Рішення

від 05.03.2019 по справі 925/1379/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1379/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: за участі ОСОБА_1, ОСОБА_2 (без свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" (м. Черкаси) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парі-Плюс" (м. Черкаси) про стягнення 2 220,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 2 220,06 грн., з яких 1 712,13 грн. основного боргу, 33,07 грн. 3% річних, 387,83 грн. пені та 87,03 грн. інфляційних втрат на підставі договору на постачання природного газу № 01/22071/ПР-17 від 11.10.2017 укладеного між сторонами.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання представники сторін із належними повноваженнями не з'явилися, їх явка обов'язковою не визнавалася, що не перешкоджає суду проводити засідання. Про розгляд справи відповідача також було поінформовано шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України на сторінці Господарського суду Черкаської області.

Відзив на позов з боку відповідача суду не подано.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

11.10.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" ( далі - Постачальник, позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Парі-Плюс" (далі - Споживач, відповідач по справі) укладено договір № 01/22071ПР-17 (а.с. 10-15), у відповідності до якого Постачальник зобов'язався поставити Споживачу газ в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а Споживач зобов'язався прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, порядку та на умовах, передбачених цим договором ( п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2 договору Постачальник передає Споживачеві в 2017 році газ в обсягах 2,7 тис. м. куб. по визначених місяцях (жовтень - грудень).

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє по 31 грудня 2017 року, а в частині не виконаних зобов'язань - до їх повного виконання ( п. 10.1. договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Додатковою угодою № 3 від 23.11.2017 ( а.с. 18) пункт 1.2 договору викладено в наступній редакції:

"Постачальник передає Споживачу в 2018 році газ в обсягах 1,2 тис. куб. м. по місяцях.

п. 10.1. викладено в наступній редакції:

" Договір набирає чинності з моменту його підписання та поширює свою дію на відносини що складися між Сторонами з 11.10.2017 та діє по 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Надалі договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік , якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають внести зміни до п. 1.2 договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк."

Позивач доводить, що на виконання умов договору, згідно підписаного сторонами акту приймання - передачі природного газу ( а.с. 22) відповідачу було передано в квітні 2018 року природний газ обсягом 525 м. куб. по ціні 9 675,00 грн. по ціні додаткової угоди № 7 від 12.04.2018 (а.с. 21).

Таким чином позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 5 079,38 грн., розрахунок основного боргу зроблено вірно.

Спору між сторонами з приводу кількості, якості та вартості отриманого газу немає. Ціну газу в актах вказано вірно та у відповідності до умов п. 2.2. у тексті договору та додаткових договорів.

Сторонами було узгоджено зміну ціни на газ в такому порядку:

Відповідно до п. 2.2. Договору ціна за 1 000 куб. м. газу становить 7 275,00 грн., крім того ПДВ 1 455,00 грн.

Загальна вартість 1000 м. куб. поставленого газу становить 8 730,00 грн. ( вісім тисяч сімсот тридцять грн. 00 коп).

Додатковою угодою № 1 від 24.10.2017 ( а.с. 16) встановлено , що 01 жовтня 2017 року ціна 1 000 м. куб. становить 7 275,00 грн., крім того ПДВ -1 455,00 грн.

Загальна вартість за 1000 м. куб. поставленого природного газу з урахуванням ПДВ становить - 8 730,00 грн. (вісім тисяч сімсот тридцять грн. 00 коп.).

Додатковою угодою № 2 від 07.11.2017 ( а.с. 17) встановлено , що 01 листопада 2017 року ціна 1 000 м. куб. становить 7 425,00 грн., крім того ПДВ -1 485,00 грн.

Загальна вартість за 1000 м. куб. поставленого природного газу з урахуванням ПДВ становить - 8 910,00 грн. (вісім тисяч дев'ятсот десять грн. 00 коп.).

Додатковою угодою № 5 від 12.01.2018 (а.с. 19) встановлено, що з 01 січня 2018 року ціна 1 000 м. куб. становить 8 550,00 грн., крім того ПДВ - 1 710,00 грн.

Загальна вартість за 1000 м. куб. поставленого природного газу з урахуванням ПДВ становить - 10 260,00 грн. (десять тисяч двісті шістдесят гривень 00 коп.).

Додатковою угодою № 6 від 16.02.2018 ( а.с. 20) встановлено, що 01 лютого 2018 року ціна 1 000 м. куб. становить 8 229,17 грн., крім того ПДВ - 1 645,83 грн.

Загальна вартість за 1000 м. куб. поставленого природного газу з урахуванням ПДВ становить - 9 875,00 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять 00 коп.).

Додатковою угодою № 7 від 12.04.2018 (а.с. 21) встановлено , що 01 квітня 2018 року ціна 1 000 м. куб. становить 8 062,50 грн., крім того ПДВ -1 612,50 грн.

Загальна вартість за 1000 м. куб. поставленого природного газу з урахуванням ПДВ становить - 9 675,00 грн. (дев'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять грн. 00 коп.).

Інших додаткових угод до Договору сторонами у справу не подано.

Відповідно до п. 3.1 Договору, оплата вартості природного газу здійснюється Споживачем за ціною, встановленою п. 2.2 цього договору на умовах щомісячної 100 % попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в розділі ІІ Договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається із доводів та розрахунків позивача, відповідач свої грошові зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі не виконав. За відповідачем рахується заборгованість за спожитий газ поставлений у квітні 2018 року в розмірі 1 712,13 грн. (а.с. 23), оскільки сплачено відповідачем було лише 3 367,25 грн. Доказів про проведення оплати за газ на більшу суму відповідачем суду не подано.

Оскільки доказів проведення повного розрахунку за спожитий у квітні 2018 року газ відповідач суду не надав, строк проведення повного розрахунку за цей газ на час розгляду справи є таким, що настав, відповідач існування основного богу не заперечив, то позов в цій частині підлягає до повного задоволення і з Відповідача на користь Позивача слід примусово стягнути 1712,13 грн. залишку основного боргу за газ по Договору постачання природного газу №01/22071ПР-17 від 11.10.2017 (із змінами та доповненнями).

Позивач також просить стягнути з відповідача 387,83 грн. пені, 33,07 грн. як 3 % річних та 87,03 грн. інфляційних втрат за прострочення розрахунків по договору по оплаті за газ (розрахунок а.с. 23).

При розгляді даної частини позовних вимог судом встановлено таке:

За змістом п. 1 ст. 199 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами п. 7.2.1. Договору між сторонами, згідно з яким в разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Нарахування пені від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення не обмежується 6-місячним строком згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Умова договору між сторонами щодо нарахування і стягнення пені відповідає ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за якими пеня встановлюється за умовами договору між сторонами, але при її сплаті розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені.

Також ч. 6 ст. 232 ГК України дозволяє нарахування і стягнення пені за період, що перевищує шестимісячний з часу прострочення зобов'язання, якщо це передбачено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Кодексом, законами, або договором.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 387,83 грн. пені, розрахованої за період з 06.05.2018 по 26.12.2018 (а.с. 23) на суму боргу за газ, яка виникла за квітень 2018 року.

Перевіривши розрахунки позивача по програмі Ліга-Закон, суд встановив, що розрахунок пені є вірним.

Доказів проведення повного розрахунку за пенею відповідач суду не подав, а тому до примусового стягнення з нього на користь позивача належить 387,83 грн. пені (а.с. 23).

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 33,07 грн. за період з 06.05.2018 по 26.12.2018 та 87,03 грн. інфляційних втрат за період з 07.09.2018 по 26.12.2018 на підставі ст. 625 ЦК України (розрахунок а.с. 23).

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором, або законом.

Перевіривши розрахунки позивача по програмі Ліга-Закон, суд встановив, що розрахунок 3% річних є вірним, а за належним розрахунком інфляційні становлять 101,42 грн. (а.с. 12). Однак позивач в частині стягнення інфляційних втрат свої вимоги не збільшив, тому суд погоджується в цій частині із розрахунками позивача і вважає їх вірними.

Доказів проведення повного розрахунку за інфляційними та 3% річних відповідач суду не подав, а тому до примусового стягнення з нього на користь позивача належить 33,07 грн. як 3 % річних за період з 06.05.2018 по 26.12.2018 та 87,03 грн. інфляційних втрат за період з 07.09.2018 по 26.12.2018 (а.с. 23).

Доказів сплати відповідачем боргу за позовними вимогами у справі немає, правомірність позовних вимог доведена матеріалами справи.

Тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 1 712,13 грн. залишку основного боргу за газ (за квітень 2018), 33,07 грн. як 3% річних, 387,83 грн. пені, 87,03 грн. інфляційних втрат на підставі договору на постачання природного газу № 01/22071/ПР-17 від 11.10.2017.

У відповідності до ст. 129 ГПК України, при задоволенні позову витрати позивача по сплаті судового збору повністю покладаються на відповідача, з якого слід також стягнути 1762,00 грн.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парі-Плюс" (ідентифікаційний код 38553414, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 42, кв. 295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" (ідентифікаційний код 39672471, м. Черкаси, вул. Громова (Максима Залізняка),142) -- 1 712,13 грн. залишку основного боргу за газ, 33,07 грн. як 3% річних, 387,83 грн. пені, 87,03 грн. інфляційних втрат на підставі договору на постачання природного газу № 01/22071/ПР-17 від 11.10.2017 укладеного між сторонами та 1762,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 09 березня 2019

Суддя Н.М. Спаських