Рішення

від 25.02.2019 по справі 320/153/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 25 лютого 2019 року           № 320/153/19 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі філії "Рідний край" про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі філії "Рідний край", в якому просить стягнути заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 33859,90 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обов'язок відповідача вчасно сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та за списком №2, передбачений приписами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV. Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків, а також стягнення заборгованості. У зв'язку з тим, що відповідачем відповідні витрати за липень 2018 року – листопад 2018 року відшкодовані не були, позивач просить стягнути їх в примусовому порядку. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Зернопродукт МХП" (код ЄДРПОУ 32547211, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1) зареєстроване як юридична особа та має відокремлений підрозділ - Філія "Рідний Край" Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", код ЄДРПОУ 37113373, місцезнаходження: 30611, Хмельницька область, Теофіпольський район, с. Новоставці, вул. Василя Шуляка, 23. Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Як убачається із наявних матеріалів справи, у відповідача утворилась заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, за період з липня 2018 року по листопад 2018 року, яка становить 33859,90 грн. Суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, відповідачем сплачено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон України №1058-ІV). Пунктом 2 розділу Прикінцеві положення Закону України №1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Крім цього, згідно із пунктом 1, 2 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В силу положень абзацу 36 статті 1 Закону України №1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 та списком №2, які відповідач відповідно до Закону України №1058-ІV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України, вважаються у розумінні цього Закону внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №1 та списком №2 визначено, зокрема, підпунктами "а", "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення". Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (стаття 27 та 28). При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. На необхідності застосування саме такої правової позиції неодноразово наголошував Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 07.07.2015 № 21-735а15, а також у постановах від 05.06.2012 № 21-167а12, від 25.09.2012 (№№ 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12), 11.02.2014 року № 21-471а13. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пенсію, призначену на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зобов'язаний відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам. Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 розділу 6 Інструкції). Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме, з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України № 1788-XII, загальний розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з липня 2018 року по листопад 2018 року, становить 33859,90 грн. На підставі викладеного, судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 працівникам, які отримали трудовий стаж у Філії "Рідний Край" Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" (структурному підрозділі відповідача) у вказаному вище розмірі. Судом було встановлено, що позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, склад витрат та факт їх понесення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області підтверджується доказами наявними у матеріалах справи, зокрема, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, у яких зазначено суми пенсій, що виплачені пенсіонерам, разом з витратами на доставку цих пенсій. При цьому, дії та рішення позивача з цього приводу відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржував, отже розмір сум фактичних витрат є узгодженим і обов'язковим до сплати. Крім того, суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є саме стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а не спір щодо права, порядку та розміру пенсій, призначених певним працівникам. Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Жодних пояснень, заперечень, відзиву та доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 33859,90 грн. грн., суду не надано. З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з липня 2018 року по листопад 2018 року у розмірі  33859,90 грн. з ПрАТ "Зернопродукт МХП" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, позивачем під час розгляду справи не здійснював. Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в и р і ш и в: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" (код ЄДРПОУ 32547211) в особі філії "Рідний край" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з липня 2018 року по листопад 2018 року у розмірі 33859 (тридцять три тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 90 коп. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. Суддя                                                                                 Василенко Г.Ю.