Рішення

від 11.03.2019 по справі 904/47/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2019м. ДніпроСправа № 904/47/19 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК"

до відповідача-1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСОЛЬ КР"

до відповідача-2 ОСОБА_2

про стягнення 116355,55грн., з яких 91666,67грн. заборгованості за кредитом; 24688,88грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість (кредитний договір №б/н від 16.08.2017; договір поруки №POR1502866550640 від 16.08.2017)

Представники: справу розглянуто без виклику представниківучасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСОЛЬ КР" (далі - відповідач-1) та до ОСОБА_2 (далі - відповідач-2) в якій просить суд стягнути 116355,55грн., з яких 91666,67грн. заборгованості за кредитом; 24688,88грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

16.08.2017 між відповідачем-1 та позивачем укладено кредитний договір №б/н, який за своєю природою є договором приєднання та складається із Анкети-заяви та Умов.

19.08.2017 позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 100000,00грн., що підтверджується випискою по рахунку.

16.08.2017 між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №POR1502866550640.

Позивач стверджує, що відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив у повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Враховуючи наявні обставини, позивач здійснив розрахунок заборгованості, станом на 09.10.2018, яка становить 162881,94грн., з яких 91666,67грн. заборгованості за кредитом; 24688,88грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 22000,00грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2 та 3.2.8.9 Умов; 24526,39грн. заборгованості з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1 Умов. При цьому, суд просить стягнути лише заборгованість за кредитом та заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість.

Одночасно з позовною заявою, а саме 04.01.2019, від позивача отримано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2019 справу №904/47/19 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

Ухвалою від 09.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 08.02.2019.

Щодо повідомлення учасників справи.

Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 29.01.2019 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 11.01.2019.

Відповідач-1 про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 27.02.2017 з відміткою пошти "ист ср хр".

Відповідач-2 про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.

05.03.2019 від відповідача-2 надійшов відзив в якому просить суд визнати ОСОБА_2 неналежним відповідачем та відмовити в задоволенні позовних вимог, які стосуються відповідача-2.

Короткий зміст заперечень відповідача-2 та узагальнення його доводів.

Відповідач-2 стверджує, що на час укладання договору поруки знаходився на амбулаторному лікуванні, особистих документів нікому не передавав , згоди на його укладання не надавав. Крім того, відповідач-2 зазначає, що на договорі поруки відсутній підпис зі сторони поручителя.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, шістдесятиденний строк з дня відкриття провадження у справі спливає 11.03.2019.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Щодо підсудності.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ (постанова від 13.03.2018 по справі №904/2542/15-ц).

"...

23. Тобто, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб'єктний склад основного зобов'язання.

...

31. Стаття 1 ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) обмежувала участь фізичних осіб у господарському судочинстві окремими категоріями спорів, до яких не було віднесено спори щодо виконання умов кредитного договору між кредитором, боржником за основним зобов'язанням і поручителями, частина з яких є фізичними особами.

...

46. Такі позовні вимоги до відповідачів, як встановив Верховний Суд України, можуть бути самостійними й окремими предметами позовів, пред'явлених залежно від суб'єктного складу сторін за правилами господарського чи цивільного судочинства. Проте Велика Палата Верховного Суду вважає, що захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і кількох поручителів у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз'єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов'язання залежно від суб'єктного складу останнього. Вказане підтверджує і припис пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (див. пункти 22-23 цієї постанови).

...

63. Тобто, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

64. Відтак, з 15 грудня 2017 року у випадку об'єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов'язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов'язання. "

Для забезпечення єдності судової практики господарський суд взяв до уваги висновки постанови Верховного Суду від 13.03.2018 по справі №415/2542/15-ц.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, позивач, як кредитор, подав до господарського суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто, між позивачем та відповідачем-2 наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов'язання за кредитним договором, стороною якого є юридична особа, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб'єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який зазначений стороною правочину в забезпечення виконання зобов'язання відповідача-1 (суб'єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Фактичні обставини, встановлені судом.

16.08.2017 ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСОЛЬ КР" (далі - відповідач-1, позичальник, клієнт, боржник) через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ" (далі - Заява).

Відповідно до Заяви, відповідач-1 приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуг "КУБ" (далі - Умов), які розміщені на сайті ПриватБанку http://privatdank.ua.

Відтак, відповідач-1 прийняв на себе зобов'язання, зазначені в цих умовах та уклав кредитний договір.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява).

Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Таким чином, 16.08.2017 між позивачем та відповідачем-1 укладено кредитний договір №б/н, який за своєю природою є договором приєднання та складається із Анкети-заяви та Умов.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50000 до 1000000грн. (п. 3.2.8.2. Умов).

За змістом пункту 3.2.8.3.1 Умов, повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Пунктом 3.2.8.3.1.3. Умов передбачено, що Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

За користування послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.). При порушенні Клієнтом будь - якого грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. Уразі порушення Клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку, передбаченого п 3.2.8.3.1., Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.2.8.3.2. та п. 3.2.8.3.3. Умов).

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов Клієнт взяв на себе зобов'язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.2.3. цього договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Пункт 3.2.8.9.3. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначених у Заяві (п. 3.2.8.3.1.).

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців з моменту видачі коштів.

Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (пункт 1.5. Заяви).

Згідно з пунктом 1.6. Заяви, у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4 % на місяць від суми заборгованості.

19.08.2017 на підставі укладеного договору, позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 100000,00грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Спір виник внаслідок того, що відповідач-1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав та не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін і не сплатив борг по відсотках за користування кредитом; борг по відсотках у вигляді щомісячної комісії.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, яка станом на 09.10.2018 становить 116355,55грн., з яких 91666,67грн. заборгованості за кредитом; 24688,88грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень статей 553, 554, 626 Цивільного кодексу України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем; поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов'язання.

Відповідно до частини 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.

Укладений між Банком та відповідачем-1 договір, який за своєю суттю відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання його сторонами.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд зазначає, що згідно вимог статті 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами кредитний договір № б/н від 16.08.2017, як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Водночас вимогами частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено судом відповідач-1 прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконав, в обумовлені строки кредитні кошти за вказаним договором не повернув, у зв'язку з чим, у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем з погашення отриманого кредиту (тілом кредиту) у розмірі 91666,67грн. та з погашення заборгованості по відсотках, нарахованих на прострочену заборгованість 24688,88грн.

В позовній заяві позивач зазначив, що 16.08.2017 між позивачем (кредитором) та відповідачем-2 (поручителем) укладено договір поруки №POR1502866550640 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Підприємством відповідача (боржника) зобов'язань за угодами приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 2,0% від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4,0% від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний у Угоді 1.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Щодо договору поруки №POR1502866550640 від 16.08.2017 господарський суд зазначає наступне.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Проаналізувавши договір поруки №POR1502866550640 від 16.08.2017 господарський суд встановив, що зазначений договір підписано за допомогою електронно-цифрового підпису.

З боку поручителя договір підписано ОСОБА_6 , який на дату підписання обіймав посаду керівника відповідача-1.

При цьому в преамбулі договору поруки №POR1502866550640 від 16.08.2017 вказано, що договір підписано особисто ОСОБА_2.

Докази представництва відповідача-2 ОСОБА_6 матеріали справи не містять.

Відтак, договір поруки №POR1502866550640 від 16.08.2017 визнається господарським судом неукладеним.

Таким чином, заперечення відповідача-2, які викладено у відзиві господарський суд прийняв до уваги.

Однак, правових підстав для визнання ОСОБА_2 неналежним відповідачем господарський суд не вбачає.

Враховуючи висновки господарського суду, в задоволенні вимог за рахунок відповідача-2 слід відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що 15.08.2018р. за №30.1.0/2- І1LKRKUB0RMC0 позивач направив відповідачам повідомлення про наявність заборгованості.

На момент розгляду справи заборгованість перед кредитором не погашена.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом та заборгованості за відсотками, дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок є правильним.

Відтак, позовні вимоги про стягнення 116355,55грн., з яких 91666,67грн. заборгованості за кредитом; 24688,88грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість підлягають задоволенню, однак за рахунок відповідача-1.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1762,00грн. покласти на відповідача-1.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) до відповідача-1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСОЛЬ КР" (50055, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ АКЦІОНЕРНА, будинок 9; ідентифікаційний код 38334199) до відповідача-2 ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення 116355,55грн., з яких 91666,67грн. заборгованості за кредитом; 24688,88грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість (кредитний договір №б/н від 16.08.2017; договір поруки №POR1502866550640 від 16.08.2017) задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСОЛЬ КР" (50055, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ АКЦІОНЕРНА, будинок 9; ідентифікаційний код 38334199) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 91666,67грн. (дев'яносто одна тисяча шістсот шістдесят шість грн. 67 коп.) заборгованості за кредитом; 24688,88грн. (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім грн. 88 коп.) заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору.

В задоволенні позовних вимог за рахунок ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 11.03.2019.

Суддя І.В. Петренко