Ухвала

від 07.03.2019 по справі 910/2224/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 07.03.2019Справа №  910/2224/19 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА"    про забезпечення позову у справі За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА"    до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-АГРО"    про стягнення 12 819 714,43 грн., Суддя Борисенко І.І. Представники сторін: без виклику.           ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 12  819  714,43 грн. за договором поставки №22/2017від 17.11.2016. Ухвалою суду від 27.02.2019 відкрито провадження у справі. 06.03.2019 через відділ діловодства суду позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ-АГРО» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вулиця Ділова, будинок 14-Б, код ЄДРПОУ 35472893) у сумі 13 012 010 (тринадцять мільйонів дванадцять тисяч десять) гривень 15 копійок, що знаходяться на будь-яких рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ-АГРО» в усіх банківських установах, зокрема, але не виключно: у Публічному акціонерному товаристві «УКРСОЦБАНК» (код банку 300023, номер рахунку 26007011017877). Заява мотивована тим, що в єдиному державному реєстрі судових рішень опублікована значна кількість рішень, якими суди встановили факт наявності великого обсягу заборгованості ТОВ «Імперія-Агро» перед його контрагентами та працівниками, а також перед державним бюджетом України. Крім того, заявник в заяві посилається на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2018 року у справі № 910/40118/18 про наявність спору між ТОВ «Імперія-Агро» та Публічним акціонерним товариством «Таскомбанк» (далі - ПАТ «Таскомбанк»), що виник з Договору застави №3699 від 27 лютого 2017 року, укладеного між ТОВ «Імперія-Агро» та ПАТ «Таскомбанк» щодо товарів в обороті ТОВ «Імперія-Агро», зокрема посівного матеріалу, засобів захисту рослин та мінеральних добрив, що знаходяться та зберігаються за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Грузьке, вул. Маловисківське шосе, 15. Оскільки ТОВ «Адама Україна» поставляла відповідачу саме товар для захисту рослин, спір по вказаному Договору застави стосується, в тому числі, продукції, яка є предметом Договору №22/2017 між позивачем та відповідачем. При цьому, позивач вказує, що  у засобах масової інформації, що спеціалізуються у сфері аграрної індустрії, було опубліковано ряд повідомлень про те, що представники ПАТ «Таскомбанк» блокують вказані вище складові приміщення ТОВ «Імперія-Агро», перешкоджаючи, таким чином роботі ТОВ «Імперія-Агро». Позивач звертає увагу суду на те, що ТОВ «Імперія-Агро» постачало продукцію сільськогосподарського призначення саме на вказані складські приміщення у місті Кропивницькому. Відповідно, заявник вказує, що існують ґрунтовні підстави стверджувати про наявність перешкод для реалізації ТОВ «Імперія-Агро» продукції, поставленої ТОВ «Адама Україна», що, у свою чергу, обмежує надходження до ТОВ «Імперія-Агро» грошових коштів від продажу товару кінцевим споживачам. Розглянувши подану заяву, суд відмовляє у її задоволенні, виходячи з наступних підстав. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками,  які можуть  настати  в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності  права  чи  законного  інтересу,  за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Судом зазначається, що в заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову. На переконання суду зі змісту заяви про вжиття заходів до забезпечення позову  реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи представника заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях. Наявність рішень про стягнення з відповідача заборгованості не може слугувати підставою для забезпечення позову.   Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Виходячи зі змісту заяви та доказів, наявних у матеріалах доданих до заяви, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів достатньо не обґрунтована. За таких обставин,  оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову. Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, - УХВАЛИВ: Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" у задоволенні заяви про забезпечення позову. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко