Рішення

від 15.01.2019 по справі 917/966/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2019 р. Справа № 917/966/18

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно виробниче підприємство Агрофірма "Злагода" с. Просяниківка, Кобеляцького району, Полтавської області,39263

до Світлогірської сільської ради Кобеляцького району вул. Ярослава Мудрого, 26, с. Світлогірське, Кобеляцького району, Полтавської області, 39262

про визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Агрофірма Злагода (код ЄДРПОУ 23276911) права власності на нежитлову будівлю ангару (майстерня по ремонту с/г техніки) загальною площею 1 559,8 кв.м, розташовану по вул.Механізаторів, 10 в с.Просяниківка Кобеляцького району Полтавської області.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що із березня 2000 року й по цей час ТОВ ТВП АФ Злагода відкрито та безперервно володіє нежитловою будівлею ангару (майстерні по ремонту с/г техніки). Це нерухоме майно, як основний засіб перебуває на балансі товариства, що підтверджується довідкою ТОВ ТВП АФ Злагода від 07.08.2018 р. №10. Будь-які інші фізичні чи юридичні особи свої майнові права на нежитлову будівлю ангару (майстерня по ремонту с/г техніки) по вул. Механізаторів, 10 в с. Просяниківка Кобеляцького району не заявляли, будь-яким іншим способом не цікавилася долею цього об'єкта нерухомого майна та не витребовували його із володіння ТОВ ТВП АФ Злагода . Це підтверджується довідкою Світлогірської сільської ради від 22.06.2018 р. №02 - 25/257. Нежитлова будівля ангару (майстерня по ремонту с/г техніки) ніколи самочинно не реконструйовувалася та не переплановувалася. У серпні 2018 року ТОВ ТВП АФ Злагода звернулося до державного реєстратора Комунального підприємства Кобеляцьке бюро технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю ангару (майстерні по ремонту с/г техніки). Однак, державний реєстратор надав позивачу лист-відмову від 09.08.2018 р. у реєстрації речового права на це нерухоме майно через відсутність на нього правовстановлюючих документів.

Вищезазначена обставина змусила позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 15.08.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 12.09.2018р. на 16-00 год.

12.09.2018р. ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 11.10.2018р. на 09-30 год.

11.10.2018р. ухвалою суду відкладено розгляд справи на 15.11.2018р. на 10-30 год.

15.11.2018р. ухвалою судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 917/966/18 до судового розгляду по суті на 15.01.2019р. о 10-00 год.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Позивач надіслав клопотання (вх. № 338 від 15.01.2019р.), яким просить суд розглянути справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням. Відповідач у клопотанні (вх. № 10587 від 13.11.2018р.) вирішення спору покладає на розсуд суду.

В судовому засіданні 15.01.2019 р. ухвалено рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Виконавчим комітетом Кобеляцької районної ради народних депутатів, розглянувши клопотання правління колективного сільськогосподарського підприємства Злагода про реєстрацію створеного КСП та його статуту, на підставі Закону України Про колективні сільськогосподарські підприємства , Положення про порядок державної реєстрації колективних сільськогосподарських підприємств , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №344 від 18.06.1992р. прийнято розпорядження від 09.06.1995р. № 318-р Про реєстрацію статуту колективного сільськогосподарського підприємства Злагода , яким, зокрема, зареєстровано створене колективне сільськогосподарське підприємство Злагода , розташоване в с. Просяниківка, Кобеляцького району та його статут (а.с.9)

Відповідно до вимог Закону України Про колективні сільськогосподарські підприємства КСП ім. Клименка було створено в 1995 році на базі колгоспу ім. Клименка Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.

Згідно карточки обліку руху основних засобів колгоспу ім. Клименка станом на січень 1989 року на балансі цього колгоспу значилася майстерня по ремонту с/г техніки, (а.с.11).

У липні 1995 року при розподілі КСП ім. Клименка ангар (майстерня по ремонту с/г техніки) 1989 року побудови був переданий із КСП ім. Клименка до КСП Злагода . Це підтверджується актом передачі будівель тракторної бригади №2 с. Просяниківка від 20.07.1995 р. №б/н (а.с. 12).

Згідно інвентарної карточки обліку основних засобів КСП Злагода (а.с.13) на балансі цього підприємства значився ангар (майстерня по ремонту с/г техніки) 1989 року побудови в с. Просяниківка Кобеляцького району.

10.03.2000р. Головою Кобеляцької районної державної адміністрації прийнято розпорядження №205 Про перереєстрацію КСП Злагода в товариство з обмеженою відповідальністю торговельно-виробничого підприємства агрофірму Злагода , яким перереєстровано колективне сільськогосподарське підприємство Злагода в товариство з обмеженою відповідальністю торговельно-виробничого підприємства агрофірма Злагода , що розташоване за адресою: Кобеляцький район, с. Просяниківка. Товариство з обмеженою відповідальністю торговельно-виробничого підприємства агрофірма Злагода являється правонаступником КСП Злагода , до нього переходять усі майнові права і обов'язки останнього, (а.с.10).

Відповідно до акту №1 від 23.03.2000р. ангар для тракторів був переданий із КСП Злагода до ТОВ ТВП Агрофірма Злагода , (а.с. 14).

Згідно Довідки з державної статистичної звітності кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 08.09.2017 р. №276, виданої Відділом у Кобеляцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (а.с. 15), за ТОВ ТВП АФ Злагода обліковується земельна ділянка площею 0,1800 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населених пунктів на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області під господарськими будівлями і дворами.

Нежитловому приміщенню - ангару (майстерні по ремонту с/г техніки) ТОВ ТВП АФ Злагода присвоєно та затверджено адресний номер: вул. Механізаторів, 10 в с. Просяниківка Кобеляцького району Полтавської області. Це підтверджується довідкою Світлогірської сільської ради від 22.02.2016 р. №327 (а.с.16).

У грудні 2017 року на замовлення ТОВ ТВП АФ Злагода Комунальним підприємством Кобеляцьке бюро технічної інвентаризації проведено технічну інвентаризацію та виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок: нежитлову будівлю - Ангар (майстерня по ремонту с/г техніки) по вул.Механізаторів, 10 в с.Просяниківка Кобеляцького району Полтавської області від 01.12.2017р. (а.с. 17-20).

09.08.2018 року ТОВ ТВП АФ Злагода звернулося до державного реєстратора Комунального підприємства Кобеляцьке бюро технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю ангару (майстерні по ремонту с/г техніки). Однак, державний реєстратор надав товариству лист-відмову від 09.08.2018 р. № 42464812 у реєстрації речового права на це нерухоме майно через відсутність на нього правовстановлюючих документів, (а.с. 21).

Як вказує позивач, з березня 2000 року й до цього часу ТОВ ТВП АФ Злагода відкрито та безперервно володіє нежитловою будівлею ангару (майстерні по ремонту с/г техніки). Це нерухоме майно як основний засіб перебуває на балансі товариства, що підтверджується довідкою ТОВ ТВП АФ Злагода від 07.08.2018 р. №10 (а.с.22). Будь-які інші фізичні чи юридичні особи свої майнові права на нежитлову будівлю ангару (майстерня по ремонту с/г техніки) по вул.Механізаторів, 10 в с.Просяниківка Кобеляцького району не заявляли, будь-яким іншим способом не цікавилася долею цього об'єкта нерухомого майна та не витребовували його із володіння ТОВ ТВП АФ Злагода . Це підтверджується довідкою Світлогірської сільської ради від 22.06.2018 р. №02 - 25/257 (а.с.23). Доказів того, що нежитлова будівля ангару (майстерня по ремонту с/г техніки) самочинно реконструйовувалася чим переплановувалася матеріали справи не містять.

Вищезазначені обставини підтверджено також заявою свідка ОСОБА_1 (а.с. 65) та свідка ОСОБА_2 (а.с.60).

Відповідно до звіту №DV01-170206-005 про оцінку майна від 06.02.2017р., виданого ТОВ Оцінювання нерухомості - Рівне на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробниче підприємство агрофірма Злагода , вартість нежитлової будівлі ангару, загальною площею 1 559,80 кв.м., що розташована за адресою: Полтавська область, Кобеляцький район, с. Просяниківка, вул. Механізаторів, 10 (а.с.24), становить 169 887 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09.01.2019 р. (а.с.73) відомості про власника нерухомого майна за адресою Кобеляцький р-н, с. Просяниківка, вул. Механізаторів, будинок 10 відсутні.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність права власності не встановлена судом.

У відповідності до позиції, викладеної в листі Верховного Суду України від 01.07.2013 року Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ , за нормами ЦК України підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини.

Право власності може набуватись різними способами, які поділяються на дві групи: первинні, тобто такі, які не залежать від прав попереднього власника на майно, та похідні, за яких право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва.

За Цивільним кодексом України (в подальшому ЦК України) до первинного способу набуття права власності відноситься: набуття права власності на новостворену (виготовлену) річ (у т. ч. на об'єкт незавершеного будівництва), на яку раніше не було і не могло бути встановлене нічиє право власності (ст. 331 ЦК України); набуття права власності на перероблену річ чи на зібрані плоди або привласнені (добуті) загальнодоступні дари природи, у т.ч. в результаті полювання на диких звірів, вилову риби (ч.2 ст.189, ст. 332, 333 ЦК України); визнання права власності за певних умов на самочинне будівництво (ст. 376 ЦК України); набуття права власності на скарб, знахідку, бездоглядну домашню тварину або інше безхазяйне майно, у т. ч. на майно, від якого відмовився або на яке втратив право попередній власник (ст. 335, 336, 337, 338, 340, 341, 343 ЦК України); набуття права власності на майно добросовісним набувачем від не уповноваженого відчужувача у разі відмови власнику у задоволенні позову про його витребування (статті 330, 388, 389 ЦК України); набуття права власності за набувальною давністю на окремі об'єкти (ст. 344 ЦК України).

До похідних способів належить набуття цього права: на підставі правочинів (ст. 334 ЦК України); в порядку спадкування після смерті громадянина (ст. 1216 ЦК України); в порядку правонаступництва при реорганізації юридичної особи (ч. 2 ст. 104, статті 107, 109 ЦК України); у випадку приватизації державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності (ст. 345 ЦК України).

Похідними способами набуття права власності, зазвичай, є різні договори: купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, оренди з викупом, а також спадкування майна або правонаступництво щодо майна юридичних осіб або публічно-правових утворень.

Таким чином, підставою первинного способу набуття права власності є правопороджуючі юридичні факти, а для похідного - правовідносини, які виникли на підставі відповідних юридичних фактів.

Цивільний кодекс України розглядає набувальну давність як первинний спосіб набуття права власності. Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Отже, для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК України, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним.

Аналізуючи поняття "добросовісності володіння" як ознаки набувальної давності за ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнішній строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

При набувальній давності тягар доказування добросовісності лягає на зацікавлену сторону - на позивача. Наявність у володільця певної правової підстави для володіння майном виключає можливість набуття права власності за набувальною давністю.

Як уже зазначалося, позивач звернувся із позовом про визнання права власності на спірне майно саме за набувальною давністю.

Відповідно до положень частин 1, 4 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Отже, задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 344 Цивільного кодексу України (яка визначена підставою позову) можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння; відкритості; безперервності; безтитульності володіння. Норми цієї статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Крім того, оскільки право власності за набувальною давністю набувається за рішенням суду, то на момент прийняття рішення право володіння позивача не має бути припинено (наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі № 911/130/14).

У розумінні наведених положень володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна. Встановлення характеру володіння (добросовісне й недобросовісне) при виникненні спору здійснюється судом з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю. Володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним. Володіння має бути безперервним упродовж визначених законом строків (для нерухомого майна упродовж 10 років, а для рухомого майна - 5 років).

Отже, суттєвим для виникнення права власності за набувальною давністю є встановлення моменту виникнення права власності за набувальною власністю та строк володіння; характер володіння (добросовісне, недобросовісне, відкрите, безперервне); обставини, за яких виникло володіння спірним майном та чи відповідає це володіння ознакам безтитульного володіння; юридичний статус спірного майна.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на чуже нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Враховуючи зазначені положення, слід дійти висновку, що за наявності підстав вважати, що власник майна (якщо такий є) упродовж тривалого часу не виявляє наміру визнати спірне майно своїм, тобто, він погодився із його втратою, таке майно може бути визнано власністю фактичного добросовісного володільця.

У матеріалах справи відсутні дані щодо того, що заволодіння позивачем майном відбулось як наслідок протиправних дій (викрадення, шахрайство), а також відсутні будь-які вимоги осіб, що мають права на це майно щодо його повернення.

Отже, сукупність вищезазначених обставин, свідчать про добросовісність заволодіння, відкритість, безперервність, тривалість та безтитульність володіння позивачем спірним об'єктом, а отже, і про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на зазначений об'єкт на підставі статті 344 Цивільного кодексу України за набувальною давністю.

Згідно п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Враховуючи наведене, позов правомірно пред'явлено до сільської ради.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, визнаються відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для реєстрації права власності (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Керуючись ст. ст. 123, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Агрофірма "Злагода" (с. Просяниківка, Кобеляцького району, Полтавської області, 39263, код ЄДРПОУ 23276911) право власності на нежитлову будівлю ангару (майстерня по ремонту сільськогосподарської техніки) загальною площею 1 559,8 кв.м., розташовану по вул. Механізаторів, 10 в с. Просяниківка, Кобеляцького району, Полтавської області.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.