Рішення

від 20.09.2018 по справі 905/1000/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.2018 Справа № 905/1000/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Биковій Я.М.,

розглянувши справу №905/1000/18

за позовом Державного підприємства Вугілля України

до відповідача Державного підприємства Шахта ім. М.С. Сургая

про стягнення 50 245 653,17 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ДП Вугілля України звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з ДП Шахта ім. М.С. Сургая 50 245 653,17 грн., з яких: 24 673 944,94грн. - сума попередньої оплати, 25 571 708,23грн. - сума ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог ДП Вугілля України посилається на укладання між ДП Вугілля України та ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая договору поставки вугілля №07-15/1-ЕНЦ від 07.07.2015р., здійснення ДП Вугілля України попередньої оплати у розмірі 177 504 204,49 грн., із врахуванням затрат, понесених позивачем відповідно до п.3.4.6 договору, у розмірі 6 406 427,14 грн., та постачання ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая вугілля лише на суму 152 830 259,55 грн. Також, ДП Вугілля України посилається на те, що ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая порушено зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних, внаслідок чого позивач втратив право на включення сум незареєстрованого ПДВ до свого податкового кредиту. Поряд з цим, ДП Вугілля України посилається на те, що ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая реорганізовано шляхом приєднання до ДП Шахта ім. М.С. Сургая та на те, що ДП Шахта ім. М.С. Сургая є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №481 від 21.07.2017р. Про реорганізацію ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая .

04.06.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі №905/1000/18 за правилами загального позовного провадження; призначення підготовчого засідання у справі №905/1000/18 на 26.06.2018р.

26.06.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.08.2018р.

02.07.2018р. за вх.№13588/18 господарський суд одержав відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, з посиланням на те, що із розшифровки статей активу (пасиву) балансу ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая та акту прийому-передачі вбачається, що від останнього до ДП Шахта ім. М.С. Сургая передається лише заборгованість за невиконання зобов'язань щодо поставки вугілля за договором №07-15/1-ЕНЦ від 07.07.2015р. у розмірі 24 673 944,94 грн., заборгованість за невиконання зобов'язань з реєстрації податкових накладних не рахувалась в бухгалтерському обліку ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая , не була заявлена позивачем у кредиторських вимогах, а тому не була включена до розподільчого балансу. Водночас, ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая не припинено, продовжує існувати як самостійна юридична особа, а отже, позов до ДП Шахта ім. М.С. Сургая є передчасним.

01.08.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження до 03.09.2018р.; відкладення підготовчого засідання на 21.08.2018р.

13.08.2018р. за вх.№04-27/2122 електронною поштою господарський суд одержав доповнення до відзиву на позовну заяву, у яких останній посилається на безпідставність позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних, з огляду на приписи ст.2 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Також відповідачем зазначено, що вимоги зареєструвати податкові накладні не є господарським зобов'язанням, а тому його невиконання не тягне за собою господарські санкції у вигляді штрафів чи відшкодування збитків. Аналогічні за змістом доповнення відповідача до відзиву на позовну заяву одержані господарським судом засобом поштового зв'язку 13.08.2018р. за вх.№16782/18.

20.08.2018р. за вх.№04-27/2193 електронною поштою господарський суд одержав заперечення позивача на відзив відповідача, з врахуванням доповнення до нього, за змістом яких позивач посилається на п.5 наказу Міненерговугілля №481 від 27.06.2018р., яким встановлено, що ДП Шахта ім. М.С.Сургая є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С.Сургая ; зазначено, що умовами договору передбачено обов'язок постачальника зареєструвати податкову накладну, яка буде узгоджена і повідомити покупця про таку реєстрацію та, що заявлена сума незареєстрованих податкових накладних у розмірі 25 571 708,23 грн. безпідставно не відображена в бухгалтерському обліку та не включена до розподільчого балансу, оскільки позивачем вказана сума заявлена в заяві про визнання кредиторських вимог №0164/01 від 25.09.2017р.; вказано, що позивачем не нараховано будь-яких пені та штрафів на суму боргу. Аналогічні за змістом заперечення позивача одержані господарським судом засобом поштового зв'язку 22.08.2018р. за вх.№17454/18.

21.08.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №905/1000/18 до судового розгляду по суті; призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 20.09.2018р.

Учасники справи у судове засідання щодо розгляду справи по суті 20.09.2018р. не з'явились, при цьому про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, а тому, враховуючи заяву відповідача від 21.08.2018р. за вх.№04-27/2200 про розгляд справи за відсутністю його представника, господарський суд визнав за можливе розглянути справу по суті за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 20.09.2018р. складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

За приписами ст.7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

07.07.2015р. між ДП Вугілля України (покупець, позивач) та ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая (постачальник, відповідач) укладено договір поставки вугілля №07-15/1-ЕНЦ, відповідно до якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі.

Відповідно до п.1.2 договору продавець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором.

Загальна сума даного договору орієнтовно становить 540 000 000 грн. з ПДВ. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.1.3 договору).

За змістом п.2.1 договору у редакції додаткової угоди №21-12/15 від 21.12.2015р. до договору строк (термін) поставки вугілля: з 01.07.2015р. по 31.12.2016р. включно.

Місце поставки вугілля: залізнична станція вантажоотримувача - ТЕС ПАТ Центренерго (п.2.2 договору).

Вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів Інкотермс в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору (п.2.3 договору).

Датою виникнення зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі. Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання-передачі вугілля (п.2.7 договору).

За умовами договору постачальник зобов'язався поставити покупцеві на умовах цього договору вугілля в строк, в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, погодженими сторонами (п.3.1.1 договору); на підставі підписаних актів звіряння по кількості та якості вугілля скласти, підписати та завірити печаткою відповідні акти приймання-передачі вугілля за договором з розрахунком знижок/надбавок та остаточною його вартістю, які разом з актами звіряння надати покупцеві (п.3.1.7 договору); якщо інше не погоджене сторонами, протягом трьох банківських днів, з дати виставлення рахунків, компенсувати покупцеві його затрати по оплаті з власного особового рахунку вартості додаткових зборів залізниці та вартості перевезення залізницею відвантаженого постачальником рядового вугілля від шахти до збагачувальної фабрики, а також вартості додаткових зборів залізниці за відвантаження постачальником вугільного концентрату від збагачувальної фабрики (п.3.1.12 договору).

Постачальник має право вимагати від покупця належного порядку приймання вугілля (п.3.2.2 договору).

За умовами договору покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату на умовах договору (п.3.3.1 договору); прийняти вугілля, поставлене на умовах цього договору, згідно з актом приймання-передачі вугілля (п.3.3.2 договору); підписати акти приймання передачі вугілля, які надійшли від постачальника разом з документами, зазначеними у п.3.1.6 та 3.1.7 договору (п.3.3.5 договору).

Покупець має право отримати вугілля в кількості, з якісними характеристиками та в терміни, передбачені умовами цього договору (п.3.4.1 договору); вимагати від постачальника належного порядку поставки вугілля (п.3.4.2 договору); за письмовим зверненням постачальника з власного особового рахунку оплатити залізниці вартість додаткових зборів залізниці та вартість перевезення відвантаженого постачальником рядового вугілля від шахти до збагачувальної фабрики, а також вартість додаткових зборів залізниці за відвантаження постачальником вугільного концентрату від збагачувальної фабрики. При цьому постачальник, надіславши письмове звернення до покупця, гарантує, що вугільний концентрат, вироблений з рядового вугілля, перевезення якого оплачується коштами покупця, буде поставлений покупцеві за цим договором (п.3.4.6 договору); контролювати поставку вугілля у строки, встановлені цим договором (п.3.4.7 договору); достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань постачальником, повідомивши його про це за 30 календарних днів (п.3.4.9 договору).

Кількість вугілля по поставках в додатках до договору зазначається на підставі обсягів закупівлі, погоджених покупцеві енергогенеруючими компаніями/кінцевими споживачами у відповідних періодах поставки (п.4.3 договору).

Фактична кількість та якість вугілля, яке надійшло від постачальника та прийняте покупцем на умовах цього договору, відображається в актах звіряння вугілля по кількості і якості та актах приймання-передачі вугілля (п.5.6 договору).

Базова ціна вугілля визначається у додатках до цього договору (п.6.1 договору).

Умовами п.6.3 договору передбачено, що покупець оплачує постачальнику вартість вугілля на умовах 90% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Залишкові 10% вартості вугілля оплачується протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі вугілля та надання постачальником документів, вказаних в п.3.1.6 та п.3.1.7 договору.

Відповідно до п.6.3.1 договору передбачено, що за письмовим повідомленням покупця, затрати понесені ним відповідно до п.3.4.6 договору зараховуються постачальником як попередня оплата за договором.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2016р. (п.9.1 договору у редакції додаткової угоди №21-12/15 від 21.12.2015р. до договору).

Договором визначено, що невід'ємною його частиною є додатки та додаткові угоди, які будуть укладені в майбутньому (п.10.1 договору).

Сторонами укладено додатки №08/15-2 від 31.07.2015р., №09/15-1 від 31.08.2015р., №10/15-1 від 30.09.2015р., №11/15-1 від 29.10.2015р., №11/15-2 від 29.10.2015р., №11/15-3 від 17.11.2015р., №12/15-1 від 30.11.2015р., №01/16-2 від 11.01.2016р., №01/16-3 від 21.01.2016р., №02/16-1 від 29.01.2016р., №03/16-1 від 29.02.2016р., у яких погоджено ціну вугілля, його якісні показники та строк поставки.

Як свідчать додані до матеріалів справи банківські виписки за 15.07.2015р.-01.06.2016р. позивачем сплачено за вугілля згідно договору №07-15/1-ЕНЦ від 07.07.2015р. суму у загальному розмірі 171 097 777,35 грн.

На виконання умов договору ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая передано, а позивачем прийнято вугільну продукцію на загальну суму 152 830 259,55 грн., що підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції №б/н від 31.08.2015р., №б/н від 30.09.2015р., №б/н від 22.10.2015р., №б/н від 26.10.2015р., №б/н від 27.10.2015р., №б/н від 31.10.2015р., №б/н від 16.11.2015р., №б/н від 17.11.2015р., №б/н від 20.11.2015р., №б/н від 30.11.2015р., №б/н від 22.12.2015р., №б/н від 29.12.2015р., №б/н від 31.12.2015р., №б/н від 25.01.2016р., №б/н від 17.02.2016р., №б/н від 22.02.2016р., №б/н від 29.02.2016р., №б/н від 16.03.2016р., №б/н від 21.03.2016р., №б/н від 31.03.2016р., №б/н від 12.04.2016р., №б/н від 14.04.2016р.

Листами №1936/02 від 19.11.2015р., №2160/02 від 31.12.2015р., №0219/02 від 29.02.2016р., №0409/02 від 31.03.2016р., №0541/02 від 30.04.2016р. позивачем повідомлено відповідача про наявність заборгованості з вартості перевезення рядового вугілля станом на 30.04.2016р. у загальному розмірі 6 406 427,14 грн., та згідно п.6.3.1 договору зараховано заборгованість вартості перевезення залізницею відвантаженого рядового вугілля, як попередню оплату за вугілля по договору №07-15/1-ЕНЦ від 07.07.2015р.

На підтвердження понесених витрат на підставі листа №1936/02 від 19.11.2015р. у сумі 1 406 031,73 грн. позивачем надано акти відшкодування транспортних послуг №ВУ-ОУ-0000232 від 30.09.2015р., №ВУ-ОУ-0000254 від 31.10.2015р. та рахунки-фактури №ВУ-СФ-0000920 від 30.09.2015р. №ВУ-СФ-0001002 від 31.10.2015р.

На підтвердження понесених витрат на підставі листа №2160/02 від 31.12.2015р. у сумі 29 440,44 грн. позивачем надано акт відшкодування транспортних послуг №ВУ-ОУ-0000314 від 31.12.2015р. та рахунок-фактури №ВУ-СФ-0001203 від 31.12.2015р.

На підтвердження понесених витрат на підставі листа №0219/02 від 29.02.2016р. у сумі 2 429 635,37 грн. позивачем надано акти відшкодування транспортних послуг №ВУ-ОУ-0000034 від 29.02.2016р., №ВУ-ОУ-0000033 за лютий 2016р. від 29.02.2016р., №ВУ-ОУ-0000021 від 31.01.2016р., №ВУ-ОУ-0000022 від 31.01.2016р. та рахунки-фактури №ВУ-СФ-0000132 від 29.02.2016р., №ВУ-СФ-0000133 від 29.02.2016р., №ВУ-СФ-0000050 від 31.01.2016р., №ВУ-СФ-0000051 від 31.01.2016р.

На підтвердження понесених витрат на підставі листа №0409/02 від 31.03.2016р. у сумі 1 582 173,86 грн. позивачем надано акт відшкодування транспортних послуг №ВУ-ОУ-0000066 від 31.03.2016р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ВУ-ОУ-0000070 від 31.03.2016р. та рахунки-фактури №ВУ-СФ-0000228 від 31.03.2016р., №ВУ-СФ-0000232 від 31.03.2016р.

На підтвердження понесених витрат на підставі листа №0541/02 від 30.04.2016 р. у сумі 959 145,74 грн. позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ВУ-ОУ-0000102 від 30.04.2016р., №ВУ-ОУ-0000083 від 27.04.2016р., №ВУ-ОУ-0000094 від 30.04.2016р. та рахунки-фактури №ВУ-СФ-0000312 від 30.04.2016р., №ВУ-СФ-0000291 від 27.04.2016р., №ВУ-СФ-0000304 від 30.04.2016р.

Отже, загальна сума здійсненої позивачем попередньої оплати за договором №07-15/1-ЕНЦ від 07.07.2015р., на яку не здійснено поставку вугілля відповідачем, складає 24 673 944,94 грн. (із врахуванням затрат, понесених позивачем відповідно до п.3.4.6 договору, у розмірі 6 406 427,14 грн.).

Поряд з цим, судом встановлено, що на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №481 від 21.07.2017р. Про реорганізацію ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая реорганізовано ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая (код ЄДРПОУ 39528169) шляхом приєднання до ДП Шахта ім. М.С. Сургая (код ЄДРПОУ 40695853); затверджено План заходів з реорганізації ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая згідно з додатком 2; зобов'язано голову комісії з реорганізації ДП ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая Карабаня В.О. забезпечити виконання Плану заходів у визначені терміни; установлено, що ДП Шахта ім. М.С. Сургая є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая (п.п.1, 3, 4, 5 наказу).

Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

У ч.2 ст.105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до приписів ст.107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Планом заходів з реорганізації ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая , який є додатком №2 до наказу №481 від 21.07.2017р., передбачено повідомити державного реєстратора про рішення щодо реорганізації юридичної особи та подати в установленому законодавством порядку належні документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) відповідних записів; установити строки для заявлення вимог кредиторами протягом двох місяців після оприлюднення інформації про реорганізацію підприємства; здійснити інвентаризацію майна, а також інших статей балансу, в тому числі дебіторської та кредиторської заборгованості, і за її результатами скласти передавальний акт, який в строк до 01.11.2017р., але не раніше закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, з висновками комісії подати до Міненерговугілля на затвердження; передати, а керівнику ДП Шахта ім. М.С. Сургая прийняти на баланс активи та пасиви ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая відповідно до передавального акта; надати Департаменту корпоративних та майнових відносин Міненерговугілля відповідні підтверджувальні документи про вилучення ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая з ЄДР у триденний термін після внесення записів до ЄДР; завершити до 30.11.2018р. заходи з реорганізації ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая (п.п.1, 2, 5, 7, 9, 11 Плана).

За змістом заяви №0164/01 від 25.09.2017р. на адресу голови комісії з припинення або ліквідатору ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім.М.С. Сургая позивач просив визнати грошові вимоги ДП Вугілля України до ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім.М.С. Сургая , зокрема, за договором №07-15/1-ЕНЦ від 07.07.2015р. станом на 22.09.2017р. в загальній сумі 50 245 653,17 грн., що складається з попередньої оплати в розмірі 24 673 944,94грн. та суми ПДВ у розмірі 25 571 708,23 грн.

31.12.2017р. між ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая та ДП Шахта ім. М.С. Сургая підписано акт прийому-передачі про те, що першим передано, а другим прийнято на баланс активи та пасиви станом на 31.12.2017р.

За вказаним актом прийому-передачі ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая передано, а ДП Шахта ім. М.С. Сургая прийнято, у тому числі, поточну кредиторську заборгованість за одержаними авансами у загальному розмірі 73 418 306,13 грн.

Відповідно до передавального балансу станом на 31.12.2017р., затвердженого Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 23.01.2018р., ДП Шахта ім. М.С. Сургая прийняло на баланс активи та пасиви ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая , в тому числі поточну кредиторську заборгованість за одержаними авансами у загальному розмірі 73 418 306,13 грн. (код рядка - 1635).

З розшифровки статей пасиву балансу ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая станом на 31.12.2017р. вбачається, що поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами у розмірі 73 418 306,13 грн. включає передоплату ДП Вугілля України у розмірі 24 673 944,94 грн. за договором №07-15/1-ЕНЦ від 07.07.2015р.

Передавальний баланс підписано заступником директора з економічної та корпоративної безпеки ДП Шахта ім. М.С. Сургая (голова комісії з реорганізації) - ОСОБА_1, заступником головного бухгалтера - ОСОБА_2, головою первинної профспілкової організації ППВП України - ОСОБА_3, головою первинної профспілкової організації НПГ України - ОСОБА_4 та затверджено заступником міністра Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - ОСОБА_5

Одночасно у акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2018р. ДП Шахта ім. М.С. Сургая відображено у бухгалтерському обліку підприємства заборгованість перед ДП Вугілля України за договором №07-15/1-ЕНЦ від 07.07.2015р. у розмірі 24 673 944,94 грн.

Даний акт звірки розрахунків підписано в.о. генерального директора ДП Вугілля України та в.о. директора ДП Шахта ім. М.С. Сургая та скріплено печатками підприємств.

Згідно з ч.7 ст.4 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004304455 від 09.08.2018р. щодо ДП Шахта ім. М.С. Сургая , останнє є правонаступником ДП Донецька вугільна енергетична компанія (код ЄДРПОУ 33161769) (графа Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа ).

Останнє внесення змін до відомостей про юридичну особу - ДП Шахта ім. М.С. Сургая відбулось 20.12.2017р. Відомості про правонаступництво ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая відсутні у вказаному витягу.

За відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004303715 від 09.08.2018р. щодо ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая , останнє перебуває в стані припинення за рішенням засновників з 28.07.2017р.

Водночас, суд звертає увагу, що у разі злиття, приєднання, поділу підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов'язків до нових підприємств - правонаступників визначається моментом підписання передавального акта або розподільчого балансу, і тому може не співпадати в часі з моментом повного завершення процедури реорганізації підприємства, тобто із внесенням запису про припинення юридичної особи до ЄДР.

Аналогічні висновки містять постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2018р. у справі №5023/6526/11, від 15.08.2018р. у справі №5023/1310/11.

Враховуючи наведене, ще до завершення процедури реорганізації, ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая , у зв'язку з передачею всіх своїх активів та пасивів на користь ДП Шахта ім. М.С. Сургая , по суті вибуло зі спірних матеріальних правовідносин, які виникли між ним та ДП Вугілля України , тобто мало місце фактичне правонаступництво.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дана норма закону вказує на те, що виконання обов'язку зобов'язаною стороною відбувається на умовах договору та в межах строку його дії.

Статтею 662 ЦК України передбачений обов'язок продавця щодо передачі покупцю товару, визначеного договором, у строк, відповідно до ст.663 ЦК України, встановлений укладеним правочином, разом з тим, відповідно до приписів приведених норм чинного законодавства України, у межах строку дії договору.

Стаття 693 ЦК України Попередня оплата товару визначає передумови виникнення такого обов'язку як попередня оплата та строк його виконання, а також підстави, за яких можлива вимога її повернення та правові наслідки невиконання цього.

Так, ч.2 ст.693 ЦК України встановлює право покупця вимагати передати оплачений товар або повернути суму попередньої оплати, у разі, якщо такий товар йому не поставлено в строк.

Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми передоплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

При цьому, з наведеної норми матеріального права не вбачається пов'язаність виникнення права вимоги лише з порушенням зобов'язання з поставки товару у строк за винних дій продавця.

Таким чином, приймаючи до уваги зазначене та положення п. п. 2.1, 9.1 договору у редакції додаткової угоди №21-12/15 від 21.12.2015р. до нього, останнім днем строку дії договору, як і поставки вугілля, є 31.12.2016р.

Проте, як свідчать фактичні обставини справи, що не спростовані у порядку ст.ст.73-79 ГПК України, поставка вугілля на суму 24 673 944,94 грн. в порушення ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, не відбулась.

Отже, виходячи з умов спірного договору та вимог ст.530 ЦК України, беручи до уваги нездійснення поставки на вказану вище суму, сплив строків дії договору та поставки вугілля, відсутність доказів повернення суми попередньої оплати, у позивача є наявним право вимоги за спірним зобов'язанням.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені обставини щодо поставки ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая вугільної продукції на меншу суму, ніж перераховано позивачем, щодо переходу прав та обов'язків ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая до ДП Шахта ім. М.С. Сургая та передання ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая та прийняття ДП Шахта ім. М.С. Сургая кредиторської заборгованості за договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з ДП Шахта ім. М.С. Сургая попередньої оплати у розмірі 24 673 944,94 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 24 673 944,94 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач посилається на те, що ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая порушено зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних №1507006 від 15.07.2015р. на суму ПДВ 2 500 000грн.; №1507004 від 15.07.2015р. на суму ПДВ 33 333,33грн.; №1507005 від 15.07.2015р. на суму ПДВ 50 000грн; №1607001 від 16.07.2015р. на суму ПДВ 50 000грн.; №2007003 від 20.07.2015р. на суму ПДВ 33 333,33грн; №2407002 від 24.07.2015р. на суму ПДВ 33 333,33грн.; №2707001 від 27.07.2015р. на суму ПДВ 33 333,33грн.; №408005 від 04.08.2015р. на суму ПДВ 1 666 666,67грн.; №708003 від 07.08.2015р. на суму ПДВ 66 666,67грн.; №1208003 від 12.08.2015р. на суму ПДВ 50 000,00грн.; №1408004 від 14.08.2015р. на суму ПДВ 66 666,67 грн.; №1708003 від 17.08.2015р. на суму ПДВ 25 000грн.; №1808005 від 18.08.2015р. на суму ПДВ 66 666,67грн.; №2008004 від 20.08.2015р. на суму ПДВ 33 333,33грн.; №2808001 від 28.08.2015р. на суму ПДВ 266 666,67грн.; №3108008 від 31.08.2015р. на суму ПДВ 50 000грн.; №1709005 від 17.09.2015р. на суму ПДВ 1 666 666,67грн.; №2209001 від 22.09.2015р. на суму ПДВ 37 129,56грн.; №2409001 від 24.09.2015 на суму ПДВ 83 333,33 грн.; №2909001 від 29.09.2015р. на суму ПДВ 50 000грн.; №610002 від 06.10.2015 на суму ПДВ 66 666,67грн.; №710002 від 07.10.2015 на суму ПДВ 18333,33грн.; №810001 від 08.10.2015р. на суму ПДВ 50 000грн.; №1210001 від 12.10.2015р. на суму ПДВ 50 000грн.; №1310002 від 13.10.2015р. на суму ПДВ 833 333,33грн.; №1310001 від 13.10.2015р. на суму ПДВ 50 000грн.; №2010001 від 20.10.2015р. на суму ПДВ 83 333,33грн.; №2210001 від 22.10.2015р. на суму ПДВ 75 000грн.; №2710002 від 27.10.2015р. на суму ПДВ 50 000грн.; №2910001 від 29.10.2015р. на суму ПДВ 75 000грн.; №3010001 від 30.10.2015р. на суму ПДВ 1 666 666,67 грн.; №411002 від 04.11.2015р. на суму ПДВ 50 000грн.; №511002 від 05.11.2015р. на суму ПДВ 500 000грн.; №511001 від 05.11.2015р. на суму ПДВ 333 333,33грн.; №611001 від 06.11.2015р. на суму ПДВ 50 000грн.; №1211003 від 12.11.2015р. на суму ПДВ 1 000 000грн.; №1311003 від 13.11.2015р. на суму ПДВ 33 333,33грн.; №1711001 від 17.11.2015р. на суму ПДВ 33 333,33 грн.; №1811001 від 18.11.2015р. на суму ПДВ 5 896 666,67грн.; №1911001 від 19.11.2015р. на суму ПДВ 33 333,33грн.; №1911004 від 19.11.2015р. на суму ПДВ 234 338,62грн.; №2011001 від 20.11.2015р. на суму ПДВ 1 666 666,67грн.; №2511001 від 25.11.2015р. на суму ПДВ 833 333,33 грн.; №2711001 від 27.11.2015р. на суму ПДВ 333 333,33грн.; №3011001 від 30.11.2015р. на суму ПДВ 33 333,33грн.; №112001 від 01.12.2015р. на суму ПДВ 833 333,33грн.; №212001 від 02.12.2015р. на суму ПДВ 50 000грн.; №312001 від 03.12.2015р. на суму ПДВ 33 333,33грн.; №712001 від 07.12.2015р. на суму ПДВ 15 000грн.; №812003 від 08.12.2015р. на суму ПДВ 833 333,33грн.; №812001 від 08.12.2015р. на суму ПДВ 33 333,33грн.; №912001 від 10.12.2015р. на суму ПДВ 66 666,67грн.; №1012001 від 10.12.2015р. на суму ПДВ 50 000грн.; №1612002 від 16.12.2015р. на суму ПДВ 33 333,33грн.; №1712002 від 17.12.2015р. на суму ПДВ 2 007 000грн.; №1812002 від 18.12.2015р. на суму ПДВ 833 333,33 грн.; №2112002 від 21.12.2015р. на суму ПДВ 66 666,67грн.; №2212001 від 22.12.2015 на суму ПДВ 50 000грн.; №2412001 від 24.12.2015р. на суму ПДВ 50 000грн.; №3112008 від 31.12.2015р. на суму ПДВ 4906,74грн., що позбавило позивача права на включення суми незареєстрованого ПДВ у загальному розмірі 25 571 708,23 грн. до свого податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що ДП Вугілля України складені вимоги на адресу ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая №0276/06 від 09.03.2016р., №0278/06 від 09.03.2016р., №0412/06 від 31.03.2016р., №0527/02 від 28.04.2016р., №0584/02 від 27.05.2016р., №0638/02 від 30.06.2016р., №0642/06 від 04.07.2016р. про сплату суми збитків, у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо реєстрації податкових накладних у липні 2015р. у розмірі 2 733 333,32 грн., у серпні 2015р. у розмірі 2 291 666,68 грн., у вересні 2015р. у розмірі 1 837 129,56 грн., у жовтні 2015р. у розмірі 3 018 333,33 грн., у листопаді 2015р. у розмірі 10 731 005,27 грн., у грудні 2015р. у розмірі 4 960 240,07 грн., загалом на суму 25 571 708,23 грн.

У відповідях №304 від 25.05.2016р., №110 від 22.08.2016р. на вимоги ДП Вугілля України №0412/06 від 31.03.2016р., №0527/02 від 28.04.2016р., №0642/06 від 04.07.2016р. ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая повідомлено про докладання усіх зусиль для своєчасної реєстрації податкових накладних, проте, своєчасно зареєструвати податкові накладні не надається можливим у зв'язку з відсутністю на електронному рахунку грошових коштів, у разі наявності такої можливості, податкові накладні будуть зареєстровані належним чином.

У листі №0112/01 від 04.07.2018р. ДП Вугілля України просив ДФС України підтвердити або спростувати інформацію щодо реєстрації ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая вищевказаних податкових накладних.

Листом №25447/6/99-99-08-02-01-15 від 03.08.2018р. ДФС України повідомлено ДП Вугілля України про те, що за даними архіву електронної звітності податкові накладні, зазначені у зверненні ДП Вугілля України станом на 30.07.2018р. від продавця ДП Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая на реєстрацію до ЄРПН не надходили.

Згідно з п.3.1.8 договору разом з документами, зазначеними у п.п.3.1.6 та 3.1.7 договору постачальник зобов'язаний надати покупцеві, у тому числі податкову або зведену податкову накладну на всю суму податкових зобов'язань, зареєстровану в передбаченому чинним законодавством порядку та строки.

Відповідно до п.8.5 договору постачальник зобов'язаний своєчасно скласти та зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної). До моменту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальник повинен передати покупцю, з метою узгодження, податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі, надіславши їх на наступну електронну адресу medok@dpvu.com.ua. Після того, як податкова накладна (розрахунок коригування до податкової накладної) буде узгоджена, постачальник повинен її (його) зареєструвати та повідомити покупця про таку реєстрацію.

За умовами п.8.7 договору у разі несвоєчасної реєстрації або відсутності реєстрації податкових накладних, в результаті чого покупець втратить право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, постачальник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки покупцем відповідної вимоги постачальнику сплатити покупцю грошові кошти в розмірі, що дорівнює ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та відшкодувати витрати з податку на прибуток, нарахованого на зазначені суми ПДВ. У випадку порушення зазначеного строку відшкодування постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми ПДВ за кожен день прострочення.

Відповідно до положень п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.4 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно з п.201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Підпунктом 78.1.9 п.78.1 ст.78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку подання щодо платника податку скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються інформація зі скарги або про порушення правил заповнення податкової накладної з дня його отримання.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом Vцього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Норми ст.201 ПК України, до яких відсилають правила п.198.6 ст.198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов'язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов'язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов'язки учасників податкових відносини, пов'язані зі складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов'язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

Системний аналіз перелічених вище податкових норм дає підстави дійти висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладними і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством.

В іншому випадку, відсутність факту реєстрації або порушення порядку реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В разі не здійснення платником податку - продавцем товарів/послуг реєстрації податкових накладних покупець товару має право на подання до податкової декларації за відповідний звітний податковий період заяви зі скаргою на такого продавця товару, на підставі чого відповідним контролюючим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.

Приписами ПК України (в тому числі ст.ст.75-86) унормовано порядок проведення перевірок контролюючими органами, оформлення результатів таких перевірок, можливість подання заперечень у випадку незгоди з висновками перевірки та інше.

Тобто, проведення відповідних перевірок та встановлення фактів порушення в даному випадку продавцем товару вимог податкового законодавства є виключною компетенцією відповідних контролюючих органів (Державної фіскальної служби України, податкових інспекцій); господарський суд не може підміняти державний орган і встановлювати факти, які віднесені до компетенції таких органів, зокрема фактів порушення підприємством вимог податкового законодавства.

Суд звертає увагу, що об'єкт дослідження у цій справі фактично зводиться до з'ясування дотримання продавцем товару вимог податкового законодавства щодо належного оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації та наявності чи відсутності у покупця товару можливості відшкодувати податковий кредит. Тобто об`єкт дослідження не знаходиться в площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин.

Виходячи з положень ст. ст. 173, 174 ГК України відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є порушенням з боку продавця товару правил здійснення господарської діяльності - невиконання господарського зобов'язання, адже обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у продавця товару саме на підставі податкового законодавства. Водночас, зазначення сторонами у договорі про обов'язок постачальника надати покупцю податкову накладну не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Аналогічні висновки містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2018р. у справі №918/216/17.

Доказів подання позивачем до контролюючого органу заяви із скаргою на продавця товару щодо порушення вимог податкового законодаства, проведення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки продавця товару для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку на додану вартість за спірний період, і прийняття контролюючим органом відповідного рішення позивачем до суду не надано.

При цьому, лист ДФС України №25447/6/99-99-08-02-01-15 від 03.08.2018р. не є таким рішенням у розумінні приписів п.86.1 ст.86 ПК України.

Крім того, Законом України від 09.11.2017р. № 2198-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України , який набрав чинності 03.12.2017р., внесені до ПК України зміни, зокрема:

1. Пункт 120-1.1 статті 120-1 після абзацу п'ятого доповнено новим абзацом такого змісту: 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів . У зв'язку з цим абзаци шостий і сьомий вважати відповідно абзацами сьомим і восьмим.

2. В абзацах четвертому і п'ятому пункту 198.6 статті 198: цифри 365 замінено цифрами 1095 .

3. Абзац вісімнадцятий пункту 201.10 статті 201 викладено в такій редакції: Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу .

У листі Міністерства фінансів України від 31.01.2018р. № 11310-09-10/2681 надані наступні роз'яснення щодо застосування окремих норм Закону України від 9 листопада 2017 року № 2198-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України : Законом № 2198 знято обмеження (365 календарних днів) для можливості реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних, складених починаючи з 01 липня 2015 року.

Так, відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу.

Одночасно Законом № 2198 надано можливість платникам податку включати до податкового кредиту суми податку, які зазначені у податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 1095 календарних днів з дати їх складення.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування.

При цьому, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати їх складення .

Враховуючи наведене, суд вважає недоведеними позивачем відповідно до приписів ст.ст. 73-79 ГПК України ані факт порушення ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая вимог податкового законодавства в частині реєстрації податкових накладних, ані факт втрати права позивача на віднесення сум податку до податкового кредиту, а позовні вимоги в цій частині - передчасними.

Поряд з цим, з передавального балансу та розшифровки статей пасиву балансу ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая станом на 31.12.2017р. (графа розрахунки з бюджетом (код рядка 1620)), неможливо встановити ані підставу виникнення зобов'язання у загальному розмірі 53 885 017,59 грн., ані його складові, та, відповідно, передання ДП Шахта Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая та прийняття ДП Шахта ім. М.С. Сургая саме зобов'язання зі сплати суми ПДВ у розмірі 25 571 708,23 грн. за порушення порядку реєстрації податкових накладних за липень 2015р.- грудень 2015р. за договором №07-15/1-ЕНЦ від 07.07.2015р.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми ПДВ у розмірі 25 571 708,23 грн. задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 2 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції є помилковими, оскільки договір поставки вугілля № 07-15/1-ЕНЦ від 07.07.2015р. не є ані кредитним договором, ані договором позики, та предметом спору не є стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Державного підприємства Вугілля України задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства Шахта ім. М.С. Сургая (85670, Донецька обл., м. Вугледар, код ЄДРПОУ 40695853) на користь Державного підприємства Вугілля України (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б.16-22, корпус А, офіс 201, ЄДРПОУ 32709929) попередню оплату у розмірі 24 673 944 (двадцять чотири мільйони шістсот сімдесят три тисячі дев'ятсот сорок чотири) грн. 94 коп., судовий збір у розмірі 302 840 (триста дві тисячі вісімсот сорок) грн. 56 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 26.09.2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва