА_4, в інтересах якого діє за дорученням ОСОБА_2 звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з цивільним позовом до ОСОБА_5 Державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, державного реєстратора ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ТзОВ Негрін , ОСОБА_8, з участю третіх осіб приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, головне територіальне управління юстиції у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення сторін у попереднє становище.

В обґрунтування своїх вимог покликався на те, що 01.01.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір позики, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_4 передав у власність, а ОСОБА_3 прийняла у власність грошові кошти в сумі 537700,00 дол. США та зобов'язалася повернути таку ж суму грошових коштів до 01.06.2014року. Грошові кошти у строк повернуто не було, а тому 21.10.2014 року позивач звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. 24.10.2014 року ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області вжито заходи забезпечення позову до набрання рішення суду по справі законної сили та накладено арешт в межах суми позову, яка становить 352962,20 грн. на грошові кошти та все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, яка ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23.12.2014 року було залишено без змін.

24.10.2014 року відділом ДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно ОСОБА_3, грошові кошти, рахунки тощо, який залишається чинним на момент звернення до суду з позовом. В межах вказаного виконавчого провадження ОСОБА_3 та її уповноважені представники із заявами про скасування заходів вжитих постановами від 24.10.2014 року та від 31.1.2014 року у відділ ДВС Пустомитівського РУЮ не зверталися. Виконавчий документ станом на момент звернення до суду з позовом перебував на виконанні у відділі ДВС Пустомитівського РУЮ, постанови про звільнення майна боржника з-під арешту державним виконавцем не виносились.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.05.2015 року, яке змінено рішенням Апеляційного суду Львівської області в частині зменшення суми боргу, що підлягає стягненню, вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму основного боргу за договором позики від 01.01.2010 року в розмірі 537700 доларів США; проценти за користування позикою від 01.01.2010 року в розмірі 277836,22 доларів США; 3% річних за період з 01 червня 2014 року по 10 березня 2015 року в розмірі 18969,60 доларів США, яке залишається невиконаним.

Однак, не зважаючи на наявність ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.10.2014 року про забезпечення позову, ОСОБА_3 відчужила наявне у неї на праві приватної власності майно, а саме: земельну ділянку площею 0,14 га., кадастровий номер 4623683400:01:001:0273 та розташований на ній житловий будинок № 6 за адресою: Львівська області, Пустомитівський район, с. Конопниця, вул. Шухевича Романа, загальною площею 317,4 кв.м., яке в подальшому на підставі оскаржуваних правочинів відчужене на користь відповідачів та в подальшому проведена оскаржувана реєстрація права власності.

З врахуванням заяви про зміну позовних вимог від 09.02.2018 року, позивач просив позов задовольнити.

Оскаржуваним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_2 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 26170230 від 16.11.2015 року щодо державної реєстрації права власності за гр. ОСОБА_7 (ІПН: НОМЕР_1) на земельну ділянку з реєстраційним номером 7777777146236, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Конопниця, кадастровий номер земельної ділянки 4623683400:01:001:0273 та житловий будинок з реєстраційним номером 777791146236, що розташований за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Конопниця, вул. Шухевича Романа, буд. 6, кадастровий номер земельної ділянки 4623683400:01:001:0273.

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 26264661 від 18.11.2015 року щодо державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Негрін (Код ЄДРПОУ: 39757675) на житловий будинок з реєстраційним номером 777791146236, що розташований за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Конопниця, вул. Шухевича Романа, буд. 6, кадастровий номер земельної ділянки 4623683400:01:001:0273.

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 26263530 від 18.11.2015 року щодо державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Негрін (Код ЄДРПОУ: 39757675) на земельну ділянку з реєстраційним номером 7777777146236, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Конопниця, кадастровий номер земельної ділянки 4623683400:01:001:0273.

Визнано недійсним договір купівлі - продажу житлового будинку від 20.11.2015 року, а саме житлового будинку № 6 за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Конопниця, вул. Шухевича Романа, загальною площею 317,4 кв.м., що розташований на земельній ділянці загальною площею 0,14 га., кадастровий номер 4623683400:01:001:0273 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Негрін (код ЄДРПОУ: 39757675) та гр. ОСОБА_8 (ІПН: НОМЕР_2), який зареєстрований в реєстрі за № 1140.

Визнано недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки від 20.11.2015 року, загальною площею 0,14 га., кадастровий номер 4623683400:01:001:0273, яка розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Конопниця укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Негрін (код ЄДРПОУ: 39757675) та гр. ОСОБА_8 (ІПН: НОМЕР_2), який зареєстрований в реєстрі за № 1141.

Повернуто сторін договору купівлі - продажу житлового будинку укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Негрін (код ЄДРПОУ: 39757675) та гр. ОСОБА_8 (ІПН: НОМЕР_2) від 20.11.2015 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1140 в попереднє становище, шляхом повернення у приватну власність ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_3) житлового будинку № 6 за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Конопниця, вул. Шухевича Романа, загальною площею 317,4 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,14 га., кадастровий номер 4623683400:01:001:0273;

Повернуто сторін договору купівлі - продажу земельної ділянки укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Негрін (код ЄДРПОУ: 39757675) та гр. ОСОБА_8 (ІПН: НОМЕР_2) від 20.11.2015 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1141 в попереднє становище, шляхом повернення у приватну власність ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_3) земельної ділянки загальною площею 0,14 га., кадастровий номер 4623683400:01:001:0273, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Конопниця.

Стягнуто на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_5 Державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України частину понесених судових витрат у виді судового збору у розмірі 1151,60 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят одна гривня 60 коп.).

Стягнуто з державного реєстратора ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 частину понесених судових витрат у виді судового збору у розмірі 1151,60 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят одна гривня 60 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 частину понесених судових витрат у виді судового збору у розмірі 1151,60 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят одна гривня 60 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 частину понесених судових витрат у виді судового збору у розмірі 1151,60 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят одна гривня 60 коп.).

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Негрін на користь ОСОБА_4 частину понесених судових витрат у виді судового збору у розмірі 1151,60 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят одна гривня 60 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 частину понесених судових витрат у виді судового збору у розмірі 1151,60 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят одна гривня 60 коп.).

Рішення суду оскаржила ОСОБА_3, вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Стверджує, що оскаржувані правочини та реєстраційні дії ніяким чином не стосуються прав та інтересів позивача, оскільки він не є стороною спірних договорів.

Звертає увагу, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використання правового механізму, установленого статями 215, 216 ЦК України. Такий спосіб захисту можливий лише шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно.

Також стверджує, що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, оскільки ні йому, ні Товариству з обмеженою відповідальністю Негрін не було відомо про наявність якихось боргів ОСОБА_3 перед ОСОБА_4

Вважає, якщо у разі висновку суду про те, що ОСОБА_3 є особою, яка не мала права продавати спірне майно, тоді повинен застосовуватись спосіб захисту витребування майна з чужого незаконного володіння, але аж ні як не визнання договорів недійсними. При цьому слід враховувати, що позивач не був власником спірного майна, а відтак у задоволенні його позову суд першої інстанції повинен був відмовити.

Станом на момент укладення оспорюваних договорів підстав, зазначених в ст. 203 ЦК України, для визнання договорів недійсними в суду першої інстанції не було.

Окрім цього, повертаючи сторони в попереднє становище за договором купівлі продажу земельної ділянки та будинку від 20.11.2015 року, суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_3 не була стороною цих правочинів, а відтак не можна застосовувати ст. 216 ЦК України щодо повернення сторін в попереднє становище.

Просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити повністю.

Згідно із ч. 1 ст. 351 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах Апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.

04 жовтня 2018 року у газеті Голос України опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача ОСОБА_5 Державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причину неявки.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_7, ТзОВ Негрін , ОСОБА_8, державний реєстратор ОСОБА_6Є викликалися в судове засідання та не з явилися, повідомлення про вручення судової повістки повернулися в суд за закінченням терміну зберігання (т. 2 а.с. 227-231).

Згідно із ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи,які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку,що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Заяву про зміну свого місця проживання учасник справи не подавали, протягом строку зберігання поштового відправлення відповідачі не з являлися за отриманням поштового відправлення, кореспонденція повернута на адресу суду.

В свою чергу, повідомлення про час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному сайті Львівського апеляційного суду у списку справ призначених до розгляду на 05 березня 2019 року.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на заперечення доводів скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні враховуючи таке.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що на спірну земельну ділянку та будинок в момент укладення оспорюваних договорів та вчинення реєстраційних дій, було накладено арешт і існувала заборона на їх відчуження, відтак на момент підписання цих договорів ОСОБА_7 та ТзОВ Негрін не мали законного права на розпорядження земельною ділянкою та будинком.

Судом встановлено, що 01.01.2010 року між ОСОБА_4 (Позикодавець) з однієї сторони та ОСОБА_3 (Позичальник) з другої сторони було укладено договір позики.

Відповідно до п. 1 Договору позики від 01.01.2010 року, позикодавець передає у власність позичальнику, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 537700,00 доларів США та зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, а саме 537700,00 доларів США до 01.06.2014 року.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.05.2015 року у справі № 450/2962/14-ц, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму основного боргу за договором позики від 01.01.2010 року в розмірі 537700,00 доларів США; проценти за користування позикою від 01.01.2010 року в розмірі 279014,74 доларів США; 3% річних в розмірі 18997,00 доларів США, в гривневому еквіваленті по курсу Національного Банку України, станом на час виконання рішення суду та понесені судові витрати по сплаті судового збору, в тому числі за подачу заяви про забезпечення позову у сумі 3889,07 грн.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 12.10.2016 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року змінено, зменшено суму боргу, що підлягає до стягнення та частину другу резолютивної частини викладено в наступній редакції: Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму основного боргу за договором позики від 01.01.2010 року в розмірі 537700 доларів США; проценти за користування позикою від 01.01.2010 року в розмірі 277836,22 доларів США, 3% річних за період з 01 червня 2014 року по 10 березня 2015 року в розмірі 18969,60 дол. США. В решті рішення суду залишено без змін.

Боргові зобов'язання ОСОБА_3 перед ОСОБА_4 станом на час вчинення оспорюваного правочину, як і станом на час ухвалення рішення, не виконала.

Судом встановлено, що 24.10.2014 року ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23.12.2014 року, у цивільній справі №450/2962/14-ц, вжито заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду по справі законної сили, шляхом накладення арешту в межах суми позову, яка становить 10 352 962,20 грн., на грошові кошти та все рухоме та нерухоме майно, що належало ОСОБА_3

У зв язку із винесенням ухвали Пустомитівським районним судом Львівської області від 24.10.2014 року відділом ДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області відкрито виконавче провадження та постановою від 24.10.2014 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, тощо ОСОБА_3 та оголошено заборону на його відчуження.

З відповіді ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області від 22.02.2016 року за № 09 - 26/19/3 встановлено, що ОСОБА_3 або ж її уповноважені представники із заявами про скасування заходів, вжитих постановами від 24.10.2014 року та від 31.10.2014 року у відділ ДВС Пустомитівського РУЮ не зверталися, а постанова про звільнення майна боржника з-під арешту державним виконавцем не виносилася.

Також, факт накладення арешту на все нерухове майно ОСОБА_3 підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 14.01.2015 року, індексний номер 32195955, а також копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.07.2015 року, індексний номер 40639648.

Разом з тим, 16.11.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_10 ОСОБА_5 державної реєстрації Міністерства юстиції України прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 26170230, згідно якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Конопниця, кадастровий номер земельної ділянки 4623683400:01:001:0273, житловий будинок, що розташований: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Конопниця, вул. Шухевича Романа, буд. 6, за ОСОБА_7

Підставою для реєстрації права власності на спірні об'єкти стала мирова угода укладена та підписана 24.04.2015 року між гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_3, яка затверджена ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.05.2015 року у справі № 6-361/15 (760/9656/15 - ц).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.07.2015 року у справі № 22- ц/796/9987/2015, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, скасовано ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 29.05.2015 року та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_11 янського районного суду м. Києва від 03.09.2015 року у справі №760/9656/15-ц у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ТУЮ у м. Києві про визнання мирової угоди в процесі виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24.03.2015 року за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21.10.2015 року у справі № 22-ц/796/13625/2015 ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 03.09.2015 року залишена без змін.

Приписами ст. 14 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спору), судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно із ч. ч. 9, 10, 12 ст. 153 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спору), ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Виходячи із змісту ст. 14 , 208 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спору), а також ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів суд першої інстанції вірно звернув увагу, що ухвала про забезпечення позову від 24.10.2014 року (яка набрала законної сили) була обов'язкова, зокрема, для сторін оспорюваного правочину та нотаріуса.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 19 та 24 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також те, що станом на 16.11.2015 року ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 29.05.2015 року у справі № 6-361/15 (760/9656/15 - ц) скасована, суд прийшов правильного висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 26170230 від 16.11.2015 року щодо реєстрації права власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку, що розташована: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Конопниця, кадастровий номер земельної ділянки 4623683400:01:001:0273 та на житловий будинок, що розташований: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Конопниця, вул. Шухевича Романа, буд. 6, є незаконним та підлягає скасуванню.

Окрім цього, 18.11.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Пустомитівського районного управління юстиції ОСОБА_6 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 26264661 про державну реєстрацію права власності за ТзОВ Негрін на житловий будинок з реєстраційним номером 777791146236, що розташований за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Конопниця, вул. Шухевича Романа, буд. 6.

Також, 18.11.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6Є прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 26263530 про державну реєстрацію права власності за ТзОВ Негрін на земельну ділянку з реєстраційним номером 777777146236, що розташований за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Конопниця, кадастровий номер 4623683400:01:001:0273.

Згідно приписів ст. 26 Закону України № 1952-IV (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Беручи до уваги вимоги ст. 19, 24, 26 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також враховуючи те, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 від 18.11.2015 року № 26264661 та № 26263530 є наслідком прийнятих рішень від 16.11.2015 року згідно яких, ОСОБА_7 набув право власності на спірні об'єкти нерухомості, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про скасування таких рішень державного реєстратора.

Окрім цього, судом встановлено, що перед реєстрацією права власності на спірне майно за ТзОВ Негрін відбулось зняття ОСОБА_3 арешту накладеного на все її майно, в тому числі і на вказаний житловий будинок та земельну ділянку, які були вжиті ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.10.2014 року у справі №450/2962/14-ц.

Згідно відповіді за № 6504/41/07/16 від 20.04.2016 року Франківським ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016140080000526 від 23.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 358 ч. 1 та 388 ч. 1 КК України. В ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено, що підставою для зняття арештів (обтяжень, заборон) із нерухомого майна належного ОСОБА_3 стала ухвала Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.10.2015 року у справі № 450/2962/14 - ц за заявою представника згідно довіреності ОСОБА_12 про скасування заходів забезпечення позову, яка згідно відповіді Пустомитівського районного суду Львівської області за № 01-03/35/2016 від 23.03.2016 року, судом не постановлялась.

Крім цього, згідно відповіді Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.02.2016 року за № 450/2962/14-ц/1598/2016, ОСОБА_12 із будь якими заявами (клопотаннями) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області в межах судової справи № 450/2962/14-ц не звертався. Пустомитівським районним судом Львівської області в складі головуючого судді Кукси Д.А. 09.10.2015 року жодної ухвали про скасування заходів забезпечення позову у справі № 450/2962/14-ц, вжитих ухвалою суду від 24.10.2014 року, не приймалось, текст вказаної ухвали в Єдиний державний реєстр судових рішень не вносився.

Судом встановлено, що 20.11.2015 року між ТзОВ Негрін (Продавець) з однієї сторони та ОСОБА_8 (Покупець) з другої сторони, укладено договір купівлі - продажу житлового будинку за № 6, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Конопниця, вул. Шухевича Романа.

Також, 20.11.2015 року між ТзОВ Негрін (Продавець) з однієї сторони та ОСОБА_8 (Покупець) з другої сторони було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки загальною площею 0,14 га., яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Конопниця, кадастровий номер 4623683400:01:001:0273.

Відповідно до п. 1.2 вказаних Договорів, право приватної власності у ТзОВ Негрін на житловий будинок за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Конопниця, вул. Шухевича Романа, буд. 6 та на земельну ділянку кадастровий номер 4623683400:01:001:0273 виникнуло на підставі рішень державного реєстратора ОСОБА_6 від 18.11.2015 року.

Згідно із п. 2.1. Договорів, Продавець стверджує, що відчужуваний житловий будинок та земельна ділянка на момент підписання цього договору нікому іншому не продані, не подаровані, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не передані не відчужені іншим способом, під забороною (арештом) та заставою (в тому числі податковою) не перебувають. Продавець стверджує, що щодо відчужуваного житлового будинку та земельної ділянки не ведуться судові спори, відчужуваний житловий будинок та земельна ділянка не мають недоліків або особливих властивостей, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна Покупця або інших осіб, на них не має прав у третіх осіб (у тому числі за договорами найму, шлюбними контрактами, іншими речовими правами), як в межах так і за межами України, завдатків за житловий будинок та земельну ділянку від інших осіб не отримано.

Судом вірно зазначено, що наведені вище в оспорюваному договорі відомості про відсутність обтяжень та судових спорів не відповідають дійсності, оскільки суперечать приписам чинного судового рішення про накладення арешту на майно в інтересах позивача ОСОБА_4, яке перебувало на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Колегія суддів звертає увагу, що забезпечення судом позову у виді накладення арешту на об'єкт нерухомого майна означає, що цей об'єкт набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті. В тому разі, коли під час дії заборони відбувається відчуження такого майна особою, обізнаною про накладення арешту на майно, відповідний правочин може визнаватися недійсним і є таким, що порушує публічний порядок. При цьому не має правового значення і не може бути перешкодою для визнання договору недійсним той факт, що ухвала суду про накладення арешту не була зареєстрована відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За змістом ст. ст. 215, 216 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відтак, виходячи із змісту ст. 18, 157 ЦПК України, а також ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів ухвала про забезпечення позову Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.10.2014 року у справі № 450/2962/14-ц (яка набрала законної сили) була обов язкова і для сторін оскаржуваних договорів купівлі - продажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Зокрема, вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року у справі № 6-605цс16, а також у постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс16.

Судом встановлено, що позивач є заінтересованою особою у справі і домагається відновлення порушеного права незаконною реєстрацією та укладеними наступними договорами, не вимагаючи повернення йому майна, яке є предметом спору, а вимагає повернення сторін до первісного стану з метою забезпечення виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.05.2015 року у справі № 450/2962/14-ц про стягнення грошових коштів з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що договір купівлі - продажу житлового будинку від 20.11.2015 року за реєстраційним номером 1140, а також договір купівлі - продажу земельної ділянки від 20.11.2015 року за реєстраційним номером 1141, укладені між ТзОВ Негрін та ОСОБА_8 підлягають визнанню недійсними із наступним поверненням спірного житлового будинку та земельної ділянки у власність ОСОБА_3

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, щорозглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги жодним чином правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, в зв'язку з чим, апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 368, 372, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів ,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 березня 2019 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

ОСОБА_13